- •Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка Питання до іспиту з « Загальної психології»
- •Предмет психології як науки та її завдання.
- •Основні принципи психології.
- •Основні етапи розвитку психології як науки.
- •Основні психологічні школи в західній психології : фрейдизм , біхевіоризм.
- •Основні психологічні теорії в західній психології: гештальтпсихологія , когнітивна і гуманістична психологія.
- •Взаємозв'язок психології з іншими науками. Галузі психології.
- •Мозок і психіка.
- •Вища нервова діяльність – основа психіки.
- •Розвиток форм відображення. Форми та рівні відображення в живій та неживій природі.
- •Сутність відмінностей психіки тварин і людини.
- •Розвиток психіки у філогенезі на різних стадіях розвитку тваринного світу.
- •Суспільно - історичний характер свідомості.
- •Свідомість та її структура. Свідоме та несвідоме в поведінці людини.
- •Об'єктивний характер наукових психологічних методів.
- •Вимоги до організації і проведення психологічних досліджень.
- •Основні методи дослідження .
- •Організаційні методи психологічних досліджень . Методи обробки даних.
- •Характеристика допоміжних методів : спостереження, експеремент, бесіда, анкетування, тест, соціометрія.
- •Етапи психологічного дослідження. (див.16).
- •Поняття про увагу.
- •Фізіологічні основи уваги.
- •Види уваги.
- •Властивості уваги.
- •Загальні закономірності відчуттів.
- •Чутливість та її виміри.
- •Класифікація відчуттів.
- •Особливості відчуттів.
- •Поняття про сприймання. Природа сприймання.
- •Особливості сприймання.
- •Види сприймання.
- •Спостереження і спостережливість.
- •Поняття про пам'ять. Процеси пам'яті.
- •Види пам'яті.
- •Запам'ятовування та його види.
- •Умови ефективності запам'ятовування. Розвиток пам'яті.
- •Відтворення та його види. Рівні відтворення.
- •Індивідуальні особливості пам'яті.
- •Збереження та забування.
- •Поняття про мислення.
- •Види мислення .
- •Операції мислення.
- •. Логічні форми мислення.
- •. Якості мислення.
- •49. Фізіологічні основи процесу уяви.
- •50. Види уяви.
- •51. Індивідуальні особливості уяви.
- •52. Прийоми створення нових образів.
- •53. Поняття про почуття та емоції.
- •54. Теорії емоцій та почуттів.
- •55. Форми переживання почуттів, їх характеристика.
- •56. Види почуттів.
- •57. Поняття про волю.
- •58. Види вольових дій та їх структура.
- •59. Вольові якості особистості. Виховання. Та самовиховання волі.
- •60. Поняття про темперамент. Теорії темпераменту.
- •61. Фізіологічні основи темпераменту .
- •62. Роль темпераменту в трудовій та навчальній діяльності.
- •63. Поняття про характер. Характер та індивідуальність.
- •64. Характер та темперамент.
- •65. Формування характеру.
- •66. Риси характеру.
- •67. Акцентуація рис характеру.
- •68. Поняття про здібності. Задатки, нахили, здібності.
- •69. Види здібностей. Обдарованість, талант, геніальність.
- •70. Поняття особистості в психології. Людина, індивід, особистість, індивідуальність.
- •71. Основні фактори та рушійні сили розвитку особистості.
- •72. Основні концепції розвитку особистості.
- •73. Основні періоди в розвитку особистості: кризові, літичні, сензитивні.
- •74. Структура особистості.
- •75. Спрямованість особистості.
- •76. Самооцінка особистості. Рівень домагань.
- •77. Формування особистості.
- •78. Поняття про діяльність.
- •79. Інтеріоризація та екстеріоризаціяу діяльності.
- •80. Структура діяльності.
- •81. Основні види діяльності та їх співвідношення в отногенезі.
- •82. Групи, параметри групи.
- •83. Класифікація груп
- •84. Лідерство і керівництво у групі.
- •86. Поняття про спілкування.
- •87. Засоби спілкування.
- •88. Комунікативна сторона спілкування.
- •89. Інтерактивна і перцептивна сторона спілкування.
- •90.Рівні спілкування.
74. Структура особистості.
Особистість - складне цілісне утворення. Дослідженню її структури присвячені праці багатьох психологів. Згідно з дослідженнями К. К. Платонова в структурі особистості виділяють чотири головні однопорядкові підструктури
Підструктури особистості Компоненти підструктур Співвідношення соціального й біологічного Рівень аналізу Види формування |
Компоненти підструктур |
Співвідношення соціального і біологічного |
Рівень аналізу |
Види формування |
Спрямованість особистості |
Переконання, світогляд, ідеали, прагнення, інтереси, бажання |
Біологічного майже немає |
Соц.-псих. |
Виховання |
Досвід |
Звички, уміння, навички, знання |
Значно більше соціального |
Псих.-педаг. |
Навчання |
Особливості психічних процесів |
Відчуття, сприймання, воля, почуття, емоції, мислення, пам'ять |
Частіше більше соціального |
Індив.-псих. |
Вправи |
Біопсихологічні властивості |
Темперамент, статеві ознаки, вікові властивості |
Соціального майже немає |
Психофізіологічний Нейропсихологічний |
Тренування |
Перша підструктура характеризує спрямованість особистості або вибіркове ставлення людини до дійсності. Складові якості цієї підструктури особистості не є природженими і відображають індивідуальне суспільне мислення. Формується спрямованість особистості в процесі виховання. Виділена окремо в психологічній структурі особистості спрямованість, у свою чергу, включає систему взаємопов'язаних компонентів: інтереси, бажання, прагнення, ідеали, світогляд, переконання. Вказані компоненти спрямованості характеризують ставлення особистості, її матеріальні й духовні потреби, моральні якості. Оскільки ставлення є не тільки якістю особистості, а насамперед елементом свідомості, що впливає на прояви її активності, то активність спрямованості здебільшого виявляється через переконання - свідомі потреби людини, які спонукають її діяти відповідно до ціннісних орієнтацій.
Друга підструктура включає знання, уміння, навички й звички, які засвоєні у власному досвіді шляхом навчання. Іноді цю підструктуру розглядають як підготовленість індивіда. На формування компонентів даної підструктури помітно впливають біологічні й генетичні якості людини. У наш час компоненти, об'єднані підструктурою досвіду, не всі психологи схильні розглядати як властивості особистості. Однак К. К. Платонов вважав, що «типові для даного індивіда прояви, так само як і закріплені знання, навичка (на тільки розумова або вольова, але й моторна і сенсорна) і, тим більше, уміння і звичка, вже, безперечно, є властивістю особистості!». Справді, набуті знання й сформовані в процесі навчання вміння і навички органічно вплітаються в структуру особистості, стають її невід'ємними властивостями.
Третя підструктура включає індивідуальні особливості психічних процесів: відчуття, сприймання, емоції, волю, мислення, пам'ять. Психічні процеси, які є динамічним відображенням дійсності в різних формах психічних явищ, забезпечують зв'язок особистості з дійсністю. На основі психічних процесів утворюються психічні якості особистості, які забезпечують певний кількісно-якісний рівень її психічної діяльності і поведінки, типовий для індивіда. Основні компоненти третьої підструктури формуються й розвиваються за допомогою вправ, при цьому великого значення набувають вольові якості індивіда, оскільки вони лежать в основі свідомого регулювання психічних процесів і станів особистості.
Четверта підструктура особистості включає властивості темпераменту, статеві й вікові властивості. До неї ж відносять і патологічні (органічні) зміни особистості. Формування компонентів цієї підструктури можливе лише за допомогою тренування, але частіше має місце формування замінників (компенсаторних механізмів) природних властивостей, яких недостає. Ця підструктура має назву біопсихологічної, оскільки якості особистості, які до неї входять, головним чином зумовлені фізіологічними особливостями мозку. Активність проявів цієї підструктури залежить від сили нервових процесів.
Розглянуті чотири підструктури охоплюють майже всі відомі якості особистості. Однак слід враховувати, що поряд з ними можна назвати незліченну кількість якостей, котрі мають власну структуру і об'єднують декілька компонентів, що належать до різних однопорядкових підструктур особистості. Наприклад, переконаність віднесена до першої підструктури, а до неї самої входять воля, відповідні знання і особливості процесів мислення.
Серед перелічених підструктур та їх компонентів не названі такі важливі прояви особистості, як характер і здібності. Річ у тому, що ці дві підструктури особистості включають ті чи інші компоненти з усіх названих однопорядкових підструктур, і тому їх особливості і структура будуть розглянуті окремо.
