П ередача вантажів і документів на них під час перевезення

Схема проходження документів на станції

По прибутті поїзда на станцію розформування або станцію переходу поїзда із залізниці на залізницю, або зміни локомотивів машиніст локомотива передає оператору СТЦ або черговому по станції пакети з документами і натурні листи.

Оператор СТЦ або черговий по станції, переконавшись у належності документів даному поїзду, приймає пакети із зовнішнім оглядом цілісності пакетів, мотузки і контрольного бланку і записує у Книгу прийому і здачі перевізних документів форми ДУ-40 дату і час прийому документів, номер поїзда, число пакетів і прізвище машиніста локомотива.

Прийом документів оператор СТЦ або черговий по станції засвідчує своїм підписом у маршруті машиніста в графі „Зауваження".

На станціях, де перевізні документи машиністом локомотива опус­каються в бункер, оператор СТЦ після вилучення з бункера, зовнішнього огляду пакетів, перевірки цілісності мотузки і контрольного бланку записує в Книгу здачі документів (форма ДУ-40) дату і час прийому документів, номер поїзда, число і стан пакетів.

На станції зміни локомотивних бригад без зміни локомотива машиністи безпосередньо передають один одному пакети з документами із зовнішнім оглядом. Прийом і здачу пакетів машиністи засвідчують своїми підписами в обох маршрутах у графі „Зауваження" із зазначенням кількості пакетів і їх стану.

При виявленні пошкодження пакета, мотузки або контрольного бланка оператор СТЦ (черговий по станції) зобов'язаний звірити документи з натурним листом, перевірити їх повноту, стан і скласти акт загальної форми, в якому вказати характер виявлених пошкоджень, а за нестачі документів -також номер вагона, на який відсутні документи.

Номер акта загальної форми і дата його складання вказується у Книзі здачі документів (форма ДУ-40).

Акт загальної форми складається у двох примірниках, підписується черговим по станції і оператором СТЦ, а при одержанні документів безпосередньо від машиніста - також і машиністом локомотива.

Вивантаження вантажів на місцях загального користування засобами залізниці і на місцях незагального користування, коли на залізницю покладений обов'язок по перевірці вантажу, проводиться з участю прийомоздавач вантажу. У решті випадків вантажоодержувач вивантажує вантаж без прийомоздавач. Перед вивантаженням в склад станції вантажу з критого вагону прийомоздавач ретельно оглядає вагон в комерційному відношенні і перевіряє справність пломб. Якщо при огляді буде знайдена несправність, яка дає підставу припускати розкрадання, втрату або пошкодження вантажу, то про це прийомоздавач негайно докладає начальнику станції. Таким же чином прийомоздавач поступає при виявленні ознак втрати або пошкодження вантажу, прибулого на відкритому рухомому складі (нерівна поверхня занурених вантажів, недостача окремих місць або штук вантажу, поломка машини і т. д.). У таких випадках кількість і стан вантажу при вивантаженні перевіряють разом з начальником станції або його заступником. При вивантаженні тарних вантажів прийомоздавач ретельно оглядає вантажні місця, перевіряє їх справність і відповідність даним вагонного листа, а при вивантаженні дрібних відправок із збірних вагонів стежить за укладанням вантажу в складі згідно маркування.

Всі вивантажені вантажі, у тому числі і бездокументні, прийомоздавач записує в книгу вивантаження (форма ГУ-44), яка ведеться на всіх вивантажувальних місцях загального користування. Щодня перед початком роботи в першому вільному рядку книги прийомоздавач проставляє дату вивантаження, в наступних рядках на підставі даних вагонних листів або накладних указує відомості про вивантажені вантажі, передбачені формою книги. Вантажі кожного найменування записують окремим рядком. Знайдені при вивантаженні несправності відзначають в графі „Примітки". Після закінчення вивантаження після останнього рядка прийомоздавач ставить свій підпис.

На 1 січня кожного року залишок вивантажених і невивезених вантажів переносять в нову книгу. Таким чином, по книзі вивантаження можна завжди встановити наявність невиданого вантажу, який знаходиться в складі ,і контролювати своєчасність вивозу вантажу одержувачами.

Вивантажені на місцях загального користування вантажі обов'язково маркірують, тобто наносять на них дату вивантаження, номер накладної і число місць. У маркуванні можна вказувати інші дані, наприклад: номер вагону, найменування одержувача. Маркування вантажів, що перевозяться навалом, проводять або на самому вантажі (дошках, колодах), або на закріплюваних на вантажі дерев'яних дощечках. На багатьох станціях з масовим надходженням вантажів для маркування застосовують наперед виготовлені, пофарбовані в чорний колір дощечки з кілочками. Маркування на таких дощечках наносять крейдою, розведеною на воді з добавкою клею. Після видачі вантажу маркування змивають в цілях використовування цих дощечок для маркування інших вантажів.

Контроль за дотриманням правил вивантаження на під'їзних шляхах під­приємств здійснюється вантажоодержувачем. При виявленні слідів розкрадань, втрати або пошкодження вантажу вантажоодержувач повідомляє про це начальника станції для сумісної перевірки кількості місць і стану вантажів. Вивантаження на під'їзних шляхах зернових, хлібних вантажів, насіння олійних і бобів культур, комбікормів і висівок, що перевозяться

насипом, а також м'яса і м'ясо-молочних продуктів, що перевозяться без упаковки, проводиться з обов'язковою перевіркою маси.

Після вивантаження вагони повинні бути обчищені від залишків вантажу засобами одержувача або залізниці залежно від того, чиїми засобами вони розвантажувалися. Ця вимога передбачена статтею 51 Статуту, при цьому особи, винні в залишенні вантажу у вагонах, притягуються до дисциплінарної,

матеріальної і навіть кримінальної відповідальності.

При очищенні вагону видаляють залишки вантажів, кріплення, матеріали, що застосовувалися для утеплення, підстилки, прокладки між вантажами і інші матеріали І предмети. Після цього вантажне приміщення ретельно промітають, очищаючи при цьому не тільки підлогу, але також стіни і стелю. Вагон очищають із зовнішньої сторони: з кузова вагону змивають всі крейдяні розмітки, з швелерів, брусів і інших частин рами і візків видаляють залишки вантажу і сміття незалежно від того, мають вони відношення до вантажу, що перевозиться, чи ні.

Залізниця має право не прийняти неочищені після вивантаження вантажоодержувачем вагони або контейнери і стягнути з нього штраф за простій до очищення.

Очищення, промивка і в необхідних випадках дезінфекція вагонів після вивантаження тварин, птахів, сирих тваринних продуктів і швидкопсувних вантажів проводяться засобами залізниці за рахунок одержувача. Вагони після вивантаження смердючих і забруднюючих їх вантажів засобами одержувача промиває сам одержувач або залізниця за його рахунок (по переліку, встановленому Правилами перевезень вантажів).

Факти здачі вантажоодержувачем вагонів із залишками вантажів і неочищених після вивантаження оформляють актами загальної форми, а вантажоодержувач сплачує на користь залізниці штраф в розмірі, встановленому Статутом.

Вантаж розміщують в складі з урахуванням встановленої спеціалізації складської площі. Укладання в штабелі проводять компактно і акуратно з тим, щоб краще використовувати складську площу. Одночасно необхідно забезпечити можливість перевірки і підрахунку кількості вантажних місць в кожному штабелі. Вантажні місця, що відносяться до однієї відправки, укладають поряд марками назовні.

Між штабелями тарно-пакувальних вантажів в складах повинні бути проходи для пересування навантажувачів, візків і для вільного доступу до вогнегасників, бочок з водою, ящиків з піском і інших пожежних обладнань. Ширину цих проходів встановлюють залежно від вживаних на складі засобів механізації. Біля дверей проходи роблять рівними ширині дверей і вздовж стін - шириною 0,5 м. Укладати вантаж впритул до стінок не допускається.

У механізованих складах вантажі, як правило, укладають пакетами на піддонах. Вантаж на піддоні укладають щільно з максимальним використанням площі піддону. При цьому необхідно забезпечити стійкість вантажу при переміщенні піддону навантажувачем. Висота пакету на піддоні досягає 1100 - 1200 мм, але залежно від маси вантажу вона може бути

нижчою для важких вантажів (залізо, чавун і т. д.) і вищою для легковагих вантажів (меблі, вата, цигарки). У всіх випадках маса пакету не повинна перевищувати вантажопідйомності навантажувача.

Вантажі на піддонах укладають в складі в два і більш ярусів. При сумісному укладанні різнорідного вантажу слід враховувати міцність тари і масу вантажів. У нижніх рядах не можна поміщати вантажні місця, які можуть бути розчавлені важкими вантажами верхніх рядів. У зв'язку з тим, що піддони розраховані на навантаження 3 т, необхідно стежити, щоб маса вантажу у всіх рядах не перевищувала 3 т. .

При укладанні штабелів необхідно дотримувати висоту укладання, забезпечуючи максимальну стійкість штабелів, цілість і збереження вантажів, а також безпеку працівників. Висота штабелю для вантажів в мішках і кулях допускається не більше 6 м, а для вантажів в ящиках - не більше 3 м при укладанні вручну і не більше 6 м при застосуванні механізмів.

На відкритих майданчиках вантажі розміщують в межах габариту набли­ження споруд. При висоті штабелю до 1,2 м вантажі повинні укладатися не ближче 2 м від голівка зовнішньої рейки, а при висоті більше 1,2 м не ближче 2,5м.

Вантажі, вивантажувані на місцях загального користування, розміщують і зберігають залежно від властивостей в критих складах або на відкритих платформах І майданчиках по спеціалізації, встановленій технологічним процесом станції.

На відкритих платформах і майданчиках можна зберігати вантажі, пойменовані в додатку до розділу 15 Правил. До них відносяться вантажі, що не бояться впливу атмосферних опадів. Правилами встановлені граничні терміни зберігання вантажів і вивозу їх вантажоодержувачами із станцій.

2. Відповідно до статті 49 Статуту Міністерство шляхів сполучення затверджує терміни навантаження і вивантаження вантажів засобами відправників і одержувачів на місцях загального і незагального користування. Терміни навантаження і вивантаження вантажів механізованим способом визначають розрахунками з урахуванням засобів механізації, пристроїв і споруд, вживаних для навантаження і вивантаження, і максимального використання їх. Терміни навантаження і вивантаження вантажів немеханізованим способом встановлюють з урахуванням єдиних норм вироблення.

Діючі терміни навантаження і вивантаження опубліковані в розділі 13 Правил перевезень вантажів. Терміни наливання і зливу цистерн і бункерних піввагонів опубліковані в Правилах перевезень рідких вантажів наливанням у вагонах-цистернах і бункерних піввагонах.

Якщо на підприємствах використовують машини або способи виконання операцій, для яких терміни навантаження і вивантаження не встановлені, то ці терміни розробляють підприємства спільно з управліннями доріг і представляють на твердження в Міністерство шляхів сполучення.

Навантаження і вивантаження вантажів повинне проводитися у встанов­лені терміни. Початком обчислення терміну на навантаження або вивантаження вагону на станційних колії або на під'їзних шляхах, обслуговуваних локомотивом залізниці, вважається момент подачі його під вантажну операцію, а закінченням - момент отримання повідомлення відправника або одержувача про готовність до прибирання всієї одночасно поданої партії вагонів.

Простій вагонів під навантаженням або вивантаженням на місцях загаль­ного користування засобами вантажовідправників і вантажоодержувачів враховують по пам'ятках прийомоздавальника вантажів (форма ГУ-45), в якій указують час подачі вагонів і закінчення навантаження або вивантаження.

Простій вагонів на під'їзних шляхах підприємств враховують по відомостях подачі і прибирання вагонів і по відомостях безномерного обліку простою вагонів.

За затримку зверху встановлених термінів вагонів, поданих під наванта­ження або вивантаження засобами вантажовідправника або вантажоодержу­вача, з них стягають штраф за простій вагонів.

Штраф за простій спеціальних вагонів (цистерн, бункерних піввагонів, транспортерів, цементовозів, зерновозів, окатишовозів тощо) збільшується в два рази, а рефрижераторних - в три рази.

При простої на колії станції вагонів, що є власністю підприємств або орендовані ними, штраф стягається у розмірі 50 % від вказаних вище ставок. За простій цих вагонів на під'їзних шляхах штраф не стягається.

У разі простою вагонів на складі або під'їзному шляху штраф стягається як за вагони, що перебувають під навантаженням або вивантаженням, так і за вагони, затримані на станції в очікуванні подачі під вивантаження з вини вантажоодержувача.

Розрахункова таблиця для визначення штрафів за простій вагонів наведена в § 43 Тарифні керівництво № 1.

При виникненні утруднень на станції, викликаних невчасним виванта­женням вантажів, начальник відділення залізниці має право збільшити штраф за простій вагонів, затриманих понад 24 год. понад встановлені терміни на станції або під'їзному шляху, до двократного розміру. Підвищений штраф за простій вагонів запроваджується після закінчення 24 год. після того, як буде вивішено про це оголошення на станції.

3. Статут (стаття 46) вимагає від одержувача своєчасного прийому і вивезення вантажу зі станції. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ї години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або 24-ї години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. Посадові особи, винні в несвоєчасному вивезенні вантажів зі станції, несуть відповідальність у встановленому порядку.

Правилами перевезень вантажів установлені для всіх вантажів граничні терміни зберігання і вивезення з урахуванням забезпечення їх збереження. Обчислення граничного терміну починається з моменту вивантаження вантажу засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження

Операція	Виконавець	Час, хв
Прийом документів із СТЦ Запис документів у Книгу прибуття форми ГУ-42 Інформація одержувача про прибуття вантажу Проставляння в накладних і дорожніх відомостях штемпелів про прибуття вантажу Перевірка документів вантажоодержувача на право одержання вантажу Оформлення видачі вантажу і вручення одержувачу накладної Складання супровідної відомості форми ФДУ-91 і підбір до неї дорожніх відомостей Відправлення документів у ТехПД	Комерційний агент Комерційний агент Інформатор Товарний касир Товарний касир Товарний касир, вантажоодержувач Товарний касир Комерційний агент	0,2 _0,8 _1,7 1,2 0,8 1,2 _0,8 0,7
Загальний час		8,0 __________________

Графік обробки документів у товарній конторі при розрахунках через ТехПД

Для деяких вантажів встановлені досить обмежені терміни граничного зберігання. Це стосується тих категорій вантажів, зберігання яких викличе повне або часткове псування і зробить їх непридатними для використання за прямим призначенням. Наприклад, лід, свіже молоко - 6 годин; фрукти і ягоди свіжі, живі тварини і птиця, м'ясні вантажі, рослини та квіти живі зрізані тощо - 12 годин; ікра чорна, картопля, буряк, капуста, жири кухонні, напої безалкогольні та інші - 1 доба; фрукти, ягоди, овочі і гриби

консервовані, яйця, риба тощо - 1 доба; добрива, вапно, макулатура, сіно тощо - 3 доби. Для більшості вантажів термін граничного зберігання встановлено п'ять діб, а домашніх речей - ЗО діб.

Бездокументні вантажі зберігаються впродовж таких термінів: 12 го­дин - молоко свіже, лід; 1 доба - вантажі, для яких терміни зберігання встановлено 12 годин; на 1 добу більше вантажі, для яких термін зберігання встановлено 1 і 2 доби; ЗО діб - усі інші вантажі; 50 діб - домашні речі.

За зберігання вантажів на місцях загального користування після закінчення терміну безкоштовного зберігання до моменту вивезення вантажів одержувачем сплачується збір за кожну добу в розмірах, установлених Тарифним керівництвом № 1.

Згідно зі статтею 36 Статуту у разі виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати збір за їх зберігання до двократного розміру. Підвищена ставка збору вводиться не раніше доби після того, як буде вивішене оголошення про це на станції.

При нарахуванні зборів за зберігання вантажів неповна доба округ­люється у всіх випадках до повної.

Збір за зберігання справляється незалежно від плати за користування вагонами (контейнерами).

Якщо станція призначення не повідомила одержувача про надходження на його адресу вантажу, то він звільнюється від сплати збору за зберігання до надіслання такого повідомлення.

Збір за зберігання вантажів - це не тільки відшкодування залізниці витрат, пов'язаних зі зберіганням вантажу, але і санкція, що спрямована на прискорення вивезення вантажу. Інші заходи, які сприяють прискоренню вивезенню вантажу; додаткове залучення автотранспортних засобів, механізмів і працівників; організація багатозмінної і цілодобової роботи з вивезення вантажів; тимчасове використання (на правах оренди) складів інших організацій тощо.

Приклад. Вантаж - борошно житнє в мішках, вагою 50т, вивантажений засобами залізниці у склад станції 10 жовтня. Документи одержувачем розкредитовані 12 жовтня.

Вантаж вивозиться частинами; 14 жовтня - 20 т; 15 жовтня - 30т, Визначити збір за зберігання.

Рішення. 11 жовтня вантаж зберігається безкоштовно. 12 жовтня при розкредитуванні документів стягується збір за зберігання 50 т протягом однієї доби:

1,5 х 50 х 1 = 75 грн.

14. жовтня - збір за дві доби за зберігання 50 т. 1,5x5x2 = 150 грн.

15. жовтня - за одну добу за зберігання 30 т. 1,5 х 30 х 1 = 45грн.

Загальна сума збору за зберігання склала: 75+ 150+ 45 =270 грн.

Збір за зберігання стягується при розрахунках через ТехПД за на копичувальною карткою форми ФДУ-92, а при розрахунках готівкою через товарні контори станцій — за квитанцією різних зборів форми ГУ-57.

Для отримання, вивезення вантажу зі станції одержувач пред'являє прийомоздавальнику накладну. При централізованому вивезенні пред'являється наряд на вивезення вантажу. Переконавшись у відповідності цих документів вантажу, що знаходиться на складі, а також у сплаті збору за зберігання або запису даних для його стягнення в накопичувальну картку форми ФДУ-92, прийомоздавальник видає вантаж.

Якщо дата видачі вантажу не співпадає з датою, вказаною календарним штемпелем у накладній, то необхідно перевірити сплату збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами до дня фактичного вивезення. Переконавшись у належному оформленні пред'явлених документів, прийомоздавальник знаходить відповідну відправку в складі і видає її одержувачу з позначкою про це в накладній і Книзі вивантаження. На зворотній стороні накладної в графі „Вивіз вантажу" - проставляється дата вивезення вантажу. У Книзі вивантаження вказується номер автомобіля і дата видачі. Якщо одержувач вивозить вантаж частинами, то після видачі кожної з них, щоб не помилитися в підрахунку вантажних місць, перевіряється залишок, а видача кожної частини позначається в накладній і Книзі вивантаження. Після вивезення останньої частини вантажу робиться позначка „Вантаж вивезений".

Разом із вантажем одержувачу видаються всі вказані в накладній пристосування та матеріали (стояки, прокладки, підкладки, дріт, брезент, щитові огородження тощо), що застосовувалися для його кріплення, навантаження в декілька ярусів тощо. Одержувач повинен також вивезти підстилочні, упаковочні, ущільнюючі і укріплюючі матеріали, що надійшли з вантажем.

Згідно зі статтею 47 Статуту у разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.

Одержувач може відмовитися від прийняття вантажу ліпне у разі, коли якість вантажу через псування або пошкодження змінилася настільки, що виключається можливість повного або часткового його використання.

Відповідальність за псування і пошкодження вантажу, що сталися через його несвоєчасне вивантаження і вивезення одержувачем, а також через затримку вагонів на залізничних під'їзних коліях і станціях із його вини, несе одержувач.

Видача вантажу на місцях незагального користування, що прибули в справних критих вагонах, рефрижераторних секціях і цистернах за справними пломбами (ЗІШ), і за відсутності ознак незбереження проводиться залізницею без перевірки. Вантажі, що прибули на відкритому рухомому складі без порушення маркування і кріплення, видаються залізницею одержувачу без перевірки за зовнішнім оглядом. У разі порушення вказаних умов і у випадках, передбачених Правилами, залізницею разом із одержувачем перевіряється маса і стан вантажу.

4. Відповідно до статті 52 Статуту на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі:

• прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами (31Ш) відправника або пломбами (31Ш) попутних станцій;

• прибуття вантажу з ознаками нестачі, псування або пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачено Правилами;

• прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму транспортування у рефрижераторних вагонах (контейнерах);

• прибуття вантажу, який був завантажений залізницею;

• видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею. Перевірка вантажу не проводиться у разі вивантаження його залізницею за договором згідно зі статтею ЗО Статуту.

У зазначених випадках тарні і штучні вантажі видаються з перевіркою кількості і стану тільки у пошкоджених місцях. У разі виявлення пошкодження тари або інших обставин, що можуть призвести до зміни стану вантажу, залізниця зобов'язана перевірити вантаж у пошкоджених місцях за фактурами і рахунками з розкриттям пошкоджених місць. У разі відсутності пошкодження вантажу комерційний акт про пошкодження тари (упакування) не складається.

В інших випадках вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, а також без ознак нестачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану.

За наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг на вимогу одержувача залізниця може перевірити масу вантажів, що перевозяться навалом та насипом і прибули без ознак втрати. Кількість перевірених вагонів встановлюється договором. У разі відсутності вагонних ваг на станції призначення і в одержувача ці вантажі вітаються без перевірки. За участь представника залізниці на вимогу одержувача у вивантаженні і видачі вантажу сплачується збір за договірним тарифом.

Перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як пра­вило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Зважування вантажів на вагонних вагах проводиться в порядку, передбаченому При видачі з перевіркою маси вантажів, що перевозяться із знімним обладнанням (овочевими, хлібними щитами тощо), а також із матеріалами утеплення, маса нетто вантажу визначається, як різниця між масою брутто і сумою маси тари вагона, знімного обладнання і матеріалів для утеплення.

Правилами приймання вантажів до перевезення.

Маса матеріалів для утеплення, овочевих, хлібних щитів та іншого знімного обладнання береться з даних, вказаних у накладній.

У разі вивантаження на місцях загального користування вимога щодо перевірки маси вантажів може бути заявлена одержувачем до початку вивантаження. Вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються на під'їзну колію, може бути заявлена в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором.

У випадку, коли залізниця відповідно до Статуту зобов'язана перевірити вантаж, відкривання вагону і вивантаження проводиться в присутності представника станції. Якщо одержувач розпочав вивантаження без представника станції, то вантаж видається без перевірки.

Представник залізниці може здійснювати одночасно видачу вантажу тільки з одного вагона.

При вивантаженні тарнопакувальних і штучних вантажів на місцях незагального користування у випадку, коли залізниця бере участь у перевірці, одержувач зобов'язаний скласти вантаж окремо для забезпечення повторної перевірки.

За перевірку маси вантажу і тари працівником залізниці на вимогу вантажоодержувача залізницею справляється збір за зважування згідно з тарифом.

Видача вантажів із оформленням комерційного акта

У разі нестачі, псування, пошкодження вантажу, якщо ці обставини зазначені в комерційному акті, складеному до видачі вантажу (у тому числі й під час перевезення), станція призначення може видати його одержувачу тільки після визначення розміру фактичної нестачі, псування або пошкодження згідно з пред'явленими одержувачем документами (рахунки-фактури тощо).

У разі потреби встановлення розміру або причин нестачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знизилася його вартість, залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує експертів бюро товарних експертиз, інспекції якості, ветеринарно-санітарного нагляду або відповідних спеціалістів організацій і підприємств, які не належать до системи Міністерства транспорту.

Експертиза проводиться у присутності начальника станції (його за­ступника або іншого працівника, уповноваженого начальником станції).

Одночасно з викликом експерта станція повідомляє про це одержувача. Одержувач має право взяти участь в експертизі вантажу.

Експертиза швидкопсувних вантажів повинна бути проведена не пізніше доби з моменту відкриття вагону.

Результати експертизи оформлюються актом. Акт експертизи під­писується експертом і всіма уповноваженими особами, присутніми при проведенні експертизи. Про проведену експертизу робиться позначка в комерційному акті.

Результати експертизи повинні бути мотивованими з посиланням на нормативно-правові акти, стандарти і не можуть ґрунтуватися на припущенні про причини нестачі, псування або пошкодження вантажу.

Якщо експерт не може встановити причину псування, нестачі, пошкодження вантажу або його тари (упакування), то в акті експертизи вказуються мотиви, з яких неможливо визначити причину псування, нестачі, пошкодження вантажу.

У разі незгоди з висновками експерта, учасників експертизи або одержувача начальник станції призначає повторну експертизу з позначкою про це в акті експертизи із зазначенням мотивів.

Не допускається проведення експертизи вантажів, якщо її вартість перевищує розміри збитків. У цих випадках розмір та причина нестачі, пошкодження або псування вантажу і розмір збитків визначаються начальником станції і одержувачем і зазначаються в комерційному акті.

Витрати на експертизу (вартість експертизи, проїзд експерта до станції тощо) сплачуються, відповідно, залізницею або одержувачем залежно від того, з чиєї ініціативі! проводиться експертиза. Надалі ці втрати відносяться на сторону, яка буде визнана винною в нестачі, псуванні або пошкодженні вантажу.

5. У процесі перевезення і зберігання багатьох вантажів відбувається зменшення їх маси. Таке явище називається природною втратою маси вантажу.

Основними причинами зміни маси можуть бути: усушка або випаровування, розтрушування, розпилення, рознесення вітром, просочування крізь нещільну тару, топлення або танення, розливання або витікання різних вантажів тощо. При перевезенні багатьох вантажів ці фактори діють одночасно, що збільшує розміри втрат.

Відповідно до статті 52 Статуту маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує:

• у разі нестачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто;

• у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто. Для різних вантажів і різних умов зберігання та транспортування встановлюються середні величини неминучих втрат, які називаються нормами природної втрати у відсотках. Норми природної втрати вста­новлюються після проведення експериментальних перевезень із вста­новленням фактичних природних втрат вантажу, аналізу звітних даних про втрати вантажів, перевірки природних властивостей вантажів і розрахунків, проведення контрольних зважувань вантажу в пунктах відправлення і призначення. Норми природних втрат разом із похибками вимірювань наведені в Правилах перевезень.

Працівники залізничного транспорту, вантажовідправники і ван­тажоодержувачі повинні створювати такі умови перевезення, навантаження, вивантаження, зберігання, щоб втрати вантажу і зменшення його маси внаслідок природної втрати звести до мінімуму (ущільнення вантажу, запобігання видування, правильний вибір рухомого складу, застосування відповідної упаковки, створення оптимальних режимів при перевезенні швидкопсувних вантажів тощо).

При видачі вантажу, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма нестачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:

- 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення у сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; мідний купорос; хімічна сировина штатом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже;

1,5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; жири; риба солона; мінеральні добрива;

1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі;

- 0,5% маси всіх інших вантажів.

Надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною у накладній вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2 %.

Норми нестачі або надлишку маси вантажів розраховуються:

• від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі зі упаковці:

• від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари її упаковки.

Передача вантажів іншим організаціям

Виконати договір перевезення в деяких випадках неможливо, наприклад, бракує можливості доставити вантаж на станцію призначення або видати його одержувачу, якщо подальше транспортування вантажу призведе до його втрати або пошкодження (аварія, стихійне лихо, воєнні дії тощо), а також після закінчення встановленого Правилами граничного терміну його зберігання.

У таких випадках (стаття 49 Статуту) на залізницю покладається обов'язок передати вантаж іншій організації, тобто реалізувати цей вантаж. Такі дії з вантажем здійснюються:

• у разі застосування залізницею заставного права на вантаж із метою одержання провізної плати та інших платежів (стаття 51 Статуту);

• у разі неможливості видати вантаж на станції призначення одержувачу, зазначеному в накладній, через відсутність одержувача в районі станції призначення, якщо станцією в триденний термін від дня вручення його повідомлення не отримана вказівка відправника щодо розпорядження вантажем;

• у випадку, коли одержувач із тих або інших причин не звернувся на станцію призначення за вантажем або в разі відмови одержувача від вантажу;

• при виявленні вантажу без документів.

Реалізація (передача) вантажу іншим організаціям здійснюється за договором купівлі-продажу на станції, де знаходиться вантаж, що реалізується, або через спеціальні склади реалізації, створені на кожній залізниці.

Реалізація всіх вантажів вагонних і контейнерних відправок здійснюється безпосередньо на станції, де знаходиться вантаж, або через склад реалізації (залежно від роду вантажу, його властивостей, умов транспортування та інших факторів). Усі дрібні відправки, а також вантажобагаж, багаж, ручна поклажа реалізуються через склад реалізації.

Дозвіл на реалізацію вантажу на станції або на відправлення його на склад реалізації надасться управлінням залізниці за запитом начальника станції.

Усі вантажі, що надійшли на склад реалізації, реєструються в книзі, встановленої Укрзалізницею форми ГУ-76.

Оцінка вантажу здійснюється комісією за участю представників залізниці та організації (підприємства) - покупця, яким передається вантаж, та місцевих фінансових і торговельних органів. Про оцінку вантажу складається акт форми ГУ-21.

Після оцінки передача вантажів здійснюється за актом приймання-здачі, який складається у трьох примірниках і підписується начальником станції або начальником складу реалізації та представником організації-покупця, яка отримує вантаж.

У приймально-здавальному акті зазначаються всі потрібні реквізити і номер рахунку залізниці, на який покупець перераховує кошти за переданий йому вантаж.

Перший примірник акта оцінки разом із актом приймання-здачі, в якому робиться позначка про перерахування суми за передатні вантаж, при звіті про видачу вантажу надсилається у фінансово-економічну службу залізниці, другий - передається представнику організації, яка приймає вантаж, а третій примірник залишається на станції або на складі реалізації, де реалізовано вантаж.

Кошти, отримані залізницею за реалізований іншій організації вантаж, за вирахуванням сум, належних залізниці, перераховуються: одержувачу, зазначеному в накладній, - у разі оплати ним вартості вантажу: відправнику -у всіх інших випадках (стаття 50 Статуту).

Указані суми сплачують за заявою одержувача у разі надання ним документів про сплату вартості вантажу або за заявою відправника з наданням документів, які підтверджують вартість вантажу. Якщо протягом терміну, встановленого статтею 134 Статуту, від одержувача (відправника) не надійшли заяви, то ці суми за вирахуванням сум, належних залізниці, перераховуються до державного бюджету.

Суми, одержані залізницею від реалізації вантажів, які належать громадянам, за вирахуванням сум, належних залізниці, видаються одержувачу, а у разі неможливості - відправнику.

Суми, одержані від реалізації бездокументних вантажів, перерахо­вуються на рахунок залізниці, то реалізувала вантаж.

6. Після прибуття на станцію призначення обслуговуюча бригада рефрижераторної секції зобов'язана разом з станційним диспетчером або черговим по станції встановити порядок і послідовність подачі вагонів під розвантаження з врахуванням місцевих умов і найменшої кількості розчеплень вагонів.

При відчепленні вагонів від секції до місць розвантаження в першу чергу повинні подаватися кінцеві вагони з тим, щоб останні вагони, які чекають розвантаження, мали змогу охолоджуватись.

Порожні вагони причіпляють до вагона з дизель-генераторним відділенням з порядковою нумерацією.

Температура повітря у вантажних приміщеннях вагонів рефрижераторної секції до моменту відчеплення повинна бути доведена при перевезенні вантажів з охолодженням до нижньої границі, а при перевезенні з опаленням - до верхньої границі, яка встановлена у таблиці.

Температура повітря у вагоні перед відчепленням і час відчеплення вказуються в робочому журналі.

Якщо розвантаження проводиться на двох станціях залізничного вузла або відділення залізниці, то секція розвантажуватися повинна послідовно, спочатку на проміжній станції, а дальше на другій станції, не перериваючи охолодження (опалення) групи вагонів, які залишились.

По закінченні розвантажування працівник холодильного транспорту, а при його відсутності прийомоздавач станції, зобов'язаний в розділі VIII маршрутного листа (форма ВУ-83) вказати складався чи не складався комерційний акт на порчу або пониження якості вантажу і завірити ці відомості своїм підписом з накладенням штемпеля станції.

У випадку складання комерційного акта на порчу або пониження якості вантажу, обслуговуюча бригада секції або автономного рефрижераторного вагона з службовим приміщенням зобов'язана пред'явити станції для пробірки робочий журнал і видати завірену своїми підписами виписку із зазначенням режиму в дорозі. Одночасно обслуговуюча бригада пред'являє начальнику станції розвантаження письмове пояснення по обставинам завантаження і перевезення вантажу, який доставлений з порчею або з пониженням якості.

Після закінчення розвантажування вантажні приміщення вагонів повинні бути очищені вантажоодержувачем від залишків вантажу при піднятих підлогових решітках.

Промивка рефрижераторних вагонів на залізницях розвантаження повинна проводитися після перевезення м'яса, м'ясопродуктів і соленої риби, а на залізницях завантаження - перед подачею під завантаження м'яса і м'ясопродуктів, якщо вагони не промивалися після розвантаження.

Необхідність спеціальної очистки, промивки, а в потрібних випадках дезінфекції рефрижераторних вагонів, після розвантаження встановлюється представником Державного ветеринарного нагляду або Державної інспекції по карантину рослин, а при їх відсутності спеціально виділеним працівником станції разом з обслуговуючою бригадою.

Санітарна обробка рефрижераторних вагонів на дез-промислових станція, дез-промисловим пунктах і пунктах промивки повинна проводитись за рахунок одержувача на залізниці розвантаження у першочерговому порядку з перевагою перед іншими вантажними вагонами.

При санітарній обробці вагонів, крім вантажного приміщення, працівники дизельних промислових станцій і дез-промислових пунктів і пунктів промивки, повинні очистити і промивати „кожний" потолок АРВ і зливні труби. Після промивки підлоги необхідно видалити залишки води.

Обслуговуюча бригада повинна просушити вантажне приміщення шляхом провітрення або включенням вентиляторів - циркуляторів і електропіччю і встановити у робоче положення над підлогові решітки.

Про проведену на дизельній промисловій станції і дизельному промисловому пункті санітарну обробку рефрижераторної секції (АРВ) обслуговуючій бригаді Державного ветеринарного нагляду видається посвідчення (довідка) про проведену ветеринарну санітарну обробку вагонів.

РОЗДІЛ 1. ВАНТАЖНА І КОМЕРЦІЙНА РОБОТА. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВАНТАЖНИХ ВАГОНІВ.