11.4. Перевезеня пально-мастильних матеріалів повітряним транспортом.

Повітряний транспорт застосовується для доставки пального військам, що діють в тилу противника, в оточенні, що відірвалися від баз постачання, коли здійснити подачу пального неможливо або коли потрібна термінова доставка пального.

Переваги і недоліки повітряного транспорту розглянуті вище.

Для доставки пального повітряним транспортом начальник служби пального військової частини (з’єднання) зобов’язаний представити в постачальний орган заявку, в якій вказується:

─ кількість пального за сортами і марками, яка має бути доставлена авіаційним транспортом;

─ пункт призначення (точки координат і орієнтири);

─ спосіб і час подачі пального;

─ наявність посадочної площадки та її характеристика;

─ умовні та розпізнавальні знаки.

Для доставки пального повітряним транспортом використовуються транспортні літаки.

Норми завантаження затарених нафтопродуктів у літаки.

Норми завантаження затарених нафтопродуктів у літаки і вертольоти

Тара з пальним	АН-12	АН-22	ИЛ-76	МИ-6	ИЛ-76м
Бочки 200 л	54	196	118	42	113
Каністри 20 л	475	672	480	315	576
Резервуари Р-6	3	112	6	–	7

Доставка пального організовується з аеродромів матеріального забезпечення (АМЗ) і здійснюється трьома способами:

- посадочним, коли літаки і вертольоти розвантажуються після приземлення на аеродромі або площадці призначення;

- парашутним, коли пальне викидається в контейнерах з використанням парашутів;

- безпарашутним, скидання пального в спеціальній тарі.

Посадочний спосіб є найбільш економічно вигідним, оскільки потребує менших затрат часу і робочої сили на підготовку, відправку та прийом доставленого пального. При цьому способі менше втрат пального.

При доставці пального посадочним способом протяжність злітно-посадочної полоси для АН-12Б повинна бути 1,5-1,6 км, для АН-22 - 1,8 км. Розвантажувальна команда 36 чол.

Розвантажують літак АН-12Б за 50-60 хвилин. Прийом здійснюється за накладними і супроводжувальними листами.

Парашутний спосіб доставки пального застосовується при відсутній можливості здійснити посадку літака (вертольота) в потрібному районі і передбачає попередню упаковку пального в спеціальну парашутно-десантну тару.

Для збору пального, яке подається парашутним способом визначаються 1-2 майданчики, розміри яких залежать від типу літаків і їх бойового порядку, як правило 20-40 га.

Так при скиданні літаками АН-12Б одиночними літаками площадка повинна бути 800 х 1500 м., при скиданні ланкою -1500 х 1700 м. Визначають точку прицілювання – квадрат 4 х 4 і позначають її вдень білим полотном, а вночі - світловими сигналами.

Для доставки пального парашутно-десантним способом застосовуються:

• парашутна платформа ПП-128-5000 (Р-4 -1 шт.);

• парашутна платформа ПП-135 (МР-4 -1 шт.);

• парашутна платформа ПП-4;

• парашутно-вантажна система ПГС-500 (2 бочки);

• парашутно-вантажний контейнер ПК-400;

• парашутно-вантажна система ПДСБ-1 (для бочок);

• парашутно-вантажна система ПДТЖ-120.

Безпарашутний спосіб доставки пального застосовується в тих випадках, коли неможливо застосувати посадочний або парашутний спосіб доставки. Для того, щоб застосувати цей спосіб, необхідно дотримуватись таких умов:

─ тару з пальним слід закидати на м’який грунт з висоти не більше 100-150 м.;

─ вага кожного місця не повинна перевищувати 60 кг.

Документальне оформлення перевезень пально-мастильних матеріалів повітряним транспортом.

Прийом пального здійснюється за пакувальними листами й оформляється актом прийому.

Списання пального здійснюється згідно з польотним листом в якому вказано (вантаж скинутий - час, координати).

При доставці пального повітрям тара з пальним повинна бути справною, чистою і промаркованою (вага, брутто, нетто, сорт пального). Заповнення тари пальним повинно проводитись з не доливанням: бочки - 60-80 мм, каністри - 30-40 мм. Для перевірки відсутності протікання каністри перекидаються вниз заливною горловиною, бочок - на обичайку.

Заповнення тари пальним проводиться за 2-3 години до завантаження в літак.

Завантаження і розміщення тари з пальним в літаку (вертольоті) проводиться під керівництвом командира екіпажу, який, прийнявши пальне, розписується в прийомі вантажу і одержує від здавальника другі екземпляри супроводжуючих документів.