6.2 Постанова за справою про адміністративне правопорушення

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, службова особа виносить постанову за справою.

Постанова повинна містити: найменування службової особи, яка винесла постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте за справою рішення, а також порядок та строк її оскарження і підписується службовою особою, яка розглянула справу (ст.283 КУАП).

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, вирішення питання про відшкодування винним майнової шкоди не належить до компетенції службових осіб органів Держкомзему. Ці питання вирішують в порядку цивільного судочинства (ст.40 КУАП).

За справою про адміністративне правопорушення службова особа виносить одну з таких постанов:

• про накладення адміністративного стягнення;

• про закриття справи.

Постанова про закриття справи у випадках порушення земельного законодавства виноситься при передачі їх прокуророві, органу попереднього слідства чи дізнання, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУАП (ст.284 КУАП).

Постанова про закриття справи виноситься за таких обставин:

• відсутності події та складу адміністративного правопорушення;

• недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

• неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

• скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

• закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

• наявність з того самого факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (службової особи) про накладення адміністративного стягнення, не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення для даного факту кримінальної справи;

• смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі (ст.247 КУАП).

При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення службова особа, уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням (ст.22 КУАП).

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи, підписується в 3-х примірниках, реєструється в спеціальній книзі. Копія постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови в той самий строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

Копія постанови вручається під розписку. У разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна позначка у справі (ст.285 КУАП).

6.3 Оскарження і опротестування постанови за справою про адміністративне правопорушення

Постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

• постанову адміністративної комісії – до виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів або до районного (міського) суду рішення якого є остаточним;

• постанову службової особи про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу – вищій службовій особі або до районного (міського) суду, рішення якого є остаточним.

Скарга подається службовій особі, яка винесла постанову за справою про адміністративне правопорушення (районний відділ) і протягом трьох діб надсилається разом зі справою службовій особі (обласне управління), правомочній розглядати цю скаргу.

Постанова районного (міського) суду про накладення адміністративного стягнення є остаточною та оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення не підлягає (ст.287 КУАП).

Особа, яка оскаржила постанову за справою про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита (ст.288 КУАП).

Скаргу на постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено службовою особою правомочною розглядати скаргу (ст.289 КУАП).

Постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором (ст.290 КУАП).

Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги. Принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту (ст.291 КУАП).

Скарга і протест на постанову за справою про адміністративне правопорушення розглядаються службовою особою в 10-денний строк з дня їх надходження (ст.292 КУАП).

Службова особа при розгляді скарги або протесту на постанову за справою про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

• залишає постанову без зміни, а скаргу або протест – без задоволення;

• скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

• скасовує постанову і закриває справу;

• змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено службовою особою, неправомочною вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентної службової особи (ст.293 КУАП).

Копія рішення за скаргою або протестом на постанову за справою про адміністративне правопорушення протягом 3-х днів надсилається особі, щодо якої її винесено. У той самий строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.

Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві (ст.295 КУАП). Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум (ст.296 КУАП).

Рішення за скаргою на постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.

Протест на рішення зі скарги вноситься вищій службовій особі відносно службової особи, яка прийняла рішення зі скарги (ст.297 КУАП).

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов’язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами і громадянами (ст.298 КУАП).

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення. Реєстрація постанов про накладення штрафів проводиться за формою (Додаток Е).

Накладення штрафу не звільнює осіб, винних у порушенні, від усунення допущених порушень і відшкодування нанесених збитків.

Одночасно з винесенням постанови про накладення штрафу службова особа встановлює строк не більш ніж один місяць для усунення порушень земельного законодавства, про що робиться запис у постанові. У випадку неусунення порушень у встановлений строк винні притягуються до відповідальності в установленому законом порядку.

У випадках неусунення порушень, пов’язаних із самовільним зайняттям земельної ділянки, службові особи діють відповідно до вказівки “Про порядок підготовки органами Держкомзему та подання на розгляд органам прокуратури матеріалів про самовільне зайняття земельної ділянки”.

При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, який встановлюється (ст.307 КУАП) у 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніш, як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Якщо неґайне виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу є неможливим, службова особа, яка винесла постанову, може відстрочити виконання постанови на строк до 1 місяця (ст.301 КУАП).

Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом 3-х місяців з дня винесення. У разі зупинення виконання постанови відповідно до ст. 291 Кодексу перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки (ст. 303 КУАП).

Питання, зв’язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються службовою особою, яка винесла постанову (ст.304 КУАП).

Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється службовою особою, яка винесла постанову (ст.305 КУАЛ).

Штраф має бути сплачено порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування також постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Відповідно до статті 13 Закону України “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і реґіональне самоврядування” штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення на відповідній території, вноситься на рахунки місцевих Рад і надходить до позабюджетних фондів органів місцевого самоврядування базового рівня.

У разі несплати штрафу порушником у строк, установлений частиною першою ст. 307 Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для відрахування суми штрафу в примусовому порядку з його заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до правил, установлених Цивільним процесуальним кодексом України (ст.307 КУАП).

Стягнення із заробітної плати, пенсії, або стипендії громадян проводить адміністрація установ, підприємств і організацій на підставі виконавчих документів, які направлені їм судовим виконавцем (службовою особою) шляхом відрахування із належної їм заробітної плати, пенсії, стипендії (ст.403 Цивільного процесуального Кодексу України).

Якщо особа, піддана штрафу, не працює або якщо стягнення штрафу із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії порушника є неможливим з інших причин, стягнення проводять на підставі постанови службової особи про накладення штрафу судовим виконавцем, який перебуває при районному (міському) суді, шляхом звернення стягнення на особисте майно порушника, а також його частку в спільній власності.

Забороняється віднесення накладених на службових осіб штрафів за рахунок підприємств, установ і організацій (ст.308 КУАП).

Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається службовій особі, яка винесла постанову (ст.310 КУАП).