- •Розділ 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1.1. Предмет і методологія історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук. Економічний мейнстрим
- •1.2. Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни
- •1.3. Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку
- •1.4. Мета і завдання навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
- •Навчальний тренінг
- •2.1. Господарство та господарська діяльність у первіснообщинному суспільстві. Неолітична революція
- •2.2. Господарство суспільств первісної історії України
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій
- •3.1. Становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій
- •3.2. Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії
- •3.3. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці
- •3.4. Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарського розвитку
- •3.5. Розвиток господарство у добу бронзи та раннього заліза на території України
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 4 Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. До н. Е. – V ст. Н. Е. Становлення суспільств Східної та Західної цивілізацій
- •4.1. “Осьовий час“ і формування сучасних цивілізацій
- •4.2. Східна цивілізація та її характеристика в “осьовий час“
- •4.3. Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав
- •4.3.1. Господарство та економічна думка Стародавньої Греції
- •4.3.2. Господарство та економічна думка Стародавнього Риму. Криза античної економічної системи
- •4.3. Розвиток господарство на території України в «осьовий час». Господарство давніх слов’ян.
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовічної Європи (кінець V—XV ст.)
- •5.1. Загальна характеристика економічного розвитку та економічної думки цивілізацій середньовіччя
- •5.2. Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації
- •5.2.1. Періодизація, типологізація та загальні риси феодальної системи господарства. Економічні ідеї західноєвропейських мислителів
- •5.2.2. Еволюція аграрної економіки
- •5.2.3. Міста, ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства.
- •5.3. Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI—XV ст.). Пам’ятки економічної думки
- •5.3.1. Економічний розвиток східнослов’янських племен (VI—IX ст.)
- •5.3.2. Господарство Київської Русі (IX — середина XII ст.). Пам’ятки економічної думки . «Руська правда»
- •5.3.3. Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII ст. – перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави
- •5.3.4. Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви, його відображення в документальних джерелах.
- •Навчальний тренінг
- •6.1. Формування Новоєвропейсько-Північноатлантичної (Європейської) цивілізації. Вплив цивілізаційних факторів на господарство країн Європейської цивілізації
- •6.2. Становлення ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини
- •6.3. Особливості первісного накопичення капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи та сша
- •6.4. Становлення класичної політичної економії.
- •6.4.1. Ідейно-теоретичні та методологічні засади класичної політичної економії
- •6.4.2. Зародження класичної політичної економії у працях в. Петті та п. Буагільбера
- •6.4.3. Економічна школа фізіократів. Ф. Кене. А. Тюрго
- •6.4.4. Економічне вчення Адама Сміта. А. Сміт ― творець класичної політичної економії
- •6.5. Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.
- •Навчальний тренінг
- •7.1. Утвердження ринкового господарства. Еволюція класичної політичної економії
- •7.2. Особливості розвитку ринкового господарства у провідних країнах Європейської цивілізації та його висвітлення в економічні думці
- •7.2.1. Економічний розвиток Великої Британії. Дослідження ринкового господарства у працях д. Рікардо, т. Мальтуса, н. Сеніора, Дж.С. Мілля
- •7.2.2. Економічний розвиток Франції. Особливості аналізу ринкового господарства у працях ж.-б. Сея, к.Ф. Бастіа, с. Сісмонді
- •7.2.3. Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток «старої» історичної школи
- •7.2.4. Економічний розвиток сша. Значення ліберальної теорії г. Ч. Кері для становлення капіталістичних відносин у країні
- •7. 3. Розвиток соціалістичних економічних ідей
- •7.3.1. Економічні ідеї пізнього утопічного соціалізму.
- •7.3.2. Економічна теорія к. Маркса
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 8. Становлення ринкових форм господарства та економічна думка України в XVI ст. – cередині XIX ст.
- •8.1. Значення політичного чинника для розвитку господарства українських земель. Регіонально-територіальний характер економіки України
- •8.2. Економічний розвиток українських земель у XVI ст. – середині XVIII ст.
- •8.2.1. Розвиток аграрної економіки
- •8.2.2. Розвиток міст
- •8.2.3. Розвиток промисловості. Мануфактурний період української промисловості
- •8.2.4. Розвиток українського національного ринку. Зовнішньоекономічні відносини українських земель
- •8.2.5. Фінансово-грошові системи на території України
- •8.2.6. Господарство Запорізької Січі
- •8.3. Меркантилізм у суспільно-економічній думці України. Започаткування основних засад демократичної течії української суспільної думки.
- •8.4. Господарство України в останній третині XVIII ст.— середині xіx ст.
- •8.4.1. Промисловість Східної та Західної України. Особливості промислового перевороту.
- •8.4.2. Організація та економіка сільського господарства в кінці XVIII ст. – першій половині XIX ст.
- •8.4.3. Аграрні реформи в 1848 р. І 1861 р.
- •8.4.4. Внутрішня і зовнішня торгівля
- •8.4.5. Фінансово-грошові системи на території України
- •8.5. Поширення ідей економічного лібералізму в суспільній економічній думці. Розвиток класичної політичної економії
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 9. Господарство провідних суспільств Європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX ст. – на початку XX ст. Розвиток економічної думки
- •9.1. Загальні тенденції господарського розвитку країн Європейської цивілізації. Перша хвиля глобалізації
- •9.2. Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії
- •9.2.1. Теоретико-методологічні засади маржиналізму і неокласичної економічної теорії. Попередники маржиналізму
- •9.2.2. Австрійська школа. Теорія граничної корисності
- •9.2.3. Математична школа в економічній теорії. Теорії часткової та загальної рівноваги
- •9.3. Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики.
- •9.4. Перетворення сша на провідну індустріальну державу світу. Американська школа неокласики
- •9.5. Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму
- •9.6. Економічний розвиток Франції
- •Навчальний тренінг
- •1. Назвіть представників неокласичного напряму в економічній науці:
- •2. Теорію попиту і пропозиції розробив:
- •Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX – початок XX ст.)
- •10.1. Утвердження ринкових форм господарства в Україні
- •10.1.1. Загальна характеристика індустріального розвитку економіки України
- •10.1.2. Розвиток промисловості у Східній та Західній Україні
- •Промислового виробництва та зайнятості, 1913 р.
- •10.1.3. Аграрні відносини та стан сільського господарства. Столипінська аграрна реформа, її здійснення в Україні
- •10.1.4. Внутрішня торгівля в системі ринкових відносин. Зовнішньоекономічні зв’язки українських земель
- •10.1.5. Фінансова та банківсько-грошова системи на території України
- •10.2. Основні напрями економічної думки України. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії
- •10.2.1. Вітчизняні класифікації економічної теорії та економічної науки Питання предмета, методології та кризи політичної економії
- •10.2.2. Розвиток ідей маржиналізму в дослідженнях українських економістів
- •10.2.3. Дослідження проблем становлення та розвитку ринкового господарства
- •10.2.4. Аграрні проблеми та ідеї кооперації в українській економічній думці
- •Навчальний тренінг
- •Персоналії
- •Словник
- •Література (першоджерела)
6.5. Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.
Утопічний соціалізм ― це сукупність теоретичних учень, змістом яких є критика існуючого суспільно-економічного устрою і обґрунтування докорінних змін з метою побудови соціалістичного суспільства на засадах колективної власності, соціальної справедливості та рівності, відсутності експлуатації, безгрошового господарства. Утопічний соціалізм формувався і розвивався як противага (гетеродоксія) пануючим ортодоксальним течіям, у XVI—XVII ст. ― меркантилістичним поглядам, XVIII—XIX ст. ― класичній політичній економії.
В історії економічної думки виділяють два основні етапи розвитку соціалістичних утопічних економічних ідей:
ранній утопічний соціалізм видатних мислителів ХV-XVII ст. Т. Мора, Т. Кампанелли, Ш. Мельє, Т. Мюнцера, Дж. Уінстенлі та ін. Він виник в умовах розкладу феодального і генезису ринкового господарства, первісного нагромадження капіталу. У творах ранніх соціалістів-утопістів відображена ідеологія антифеодального протесту, прагнення до ліквідації феодальних привілеїв та залежностей, утвердження справедливого і щасливого суспільства. Ідеї раннього утопічного соціалізму були прагматичними, переважно досліджували господарські реалії та матеріальні умови економічної діяльності, критикували існуючий устрій з позиції моралі, ідеалізували примітивний суспільний устрій на засадах рівності потреб і здібностей;
пізній утопічний соціалізм (XVII—ХІХ ст.) характеризують погляди К. А. Сен-Сімона, Ш. Фур'є, Р. Оуена. Їх програми базувалися на ідеях удосконалення і перебудови капіталістичного суспільства в умовах промислового перевороту та утвердження ринкових підприємницьких відносин. Це фантастичні проекти швидкої побудови справедливого суспільства ненасильницькими, нереволюційними методами шляхом виховання населення, пропаганди, науки, моралі та державної політики.
Для більшості соціалістичних утопічних учень характерні такі спільні риси:
критика феодальних і капіталістичних відносин за їх неспроможність забезпечити справедливий розподіл багатства та неефективне використання матеріальних і людських ресурсів. Розуміння розвитку людського суспільства як історичного процесу заміни існуючого ладу більш прогресивним і справедливим;
описання ідеального суспільства, намагання нав’язати людям обов’язковий образ дій і поведінки, регламентацію їх життя;
заклик знищення приватної власності як основи стихійного розвитку, експлуатації та соціальної нерівності;
заперечення індивідуалізму, висунення ідеї колективізму, узгодження особистих інтересів із колективними та суспільними. Критика держави як суспільної інституції, і одночасне визнання держави верховним розпорядником засобів виробництва та розподільником суспільного продукту.
Томас Мор (1478—1535) ― один з найвидатніших представників раннього утопічного соціалізму, англійський письменник-гуманіст, державний діяч. У 1516 р. опублікував свій знаменитий роман «Утопія» («утопія» ― благодатне місце, якого ніде не існує), яка дала назву новій течії суспільної думки. В ній вперше здійснена критика капіталізму, а саме процесу первісного нагромадження капіталу як першооснови всіх суспільних суперечностей і майнової нерівності.
В «Утопії» викладена утопічна модель ідеального суспільства на засадах рівності без приватної власності. Держава є федерацією лише міст. Приватна власність відсутня. Господарська одиниця ― сім’я, яка займається певним ремеслом (сімейно-реміснича організація господарського життя), здає продукцію державі. Сільськогосподарські роботи організовуються за принципом трудової повинності: кожен має відробити два роки. Сільське населення відсутнє. Відбувається прямий продуктообмін між містом і селом. Вироблене розподіляється із суспільних складів за потребою. Відсутня соціальна нерівність. Держава в особі сенату як верховного органу виконує організаційно-контролюючі функції, забезпечує строгу регламентацію та обов’язковість праці для всіх, поєднання занять фізичною та розумовою працею, всезагальні вибори посадових осіб, рівність жінок із чоловіками у всіх правах, свободу совісті тощо.
Ідеї утопічного соціалізму розвивав італійський мислитель Томазо Кампанелла (1568-1639) — монах-домініканець, один із лідерів боротьби за звільнення Італії від гніту іспанської монархії. У творі «Місто сонця» (1623) він запропонував проект ідеальної утопічної держави, основними рисами якої є:
громадський спосіб життя, відсутність приватної власності, майнової нерівності, злиднів та експлуатації, панування спільної любови і загальної турботи;
відсутність грошей, натуральний продуктообмін;
примусова обов’язкова щоденна чотиригодинна праця: оволодіння науками, заняття ремеслом і заміськими сільськогосподарськими роботами, що забезпечує достатній обсяг усього необхідного для життя, зрівняльний розподіл благ;
все підпорядковано державі, зокрема відтворення потомства. Державний устрій заснований на поєднанні духовної і світської влади.
Представником раннього утопічного соціалізму був Томас Мюнцер (1490—1525) — німецький мислитель-бунтівник часів Реформації та Селянської війни, який закликав змінити існуючий лад і встановити «тисячоліття царства Христа».
Т. Мюнцер виступав за насильницьке знищення феодального устрою і побудову «царства Божого» на землі. Будуть знищені державна влада, класові відмінності, приватна власність та нерівність. Загальний добробут населення буде невпинно зростати на основі спільного майна. Земля має бути передана селянам. Саме простий народ, як стверджував Т. Мюнцер, є носієм божественної справедливості, здатним побудувати безкласове суспільство, засноване на засадах рівності та справедливості. Суди і влада мають перейти до братства бідняків.
Джерард Вінстенлі (1609—1652) у працях «Новий закон справедливості» (1649), «Закон свободи» (1652) виступав проти монархії за республіку, ліквідацію приватної власності, достаток за менших зусиль праці, знищення злиднів.
