3. Співвідношення цілей та часу.
Для кращого відчуття часу як ресурсу варто розрахувати для себе скільки приблизно часу у Вас є на Вашу активну частину життя. Наприклад, якщо людині 20 років, то в більшості випадків до 70 років вона реалізовує більшість своїм цілей, тому на реалізацію всіх своїх бажань молода людина має: 50 років або 18 250 днів або 438 000 годин!
Якщо врахувати, що Все наше життя можна умовно згрупувати на три сфери між якими має зберігатися гармонія: сон; особисте та професійне життя, то на кожну сферу виходить в середньому 140 000 годин, це зображено на рисунку:
Рівень використання людських можливостей оцінюється в 30-40%. Багато часу та енергії ми витрачаємо через нечітко виражені цілі, нереалістичні плани, непродумані пріоритети та відсутність мети у житті.
Не так мало маємо часу, як багато його марнуємо (Сенека Анней Луцій).
Тому, щоб збільшити свою ефективність використання власного часу розглянемо основні інстументи, які допоможуть нам у цьому.
Спершу варто дати відповідь на такі основні запитання: для чого нам час? На що Ви збираєтеся його використовувати? Адже краще нічого не робити ніж робити що небуть.
Почніть мріяти і опишіть як Ви себе бачити за 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35 … років. Наприклад, опишіть як Ви себе бачите через 20 років, даючи відповідь на такі ключові питання:
Хто я тепер? _______________________________
Який мій розпорядок дня? ___________________
Як я виглядаю? Як одягаюся? _________________
Який у мене зараз дім, автомобіль? ____________
Ким я працюю? _____________________________
Який мій щомісячний дохід? __________________
Яке моє оточення? Які мої друзі, колеги? ________
Моє сімейне становище? ______________________
Коли у Вас буде бачення свого майбутнього, Ви зможете почати процес трансформації Ваший мрій у реальні цілі та реалізувати їх.
Якщо Ви мрієте про щось – отже, Ви можете це здійснити! (Уолт Дісней).
4. Визначення стратегічних цілей.
Орієнтуючись на бачення та місію вашого життя, а також на результати організаційного аналізу, ви можете визначити стратегічні цілі. Не буває «правильних» або «неправильних» стратегічних цілей. Те, що прийнятно для однієї людини, може бути неприйнятним для іншої, навіть якщо в них однакова місія. Стратегічні цілі визначаються на основі аналізу внутрішніх та зовнішніх факторів (сильних якостей, слабкостей, можливостей та загроз) і для кожної організації вони свої. Стратегічними називаються головні, пріоритетні цілі особистості. Вони визначають напрям куди Ви збираєтеся рухатися.
В ідеалі стратегічні цілі повинні:
Чітко вказувати напрям розвитку.
Бути реалістичними.
Бути орієнтованими на результати.
Визначення мети та стратегічних цілей повинно мати вигляд чітких намірів, точних формулювань явних і таємних потреб, інтересів, бажань або завдань, а також орієнтувати наші дії і вчинки на мету та її виконання.
Визначення мети означає погляд у майбутнє, орієнтацію та концентрацію наших сил і активності на тому, що повинно бути досягнуто. Таким чином, мета дає опис кінцевого результату. Мова йде не про те, що ви робите, а про те, для чого ви робите. Без мети відсутній критерій оцінки, за яким ви могли б вимірювати ваші трудозатрати. Мета, крім того, є ще й масштабом для оцінки досягнутого. Навіть найкращий метод роботи нічого не вартий, якщо ви завчасно й чітко не визначите, чого хочете.
Якщо якийсь індивідуум поставив собі мету, то внаслідок цього виникає такий стан напруження, який діє як рушійна сила і який зникає лише тоді, коли вона досягнута.
Мета є уявленням про майбутнє, для реалізації якого необхідно щось зробити. В іншому випадку мета залишається тільки благим наміром. Щоб визначити мету, треба думати про майбутнє. Традиційне мислення в межах окремих завдань небезпечне тим, що ви загубитесь в дрібницях. Мислення в масштабах цілей сприяє тому, що частковості підпорядковуються цілому. Стає зрозумілим, в якому напрямку рухатись і яким буде кінцевий результат. Щоденно, виконуючи свою роботу, ставте перед собою запитання: «Чи наближає мене те, що я в цю мить роблю, до досягнення відповідної моєї мети?»
Постановка мети — перманентний процес, оскільки мета не задається раз і назавжди. Вона може змінюватися з плином часу. Наприклад, у процесі контролю за реалізацією з'ясовується, що попередні уявлення були, по суті, неправильними, або були завищеними, чи заниженими.
Якщо у людини є усвідомлена мета, на неї спрямовується й неусвідомлена. Мета служить концентрації сил на справді ключових напрямках. Усвідомлення своїх цілей може означати значну мотивацію для роботи. Випадкові успіхи це - добре, але вони приходять рідко. Заплановані успіхи ефективніші, оскільки вони керовані і більш закономірні. Передумова планування, а значить і успіху, полягає в точному знанні того, що, коли, і в яких масштабах необхідно досягти. Визначення мети є безумовною передумовою планування, прийняття рішень і щоденної роботи