Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кашкарьова Профорієнтація.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Короткий термінологічний словник

Вибір професії – ухвалення молодою людиною рішення щодо отримання соціально значущого результату: вступу до дорослого життя як працівника, учасника суспільної праці.

Виховна концепція у профорієнтації: будь-яка людина може бути підготовлена до будь-якої професії.

Відповідність – ступінь профпридатності, який характеризується тим, що наряду з відсутністю протипоказань у людини також наявні особисті якості, які годяться для вибору певної професії або групи професій.

Діагностичний підхід у профорієнтації: вибір професії є пошуком відповідності між вимогами професії й індивідуальністю людини.

Загальна мета системи профорієнтаційної роботи – підготовка учнів до обґрунтованого вибору професії, що задовольняє як особисті інтереси, так і суспільні потреби.

Кваліфікація – рівень спеціальних знань та практичних навичок, який характеризує ступінь складності конкретного виду роботи, який виконує працівник.

Медико-біологічний аспект керівництва системою профорієнтаційної роботи – реалізація вимог до здоров’я та окремих фізіологічних якостей людини, необхідних для здійснення нею певної професійної діяльності.

Медичний професійний відбір – медичні процедури вимірювання рівня розвитку і сформованості організму людини і його окремих функціональних систем.

Мета професійного виховання – формування в учнів почуття боргу, професійної відповідальності, професійної честі і гідності в ході оволодіння вибраною професією.

Мета професійного самовизначення – поступове формування у людини внутрішньої готовності самостійно й усвідомлено планувати, коректувати і реалізовувати перспективи свого розвитку (професійного, життєвого й особистісного).

Мета професійного самовизначення – поступове формування у людини готовності розглядати себе такою, що розвивається в рамках певного часу, простору і сенсу, постійно розширює свої можливості та максимально їх реалізує.

Мета системи професійної орієнтації: знайти оптимальне сполучення особистісних бажань людини та суспільних потреб.

Методологія професійної орієнтації – вчення про основні положення, структуру і методи дослідження наукових проблем професійного самовизначення, про вдосконалення практичних методів впливу на молодь з метою оптимізації інтересів особистості і суспільства в питаннях вибору професії.

Непридатність – ступінь профпридатності, який характеризується тим, що у людини є тимчасові або неподоланні відхилення у здоров’ї, які не сумісні з певною професією.

Особистісно-орієнтований підхід у профорієнтації – своєчасна підтримка й розвиток тих особливостей і характеристик особистості, які служать передумовою майбутньої успішної професійної діяльності, сприяють пізнанню навколишнього світу, самопізнанню, самореалізації особистості, усвідомленню власної ролі у виборі професії, прийнятті відповідальності за нього.

Педагогічний образ профорієнтації – процес педагогічної практики, що протікає під переважаючим впливом вчителів шкіл.

Педагогічний професійний відбір – оцінка сформованості у людини спеціальних знань, розвиненості її конкретних умінь і практичних професійних навичок.

Покликання – ступінь профпридатності, який характеризується тим, що у всіх основних елементах його структури є явні ознаки відповідності людини вимогам певної професії.

Професійна орієнтація – комплекс психолого-педагогічних і медичних заходів, спрямованих на оптимізацію процесу працевлаштування відповідно з бажаннями, схильностями, здатностями й з урахуванням потреби суспільства у фахівцях.

Придатність – ступінь профпридатності, який характеризується тим, що у людини відсутні протипоказання до певної професії.

Професійна адаптація – компонент у структурі професійної орієнтації, який полягає в активному входженні людини в соціально-виробниче середовище.

Професійна адаптація – процес пристосування людини до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності.

Професійна активізація – створення умов для практичної апробації сил оптанта в обраній професії.

Професійна діагностика – система психологічного вивчення особистості школяра, що виявляє професійно значущі властивості й якості, індивідуальні схильності.

Професійна інформація – компонент у структурі професійної орієнтації, який передбачає ознайомлення людини з різними видами професійної праці, соціально-економічними та психофізіологічними умовами вибору професії.

Професійна інформація – психолого-педагогічна система формування в особистості школяра активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб’єктивним та об’єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення.

Професійна консультація – надання школяру на основі вивчення його особистості науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для нього напрямів і засобів професійного самовизначення.

Професійна консультація – компонент у структурі професійної орієнтації, який являє собою систему психолого-педагогічного вивчення особистості з метою надання їй допомоги у виборі такої професії, у якій найбільш повно реалізувалися б її здібності.

Професійна орієнтація – цілеспрямована діяльність з підготовки молоді до обґрунтованого вибору професії відповідно до особистих схильностей, інтересів, здібностей і суспільних потреб у кадрах різних професій і різного рівня кваліфікації.

Професійна орієнтація в школі – система організації та проведення навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями необхідних знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати і зіставляти вимоги різних професій зі своїми здібностями, можливостями, своїми професійно значущими якостями, а також шляхи і засоби їх розвитку.

Професійна придатність – сукупність психічних та психофізіологічних особливостей людини, необхідних та достатніх для досягнення нею суспільно визнаної ефективності праці у тій чи іншій професії.

Професійна самоактуалізація – пошук «себе в професії», власної професійної ролі, образу «Я», професійного іміджу, індивідуального стилю професійної діяльності, визначення для себе професійних перспектив, досягнення їх, встановлення нових професійних цілей, прагнення до гармонійного розкриття і ствердження свого природного творчого потенціалу.

Професійний відбір – система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об’єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування.

Професійний відбір – компонент у структурі професійної орієнтації, який являє собою систему засобів, які забезпечують прогностичну оцінку взаємовідповідності людини і професії у тих видах діяльності, які здійснюються у нормативно заданих небезпечних умовах і вимагають від людини підвищеної відповідальності, міцного здоров’я, високої працездатності, точності виконання завдань, стійкої емоційної регуляції.

Професійний відбір – система спеціалізованих процедур вивчення й оцінки професійної придатності людини до оволодіння певною професією або групою професій, досягнення в них необхідного рівня майстерності й успішного виконання професійних обов'язків у типових і нестандартних професійних ситуаціях.

Професійний добір – система профдіагностичного обстеження дюдини, спрямована на визначення конкретних професій, найбільш придатних для оволодіння ними конкретною особою.

Професіограма – комплексний, систематизований, багатосторонній опис конкретного виду роботи, призначений для проведення психологічного вивчення праці та використання у подальшій практичній діяльності.

Професія – певний вид трудової діяльності, який виникає в процесі суспільного розподілу праці і вимагає для свого виконання певних здібностей, спеціальних теоретичних знань та практичних навичок.

Процес професійного самовизначення – дії молодої людини із самоаналізу, самопізнання і самооцінювання власних здібностей і ціннісних орієнтації, дії із розуміння ступеня відповідності власних особливостей вимогам вибираної професії і дії із саморозвитку в собі здібностей і можливостей у процесі професійної підготовки і навчання з метою досягнення повнішої відповідності самої себе щодо вибраної професії і професії щодо власних устремлінь.

Психограма – повний опис власне психологічних характеристик діяльності, сукупність психофізіологічних та особистісних якостей, які є для неї професійно важливими.

Психологічний образ профорієнтації – процес ухвалення учнями рішення про свій професійний вибір унаслідок впливу на їх психіку з метою здійснення ними такого вибору професії, який би відповідав інтересам і здібностям їх особистості.

Психологічний професійний відбір – виявлення й оцінка завдатків і здібностей людини, її ціннісних орієнтацій, професійної спрямованості, мотивації, інтересів і переваг.

Психолого-педагогічний аспект керівництва системою профорієнтаційної роботи – виявлення і формування інтересів, схильностей та здібностей учнів, а також допомога їм у виборі професії, яка найбільше відповідає індивідуально-психологічним особливостям їх особистості.

Самореалізація – ствердження людиною себе як повноцінної унікальної особистості, досягнення поставленої мети, реалізація і розвиток здатностей у взаємовідносинах особистості з навколишнім світом.

Система профорієнтації школярів – організована, керована діяльність різних державних і громадських організацій, підприємств, установ, школи та сім'ї, спрямована на вдосконалення процесу професійного і соціального самовизначення школярів на користь особистості і суспільства в цілому.

Соціально-економічний аспект керівництва системою профорієнтаційної роботи – процес засвоєння певної суми знань, навичок та умінь, які дозволяють здійснити соціально-професійну діяльність, що відображається у поліпшенні якісного складу робочої сили та підвищенні задоволеності молоддю здійснюваною працею.

Соціологічний образ профорієнтації – частина загального процесу соціальної орієнтації молоді, де вибір професії розглядається як акт, обумовлений життєвою орієнтацією, прагненням особи зайняти певне місце в соціальній структурі суспільства, в соціальній групі.

Спеціальність – певний ступінь розподілу праці в межах певного виду трудової діяльності.

Суть професійного самовизначення – самостійне й усвідомлене знаходження людиною сенсів виконуваної роботи і всієї життєдіяльності в конкретній соціально-економічній і культурно-історичній ситуації.

Теорія профорієнтації – сукупність висловів, що відображають в концентрованій формі комплекс поглядів і ідей, спрямованих на здійснення ефективної діяльності з профорієнтації.

Теорія профорієнтації – форма організації наукового знання, що дає цілісне уявлення про закономірності й істотні зв'язки двох процесів – професійного самовизначення молоді відповідно до особистісних інтересів, схильностей, здібностей і орієнтування її на ті професії, в яких відчувається суспільна потреба в кадрах.

Фізіологічний професійний відбір – урахування конкретного функціонального стану організму людини: ступінь його втоми і працездатності, здатності ефективно функціонувати в умовах ризику, нічних змін, інформаційної невизначеності тощо.