- •Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка Питання до іспиту з « Загальної психології»
- •Предмет психології як науки та її завдання.
- •Основні принципи психології.
- •Основні етапи розвитку психології як науки.
- •Основні психологічні школи в західній психології : фрейдизм , біхевіоризм.
- •Основні психологічні теорії в західній психології: гештальтпсихологія , когнітивна і гуманістична психологія.
- •Взаємозв'язок психології з іншими науками. Галузі психології.
- •Мозок і психіка.
- •Вища нервова діяльність – основа психіки.
- •Розвиток форм відображення. Форми та рівні відображення в живій та неживій природі.
- •Сутність відмінностей психіки тварин і людини.
- •Розвиток психіки у філогенезі на різних стадіях розвитку тваринного світу.
- •Суспільно - історичний характер свідомості.
- •Свідомість та її структура. Свідоме та несвідоме в поведінці людини.
- •Об'єктивний характер наукових психологічних методів.
- •Вимоги до організації і проведення психологічних досліджень.
- •Основні методи дослідження .
- •Організаційні методи психологічних досліджень . Методи обробки даних.
- •Характеристика допоміжних методів : спостереження, експеремент, бесіда, анкетування, тест, соціометрія.
- •Етапи психологічного дослідження. (див.16).
- •Поняття про увагу.
- •Фізіологічні основи уваги.
- •Види уваги.
- •Властивості уваги.
- •Загальні закономірності відчуттів.
- •Чутливість та її виміри.
- •Класифікація відчуттів.
- •Особливості відчуттів.
- •Поняття про сприймання. Природа сприймання.
- •Особливості сприймання.
- •Види сприймання.
- •Спостереження і спостережливість.
- •Поняття про пам'ять. Процеси пам'яті.
- •Види пам'яті.
- •Запам'ятовування та його види.
- •Умови ефективності запам'ятовування. Розвиток пам'яті.
- •Відтворення та його види. Рівні відтворення.
- •Індивідуальні особливості пам'яті.
- •Збереження та забування.
- •Поняття про мислення.
- •Види мислення .
- •Операції мислення.
- •. Логічні форми мислення.
- •. Якості мислення.
- •49. Фізіологічні основи процесу уяви.
- •50. Види уяви.
- •51. Індивідуальні особливості уяви.
- •52. Прийоми створення нових образів.
- •53. Поняття про почуття та емоції.
- •54. Теорії емоцій та почуттів.
- •55. Форми переживання почуттів, їх характеристика.
- •56. Види почуттів.
- •57. Поняття про волю.
- •58. Види вольових дій та їх структура.
- •59. Вольові якості особистості. Виховання. Та самовиховання волі.
- •60. Поняття про темперамент. Теорії темпераменту.
- •61. Фізіологічні основи темпераменту .
- •62. Роль темпераменту в трудовій та навчальній діяльності.
- •63. Поняття про характер. Характер та індивідуальність.
- •64. Характер та темперамент.
- •65. Формування характеру.
- •66. Риси характеру.
- •67. Акцентуація рис характеру.
- •68. Поняття про здібності. Задатки, нахили, здібності.
- •69. Види здібностей. Обдарованість, талант, геніальність.
- •70. Поняття особистості в психології. Людина, індивід, особистість, індивідуальність.
- •71. Основні фактори та рушійні сили розвитку особистості.
- •72. Основні концепції розвитку особистості.
- •73. Основні періоди в розвитку особистості: кризові, літичні, сензитивні.
- •74. Структура особистості.
- •75. Спрямованість особистості.
- •76. Самооцінка особистості. Рівень домагань.
- •77. Формування особистості.
- •78. Поняття про діяльність.
- •79. Інтеріоризація та екстеріоризаціяу діяльності.
- •80. Структура діяльності.
- •81. Основні види діяльності та їх співвідношення в отногенезі.
- •82. Групи, параметри групи.
- •83. Класифікація груп
- •84. Лідерство і керівництво у групі.
- •86. Поняття про спілкування.
- •87. Засоби спілкування.
- •88. Комунікативна сторона спілкування.
- •89. Інтерактивна і перцептивна сторона спілкування.
- •90.Рівні спілкування.
77. Формування особистості.
Формування особистості – це становлення людини як соціальної істоти внаслідок впливу зовнішніх і внутрішніх детермінант її розвитку. На думку І. П. Підласого, «формування передбачає деяку закінченість людської особистості, досягнення рівня зрілості та стійкості.
Поняття «формування» ми вважаємо такою педагогічною категорією, яка ще не встановилась...»
Виокремлюють види розвитку і формування особистості: стихійний, цілеспрямований, саморозвиток і само-формування. Отже, розвиток особистості являє собою прогресивно спрямований соціально зумовлений процес формування людини як суспільної істоти. Основним способом буття людини є розвиток. На думку В. В. Давидова, розвиток особистості віднесено до загального психічного розвитку дитини.
Відповідно формулюється принцип єдності психічного розвитку і розвитку особистості (Л. С Виготський, С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьев, Л. І. Божович, Д. Б. Ельконін, Б. Ф. Ломов, В. В. Давидов, М. Г. Ярошевський та ін.). Необхідно розрізняти специфіку розвитку власне психіки і особистісного розвитку. Наприклад, С. Л. Рубінштейн писав: «Індивідуальні властивості – це не те ж саме, що і особистісні властивості індивіда, тобто властивості, які характеризують його як особистість». У процесі психічного розвитку «дитина перетворюється... на члена суспільства... Послідовні стадії в її розвитку і є не чим іншим, як окремими ступенями цього перетворення», – підкреслював О. М. Леонтьев. Водночас ці два види розвитку взаємозумовлені, становлять нероздільний і цілісний процес. Тому вони взаємодетермінують розвиток як психіки, так і особистості.
«Розвиток особистості – процес закономірних діалектичних змін, формування і перетворення суб'єкта діяльності, його свідомості, системи мотивів і потреб, взаємин.
Розвиток психіки – закономірні необоротні зміни структури і змісту психічних процесів у часі: у філогенезі – в ході біологічної еволюції виду, в онтогенезі – в процесі індивідуального розвитку».
Розвиток дитини як особистості та його стрижньовий напрям залежать від основних факторів формування дитини, бо вона в процесі своєї діяльності й спілкування стає учасником різноманітних соціальних зв'язків і взаємин. Вона вчиться бути особистістю, розвивається як особистість і утверджується як особистість. Безперечно, ключові напрями та зміст цього розвитку в основному визначені конкретними суспільно-історичними умовами. Але, враховуючи активність розвитку дитини як особистості, важливе значення має її здатність до самовираження, самопрояву, саморегуляції, самоутвердження, самовизначення, самоіснування і самоактуалізації. Все це відбувається в діяльності, характер і зміст якої є основою і суттю процесу становлення особистості. Діяльність слугує сталим субстратом розвитку особистості, забезпечуючи їй вихід за межу власних можливостей. Тому «сучасна науково-педагогічна стратегія має цілеспрямовано проектувати розвиток особистості дитини».
78. Поняття про діяльність.
Діяльність - це активна взаємодія людини з середовищем, в якій він досягає свідомо поставленої мети, що виникла в результаті появи у нього певної потреби. Головна відмінна риса діяльності - мета - як регулятором активності. Тому треба розрізняти мету як об'єктивне (об'єктивний результат) і як суб'єктивне психічне (передбачуване) явище. Цілі, які у своїй діяльності ставить людина, можуть бути віддаленими і близькими.