Додатки нормативно-правове забезпечення організації професійної орієнтації учнів у закладах освіти

1. Конвенція про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів.

Ухвалено Генеральною Конференцією Міжнародної організації праці 23 червня 1975 р. в Женеві.

Ратифіковано Україною 7 березня 1979 р.

2. Рекомендації щодо професійної орієнтації та професійної підготовки у галузі розвитку людських ресурсів.

Ухвалено Генеральною Конференцією Міжнародної організації праці 23 червня 1975 р. в Женеві.

Ратифіковано Україною 7 березня 1979 р.

3. Про концепцію державної системи професійної орієнтації населення.

Постанова Кабінету Міністрів України №48 від 27 січня 1994 р.

4. Положення про організацію професійної орієнтації населення.

Наказ Міністерства праці України, МОН України та Міністерства соціального захисту населення України за №27/169/79 від 31 травня 1995 р.

5. Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається.

Наказ Міністерства освіти України, Міністерства у справах молоді і спорту України за №159/130/1526 від 02 червня 1995р.

6. Закон «Про загальну середню освіту» №651-XIV від 13 травня 1999 р.

7. Постанова Кабінету міністрів України №1717 від 16 листопада 2000 р. «Про перехід загальноосвітніх закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання».

8. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа).

Затверджено Постановою Колегії МОН України та Президією АПН України №12/5-2 від 22 листопада 2001 р.

9. Національна доктрина розвитку освіти.

Затверджено Указом Президента України №347/2002 від 17 квітня 2002 р.

10. Концепція профільного навчання в старшій школі.

Затверджено рішенням Колегії МОН України №10/12-2 від 25 вересня 2003 р.

11. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (Розділ 6. Освітня галузь «Технологія»).

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України №24 від 14 січня 2004 р.

12. Концепція державної системи професійної орієнтації населення.

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України №842 від 17 вересня 2008 р.

13. Положення про надання соціальних послуг з професійної орієнтації у державній службі зайнятості.

Затверджено наказом Міністерства соціальної політики України № 356 від 19 вересня 2011 р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства праці України,

Міністерства освіти України,

Міністерства соціального захисту

населення України

від 31 травня 1995 року № 27/169/79

Положення про організацію професійної орієнтації населення

1. Загальні положення

1.1. Положення про організацію професійної орієнтації населення (надалі – Положення) розроблене відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, законів України «Про зайнятість населення», «Про освіту», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про охорону праці», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Основ законодавства України про охорону здоров'я з урахуванням внесених до них змін і доповнень, положення конвенцій та рекомендацій Міжнародної організації праці, Концепції державної системи професійної орієнтації населення, схваленої постановою Кабінету міністрів України від 27 січня 1994 року №48 та інших законодавчих, нормативних і методичних документів з питань професійної орієнтації населення, а також з урахуванням практичного досвіду цієї роботи розвинутих країн світу.

1.2. Положення має забезпечити на основі єдиного методологічного підходу скоординовану діяльність усіх суб'єктів професійної орієнтації населення з метою підвищення соціальної та економічної ефективності управління і організації профорієнтаційної роботи.

1.3. Положення є міжгалузевим та міжвідомчим документом і обов'язкове до виконання усіма установами, організаціями і підприємствами України, які займаються питаннями професійної орієнтації населення. На основі даного положення можуть розроблятися органами державної виконавчої влади відповідно до їх компетенції відповідні положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається, незайнятого і зайнятого населення, осіб з обмеженою працездатністю, а також інші нормативні документи з професійної орієнтації населення.

1.4. Професійна орієнтація населення – це комплексна науково обґрунтована система форм, методів та засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування професійно важливих особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці. Вона спрямована на досягнення збалансованості між професійними інтересами і можливостями людини та потребами суспільства в конкретних видах професійної діяльності. Професійна орієнтація населення є складовою частиною соціально-орієнтованої ринкової економіки, яка впливає на ринок праці, товарів, послуг та капіталу.

Профорієнтаційна робота сприяє цілеспрямованому розвитку здібностей людини, зростанню її професіоналізму, працездатності, збереженню здоров'я і виступає одним із важливих елементів державної політики в сфері соціального захисту та зайнятості населення, забезпечує ефективне використання трудового потенціалу особи, підвищення її соціальної та професійної мобільності, відіграє значну роль у профілактиці масового вимушеного безробіття. Профорієнтаційні заходи стимулюють пошук людиною найефективніших засобів підвищення свого професійно-кваліфікаційного рівня, розвиток соціально-економічної ініціативи, інтелектуальної та трудової незалежності.

Головною метою профорієнтаційної роботи є сприяння специфічними для неї методами посиленню конкурентоспроможності працівника на ринку праці і досягнення продуктивної зайнятості населення.

1.5. Професійна орієнтація включає такі елементи: професійної інформації, професійної консультації, професійного добору, професійного відбору та професійної адаптації.

Професійна інформація забезпечує ознайомлення зі змістом і перспективами розвитку професій, формами та умовами їх здобуття, станом та потребами ринку праці в кадрах, вимогами професій до особистості, можливостями професійно-кваліфікаційного становлення.

Професійна консультація ґрунтується на науково організованій системі взаємодії психолога-профконсультанта і особи, що потребує допомоги у виборі або зміні професії чи виду діяльності, на основі вивчення індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвої ситуації, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я особи та з урахуванням потреб ринку праці.

Професійний добір – система профдіагностичного обстеження особи, спрямована на визначення конкретних професій, найбільш придатних для оволодіння ними конкретною особою.

Професійний відбір здійснюється з метою визначення ступеню придатності особи до окремих видів професійної діяльності згідно з нормативними вимогами. Професійний відбір громадян здійснюється відповідно Переліку професій та спеціальностей, що вимагають професійного відбору. Вказаний Перелік затверджується у встановленому порядку Кабінетом міністрів України.

Професійна адаптація покликана сприяти входженню особи у трудову діяльність, практичній перевірці правильності професійного вибору і успішному професійному становленню працівника.

1.6. Науково-методичними засобами, що використовуються у професійній орієнтації населення, є професіографія (інформаційна, діагностична, коригуюча, формуюча) і професійна діагностика (комплекс медичних, психофізіологічних, психологічних та інших методів вивчення особи).

1.7. Об'єктом професійної орієнтації населення є молодь, яка навчається, зайняте та незайняте населення, вивільнювані працівники і особи з обмеженою працездатністю.

1.8. В основу профорієнтаційної роботи з населенням покладено такі принципи:

комплексний характер надання населенню профорієнтаційних послуг;

узгодження інтересів особи та суспільства через ринок праці;

діяльнісний підхід до визначення професійної придатності;

рівні можливості отримання профорієнтаційних послуг громадянами України і громадянами іноземних держав, з якими Україна має відповідні угоди, незалежно від місця роботи чи навчання, віку, статі, національності, релігійних переконань;

доступність професійної та іншої інформації стосовно можливостей вибору чи зміни професії, форм навчання і працевлаштування;

добровільність і безкоштовність отримання профорієнтаційних послуг усіма групами населення на гарантованому державному рівні;

конфіденційність та рекомендуючий характер висновків профконсультацій і профвідбору, додержання працівниками профорієнтаційних служб норм професійної етики.