- •Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка Питання до іспиту з « Загальної психології»
- •Предмет психології як науки та її завдання.
- •Основні принципи психології.
- •Основні етапи розвитку психології як науки.
- •Основні психологічні школи в західній психології : фрейдизм , біхевіоризм.
- •Основні психологічні теорії в західній психології: гештальтпсихологія , когнітивна і гуманістична психологія.
- •Взаємозв'язок психології з іншими науками. Галузі психології.
- •Мозок і психіка.
- •Вища нервова діяльність – основа психіки.
- •Розвиток форм відображення. Форми та рівні відображення в живій та неживій природі.
- •Сутність відмінностей психіки тварин і людини.
- •Розвиток психіки у філогенезі на різних стадіях розвитку тваринного світу.
- •Суспільно - історичний характер свідомості.
- •Свідомість та її структура. Свідоме та несвідоме в поведінці людини.
- •Об'єктивний характер наукових психологічних методів.
- •Вимоги до організації і проведення психологічних досліджень.
- •Основні методи дослідження .
- •Організаційні методи психологічних досліджень . Методи обробки даних.
- •Характеристика допоміжних методів : спостереження, експеремент, бесіда, анкетування, тест, соціометрія.
- •Етапи психологічного дослідження. (див.16).
- •Поняття про увагу.
- •Фізіологічні основи уваги.
- •Види уваги.
- •Властивості уваги.
- •Загальні закономірності відчуттів.
- •Чутливість та її виміри.
- •Класифікація відчуттів.
- •Особливості відчуттів.
- •Поняття про сприймання. Природа сприймання.
- •Особливості сприймання.
- •Види сприймання.
- •Спостереження і спостережливість.
- •Поняття про пам'ять. Процеси пам'яті.
- •Види пам'яті.
- •Запам'ятовування та його види.
- •Умови ефективності запам'ятовування. Розвиток пам'яті.
- •Відтворення та його види. Рівні відтворення.
- •Індивідуальні особливості пам'яті.
- •Збереження та забування.
- •Поняття про мислення.
- •Види мислення .
- •Операції мислення.
- •. Логічні форми мислення.
- •. Якості мислення.
- •49. Фізіологічні основи процесу уяви.
- •50. Види уяви.
- •51. Індивідуальні особливості уяви.
- •52. Прийоми створення нових образів.
- •53. Поняття про почуття та емоції.
- •54. Теорії емоцій та почуттів.
- •55. Форми переживання почуттів, їх характеристика.
- •56. Види почуттів.
- •57. Поняття про волю.
- •58. Види вольових дій та їх структура.
- •59. Вольові якості особистості. Виховання. Та самовиховання волі.
- •60. Поняття про темперамент. Теорії темпераменту.
- •61. Фізіологічні основи темпераменту .
- •62. Роль темпераменту в трудовій та навчальній діяльності.
- •63. Поняття про характер. Характер та індивідуальність.
- •64. Характер та темперамент.
- •65. Формування характеру.
- •66. Риси характеру.
- •67. Акцентуація рис характеру.
- •68. Поняття про здібності. Задатки, нахили, здібності.
- •69. Види здібностей. Обдарованість, талант, геніальність.
- •70. Поняття особистості в психології. Людина, індивід, особистість, індивідуальність.
- •71. Основні фактори та рушійні сили розвитку особистості.
- •72. Основні концепції розвитку особистості.
- •73. Основні періоди в розвитку особистості: кризові, літичні, сензитивні.
- •74. Структура особистості.
- •75. Спрямованість особистості.
- •76. Самооцінка особистості. Рівень домагань.
- •77. Формування особистості.
- •78. Поняття про діяльність.
- •79. Інтеріоризація та екстеріоризаціяу діяльності.
- •80. Структура діяльності.
- •81. Основні види діяльності та їх співвідношення в отногенезі.
- •82. Групи, параметри групи.
- •83. Класифікація груп
- •84. Лідерство і керівництво у групі.
- •86. Поняття про спілкування.
- •87. Засоби спілкування.
- •88. Комунікативна сторона спілкування.
- •89. Інтерактивна і перцептивна сторона спілкування.
- •90.Рівні спілкування.
Запам'ятовування та його види.
Запам’ятовування — один з основних процесів пам’яті. Засадовими стосовно нього є утворення й закріплення тимчасових нервових зв’язків. Чим складніший матеріал, тим складніші тимчасові зв’язки, які утворюють підгрунтя запам’ятовування.
Запам’ятовування, як і інші психічні процеси, буває мимовільним і довільним.
Мимовільне запам’ятовування здійснюється без спеціально поставленої мети запам’ятати. На мимовільне запам’ятовування впливають яскравість, емоційна забарвленість об’єктів. Усе, що емоційно сильно впливає на людину, запам’ятовується нею незалежно від наміру запам’ятати. Мимовільному запам’ятовуванню сприяє також наявність інтересу. Усе, що цікавить, запам’ятовується значно легше й утримується у свідомості довше, ніж нецікаве. Мимовільні форми запам’ятовування відбуваються тоді, коли будь-яке явище постає контрастно на загальному тлі. Предмети, що схожі на вже відомі раніше, мимовільно запам’ятовуються легше. Мимовільне запам’ятовування має велике значення в житті людини. Воно сприяє збагаченню її життєвого досвіду. Велику роль мимовільне запам’ятовування відіграє і в навчальній діяльності.
Довільне запам’ятовування відрізняється від мимовільного рівнем вольового зусилля, наявністю завдання та мотиву. Воно має цілеспрямований характер; у ньому використовуються спеціальні засоби та прийоми запам’ятовування.
Умови успішного запам’ятовування: • багаторазове розумно зорганізоване й систематичне повторення, а не механічне, що визначається лише кількістю повторень; • розподіл матеріалу на частини, виокремлення в ньому смислових одиниць; • розуміння тощо.
Залежно від міри розуміння запам’ятовуваного матеріалу довільне запам’ятовування буває механічним і смисловим (логічним).
Механічним є таке запам’ятовування, яке здійснюється без розуміння суті. Воно призводить до формального засвоєння знань.
Смислове (логічне) запам’ятовування спирається на розуміння матеріалу у процесі дії з ним, оскільки тільки діючи з матеріалом, ми запам’ятовуємо його.
Умовами успішності довільного запам’ятовування є дієвий характер засвоєння знань, інтерес до матеріалу, його значущість, установка на запам’ятовування тощо.
Умови ефективності запам'ятовування. Розвиток пам'яті.
Важливою умовою ефективного запам'ятовування сприятливий психічний стан для засвоєння нового мате ріалу. Погано сприймає матеріал людина втомлена, роздратована, пригнічена. Відомі випадки осяяння пам'яті перед сном і після пробудження вранці. Позитивний ефект досягається автогенною стимуляцією пам'яті, що пояснюється приведенням організму в актуальний стан і сприятливою дією механізму релаксації. Для кращого запам'ятовування і тривалого збереження потрібне повторення матеріалу при заучуванні. Правильна організація повторень вимагає дотримування ряду умов, зокрема розподілу повторень у часі. Перші повторення мають бути інтенсивнішими, оскільки забування матеріалу на початку відбувається швидше, а пізніше темп повторень може бути вповільнений. Проте не варто здійснювати повторення надто часто, багато разів підряд, оскільки це викликає гальмування й утруднення під час утворення нервових зв'язків. Для успіху в повторенні матеріалу треба урізноманітнити інформацію, активізувати пізнавальну діяльність особистості.
У керівництві розвитком пам'яті учнів важливе значення має врахування вчителем їх індивідуальних особливостей. При цьому слід більше спиратися на переваги мнемічних властивостей особистості.
Виховання пам'яті можна значно поліпшити, якщо до цього процесу залучити самих учнів. Зацікавившись, вони виявлятимуть прагнення до вдосконалення та самовиховання.
