Переваги делегування

Делегування означає саморозвантаження. Воно вивільняє час для виконання керівних функцій (задач А) і надає шанси співробітникам для розкриття своїх здібностей (мотивація).

Делегування в однаковій мірі вигідно і для керівника, і для підлеглих.

Незважаючи на ряд переваг делегування, на практиці воно далеко не завжди використовується ефективно. Причини незадовільного делегування найчастіше - в особливостях особистості керівника. Це, наприклад, недооцінка делегування або недостатнє володіння технікою делегування.

Для менеджера проблема делегування полягає скоріше не в тому, скільки справ він повинний делегувати, щоб розвантажити себе і визволити свій час, а в тому, скільки справ він може доручити, не пред'являючи своїм підлеглим надмірних вимог.

3.Робочий ритм. Стратегія діяльності, принцип «плануй-дій-плануй».

Працездатність кожної людини піддається визначеним коливанням, що відбуваються в рамках природного ритму. Пік працездатності, як правило, припадає на першу половину дня, коли шлунок, підшлункова залоза, селезінка і серце функціонують найбільш активно. Протягом дня цей рівень поступово знижується. Тому найбільш значимі, важливі й термінові справи варто виконувати до обіду.

Працездатність людини протягом дня характеризується фазним розвитком.

Основними фазами є:

Фаза впрацювання, чи наростаючої працездатності. Протягом цього періоду відбувається перебудова фізіологічних функцій від попереднього виду діяльності людини до поточного. Залежно від характеру праці й індивідуальних особливостей ця фаза триває від кількох хвилин до 1,5 години.

Фаза стійкої високої працездатності. Для неї характерно, що в організмі людини установлюється відносна стабільність чи навіть деяке зниження напруженості фізіологічних функцій. Цей стан поєднується з високою працездатністю. Фаза стійкої працездатності може утримуватися протягом 2-2,5 і більше годин.

Фаза розвитку стомлення і пов’язаного з ним падіння працездатності триває від кількох хвилин до 1-1,5 години і характеризується погіршенням функціонального стану організму.

Суть принципу «плануй-дій-плануй» полягає в тому що окрім чіткого планування потрібні Ваші дії, що будуть приностити Вам результати. Після оцінки результатів, Ви робити висновки, знову плануєте і знову дієте і це є постійний цикл, який можна зобразити на рисунку:

4.Особливості тайм-менеджмент від виду зайнятості. Творчість і управління часом.

Потрібно розуміти, що управління часом залежить від Вашої професії. Адже кожна професія має свої особливості, графіки, завдання. Наприклад, коли Ви працюєте на роботі із чітким графіком Ви маєте змогу краще планувати свій час. Якщо Ви працюєте із гнучким графіком Вам потрібно враховувати багато чинників. У професії пов’язаної із продажами товарів чи послуг багато часу іде на розмови із потенційними клієнтами, це означає що Вам потрібно ці розмови здійснювати ефективно.

Основна мета управління Вашим життям завжди буде зводитися до розкриття Вашого потенціалу. Кожна людина на Землі прагне до самореалізації, до самопізнання. Ще з дитинства ми чули вислів: «Пізнай себе», адже недостатньо народитися і просто жити, важливо глибше пізнавати себе, свої можливості, свій потенціал, втіливши при цьому свою мету та цілі в житті.

Коли Ви дізнаєтеся, яким є Ваше призначення, Ви зрозумієте, що займаєтеся улюбленою справою свого життя. Ви зможете реалізовувати себе як успішний підприємець, художник, письменник, програміст, будівельник, журналіст, як майстер своєї справи, в якій Ви прагнете до найкращого результату і постійного розвитку.

В першу чергу людина реалізовує себе через творчість. Тому потрібно завжди виділяти час на неї.

Творчість — це діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття,інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).

Творчість може розглядатися у двох аспектах: психологічному й філософському. Психологія творчості досліджує процес, психологічний "механізм" протікання акту творчості як суб'єктивного акту індивіда. Філософія розглядає питання про сутність творчості, що по-різному ставилося в різні історичні епохи.