Тема 1.7. Вантажні і комерційні операції на станції відправлення
Питання: 1. Прийняття вантажу до перевезення на станціях і під'їзних коліях.
2. Технологія навантаження вантажів.
3. Механізація навантажувально-розвантажувальних робіт.
4. Вимоги охорони праці під час навантаження і розвантаження вагонів.
5.Час навантаження.
6. Обов'язки бригади РРС (рефрежираторного рухомого складу) під час навантаження.
7.Вимоги до експлуатації і утримання обладнання.
8.Роботи під час перевезення і видачі вагонів на станціях під час перевезення вантажу.
9.Переїзд вантажів з залізниці на залізницю.
10.Перевантаження, досилання, переадресування. Обов'язки бригади РРС під час перевезення.
Завдання: опрацювати літературу, законспектувати відповіді на питання
Після опрацювання даних питань студент
Має знати: обов'язки прийомоздавача; способи навантаження вантажів; машини і механізми, які використовуються при навантаженні і розвантаженні; вимоги ОП; обов'язки бригади РРС при навантаженні перевезенні; види ТО обладнання; поняття перевантаження, досилання, переадресування вантажу, переїзду із залізниці на залізницю.
Має вміти: визначити спосіб навантаження вантажу у вагон.
Література: с. 189 - 267 [1]; [2]
1. Приймання до перевезення вантажів у прямому міжнародному залізничному сполученні, а також через морські порти та прикордонні станції не в прямому міжнародному сполученні, здійснюється на підставі правил і угод про міжнародні залізничні сполучення. Вивезення таких вантажів за межі митної території України проводиться тільки після завершення їх митного оформлення. Порядок митного оформлення встановлюється Митним кодексом України.
Перед прийомом вантажу до перевезення прийомоздавальник перевіряє наявність у відправника заповненої накладної із дозволом ДС (або іншої уповноваженої ним особи) на навантаження вагона (контейнера) або ввезення вантажу на станцію.
У разі ввезення на станцію вантажу частинами, кожна його частина зазначається у графі 2 зворотнього боку накладної і завіряється підписом прийомоздавальника. Якщо весь вантаж ввезено одночасно, про це зазначається у тій же графі накладної.
У разі прийому до перевезення домашніх речей прийомоздавальник зважує ці речі, зазначає їх масу в накладній та підтверджує цей запис своїм підписом у накладній. Одночасно перевіряється наявність опису з оголошеною вартістю речей.
Приймаючи до перевезення вантаж у контейнері, прийомоздавальник зобов'язаний:
а) оглянути контейнер і переконатися у його справності у комерційному відношенні, наявності ЗПП (пломби) та правильності закриття дверей;
б) перевірити відповідність номера, маси контейнера та відбитків на ЗПП (пломбі), вказаним у накладній, у тому числі відповідність зазначеної у документах маси вантажу нормі навантаження контейнера.
При прийомі до перевезення у контейнерах домашніх речей на прийомоздавальника може бути покладено обов'язок перевірки наявності речей у контейнері, їхньої вартості відповідно до складеного відправником опису.
Контейнери з домашніми речами пломбуються прийомоздавальником, якщо вони не були опломбовані експедитором.
У разі навантаження залізницею вагонів, контейнерів у вагон, прийомоздавальник повинен:
а) перевірити, чи здійснене технічне обслуговування вагона;
б) оглянути вагон перед навантаженням і переконатися в його придатності в комерційному відношенні для перевезення вантажів (контейнерів);
в) для легкогорючих вантажів перевірити виконання працівниками вагонного господарства робіт із усунення щілин у вагоні;
г) контролювати рівномірність розміщення вантажу у вагоні,
дотримання плану формування, не допускати навантаження вагона понад його вантажопідйомність;
а) перевірити дотримання технічних умов навантаження і зчеплення вантажів.
Не дозволяється навантаження контейнерів на платформи із несправними бортами, несправними або відсутніми фітинговими упорами.
Підлога вагонів та опорні поверхні контейнерів повинні бути очищені перед навантаженням від сміття, снігу та льоду. Зимою підлога платформи посилається піском.
На всі завантажені вагони (контейнери) прийомоздавальник оформляє вагонні листи і разом із перевізними документами здає їх у товарну контору, а на вагони (контейнери) наносить відповідну розмітку.
Приймання вантажів до перевезення на місцях незагального користування
Приймаючи до перевезення вантаж, завантажений у вагон відправником на місцях незагального користування, прийомоздавальник зобов'язаний перевірити:
а) чи є у накладній дозвіл ДС або уповноваженого ним працівника на навантаження;
б) чи проведено технічне обслуговування вагона перед навантаженням;
в) справність кузова вагона, закриття дверей та люків;
г) справність ЗПП (пломб) і відповідність відбитків на них зазначених у накладній;
д) відповідність номера на вагоні, вказаному у накладній;
є) чи не завантажено вагон понад його вантажопідйомність;
є) правильність навантаження, закріплення вантажу на відкритому рухомому складі та наявність відповідного маркування на вантажі (тарі);
ж) очистку зовнішньої поверхні вагона від залишків реквізитів і вантажів;
з) дотримання відправником плану формування збірних вагонів при завантаженні дрібних відправок.
На всі прийняті до перевезення завантажені вагони прийомоздавальник оформляє вагонні листи встановленої форми відповідно до інструкції по заповненню вагонних листів (збірник № 13 Правил і тарифів залізничного транспорту України).
Відомості про час подачі та забирання вагонів, видачі і повернення контейнерів, що завантажуються відправниками, вносяться прийомоздавальником у „Пам'ятці про користування вагонами (контейнерами)" (далі - пам'ятки). У пам'ятках зазначається також час виконання маневрової роботи з вагонами. Оформлені пам'ятки здаються прийомоздавальником у товарну контору.
2. Під навантаження подають придатні для перевезення даного вантажу вагони, очищені від залишків вантажу і сміття, що раніше перевозився, а в необхідних випадках і промиті.
Оглядають вагони, що подаються під навантаження, в технічному відношенні (справність ходових частин, ударних і зчіпних приладів, цілість кузова і покрівлі, справність замкових пристосувань і т. д.) оглядачі вагонів. Результати огляду вносять в „Книгу пред'явлення вагонів до технічного огляду", яку веде черговий по станції. Комерційний огляд вагонів (внутрішній стан кузова вагону) здійснює прийомоздавальник вантажу або агент вантажовідправника.
У разі потреби перед навантаженням вагони промивають. Для цього використовують спеціальні пристрої, за допомоою яких не лише промивають, але й просушують вагони. Особливо у великих розмірах промивання вагонів здійснюють в осінній період при підготовці рухомого складу до масових перевезень хлібних вантажів. Промивання і пропарювання цистерн перед наливанням нафтопродуктів проводять на спеціальних промивально-пропарювальних станціях, розташованих звичайно біля пунктів наливання. Очищення спеціальних цистерн (для зріджених газів, кислотних й ін.) лежить на обов'язку відправника.
Подача під навантаження неочищених вагонів може проводитися лише з відома вантажовідправника, який зобов'язаний очистити і завантажити ці вагони. За подачу під навантаження неочищеного рухомого складу у відповідності з § 47 Тарифного керівництва № 1 залізниця сплачує штраф у розмірі 15 крб. за звичайний і ЗО крб. за спеціальний вагон на користь вантажовідправника.
Загальні умови навантаження
Залізниця і вантажовідправники при вантаженні вантажів у вагони зобов'язана суворо дотримувати Технічні умови навантаження і кріплення вантажів, правила перевезень окремих видів вантажів, технічні норми завантаження вагонів, а також встановлені терміни на навантаження вантажів.
По вантажах, для яких технічні норми не встановлені, завантаження вагонів повинне проводитися до повного використання місткості вагону або його вантажопідйомності.
Вантажі повинні розміщуватися, як правило, рівномірно по підлозі вагону так, щоб виключалася можливість зсуву, падіння або пошкодження його в дорозі. При цьому більш важкі вантажі повинні укладатися внизу, а більш легкі - вгорі.
Поверхня укладання повинна бути рівною; не можна допускати, щоб по торцях вагону вантаж був укладений вище, ніж в міждверному просторі, оскільки це неминуче призведе до його падіння, а можливо і до пошкодження.
Вантажі в бочках, котушки з кабелем й ін. після навантаження необхідно підклинити. Рідкі вантажі в бутлях, упаковані в корзини або грати, якщо вони не займають всієї площі підлоги вагону, потрібно закріплювати дошками або
загороджувати впритул ящиками з вантажем, що не боїться підмокання і т.д.
Вантажі, що мають спеціальне маркування, слід укладати у вагоні відповідно до вимог цього маркування і так, щоб було видно це маркування.
У критих вагонах в міждверному просторі вантажі укладають так, щоб забезпечувалося вільне відкриття дверей з обох боків вагону. Тарно-пакувальні вантажі, наприклад, укладають не ближче 25 см від дверей вагону.
Забороняється вантажити у вагон вантажі різних найменувань, якщо їх сумісне перевезення може привести до псування цих вантажів.
Після закінчення завантаження криті та ізотермічні вагони, а також цистерни повинні бути опломбовані пломбами залізниці, якщо вантаж навантажений її засобами, або пломбами вантажовідправника, якщо вантаж навантажений вантажовідправником.
Технічною нормою завантаження називається кількість відповідним чином підготовленого вантажу, яка повинна бути завантажений в даний вагон з урахуванням якнайкращого використання його вантажопідйомності І місткості. Ці норми розробляють, виходячи з необхідності максимального використання вантажопідйомності і місткості вагонів і забезпечення збереження вантажів, враховуючи раціональні методи підготовки вантажів до перевезення (пресування, тарування, розбирання і т. д.), а також найефективніші способи розміщення їх у вагоні.
Технічні норми завантаження вагонів встановлюються Міністерством шляхів сполучення і публікуються в збірках правил перевезень і тарифів залізничного транспорту.
У зв'язку з тим що мережні технічні норми, встановлювані Міністерством шляхів сполучення, не охоплюють всієї різноманітності вантажів, способів підготовки і навантаження їх, Статут надає залізницям право розробляти і за узгодженням з вантажовідправниками встановлювати місцеві технічні норми завантаження вагонів.
Начальник станції має право відмовити в прийомі вагонів, недовантажених до технічних норм або у відповідних випадках до повної місткості або вантажопідйомності, і зажадати провести їх довантаження, за винятком випадків, коли повне завантаження не може бути здійснено за особливих умов перевезень вантажів.
Основним показником, що характеризує якість використання вантажопідйомності вагонів, є статичне навантаження - середня маса вантажу нетто, що припадає на один вагон.
Середнє статичне навантаження вагону визначається діленням загальної кількості навантажених тонн вантажу на кількість завантажених фізичних вагонів.
Цей показник враховує число тонн вантажу, навантажене в один вагон. Міра використання його характеризує коефіцієнт використання вантажопідйомності - відношення статичного навантаження до вантажопідйомності вагону.
З метою кращого використання вантажопідйомності і місткості вагонів
широкого поширення набувають передові методи ущільненого завантаження вагонів.
Для визначення оптимального способу розміщення вантажу розглядають можливі варіанти і обирають той, при якому у вагон можна помістити найбільшу кількість вантажу. Нерідко для цього потрібна велика підготовча робота, включаючи дослідні перевезення.
До числа найпоширеніших методів ущільненого завантаження вагонів відносяться:
навантаження масових вантажів вище за борт вагонів. Частину масових вантажів з відносно невисокою об'ємною масою (вугілля, кокс, цегла тощо) вантажать вище за рівень бортів вагону з так званою „шапкою", а при перевезенні лісоматеріалів використовують повністю габарит вантаження, у тому числі і звужену його частину. Проте необхідно враховувати, що перевезення вугілля, а також коксу розсипом з «шапкою» при сучасних швидкостях руху викликають великі втрати вантажів від видування. Для зменшення цих втрат застосовують ряд заходів (ущільнення вантажу за допомогою віброустановок спеціальними катками, покриття вантажу мастилами й ін.). Спосіб навантаження круглого лісу і пиломатеріалів з використанням звуженої частини габариту вантаження збільшує завантаження вагону на 20 - 25%;
нарощування або решечення бортів платформ і піввагонів для збільшення об'єму вагону при перевезенні вантажів з невеликою об'ємною масою (торф, кокс, цукровий буряк);
навантаження автомобілів в похилому положенні, комбіноване Вантаження різних машин і механізмів, часткове їх розбирання;
комбіноване завантаження вагонів легковагими і важковаговими вантажами. Оптимальне співвідношення легковагого і важкоатлета Вантажу визначається розрахунком або дослідними навантаженнями;
стандартизація і раціоналізація тари, встановлення оптимальних її розмірів (заміна планкового обв'язування металевою стрічкою, застосування картонної і паперово-листової тари, тари з полімерів замість дерев'яної). Хороший ефект дає застосування тари з розмірами, кратними внутрішнім розмірам кузова вагону;
пресування деяких вантажів (виляску, сіна, металевої стружки, льону й ін.). Розширення пакетних перевезень;
щільна засипка вантажу у вагони, ретельне розрівнювання, заповнення кутів платформ і піввагонів.
Передові методи ущільненого навантаження є основою для встановлення прогресивних технічних норм завантаження вагонів.
Разом з цим важливе значення має раціональний розподіл вагонів під навантаження залежно від їх типу і роду вантажу. Вагони з найменшою питомою вантажопідйомністю слід подавати під навантаження більш легковагих вантажів і навпаки.
Питома вантажопідйомність - це кількість тонн вантажопідйомності, що припадає на 1 м геометричного об'єму кузова вагону.
3. Оснащення станцій засобами зв'язку та телебачення:
- диспетчерський зв'язок для прямого зв'язку оперативних працівників станції;
- внутрішньостанційний технологічний зв'язок, призначений для обміну інформацією між працівниками станції, пунктів технічного обслуговування і комерційного огляду, товарної контори і СТЦ, вантажного району, під'їзних колій, що безпосередньо беруть участь у виконанні технологічного процесу. Двосторонній радіозв'язок локомотивної бригади із змінними командирами (ДСЦ, ДСП, складач поїздів), оператора, який проводить списування вагонів після прибуття і відправлення, з СТЦ;
парковий сповіщальний зв'язок і переговорні колонки для зв'язку ДСП з працівниками ПТО та ПКО, які беруть участь в обробці составів, з бригадою складачів і працівниками, які беруть участь у проведенні маневрової роботи;
телевізійні установки для: огляду сортувальних парків і маневрових районів ДСЦ; перевірки вільності колій для прийому поїздів і правильності приготування маршрутів; перевірки прибуття поїздів на станцію у повному складі; спостереження за роботою окремих районів станції (контейнерної площадки, вантажного району тощо);
диспетчерське інформаційне табло для безперервного візуального контролю стану приймально-відправних колій і виконання основних виробничих операцій: прийому і відправлення поїздів, проведення маневрової роботи, початку і закінчення працівниками ПТО обробки поїздів при прибутті та відправленні.
Оснащення пристроїв станції засобами механізації та автоматизації:
електрична централізація стрілок і сигналів на коліях прийому поїздів у маневрових районах, на сортувально-відправних коліях;
світлофорна сигналізація на маневрових витяжках;
електрообігрів стрілочних переводів;
автоматичне закріплення составів на коліях приймально-відправних парків;
пристрої для автоматичного попередження про наближення рухомого складу.
Механізація операцій , що виконуються СТЦ і товарною конторою,
з використанням:
диктофонів, телетайпів, електроуправляємих друкарських машинок для контрольної перевірки поїзда, що переставляється, з парку в парк;
пневмопошти для пересилання перевізних документів між СТЦ і товарною конторою, вантажним районом і приймально-відправним парком станції, підвізними коліями промислових підприємств;
бункера у вхідних горловинах для прийому перевізних документів на поїзди, що прибувають і контейнери для транспортування документів з бункера в прийомний пристрій пневмопошти.
Застосування засобів обчислювальної техніки для автоматизації
виробничих процесів:
- розрахунку плану поїздоутворювання і планування внутрішньостанційної роботи;
- складання сортувальних листків на поїзди, які підлягають розформуванню;
обліку накопичення вагонів на сортувальних коліях;
складання та оформлення натурних листів на сформовані поїзди;
планування роботи вантажосортувальної платформи та контейнерної площадки;
виконання операцій з обліку і звітності про роботу станції.
Посилення освітлення станційних територій і, в першу чергу, районів інтенсивної маневрової роботи за рахунок застосування комбінованого освітлення із підвіскою світильників на окремих опорах, гнучких і твердих поперечинах, прожекторів із ксеноновими лампами, розміщеними на щоглах.
Технічні засоби, які забезпечують техніку безпеки: автоматичні пристрої для попередження працівників парку прибуття
про вхід поїзда на станцію:
напівавтоматичне огородження составів при проведенні огляду і ремонту вагонів;
стрілочні перевідні механізми;
важелі для розчеплення автозчеплення (у випадку не роз'єднання);
вилки для укладання на рейки гальмових башмаків.
Оснащення контейнерних пунктів пристосуваннями для автоматичної застропки-відстропки контейнерів.
Оснащення фронтів навантаження-вивантаження:
козлові, мостові крани і навантажувачі зі змінними вантажозахватними пристроями для механізації навантаження, вивантаження і складування усіх вантажів, що прибувають або відправляються на відкритому рухомому складі;
козлові крани зі змінними вантажозахатними пристроями, що навішуються на кран, для механізації і комплексного використання механізмів при на-вантаженні-вивантаженні сипучих вантажів різних видів, довгомірних лісових вантажів, прокату металу, труб, залізобетонних виробів та інших великотоннажних вантажів;
відкриті площадки для великотоннажних, лісових та інших вантажів;
криті склади переважно ангарного типу, криті і відкриті платформи для тарно-пакувальних вантажів; в окремих випадках при середньодобовому вантажообігу менше 10 вагонів будуються прирейкові склади із зовнішнім розміщенням колій;
криті платформи або склади з механізмами для перевантаження вантажів, які перевозяться насипом, із критих вагонів по варіантах „вагон -автомобіль" і „вагон - склад - автомобіль", а також для прийому вантажів із
спеціалізованих вагонів;
- навантажувачі для вантажно-розвантажувальних робіт з тарнопакувальними вантажами в пакетах;
- навантажувачі з набором змінних вантажозахватних пристроїв для переробки непакетованих вантажів;
переносні і пересувні містки для проїзду машин і механізмів зі складу у вагон і назад при переробці тарно-пакувальних вантажів;
П-образні рампи для зручності навантаження автомобілів навантажу вачами;
піддони для пакетних перевезень тарно-пакувальних вантажів;
стелажі з осередками для складання і зберігання на піддонах дрібних відправок тарно-пакувальних вантажів у комплексі з навантажувачами або штабелерами;
підвищені колії та естакади з комплексом устаткування, що включає козлові крани з грейфером і механізмами для закривання кришок люків, вібро- і механічного очищення кузовів піввагонів;
ковшові навантажувачі (екскаватори) для механізації навантаження сипучих вантажів в автомобілі;
самохідні віброударні установки на базі козлових кранів і навісні пристрої для розпушування вантажів, які змерзаються і перевозяться у піввагонах;
бункерні пристрої для короткочасного зберігання вивантажених сипучих вантажів і навантаження їх в автомобілі;
самохідні машини, які мають високу маневреність та які забезпечують навантаження в автомобілі вантажів, які перевозяться насипом;
складські конвеєри та очисні пристрої для переробки вантажів, які перевозяться насипом, із критих вагонів;
пневматичні вивантажники для вивантаження цементу та інших вантажів, які перевозяться насипом, із критих вагонів при значних обсягах їх прибуття.
4. Навантажування і розвантажування вантажів, що перевозяться на відкритому рухомому складі, проводять, як правило, механізованим способом. Найбільшу увагу в забезпеченні техніки безпеки необхідно надавати при виробництві навантажувально-розвантажувальних робіт за допомогою кранів, різного роду навантажувачів. Для захвату і застроповки застосовують захватні пристосування і стропи. Ці пристосування повинні бути справними і мати тавро або бирки, на яких вказується власна маса і гранична маса вантажу.
Не допускається перенавантажувати стропи і пристосування понад норми, вказані на бирці, оскільки це може спричинити нещасний випадок, пошкодження вантажу або аварію машини.
Необхідно стежити, щоб на стропах не було петель і перекручувань, оскільки при їх випрямлянні від натягнення виникають динамічні навантаження, які можуть привести до обриву каната. Не можна притримувати стропи руками, коли поданий сигнал до підйому. Розвертають і направляють підвішений вантаж багром або відтяжкою з тонкого каната, коли він перебуває на висоті нижче людського зросту. Сигнал підйому або переміщення вантажу стропальник може подати, якщо застроповка закінчена і всі члени бригади перебувають поза зони переміщення вантажу.
Стропальник зобов'язаний заздалегідь оглянути місце, на яке вантаж буде опущений. На місці укладання повинні бути заздалегідь укладені міцні підкладки; щоб після опускання вантаж можна було легко витягнути з-під нього чалочні канати або ланцюги. Знімати стропи з гаку машини або витягувати їх з-під вантажу можна лише після того, як вантаж буде повністю опущений на підкладки і прийме стійке положення.
Піднімаючи вантаж траверсою, необхідно підвішувати його так, щоб навантаження розподілялося рівномірно на обидва кінці траверси. Навантаження на кожний ріг дворогого гаку повинні бути рівний між собою. Підйом вантажу на одному розі гаку не допускається.
Якщо для застропки і відстропки вантажного місця висотою більше 1,5 і на нього потрібно підійматися, стропальник зобов'язаний користуватися переносною драбиною. При кріпленні вантажів в піввагонах і на платформах і знятті кріплень при вивантаженні необхідно користуватися невеликим ломиком для закручування дроту із справними кусачками для її різання. Не дозволяється перерубувати дріт сокирою, ломом або іншими металевими предметами. Не можна залишати кінці використаного дроту на вантажних місцях, оскільки вони при подальшій роботі можуть бути причиною травмування людей.
Розміщення до кріплення окремих вантажів
Розміщення і кріплення лісоматеріалів. Перед вантаженням круглого лісу вантажовідправник зобов'язаний заздалегідь підсортувати його по товщині і довжині так, щоб у вагоні в кожному штабелі було не більше чотирьох суміжних розмірів по товщині, а відхилення по довжині не перевищувало 0,5 м.
Кількість штабелів, що укладаються в стик уздовж вагону, залежить від довжини лісоматеріалу. Допускається спільне навантажування на одному вагоні штабелів лісоматеріалів різної довжини, при цьому кожний штабель повинен формуватися з лісоматеріалів однієї довжини (з відхиленням по довжині не більше 0,5 м). По краях розміщують штабелі, що мають велику довжину, для більшої стійкості лісоматеріалів від зрушення в дорозі проходження.
Важливою умовою при навантажування лісоматеріалів є максимальне використання габариту навантажування, особливо у верхній звуженій частині (зональний габарит). Навантажування проводять з так званою «шапкою». Лісоматеріали, що не поміщаються по довжині усередині кузова піввагона, розміщують з однією або двома відкритими дверима торців.
При навантажування лісоматеріалів застосовують підкладки і прокладки з дощок або іншого матеріалу некруглого перетину завтовшки 50 мм і шириною 150 -200 мм. При навантажуванні пиломатеріалів під серединою штабелю укладають третю підкладку. Над підкладками між сусідніми пачками укладають прокладки.
При навантажування лісоматеріалів з розділенням штабелю на три пачки до більш під верхню пачку прокладки укладають лише з дощок або протесаного горбиля.
Вимоги безпеки при навантажування і вивантаженні навалювальних вантажів
При навантажування і вивантаженні цементу, суперфосфату, хлорного вапна, гіпсу, нафталіну, селітри та інших їдких і порохких вантажів робітники зобов'язані працювати в спецодягу, респіраторах і протипильних окулярах, видаваних в індивідуальне користування. У разі переробки хлорного вапна робітників забезпечують протигазами з поглинаючим хлор фільтром або респіраторами. Вату і марлю в респіраторі змочують антихлором (гіпосульфітом), а за його відсутності - розчином солі.
Навантажування і вивантаження перерахованих вище вантажів повинне виконуватися за допомогою механічних лопат або пневматичних розвантажувачів. Для вивантаження з критих вагонів суперфосфату, сульфату амонію, солі, алебастру, крейди й інших вантажів, що злежуються, застосовують спеціальні машини. У виняткових випадках, коли прибуття на станцію вантажів, що порошать, носить випадковий характер, допускається їх ручна переробка.
На прирейкових складах мінеральних добрив доцільно використовувати як найпродуктивніші і мобільні механізми універсальні електронавантажувачі вилок і спеціальні машини. Ці машини мають скребкові захват і конвеєри і можуть забирати добрива з вагонів і перенавантажувати на стрічкові пересувні конвеєри з розкиданнями для рівномірного заповнення складів.
Перевозити мінеральні добрива необхідно в такій тарі, яка зберігає фізико-технічні властивості добрив, зручна і економічна при механізації
навантажувально-розвантажувальних робіт і перевезенні в рухомому складі. Як тара можуть бути використані: паперові (дубльовані, армовані, ламіновані), поліетиленові і поліхлорвінілові мішки, герметичні і вологонепроникні контейнери. Найпрогресивнішим є безтарне перевезення добрив в спеціалізованих саморозвантажних вагонах як в частині економії трудових затрат, так і в частині створення найбезпечніших умов розвантаження вагонів.
5. Відповідно до статті 49 Статуту Міністерство шляхів сполучення затверджує терміни навантаження і вивантаження вантажів засобами відправників і одержувачів на місцях загального і незагального користування. Терміни навантаження і вивантаження вантажів механізованим способом визначають розрахунками з урахуванням засобів механізації, пристроїв і споруд, вживаних для навантаження і вивантаження, і максимального використання їх. Терміни навантаження і вивантаження вантажів немеханізованим способом встановлюють з урахуванням єдиних норм вироблення.
Діючі терміни навантаження і вивантаження опубліковані в розділі 13 Правил перевезень вантажів. Терміни наливання і зливу цистерн і бункерних піввагонів опубліковані в Правилах перевезень рідких вантажів наливанням у вагонах-цистернах і бункерних піввагонах.
Якщо на підприємствах використовують машини або способи виконання операцій, для яких терміни навантаження і вивантаження не встановлені, то ці терміни розробляють підприємства спільно з управліннями доріг і представляють на твердження в Міністерство шляхів сполучення.
Навантаження і вивантаження вантажів повинне проводитися у встановлені терміни. Початком обчислення терміну на навантаження або вивантаження вагону на станційних колії або на під'їзних шляхах, обслуговуваних локомотивом залізниці, вважається момент подачі його під вантажну операцію, а закінченням - момент отримання повідомлення відправника або одержувача про готовність до прибирання всієї одночасно поданої партії вагонів.
Простій вагонів під навантаженням або вивантаженням на місцях загального користування засобами вантажовідправників і вантажоодержувачів враховують по пам'ятках прийомоздавальника вантажів (форма ГУ-45), в якій указують час подачі вагонів і закінчення навантаження або вивантаження.
Простій вагонів на під'їзних шляхах підприємств враховують по відомостях подачі і прибирання вагонів і по відомостях безномерного обліку простою вагонів.
За затримку зверху встановлених термінів вагонів, поданих під навантаження або вивантаження засобами вантажовідправника або вантажоодержувача, з них стягають штраф за простій вагонів.
Штраф за простій спеціальних вагонів (цистерн, бункерних піввагонів, транспортерів, цементовозів, зерновозів, окатишовозів тощо) збільшується в два рази, а рефрижераторних - в три рази.
При простої на колії станції вагонів, що є власністю підприємств або орендовані ними, штраф стягається у розмірі 50 % від вказаних вище ставок. За простій цих вагонів на під'їзних шляхах штраф не стягається.
У разі простою вагонів на складі або під'їзному шляху штраф стягається як за вагони, що перебувають під навантаженням або вивантаженням, так і за вагони, затримані на станції в очікуванні подачі під вивантаження з вини вантажоодержувача.
Розрахункова таблиця для визначення штрафів за простій вагонів наведена в § 43 Тарифні керівництво № 1.
При виникненні утруднень на станції, викликаних невчасним вивантаженням вантажів, начальник відділення залізниці має право збільшити штраф за простій вагонів, затриманих понад 24 год. понад встановлені терміни на станції або під'їзному шляху, до двократного розміру. Підвищений штраф за простій вагонів запроваджується після закінчення 24 год. після того, як буде вивішено про це оголошення на станції.
6. При навантаженні рефрижераторної секції або АРВ керівник обслуговуючої бригади зобов'язаний:
своєчасно забезпечувати підготовку вантажних вагонів для подачі до фронту навантаження і підключати їх до вагона дизель-електростанції не пізніше, ніж через 6 годин після закінчення навантаження, а начальник станції зобов'язаний в цей строк забезпечити зчеплення вагонів до вагона-дизель-електростанції;
контролювати особисто або через виділеного їм робітника бригади збереження обладнання, а в випадку виявлення порушення правил укладки вантажу в вагонах вимагати від вантажовідправників дотримання правил навантаження;
здійснювати контроль температури завантажуваного вантажу по якості упаковки в відповідності з посвідченням про якість або сертифікатом.
При температурі зовнішнього повітря мінус 20 °С і нижче навантаженню вантажів, які швидко псуються, особливо які бояться переохолодження підмороження (бананів, огірків, лимонів і інших) повинна виконуватися при включених електропечах і циркуляторах, якщо вагон-дизель-електростанція не відчеплений від вантажних вагонів.
У тих випадках коли керівник обслуговуючої бригади вважає, ще вантаж, який пред'являється до перевезення, не відповідає по якості і упаковці вимогам вказаним в посвідченні про якість або сертифікат і він повинен доповісти про це письмово начальнику станції або його заміснику.
Рішення начальника станції по даному питанню дається в письмовому вигляді і є обов'язковим для його виконання.
Начальник станції повинен до прийняття рішення по даному питанню попередньо повідомити про це начальника вантажної служби дороги з викладенням обставин, які виникли при навантаженні.
При відмові начальника станції або його замісника прийняти доклади керівника обслуговуючої бригади і вирішення питання про можливість навантаженню спорного вантажу керівник обслуговуючої бригади інформує по телеграфу начальника вантажної служби дороги навантаження. В випадку неприйняття мір по рішенню питання, обслуговуюча бригада звільняється від відповідальності за зниження якості вантажу при дотриманні в дорозі необхідних умов перевезення і не порушенню кінцевого терміну перевезення, встановленого правилами перевезень для даного вантажу.
7. Розрізняють наступні види технічного утримання і обслуговування обладнання поїздів і секцій: щоденне; № 1 (ТО-1) після вивантаження вантажу; № 2 (ТО-2) 1 разів в 3 міс; № З (ТО-3) при настанні опалювального сезону; № 4 (ТО-4) після закінчення опалювального сезону.
При щоденному обслуговуванні оглядають все обладнання; перевіряють справність поручнів, сходів, підніжок, наявність стопорних болтів автозчеплень, щільність зачинення дверей, справність дверних замків і замків, стан побутового обладнання, системи опалювання і плити, відсутність підтікання палива; очищають від сажі пальник казана опалювання (в опалювальний період) і штуцер плити для приготування їжі; перевіряють і поповнюють систему опалювання водою; проводять вологе прибирання службових і побутових приміщень, інвентарю і меблів.
При ТО-1 додатково перевіряють справність і чистоту обладнання вантажних приміщень і водостоків в них, електроосвітлення, систему вентиляції, щільність прилягання заслінок повітропроводів і дверей вантажних вагонів, роботу дверних замків, стан покриття підлоги, кріплення паливних баків і під-вагонного обладнання; очищають внутрішні поверхні казана і плити від сажі і нагару; промивають фільтри, очищають піддон від бруду і сажі і прочищають не рідше одного разу на місяць зливну трубку піддону.
При ТО-2 додатково до робіт при щоденному обслуговуванні перевіряють візуально надійність кріплення баків для води, повітропроводів системи вентиляції, підстави казана опалювання; визначають масу вуглекислоти вогнегасника; промивають бак питної води, заповнюють підігрівач побутової води свіжою водою; перевіряють роботу вентилів; мастять: гвинтові пари кришок дефлекторів - солідолом жировим (ТОСТ 1033-79) або солідолом синтетичним (ГОСТ 4366-76*); шибери і шарнірні з'єднання системи вентиляції - литолом-24 (ТОСТ 21150-75*); шарнірні з'єднання, петлі, замки, замки, гвинтові пари приводу вантажних дверей, замкові болти автозчеплень, сполучні болти міжвагонних гармошок - мастилом графітним ГОСТ 333-80.
При ТО-3 додатково до робіт при щоденному обслуговуванні перевіряють відсутність течі в з'єднаннях системи опалювання, справність засувок, , фланцевих з'єднань, димарів і пальників на рідкому паливі, функціонування голчатого вентиля казана опалювання, опалювальну установку ОЕТВ, огрівальних труб, електропечі вантажних приміщень і дефлектори вентиляції службового вагону; встановлюють заглушки вентиляторів дизельного приміщення, перевіряють їх справність і щільність прилягання; притискують пакети вікон до зовнішнього ущільнення поворотом ригеля віконного замка; екіпірують секцію зимовими сортами паливно-мастильних матеріалів.
При ТО-4, крім робіт при щоденному обслуговуванні, додатково очищають димарі казана опалювання і плити від сажі; перевіряють на відсутність підтікання паливопроводи і голчаті вентилі подачі палива до казана опалювання і плити; очищають топку казана і піддон від золи і бруду, поповнюють систему опалювання водою, знімають заглушки вентиляторів дизельного приміщення і перевіряють на функціонування дефлектори системи вентиляції службового вагону, екіпірують секцію літніми сортами паливно-мастильних матеріалів.
8.
