6.1 Розгляд справ про адміністративне правопорушення

Службовою особою справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника (ст.276 КУАП).

Від імені органів Держкомзему розглядати справи та накладати штрафи мають право голова Держкомзему та його заступники, начальники та заступники начальників обласних і начальники районних відділів земельних ресурсів (ст.238¹ КУАП). Справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з псуванням і забрудненням сільськогосподарських та інших земель, самовільним зайняттям земельної ділянки, несвоєчасним поверненням тимчасово займаних земель або не приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (ст.52, 53¹, 54), розглядають адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів (ст.218 КУАП).

Відповідно до ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в 15-денний строк з дня одержання органом (службовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Орган (службова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1. чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2. чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3. чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4. чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5. чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст.278 КУАП).

Службова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права та обов’язки. Після цього оголошують протокол про адміністративне правопорушення. Заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (ст.279 КУАП).

Службова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУАП).

Обставинами, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнають (ст.34 КУАП):

1. щире розкаяння винного;

2. відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди.

Обставинами, що обтяжують відповідальність, визнають (ст.35 КУАП):

1. продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2. повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню;

3. вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;

4. вчинення правопорушення групою осіб;

5. вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин.

При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладають за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються однією службовою особою, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (ст. 36 КУАП).

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш, як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому – 2 місяці з дня його виявлення.

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи (ст.38 КУАП).