3.5 Оформлення документів за результатами перевірок

При проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (додаток А).

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (далі – акт) складають за результатами перевірки:

• якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства;

• при усуненні чи не усуненні раніше виявлених порушень у строк, установлений у приписах (у тому числі й в повторно виданих приписах);

• за неможливості встановити особу порушника.

Акт складають у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий – вручається або надсилається керівникові юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю копія акта надається цим органам.

При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається у інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою, на примірнику акта, який залишається у інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилають з повідомленням про вручення.

Копія акта може бути надана іншим зацікавленим державним органам, громадянам чи громадським організаціям на їх запит.

У акті державний інспектор зазначає:

• дату та місце складання акта;

• посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку;

• посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки;

• посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці;

• місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються;

• місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно- кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується;

• категорію земель і склад угідь;

• цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки;

• наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;

• обставини порушення земельного законодавства;

• суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушено.

Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, які використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

У акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив’язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Практичне заняття 4 Тема визначення розмірів шкоди внаслідок забруднення земельних ресурсів

4.1 Порядок визначення забруднення земельних ресурсів

1. Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлено кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності та інших антропогенних навантажень. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що характерні для складу незабрудненого ґрунту, або порівняно з даними агрономічного паспорта для земель сільськогосподарського призначення.

2. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, морфологічних, геологічних і гідрологічних умов, обмеженість інформації про них на конкретних ділянках.

   1. За наявності інформації про кількість забруднюючої речовини, яка проникла до певного шару землі чи засмітила її поверхню, визначають на місці площу, глибину проникнення та обсяги забруднення.

3. Технічне завдання для виконання вишукувальних робіт (видає організація, яка замовляє роботу) та програма їх виконання (складається виконавцем робіт) підлягають погодженню з відповідними територіальними органами земельних ресурсів і Міністерством охорони навколишнього природного середовища.

4. Відповідальність за порушення законодавства про охорону земельних ресурсів не настає, якщо шкода була зумовлена стихійними природними явищами (землетруси, повені, бурі, селі, зсуви тощо).

5. Відшкодування шкоди державі за забруднення земель не звільняє порушника від необхідності здійснення заходів для локалізації осередку забруднення та ліквідації його наслідків у найкоротший строк.

6. При одночасному забрудненні земель кількома забруднюючими речовинами загальний розмір відшкодування шкоди визначається як сума втрат від кожної забруднюючої речовини.