- •Розділ 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1.1. Предмет і методологія історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук. Економічний мейнстрим
- •1.2. Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни
- •1.3. Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку
- •1.4. Мета і завдання навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
- •Навчальний тренінг
- •2.1. Господарство та господарська діяльність у первіснообщинному суспільстві. Неолітична революція
- •2.2. Господарство суспільств первісної історії України
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій
- •3.1. Становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій
- •3.2. Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії
- •3.3. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці
- •3.4. Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарського розвитку
- •3.5. Розвиток господарство у добу бронзи та раннього заліза на території України
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 4 Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. До н. Е. – V ст. Н. Е. Становлення суспільств Східної та Західної цивілізацій
- •4.1. “Осьовий час“ і формування сучасних цивілізацій
- •4.2. Східна цивілізація та її характеристика в “осьовий час“
- •4.3. Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав
- •4.3.1. Господарство та економічна думка Стародавньої Греції
- •4.3.2. Господарство та економічна думка Стародавнього Риму. Криза античної економічної системи
- •4.3. Розвиток господарство на території України в «осьовий час». Господарство давніх слов’ян.
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовічної Європи (кінець V—XV ст.)
- •5.1. Загальна характеристика економічного розвитку та економічної думки цивілізацій середньовіччя
- •5.2. Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації
- •5.2.1. Періодизація, типологізація та загальні риси феодальної системи господарства. Економічні ідеї західноєвропейських мислителів
- •5.2.2. Еволюція аграрної економіки
- •5.2.3. Міста, ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства.
- •5.3. Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI—XV ст.). Пам’ятки економічної думки
- •5.3.1. Економічний розвиток східнослов’янських племен (VI—IX ст.)
- •5.3.2. Господарство Київської Русі (IX — середина XII ст.). Пам’ятки економічної думки . «Руська правда»
- •5.3.3. Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII ст. – перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави
- •5.3.4. Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви, його відображення в документальних джерелах.
- •Навчальний тренінг
- •6.1. Формування Новоєвропейсько-Північноатлантичної (Європейської) цивілізації. Вплив цивілізаційних факторів на господарство країн Європейської цивілізації
- •6.2. Становлення ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини
- •6.3. Особливості первісного накопичення капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи та сша
- •6.4. Становлення класичної політичної економії.
- •6.4.1. Ідейно-теоретичні та методологічні засади класичної політичної економії
- •6.4.2. Зародження класичної політичної економії у працях в. Петті та п. Буагільбера
- •6.4.3. Економічна школа фізіократів. Ф. Кене. А. Тюрго
- •6.4.4. Економічне вчення Адама Сміта. А. Сміт ― творець класичної політичної економії
- •6.5. Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.
- •Навчальний тренінг
- •7.1. Утвердження ринкового господарства. Еволюція класичної політичної економії
- •7.2. Особливості розвитку ринкового господарства у провідних країнах Європейської цивілізації та його висвітлення в економічні думці
- •7.2.1. Економічний розвиток Великої Британії. Дослідження ринкового господарства у працях д. Рікардо, т. Мальтуса, н. Сеніора, Дж.С. Мілля
- •7.2.2. Економічний розвиток Франції. Особливості аналізу ринкового господарства у працях ж.-б. Сея, к.Ф. Бастіа, с. Сісмонді
- •7.2.3. Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток «старої» історичної школи
- •7.2.4. Економічний розвиток сша. Значення ліберальної теорії г. Ч. Кері для становлення капіталістичних відносин у країні
- •7. 3. Розвиток соціалістичних економічних ідей
- •7.3.1. Економічні ідеї пізнього утопічного соціалізму.
- •7.3.2. Економічна теорія к. Маркса
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 8. Становлення ринкових форм господарства та економічна думка України в XVI ст. – cередині XIX ст.
- •8.1. Значення політичного чинника для розвитку господарства українських земель. Регіонально-територіальний характер економіки України
- •8.2. Економічний розвиток українських земель у XVI ст. – середині XVIII ст.
- •8.2.1. Розвиток аграрної економіки
- •8.2.2. Розвиток міст
- •8.2.3. Розвиток промисловості. Мануфактурний період української промисловості
- •8.2.4. Розвиток українського національного ринку. Зовнішньоекономічні відносини українських земель
- •8.2.5. Фінансово-грошові системи на території України
- •8.2.6. Господарство Запорізької Січі
- •8.3. Меркантилізм у суспільно-економічній думці України. Започаткування основних засад демократичної течії української суспільної думки.
- •8.4. Господарство України в останній третині XVIII ст.— середині xіx ст.
- •8.4.1. Промисловість Східної та Західної України. Особливості промислового перевороту.
- •8.4.2. Організація та економіка сільського господарства в кінці XVIII ст. – першій половині XIX ст.
- •8.4.3. Аграрні реформи в 1848 р. І 1861 р.
- •8.4.4. Внутрішня і зовнішня торгівля
- •8.4.5. Фінансово-грошові системи на території України
- •8.5. Поширення ідей економічного лібералізму в суспільній економічній думці. Розвиток класичної політичної економії
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 9. Господарство провідних суспільств Європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX ст. – на початку XX ст. Розвиток економічної думки
- •9.1. Загальні тенденції господарського розвитку країн Європейської цивілізації. Перша хвиля глобалізації
- •9.2. Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії
- •9.2.1. Теоретико-методологічні засади маржиналізму і неокласичної економічної теорії. Попередники маржиналізму
- •9.2.2. Австрійська школа. Теорія граничної корисності
- •9.2.3. Математична школа в економічній теорії. Теорії часткової та загальної рівноваги
- •9.3. Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики.
- •9.4. Перетворення сша на провідну індустріальну державу світу. Американська школа неокласики
- •9.5. Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму
- •9.6. Економічний розвиток Франції
- •Навчальний тренінг
- •1. Назвіть представників неокласичного напряму в економічній науці:
- •2. Теорію попиту і пропозиції розробив:
- •Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX – початок XX ст.)
- •10.1. Утвердження ринкових форм господарства в Україні
- •10.1.1. Загальна характеристика індустріального розвитку економіки України
- •10.1.2. Розвиток промисловості у Східній та Західній Україні
- •Промислового виробництва та зайнятості, 1913 р.
- •10.1.3. Аграрні відносини та стан сільського господарства. Столипінська аграрна реформа, її здійснення в Україні
- •10.1.4. Внутрішня торгівля в системі ринкових відносин. Зовнішньоекономічні зв’язки українських земель
- •10.1.5. Фінансова та банківсько-грошова системи на території України
- •10.2. Основні напрями економічної думки України. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії
- •10.2.1. Вітчизняні класифікації економічної теорії та економічної науки Питання предмета, методології та кризи політичної економії
- •10.2.2. Розвиток ідей маржиналізму в дослідженнях українських економістів
- •10.2.3. Дослідження проблем становлення та розвитку ринкового господарства
- •10.2.4. Аграрні проблеми та ідеї кооперації в українській економічній думці
- •Навчальний тренінг
- •Персоналії
- •Словник
- •Література (першоджерела)
6.4. Становлення класичної політичної економії.
6.4.1. Ідейно-теоретичні та методологічні засади класичної політичної економії
Класична політична економія (classical economics) ― провідний напрям (мейнстрим) світової економічної думки впродовж останньої третини XVIII – середини XIX ст. Назва «класична» свідчить про науковий характер концептуальних положень і методологічних досліджень, об’єктивний аналіз закономірностей розвитку товарного господарства.
Виникнення і розвиток класичної політичної економії ― не випадкове економічне явище, а стійка тенденція, пов’язана із становленням і утвердженням ранньоіндустріального підприємницького ринкового господарства у період першої науково-технічної (промислової) революції.
Традиційно дослідники економічної думки розвиток класичної політичної економії поділяють на чотири етапи.
1-й етап (кінець XVII – середина XVIII ст.) ― становлення класичної політичної економії як альтернативи меркантилізму у працях видатних дослідників В. Петті, П. Буагільбера, Р. Кантільйона, Д. Юма, представників школи фізіократів на чолі з Ф. Кене і А. Тюрго в умовах генезису ринкових відносин і розвитку мануфактурного виробництва;
2-й етап (друга половина XVIII ст.) ― формування ідейно-теоретичних та методологічних засад класичної політичної економії, становлення економічної теорії як науки у працях А. Сміта (Велика Британія);
3-й етап (перша половина ХІХ ст.) ― еволюція класичної політичної економїі, переосмислення ідей А. Сміта його послідовниками, збагачення економічної науки новими теоретичними здобутками (Д. Рікардо, Т. Мальтус, В.Н. Сеніор у Великій Британії, (Ж. Б. Сей, Ф. Бастіа у Франції, (Г.Ч. Кері у США) в умовах промислового перевороту та утвердження індустріальної цивілізації;
4-й етап (друга половина ХІХ ст.) ― завершення панівної ролі класичної політичної економії. Видатним теоретиком цього періоду був Дж.С. Мілль (Велика Британія), праці якого завершили теоретичне узагальнення проблем ринкового господарства та формування понятійного апарату економічної науки.
Класична політична економія сформувала базові погляди на ринкове господарство. Її характеризують такі фундаментальні теоретичні та методологічні засади:
предмет дослідження ― багатство та шляхи його зростання для задоволення суспільних потреб; природа, джерела та об’єктивні закони економічного життя. Багатство ― це сукупність матеріальних цінностей, пріоритетна сфера його створення ― матеріальне виробництво, джерело ― продуктивна праця, отже, економічна наука має вивчати виробництво;
методологічний потенціал охоплював принцип «природності» законів економіки, які ототожнювались із законами природи (використання вчення фізика І. Ньютона, англійських філософів Т. Гоббса і Дж. Локка, французьких просвітителів), причинно-наслідковий (каузальний) і абстрактно-дедуктивний методи та системний підхід. Принципом систематизації класичної політекономії був принцип вихідної категорії, за яким усі економічні явища послідовно поєднані між собою причинно-наслідковими зв’язками;
системотвірною вихідною теорією була теорія вартості, що була засадничою для теорій ціни, грошей, доходів тощо;
ринкова економіка є саморегульованою, прагне до природного рівня випуску продукції, що визначається виробничими факторами, останні зумовлюють межу виробничих можливостей. Внутрішній механізм саморегулювання, складовими якого є попит, пропозиція, гнучкість цін на ресурси та готову продукцію, автоматично забезпечує рівновагу сукупного попиту та сукупної пропозиції;
використання доктрини економічного лібералізму (economic liberalism)1, що захищає конкурентну економіку приватної власності, свободу підприємництва та вільну торгівлю, теорії та політики невтручання держави в економіку, політики фритредерства (вільної торгівлі без обмежень). Ринок є головним регулятором економічного розвитку;
дослідження об’єктивних факторів життєдіяльності «економічної людини», особистого інтересу, пов’язаного з отриманням прибутку, як головної спонукальної сили розвитку ринкової економіки. Перевага віддавалася особистим інтересам на противагу загальнодержавним;
трактування економічних відносин як відносин між класами;
обгрунтування концепції економічного зростання та підвищення національного добробуту шляхом нагромадження капіталу, збільшення кількості зайнятих у сфері матеріального виробництва та підвищення продуктивності праці;