109. Тлумачення правових норм: поняття та мета.

Недосконалість нормативних актів передбачає необхідність їх тлумачення. Тлумачення – інтелектуальна діяльність суб’єкта по встановленню точного змісту (сенсу) норм права,що здійснюється за допомогою певних прийомів і способів і має на меті правильну реалізацію і підвищення ефективності правового регулювання суспільних відносин.Уяснення змісту відбувається суб'єктом (для себе), а пояснення - для інших. Мета діяльносі пов’язаної з тлумаченням норм права спрямована на :1) правильне і однакове розуміння;2)правильне і однакове застосування.Значення тлумачення. 1. Сприяє правильній реалізації правових приписів всіма суб'єктами права; 2. Сприяє забезпеченню принципу законності, бо забезпечує єдине розуміння та застосування норми; 3. Дає можливість ліквідувати неточності в законодавстві;

4. Дає можливість заповнити прогалин в праві.

110.Офіційне(легалізоване) тлумачення — роз'яснення змісту і мети правових норм, яке сфор­мульовано в спеціальному акті уповноваженим органом у рам­ках його компетенції і має юридичне обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються. Офіційним тлумаченням займається вузьке специфічне коло учасників. Види офіційного тлумачення:

Нормативне правотворче - офіційне роз'яснення, яке невіддільне від правової норми, поширюється на широке коло суспільних відносин — необме­жену кількість випадків, перед­бачених нормою, що тлумачиться:1) автентичне - зміст норми тлумачиться тим органом, що її встановив, тобто автором норми. Суб'єк­тами такого тлумачення можуть бути всі правотворчі органи­;2)делеговане - загальнообов'язкове тлума­чення норми здійснюється органом, який цю норму не ­встановлював, але законом або за дорученням уповноважений постійно чи однора­зово її тлумачити.

Правозастосовне казуальне - офіцій­не роз'яснення, обов'язкове лише для конкретного випад­ку та для осіб, стосовно яких воно провадиться; має місце там, де в процесі правозастосування ставиться за мету роз'­яснити норму, щоб правильно вирішити справу:1) судове - здійснюється судовими органами при розгляді конкретних справ і знаходить своє вираження у вироках або рішеннях у цих справах; 2)адміністративне - здійснюється міністерствами, відомствами, місцевою держа­вною адміністрацією; містить вказівки відповідним органам, як останні повинні вирішити ту чи іншу справу

Нормативне правозастосовне- нормативне тлумачення,що міститься в актах вищих юрисдикційних органів – органів правосуддя,зокрема Конституційного суду України,рішення якого щодо конкретних справ у ряді випадків мають значення судового прецеденту .

Неофіційне тлумачення— роз'яснення змісту і мети правових норм, яке виходить від осіб, що не мають на те офіційних повноважень, а відтак, не володіє юридичне обов'язковою силою. Види:а)компетентно-правове-тлумачення норм,що ґрунтується на знаннях в галузі права: 1) доктринальне— це тлумачення вченими вузів, науково-дослідними устано­вами (розробка правових концепцій, доктрин у результаті ана­лізу норм права та їх виклад у статтях, монографіях, науково-практичних коментарях, усних і письмових обговореннях нор­мативних актів); 2) професійне - це тлумачення юристів-практиків з метою його використання в правозастосовній діяльності. Б)Компетентно-неправове — це тлумачення норм права, яке ґрунтується на знаннях у суміжних галузях науки — біології, економіки, історії, політи­ки та ін., включає спеціальну (неправову) компетенцію суб'єк­та тлумачення — біолога, історика, економіста, філософа, жур­наліста та ін.; в)Повсякденне — це тлумачення норм права всіма суб'єктами права на основі життєвого досвіду, фактів повсякденного життя відповідно до рівня їх правосвідомості.

111.тлумачення за обсягом. Результати використання всіх способів тлумачення визначають обсяг тлумачення. Тлумачення за обсягом – це зясування співвідношення буквального тексту і дійсного змісту юр норм. Розрізняють три способи:1)адекватне-розяснення,при якому дійсний зміст норми права відповідає буквальному текстовому вираженню, тобто «букві» закону. «Дух» і «буква» закону збігаються і не міняються при залученні ін. способів тлумачення.2)розширювальне- роз’яснення,при якому дійсний зміст норми права є ширшим за її буквальний текст; «дух» закону ширший його «букви».3) обмежувальне- роз’яснення,при якому дійсний зміст норми права є вужчим за його текстуальний вираз; «дух» закону вужчий за його «букви». Обмежувальне і розширювальне тлумачення вимагає обов’язкового застосування системного способу тлумачення,що дозволяє уточнити зміст норми,яка тлумачиться.Випадки,що виключають ці два тлумачення:1)за наявності вичерпного перерахування,що міститься в правових приписах н-п акта, за наявності положень,які є винятком із аг правила-недопускається розширювальне;2)за наявності незавершених перерахувань-не допускається обмежувальне.