- •Глава 1: Організаційна структура служби пально-мастильних матеріалів зс України.
- •Завдання служби пального в мирний і воєнний час.
- •1.2. Організаційна структура служби пального у 3бройних Силах України.
- •Організаційної структури цузпмм у Збройних Силах України
- •1.3. Організаційна структура служби пального окремої військової частин.
- •Організація служби пально-мастильних матеріалів військової частини
- •Глава 2: Нормування витрат пмм, спирту і спеціальних рідин при експлуатації військової техніки.
- •2.1. Норми витрати пального.
- •2.2.Постійні норми витрати пального.
- •2.2.1. Постійні норми витрати олив, мастил та спеціальних рідин.
- •2.2.2. Норми витрати спеціальних (гальмівної і низькозамерзаючої охолоджуючої) рідин та етилового спирту.
- •2.3.Поняття витрати пального, олив, мастил та спеціальних рідин.
- •2.3.1.Витрата пального.
- •2.3.2. Витрата оливи.
- •2.3.3. Витрата оливи моторної.
- •2.3.4. Витрата оливи трансмісійної.
- •2.3.5. Витрата мастил.
- •2.3.6. Витрата спеціальних рідин .
- •2.3.7. Витрата спирту.
- •2.3.8. Витрата низькозамерзаючої охолоджуючої рідини.
- •2.3.9. Витрата гальмівної рідини .
- •Глава 3: Забезпечення пальним і технічними засобами. Ліміт витрати, план постачання пального.
- •3.1. Забезпечення пальним і технічними засобами об’єднань, з’єднань та військових частин.
- •3.2. Ліміт витрати пального.
- •3.3. План постачання пального.
- •Глава 4: Види запасів, заправка пального. Запас ходу машин.
- •4.1. Види запасів пального.
- •4.2. ”Заправка”, як розрахунково-постачальна одиниця.
- •4.3. Запас ходу машин та шляхи його збільшення.
- •Глава 5: Планування забезпечення пально-мастильними матеріалами в мирний час.
- •5.1. Зарахування військової частини на забезпечення пально-мастильними матеріалами.
- •5.2. Визначення потреби в пально-мастильних матеріалах для військової частини на рік.
- •5.2.2. Методика визначення потреби пального, масла, мастила та спеціальних рідин для автомобільної техніки на рік.
- •5.2.3. Методика визначення охолоджувальної низькозамерзаючої та гальмівної рідин для бронетанкового озброєння та бронетанкової і автомобільної техніки на рік.
- •5.3. Витребування та розподіл пального.
- •Глава 6: Порядок отримання (видачі) пально-мастильних матеріалів.
- •6.1. Порядок видачі пально-мастильних матеріалів зі складу військової частини.
- •6.2. Одержання пального зі складу пального з’єднання.
- •6.3. Одержання пального з центру забезпечення пальним (складу, бази пального), нафтобази.
- •6.3.1. Порядок одержання пального з нафтобази.
- •6.4. Порядок документального оформлення заправлення техніки на стаціонарному заправному пункті та у польових умовах.
- •Глава 7: Особливості поводження, транспортування, зберігання та видачі отруйних технічних рідин.
- •7.1. Заходи безпеки при поводженні з отр.
- •7.2. Особливості транспортування отр.
- •7.3. Особливості зберігання отр.
- •7.4. Особливості відвантаження та видачі отр.
- •Глава 8: Планування забезпечення військової частини технічними засобами.
- •8.1. Забезпечення військової частини технічними засобами.
- •8.2. Порядок отримання тзсп із цзп і складу військової частини.
- •8.3. Експлуатація технічних засобів служби пального.
- •8.4. Категорування технічних засобів служби пального.
- •Категорування технічних засобів служби пального
- •8.5. Порядок списання технічних засобів служби пального.
- •8.6. Здача технічних засобів у ремонт.
- •Глава 9: Переваги та недоліки різних видів транспорту при транспортуванні пального.
- •9.1.Залізничний транспорт.
- •9.2. Автомобільний транспорт.
- •9.3. Водний транспорт.
- •9.4. Повітряний транспорт.
- •9.5. Трубопровідний транспорт.
- •Глава 10: Порядок планування, відвантаження (отримання) пмм залізницею.
- •10.1. Порядок планування перевезень залізничним транспортом.
- •10.2. Порядок роботи та оформлення документів при завантаженні залізничної цистерни.
- •10.3. Порядок отримання пального від залізниці.
- •10.4. Порядок пред’явлення претензій при нестачі вантажу.
- •Глава 11: Транспортування пмм автомобільним, повітряним, водним, трубопровідним транспортом.
- •11.1. Перевезення пально-мастильних матеріалів автомобільним транспортом.
- •11.2. Планування перевезень пального автомобільним транспортом.
- •11.3. Документальне оформлення перевезень пального автомобільним транспортом.
- •11.4. Перевезеня пально-мастильних матеріалів повітряним транспортом.
- •11.5. Перевезення пально-мастильних матеріалів водним транспортом.
- •11.6. Використання польового магістрального трубопроводу для подачі пального.
- •Глава 12: Облік і звітність по службі пально-мастильних матеріалів.
- •12.1. Облікові документи, Їх призначення, порядок ведення та оформлення.
- •12.2. Правила оформлення первинних облікових документів.
- •12.3. Особливості складання типових форм облікових документів.
- •12.4. Документальне оформлення приймання, видачі матеріальних засобів.
- •12.5. Документальне оформлення видачі та списання пально-мастильних матеріалів.
- •12.6. Звітні документи по службі пального.
- •Глава 13: Контрольно - ревізійна робота у Збройних Силах України.
- •13.1. Завдання і види контролю господарської діяльності військової частини.
- •13.2. Порядок проведення інвентаризації матеріальних засобів у військовій частині.
- •13.3. Порядок проведення перевірки господарської діяльності військової частини.
- •13.4. Порядок проведення документальної ревізії служби пального військової частини.
- •Глава 14: Приймання-здача справ та посади.
- •14.1. Порядок приймання і здачі справ та посади начальника служби пального.
- •Глава 15: Економічна робота в службі пально-мастильних матеріалів.
- •15.1. Напрямки економічної роботи в службі пально-мастильних матеріалів.
11.2. Планування перевезень пального автомобільним транспортом.
Планування підвозу пального автотранспортом полягає у визначенні необхідної кількості автомобілів і розподілу їх за об’єктами підвозу у відповідності до прийнятого рішення.
Розрахунок необхідного автотранспорту для підвозу пального неохідно проводити, виходячи із конкретних умов. При цьому повинні бути враховані фактори, які визначають підвіз пального:
─ терміновість доставки;
─ кількість сортів і маса пального, що підлягає перевезенню.
─ відстань підвозу;
─ наявність технічно справних автомобілів, причепів і засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт;
─ стан шляхів, переправ, мостів, наявність важкопрохідних ділянок;
─ стан погоди, пори року, доби;
─ активність дії противника на маршрутах руху автотранспорту;
─ підготовленість водіїв;
─ час на привалі для перевірки стану й усунення пошкоджень машини і тари, прийому їжі і відпочинку.
Основними показниками
розрахунку засобів підвозу пального є
тривалість одного рейсу
.
,
де
– тривалість одного рейсу, год.
– час завантаження (наливу) пального,
год.
– час руху машини від пункту завантаження
до пункту розвантаження і назад, год.
– час розвантаження (зливу) пального,
год.
Якщо задається загальний час на підвіз пального, то кількість рейсів можна визначити:
,
де
– кількість рейсів,
– час, який відводиться для підвозу
пального, год.
– коефіцієнт збільшення часу, який
витрачається на огляд машини, її
підготовку, постановку завдання особовому
складу, оформлення документів
.
Таким чином, необхідна кількість машин може бути визначена за формулою:
,
де
– неохідна кількість машин,
– маса перевозимого пального, т.
– вантажність однієї машини, т.
11.3. Документальне оформлення перевезень пального автомобільним транспортом.
Після визначення необхідної кількості автотранспорту для підвозу пального начальник служби пального подає заявку заступнику командира частини з логістики.
На основі заявок начальників служб у військовій частині (з’єднанні) складаються плани підвозу матеріальних засобів автомобільним транспортом. Після затвердження цих планів заступник командира частини з логістики інформує начальників служб про порядок і строки виконання підвозу.
У відповідності з планом підвозу матеріальних засобів начальник служби пального військової частини віддає розпорядження підлеглим про підготовку до відправки (прийому) пального і оформлення необхідних облікових документів. Для встановлення відповідальності за зберігання пального що і контролю за ним передбачаються наступні документи:
а) для начальника автомобільної колони:
─ маршрутний лист (номер і склад колони, начальник колони, виконання окремих етапів перевозки, забезпечення автоколони);
─ відомість складу і завантаження автоколони (склад колони за марками і номерами автомобілів і причепів, прізвища водіїв);
─ супроводжувальні документи (наряди, накладні);
─ акти простою (прогону) автомобілів;
б) для водіїв:
─ шляховий лист;
─ супроводжувальний лист (форма 62).
Маршрутний лист, відомість складу і завантаження колони та бланки актів простою (прогону) автомобілів, начальник автоколони отримує у штабі частини. Шляхові листи на кожний автомобіль виписуються в підрозділі.
Начальник колони по прибутті в пункт розвантаження (зливу) пального доповідає вантажоотримувачу про прибуття колони і пред’являє йому маршрутний лист для відмітки часу прибуття.
Злив (розвантаження) пального проводиться в присутності водія, який здає пальне за вагою (об’ємом) під розпис в супроводжувальному листі.
Після зливу (розвантаження) пального водії здають начальнику колони супроводжувальні листи, на основі яких він розписується і відомості складу і завантаження колони про здачу вантажу. Доставлене пальне начальник колони передає отримувачу відповідно до супроводжувальних документів (наряд, накладна).
Другий примірник документа вручає отримувачу вантажу, четвертий з відміткою вантажоотримувача про прийом пального залишає у себе. Після закінчення зливу (розвантаження) пального і оформлення документів (чекової вимоги), начальник автоколони відмічає у вантажоотримувача в маршрутному листі час закінчення зливу.
У випадку простою колони зверх встановленої норми часу з вини вантажоотримувача, або з інших, незалежних від начальника колони причинах, складається акт простою автомобілів.
