5.2.4 Методика “Будьмо об’єктивними, або оцінка і самооцінка уроку” (використовується після педагогічної практики) Дії викладача педагогічних дисциплін

1. Формулювання мети заняття і мотивація її досягнення (йдеться про заняття зі студентами, які прибули з педагогічної практики).

2. Фіксація на плакаті або екрані за допомогою діапроектора переліку основних умінь, важливих для виконання педагогом певної професійної функції.

3. Креслення на дошці таблиці, в колонках якої відбивається градація рівнів розвитку конкретного вміння: дуже низький, низький, середній, високий і дуже високий. Рівням послідовно ставляться відповідно бали від 0 до 5 (дуже низькому – 0, а дуже високому – 5). Потім педагог звертається до студентів з пропозицією намалювати такі ж таблиці у своїх зошитах.

4. Формування у студентів такої установки: на основі повного і всебічного аналізу своєї роботи під час теоретичного навчання і педагогічної практики (її успіхів і невдач) самооцінити рівень сформованості конкретного вміння виконувати певну функцію фахівця-педагога і зафіксувати самооцінку у відповідній колонці таблиці (намалювати в ній, наприклад, якусь геометричну фігуру, музичний ключ, сонечко або хмаринку тощо).

5. Постановка завдання студентам, які проходили педагогічну практику в одному навчально-виховному закладі: оцінити рівень сформованості цього ж вміння у своїх товаришів (викладач підкреслює, що фундаментом такої оцінки повинен бути всебічний доброзичливий аналіз дій товариша в різних ситуаціях на занятті).

Дії студентів-експертів

Проаналізувавши хід і результати виконання однокурсником на практиці певної професійної функції, студенти-експерти по черзі підходять до столу викладача і ставлять, наприклад, знак “+” в одній із п’яти колонок таблиці з прізвищем товариша. Знак “+” означає, що експерт, оцінюючи рівень сформованості вміння однокурсника, яке розглядалося, вже зробив вибір конкретного рівня з п’яти запропонованих йому.

Студент, професійне вміння якого оцінювалось, зіставляє самооцінку і оцінку експертів та робить висновок про ступінь збігу власної індивідуальної і колективної оцінок, рівень оволодіння конкретним умінням за таким показником, як переваження знаків “+” у якійсь колонці. Потім він підраховує процентне співвідношення одержаної суми балів від можливої їх кількості.

Після оцінювання усіх провідних професійних умінь він сам має можливість визначити ступінь своєї відповідності вимогам педагогічної професії (відповідаю – від 75 до 100 %; в основному відповідаю – від 50 до 75 %; не відповідаю – менше, ніж 50 %).

До сукупності провідних професійно-педагогічних умінь, які оцінюються, входять: діагностико-прогностичні, ціннісно-орієнтаційні, організаціно-розвивальні, професійно-творчі, управлінсько-комунікативні та соціально-педагогічні.

6.Завдання для самоосвітньої та самовиховної роботи

1. Продумайте оригінальні засоби концентрації власної уваги на конкретних професійних уміннях або положеннях теорії самовиховання.

2. Опишіть почуття, які виникли у вас за результатами знайомства з досвідом діяльності професійного взірця.

3. Розробіть систему формул-настанов, спрямованих на підвищення власного інтересу до професійних самоосвіти і самовиховання.

4. Зробіть узагальнення положень про самоосвіту та самовиховання Г.С.Сковороди (передусім за результатами аналізу його листів до М.Ковалинського).

5. Знайдіть факти, які свідчать про стимулювальний вплив на самовиховання створеного іншими людьми радісного емоційного фонду.

6. З’ясуйте особистісний сенс оволодіння професійними і самовиховними вміннями як цінностями, зв’язок між ними.

7. Розробіть програму близьких і далеких перспектив професійного становлення на основі самоосвіти та самовиховання.

8. Створіть особистий план самовиховання певних професійних якостей.

9. Побудуйте графік заповнення засобами самоосвіти “білих плям” у власних знаннях про теорію та технологію самовиховання, психологію та педагогіку творчості тощо.

10. Ознайомтеся з книжкою О.А.Герасимової “Комплекс методик для особистісно-професійного самопізнання майбутнього вчителя” (Київ: ООО “Міжнар. фін. агенство, 1997 – 76 с.). Самооцініть та визначте за допомогою тестів і опитувальників, представлених у цій праці, рівень сформованості потреби у досягненні успіхів, свій домінуючий спосіб розв’язання життєвих ситуацій та рівень об’єктивного контролю.

11.Обґрунтуйте, спираючись на теоретичні положення щодо саморегуляції поведінки М.Й.Боришевського, що самооцінка майбутнього фахівця: 1. Підвищує його самовиховну активність, якщо способи оцінювання сформованості певного вміння стимулюють її зниження або підвищення до адекватної професійним нормам, поєднуючи в рівних пропорціях когнітивний та емоційний компоненти. 2.Позитивно не впливає на самовиховну активність, якщо попередня умова щодо способів оцінювання не виконується.

12. Письмово висловіть свої почуття і думки щодо системи самозобов’язань К.Д.Ушинського: 1. Цілковитий спокій, принаймні, зовнішній. 2. Прямота у словах і вчинках. 3. Обдуманість дій. 4.Рішучість. 5. Не говорити про себе без потреби жодного слова. 6. Не проводити час несвідомо, робити те, що бажаєш, а не те, що трапиться. 7. Витрачати кошти тільки на необхідне або приємне, а не за пристрастю. 8. Щовечора сумлінно звітувати у власних вчинках. 9. Ніколи не хвалитися ні тим, що було, ні тим, що є, ні тим, що буде.

13.Сформулюйте самонастанови (3-4), значущі для успішного складання іспитів. Застосуйте ці формули-настанови на практиці.

14. Назвіть основні умови розвитку активності студентів у професійних самоосвіті та самовихованні.

15.Розкрийте сутність поняття “культура професійного самовиховання”.