2. Сутність психологічного вивчення професій

Слід зазначити, що психічні процеси, функції й особливості особистості, що становлять психологічні компоненти трудової діяльності, по-різному проявляються й мають неоднакове значення в різних професіях. Тому виникає проблема психології професій, тобто виділення в кожній кваліфікованій професії тих психологічних компонентів, які відрізняють одну професію (або одну групу професій) від інших. Завдання психологічного вивчення професії можна сформулювати як аналіз тих вимог, які дана професія пред'являє людині.

У психологічне вивчення професій, насамперед, входить характеристика професій із психологічної точки зору, а потім класифікація професій, узагальнення їх за родинними психологічними компонентами.

Психологічне вивчення професій повинне бути підпорядкованим двом практичним цілям:

• визначити професійну придатність, тобто відповідність психологічних якостей працівника вимогам, пропонованим професією до психіки людини;

• дати основи такого виробничого навчання й виховання, при якому в процесі оволодіння необхідними знаннями, уміннями, навичками формувалися б і розвивалися професійно важливі психологічні якості.

У психології професій розрізняють наступні поняття «професія», «спеціальність» і «кваліфікація».

Професія – це певний вид трудової діяльності, що виникає в процесі суспільного поділу праці й потребує для його виконання певних здатностей, спеціальних теоретичних знань і практичних навичок.

Професія визначається характером створюваного пpoдyкту, використовуваних знарядь і специфічних умов виробництва в даній галузі народного господарства (наприклад, лікар, учитель, водій, пекар, кондитер, токар, стропальник, фрезерувальник, шліфувальник, слюсар, коваль, штампувальник, зварник).

Термін «професія» походить з латинської і французької мов і має значення: говорити публічно, оголошувати, примушувати.

Значення поняття «професія» (за є.О. Клімовим)

1. Професія як спільнота людей, що займаються близькими проблемами і ведуть приблизно однаковий спосіб життя (відомо, що професія накладає свій «відбиток» на все життя людини).

2. Професія як область докладання сил пов'язана з виділенням (і уточненням) самого об'єкту і предмету професійної діяльності. Отут також вирішується питання, у яких сферах життєдіяльності людина може реалізувати себе як професіонал.

3. Професія як діяльність і область прояву особистості. Часто забувають про те, що професійна діяльність не просто дозволяє «виробляти» якісь товари або послуги, але, перш за все, вона дозволяє людині реалізовувати свій творчий потенціал і створює умови для розвитку цього потенціалу.

4. Професія як система, що історично розвивається. Цікаво, що саме слово «професія» походить з латинської «говорити публічно». «Таким чином, у феномені професії споконвічно приховані події, що є предметом і в загальній, і в соціальній психології», – відзначає Є.О. Клімов. Природно, що сама професія змінюється залежно від зміни культурно-історичного контексту, і, на жаль, можливі ситуації, коли початковий сенс професії може істотно перекручуватися.

5. Професія як реальність, що творчо формується самим суб'єктом праці. Це означає, що навіть культурно-історична ситуація (епоха) не є виключно домінуючою, оскільки багато що залежить від конкретних фахівців. Саме змолоду люди повинні самі визначати місце своєї професії (і свою особисту «місію») у суспільній системі, а не просто виконувати роботу «за інструкцією». Ймовірно, справжня велич того або іншого професіонала визначається тим, наскільки він зумів сприяти розвитку своєї науки не стільки завдяки обставинам (і соціально-економічним умовам), що склалися, скільки всупереч цим обставинам. А ідеальним варіантом творчої самореалізації в професії є ситуація, коли працівник навіть несприятливі обставини уміє використовувати на благо.