- •Тема 1 психологічна характеристика професій
- •Методичні вказівки щодо роботи над темою (для студентів денної форми навчання)
- •Література
- •1. Історія виникнення професійної орієнтації та профвідбору
- •2. Сутність психологічного вивчення професій
- •Значення поняття «професія» (за є.О. Клімовим)
- •Основні характеристики професії:
- •3. Поняття про професіографію. Професіограма. Психограма
- •Професіограма
- •Психограма
- •VII. Вплив професії на особистість працівника
- •4. Психологічна класифікація професій
- •Практичне заняття
- •Порядок виконання самостійної роботи:
- •Індивідуальне завдання:
- •Література:
- •Професіограма
- •V. Ступінь проблемності трудових ситуацій
- •VI. Соціально-психологічні параметри
- •VII. Емоційно-вольові параметри
- •Психограма
- •VII. Вплив професії на особистість працівника
- •Контроль знань з теми
- •Тема 2 психологічні засади вибору професії
- •Методичні вказівки щодо роботи над темою (для студентів денної форми навчання)
- •Література
- •1. Вікові ступені соціалізації людини
- •Періодизація Дж. Сьюпера
- •Періодизація розвитку людини як суб’єкта праці (за є.О. Клімовим, адаптована)
- •2. Особливості професійного самовизначення на різних етапах вікового розвитку людини
- •Основні типи самовизначення людини
- •У процесі вибору професії виділяють наступні періоди:
- •3. Об'єктивні й суб'єктивні умови успішного професійного самовизначення
- •Особистий професійний план (опп)
- •4. Особливості психологічної допомоги у процесі професійного самовизначення
- •5. Психологічні особливості криз професійного самовизначення на різних етапах вікового розвитку
- •Практичне заняття
- •Порядок виконання самостійної роботи:
- •Індивідуальне завдання:
- •Література:
- •Контроль знань з теми
- •Тема 3 профпридатність та психологічні засади здійснення професійного відбору
- •Методичні вказівки щодо роботи над темою (для студентів денної форми навчання)
- •1. Поняття профпридатності
- •2. Характеристика специфічних вимог, які професія висуває до психіки людини
- •Професійні особливості сенсорної діяльності
- •Професійні особливості розумової діяльності
- •Професійні особливості моторної діяльності
- •Професійні особливості уваги
- •Професійні особливості пам'яті
- •Професійні особливості емоційно-вольової сфери особистості
- •Практичне заняття
- •Порядок виконання самостійної роботи:
- •Індивідуальне завдання:
- •Література:
- •Перелік психологічних модулів, які характеризують різні професії Психологічні модулі, що характеризують особливості предмета праці
- •Психологічні модулі, що характеризують особливості знарядь праці
- •Психологічні модулі, що характеризують особливості предмета праці
- •Психологічні модулі, що характеризують особливості умов праці
- •Психологічні модулі, що характеризують особливості окремих операцій
- •Контроль знань з теми
- •Тема 4 основи професійної психодіагностики
- •Методичні вказівки щодо роботи над темою (для студентів денної форми навчання)
- •1. Вимоги певного типу професій до працівника
- •Якості особистості, необхідні для успішного оволодіння професією певного типу
- •2. Психофізіологічні особливості людини та вибір професії Психофізіологічні основи здібностей
- •Психофізіологічні особливості людини
- •Фактори, які визначають успішність людини у професійній діяльності
- •Практичне заняття
- •Порядок виконання самостійної роботи:
- •Індивідуальне завдання:
- •Література:
- •Диференціально-діагностичний опитувальник є.О. Клімова Призначення тесту
- •Інструкція до тесту
- •Тестовий матеріал
- •Інтерпретація результатів тесту
- •Контроль знань з теми
- •Тема 5 система профорієнтаційної роботи
- •Методичні вказівки щодо роботи над темою (для студентів денної форми навчання)
- •Література
- •1. Теоретичні та методологічні основи профорієнтації
- •Питання методології профорієнтації
- •Висновки:
- •2. Управління системою профорієнтаційної роботи
- •Основні методи управління профорієнтацією
- •Трикутник профорієнтації:
- •3. Основні компоненти системи профорієнтації
- •Структурні компоненти професійної орієнтації
- •4. Особливості проведення профконсультації
- •Принципи проведення профконсультації
- •Етичні аспекти проведення профконсультації
- •Основні стратегії профконсультаційної допомоги
- •Концептуальні напрямки профконсультаційної допомоги
- •Практичне заняття
- •Порядок виконання самостійної роботи:
- •Індивідуальне завдання:
- •Література:
- •Контроль знань з теми
- •Методичні вказівки щодо роботи над темою (для студентів денної форми навчання)
- •Література
- •Тема 6 профорієнтаційна робота в школі
- •1. Етапи профорієнтаційної роботи зі школярами різного віку
- •Завдання профорієнтації в школі:
- •Початковий (пропедевтичний)
- •Пізнавально-пошуковий (5-7 класи)
- •Базовий (визначальний) (8-9) (8-11) класи)
- •2. Особливості компонентів профорієнтаційної роботи в школі
- •3. Типові ситуації профконсультації школярів
- •4. Помилки при виборі професії (поради оптанту)
- •Практичне заняття
- •Порядок виконання самостійної роботи:
- •Індивідуальне завдання:
- •Література:
- •Професійно важливі якості працівника
- •Приклади завдань підсумкової контрольної роботи
- •Доберіть визначення до наступних понять (проставте поруч №):
- •7. Відомими авторами класифікацій професій є (підкресліть):
- •8. Розташуйте у правильній послідовності (пронумеруйте) основні складові системи професійно цінних якостей (за є.О. Клімовим):
- •9. Рівні реалістичного вибору означають наступне:
- •Підходи в рішенні задач професіональної орієнтації означають наступне:
- •Продовжить назви ступенів профпридатності людини (за є.О. Клімовим):
- •18. Доберіть правильні назви основних етапів «професійної зрілості» до певних вікових періодів за періодизацією Дж. Сьюпера:
- •Скільки професій нараховувалося (-ється):
- •20. «Трифакторна модель» Парсонса складалася з наступних компонентів:
- •22. Розташуйте у правильній послідовності (пронумеруйте) етапи розвитку людини як суб’єкта праці (за є.О. Клімовим):
- •23. Зміст адаптації полягає в наступному:
- •Питання для самоконтролю та самоперевірки
- •Список літератури з курсу
- •Короткий термінологічний словник
- •Додатки нормативно-правове забезпечення організації професійної орієнтації учнів у закладах освіти
- •Положення про організацію професійної орієнтації населення
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання і функції системи професійної орієнтації населення
- •3. Управління системою професійної орієнтації населення
- •4. Організація професійної орієнтації населення
- •5. Кадри для професійної орієнтації населення
- •6. Фінансування професійної орієнтації населення
- •II. Завдання і функції професійної орієнтації молоді, яка навчається
- •III. Зміст і організація роботи закладів освіти з професійної орієнтації молоді, яка навчається
- •Концепція державної системи професійної орієнтації населення
- •Професійна орієнтація населення за змістовими напрямами функціонування має такі структурні елементи:
- •Аналіз причин виникнення проблеми
- •Мета Концепції
- •Шляхи розв'язання проблеми
- •Організаційна структура державної системи професійної орієнтації населення
- •Форми взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства
- •Очікувані результати реалізації Концепції
- •Фінансові, матеріально-технічні та трудові ресурси, необхідні для реалізації Концепції
- •Положення про надання соціальних послуг з професійної орієнтації у державній службі зайнятості
- •Кашкарьова Людмила Ромуальдівна профорієнтація та профвідбір
- •Адреса редакції:
- •71100 М. Бердянськ, Запорізька обл., вул. Шмідта, 4
Короткий термінологічний словник
Вибір професії – ухвалення молодою людиною рішення щодо отримання соціально значущого результату: вступу до дорослого життя як працівника, учасника суспільної праці.
Виховна концепція у профорієнтації: будь-яка людина може бути підготовлена до будь-якої професії.
Відповідність – ступінь профпридатності, який характеризується тим, що наряду з відсутністю протипоказань у людини також наявні особисті якості, які годяться для вибору певної професії або групи професій.
Діагностичний підхід у профорієнтації: вибір професії є пошуком відповідності між вимогами професії й індивідуальністю людини.
Загальна мета системи профорієнтаційної роботи – підготовка учнів до обґрунтованого вибору професії, що задовольняє як особисті інтереси, так і суспільні потреби.
Кваліфікація – рівень спеціальних знань та практичних навичок, який характеризує ступінь складності конкретного виду роботи, який виконує працівник.
Медико-біологічний аспект керівництва системою профорієнтаційної роботи – реалізація вимог до здоров’я та окремих фізіологічних якостей людини, необхідних для здійснення нею певної професійної діяльності.
Медичний професійний відбір – медичні процедури вимірювання рівня розвитку і сформованості організму людини і його окремих функціональних систем.
Мета професійного виховання – формування в учнів почуття боргу, професійної відповідальності, професійної честі і гідності в ході оволодіння вибраною професією.
Мета професійного самовизначення – поступове формування у людини внутрішньої готовності самостійно й усвідомлено планувати, коректувати і реалізовувати перспективи свого розвитку (професійного, життєвого й особистісного).
Мета професійного самовизначення – поступове формування у людини готовності розглядати себе такою, що розвивається в рамках певного часу, простору і сенсу, постійно розширює свої можливості та максимально їх реалізує.
Мета системи професійної орієнтації: знайти оптимальне сполучення особистісних бажань людини та суспільних потреб.
Методологія професійної орієнтації – вчення про основні положення, структуру і методи дослідження наукових проблем професійного самовизначення, про вдосконалення практичних методів впливу на молодь з метою оптимізації інтересів особистості і суспільства в питаннях вибору професії.
Непридатність – ступінь профпридатності, який характеризується тим, що у людини є тимчасові або неподоланні відхилення у здоров’ї, які не сумісні з певною професією.
Особистісно-орієнтований підхід у профорієнтації – своєчасна підтримка й розвиток тих особливостей і характеристик особистості, які служать передумовою майбутньої успішної професійної діяльності, сприяють пізнанню навколишнього світу, самопізнанню, самореалізації особистості, усвідомленню власної ролі у виборі професії, прийнятті відповідальності за нього.
Педагогічний образ профорієнтації – процес педагогічної практики, що протікає під переважаючим впливом вчителів шкіл.
Педагогічний професійний відбір – оцінка сформованості у людини спеціальних знань, розвиненості її конкретних умінь і практичних професійних навичок.
Покликання – ступінь профпридатності, який характеризується тим, що у всіх основних елементах його структури є явні ознаки відповідності людини вимогам певної професії.
Професійна орієнтація – комплекс психолого-педагогічних і медичних заходів, спрямованих на оптимізацію процесу працевлаштування відповідно з бажаннями, схильностями, здатностями й з урахуванням потреби суспільства у фахівцях.
Придатність – ступінь профпридатності, який характеризується тим, що у людини відсутні протипоказання до певної професії.
Професійна адаптація – компонент у структурі професійної орієнтації, який полягає в активному входженні людини в соціально-виробниче середовище.
Професійна адаптація – процес пристосування людини до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності.
Професійна активізація – створення умов для практичної апробації сил оптанта в обраній професії.
Професійна діагностика – система психологічного вивчення особистості школяра, що виявляє професійно значущі властивості й якості, індивідуальні схильності.
Професійна інформація – компонент у структурі професійної орієнтації, який передбачає ознайомлення людини з різними видами професійної праці, соціально-економічними та психофізіологічними умовами вибору професії.
Професійна інформація – психолого-педагогічна система формування в особистості школяра активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб’єктивним та об’єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення.
Професійна консультація – надання школяру на основі вивчення його особистості науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для нього напрямів і засобів професійного самовизначення.
Професійна консультація – компонент у структурі професійної орієнтації, який являє собою систему психолого-педагогічного вивчення особистості з метою надання їй допомоги у виборі такої професії, у якій найбільш повно реалізувалися б її здібності.
Професійна орієнтація – цілеспрямована діяльність з підготовки молоді до обґрунтованого вибору професії відповідно до особистих схильностей, інтересів, здібностей і суспільних потреб у кадрах різних професій і різного рівня кваліфікації.
Професійна орієнтація в школі – система організації та проведення навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями необхідних знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати і зіставляти вимоги різних професій зі своїми здібностями, можливостями, своїми професійно значущими якостями, а також шляхи і засоби їх розвитку.
Професійна придатність – сукупність психічних та психофізіологічних особливостей людини, необхідних та достатніх для досягнення нею суспільно визнаної ефективності праці у тій чи іншій професії.
Професійна самоактуалізація – пошук «себе в професії», власної професійної ролі, образу «Я», професійного іміджу, індивідуального стилю професійної діяльності, визначення для себе професійних перспектив, досягнення їх, встановлення нових професійних цілей, прагнення до гармонійного розкриття і ствердження свого природного творчого потенціалу.
Професійний відбір – система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об’єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування.
Професійний відбір – компонент у структурі професійної орієнтації, який являє собою систему засобів, які забезпечують прогностичну оцінку взаємовідповідності людини і професії у тих видах діяльності, які здійснюються у нормативно заданих небезпечних умовах і вимагають від людини підвищеної відповідальності, міцного здоров’я, високої працездатності, точності виконання завдань, стійкої емоційної регуляції.
Професійний відбір – система спеціалізованих процедур вивчення й оцінки професійної придатності людини до оволодіння певною професією або групою професій, досягнення в них необхідного рівня майстерності й успішного виконання професійних обов'язків у типових і нестандартних професійних ситуаціях.
Професійний добір – система профдіагностичного обстеження дюдини, спрямована на визначення конкретних професій, найбільш придатних для оволодіння ними конкретною особою.
Професіограма – комплексний, систематизований, багатосторонній опис конкретного виду роботи, призначений для проведення психологічного вивчення праці та використання у подальшій практичній діяльності.
Професія – певний вид трудової діяльності, який виникає в процесі суспільного розподілу праці і вимагає для свого виконання певних здібностей, спеціальних теоретичних знань та практичних навичок.
Процес професійного самовизначення – дії молодої людини із самоаналізу, самопізнання і самооцінювання власних здібностей і ціннісних орієнтації, дії із розуміння ступеня відповідності власних особливостей вимогам вибираної професії і дії із саморозвитку в собі здібностей і можливостей у процесі професійної підготовки і навчання з метою досягнення повнішої відповідності самої себе щодо вибраної професії і професії щодо власних устремлінь.
Психограма – повний опис власне психологічних характеристик діяльності, сукупність психофізіологічних та особистісних якостей, які є для неї професійно важливими.
Психологічний образ профорієнтації – процес ухвалення учнями рішення про свій професійний вибір унаслідок впливу на їх психіку з метою здійснення ними такого вибору професії, який би відповідав інтересам і здібностям їх особистості.
Психологічний професійний відбір – виявлення й оцінка завдатків і здібностей людини, її ціннісних орієнтацій, професійної спрямованості, мотивації, інтересів і переваг.
Психолого-педагогічний аспект керівництва системою профорієнтаційної роботи – виявлення і формування інтересів, схильностей та здібностей учнів, а також допомога їм у виборі професії, яка найбільше відповідає індивідуально-психологічним особливостям їх особистості.
Самореалізація – ствердження людиною себе як повноцінної унікальної особистості, досягнення поставленої мети, реалізація і розвиток здатностей у взаємовідносинах особистості з навколишнім світом.
Система профорієнтації школярів – організована, керована діяльність різних державних і громадських організацій, підприємств, установ, школи та сім'ї, спрямована на вдосконалення процесу професійного і соціального самовизначення школярів на користь особистості і суспільства в цілому.
Соціально-економічний аспект керівництва системою профорієнтаційної роботи – процес засвоєння певної суми знань, навичок та умінь, які дозволяють здійснити соціально-професійну діяльність, що відображається у поліпшенні якісного складу робочої сили та підвищенні задоволеності молоддю здійснюваною працею.
Соціологічний образ профорієнтації – частина загального процесу соціальної орієнтації молоді, де вибір професії розглядається як акт, обумовлений життєвою орієнтацією, прагненням особи зайняти певне місце в соціальній структурі суспільства, в соціальній групі.
Спеціальність – певний ступінь розподілу праці в межах певного виду трудової діяльності.
Суть професійного самовизначення – самостійне й усвідомлене знаходження людиною сенсів виконуваної роботи і всієї життєдіяльності в конкретній соціально-економічній і культурно-історичній ситуації.
Теорія профорієнтації – сукупність висловів, що відображають в концентрованій формі комплекс поглядів і ідей, спрямованих на здійснення ефективної діяльності з профорієнтації.
Теорія профорієнтації – форма організації наукового знання, що дає цілісне уявлення про закономірності й істотні зв'язки двох процесів – професійного самовизначення молоді відповідно до особистісних інтересів, схильностей, здібностей і орієнтування її на ті професії, в яких відчувається суспільна потреба в кадрах.
Фізіологічний професійний відбір – урахування конкретного функціонального стану організму людини: ступінь його втоми і працездатності, здатності ефективно функціонувати в умовах ризику, нічних змін, інформаційної невизначеності тощо.
