- •1.Предмет і метод тдп.
- •2.Теорія держави і права в системі юридичних наук та її співвідношення з іншими гуманітарними науками.
- •4.Функції теорії держави і права
- •5.Співвідношення держави і права
- •6.Сутність держави
- •7. Соціальна держава: та ознаки.
- •8. Основні теорії походження держави
- •9. Поняття правова держава: сучасне розуміння та основні ознаки.
- •11. Відмінність держави від організації публічної влади в первісному суспільстві
- •10. Поняття та основні ознаки держави.
- •12. Громадянське суспільство і держава
- •14. Поняття державного суверенітету.
- •15. Політична система суспільства.
- •16. Держава в політичній системі суспільства
- •19. Поняття і класифікація функцій держави.
- •20.Функції сучасної української держави.
- •21. Форми і методи здійснення функцій держави.
- •22. Методи здійснення функцій можна розділити на правові і неправові (організаційні).
- •23. Місце і роль держави у політичній системі України та її взаємодія з іншими елементами.
- •24. Характеристика історико-матеріалістичної теорії походження держави.
- •25. Форма держави: поняття і структурні елементи.
- •26. Поняття форми державного правління.
- •27. Республіка: поняття та види.
- •28.Складна держава: поняття та види.
- •29. Монархія: поняття та види.
- •30. Поняття та види державного режиму.
- •31. Форма державного устрою: поняття види.
- •32. Принципи діяльності державного апарату в умовах демократичної, правової, соціальної держави.
- •34. Механізм держави: поняття структура
- •35. Поняття та структура державного апарату та його співвідношення з механізмом держави
- •39 Право в системі соціальних норм. Види соціальних норм.
- •40. Норма права: поняття і структура
- •41 Право та закон
- •42 Поняття та класифікація принципів права
- •43. Соціальна цінність права.
- •44. Об’єктивне і суб’єктивне право
- •45. Види правових норм
- •1) Визначення заборон на вчинення протиправних діянь;
- •2) Встановлення юридичних санкцій за вчинення таких діянь;
- •3)Безпосереднє застосування юридичних санкцій до особи, яка вчинила правопорушення.
- •№65 . Поняття, ознаки та види законів
- •77. Реалізації норм права: поняття і форми
- •78.Застосування права за аналогіею
- •79. Юридичні факти: поняття і класифікація
- •80. Поняття та ознаки правовідносин
- •81. Поняття і види правової поведінки
- •82. Поняття та види протиправної поведінки- див 85
- •83. Поняття правової поведінки її ознаки та види.
- •84. Співвідношення виховної функції права і правового виховання.
- •85. Правопорушення : поняття, ознаки, види.
- •86. Характеристика конформістської та маргінальної поведінки
- •89. Підстави звільнення від юридичної відповідальності.
- •92. Прості і складні юр. Факти.
- •94. Суспільний порядок і правопорядок.
- •95. Правопорушення:поняття,ознаки,склад та види.
- •96. Законність:поняття та основні принципи.
- •97. Поняття та види державної дисципліни.
- •99.Поняття та елементи правової культури.
- •99.Поняття та елементи правової культури.
- •101. Форми правового виховання.
- •102. Поняття та елементи механізму правового регулювання.
- •103. Стадії правового регулювання.
- •103. Стадії правового регулювання.
- •104. Поняття та предмет правового регулювання.
- •105. Методи і типи правового регулювання.
- •109. Тлумачення правових норм: поняття та мета.
- •112. Аналогія закону і аналогія права.
- •113. Способи тлумачення норм права
- •114. Правовий статус особи : поняття, структура..
- •116. Поняття і структура правової системи.
- •119.Функції правової системи
109. Тлумачення правових норм: поняття та мета.
Недосконалість нормативних актів передбачає необхідність їх тлумачення. Тлумачення – інтелектуальна діяльність суб’єкта по встановленню точного змісту (сенсу) норм права,що здійснюється за допомогою певних прийомів і способів і має на меті правильну реалізацію і підвищення ефективності правового регулювання суспільних відносин.Уяснення змісту відбувається суб'єктом (для себе), а пояснення - для інших. Мета діяльносі пов’язаної з тлумаченням норм права спрямована на :1) правильне і однакове розуміння;2)правильне і однакове застосування.Значення тлумачення. 1. Сприяє правильній реалізації правових приписів всіма суб'єктами права; 2. Сприяє забезпеченню принципу законності, бо забезпечує єдине розуміння та застосування норми; 3. Дає можливість ліквідувати неточності в законодавстві;
4. Дає можливість заповнити прогалин в праві.
110.Офіційне(легалізоване) тлумачення — роз'яснення змісту і мети правових норм, яке сформульовано в спеціальному акті уповноваженим органом у рамках його компетенції і має юридичне обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються. Офіційним тлумаченням займається вузьке специфічне коло учасників. Види офіційного тлумачення:
Нормативне правотворче - офіційне роз'яснення, яке невіддільне від правової норми, поширюється на широке коло суспільних відносин — необмежену кількість випадків, передбачених нормою, що тлумачиться:1) автентичне - зміст норми тлумачиться тим органом, що її встановив, тобто автором норми. Суб'єктами такого тлумачення можуть бути всі правотворчі органи;2)делеговане - загальнообов'язкове тлумачення норми здійснюється органом, який цю норму не встановлював, але законом або за дорученням уповноважений постійно чи одноразово її тлумачити.
Правозастосовне казуальне - офіційне роз'яснення, обов'язкове лише для конкретного випадку та для осіб, стосовно яких воно провадиться; має місце там, де в процесі правозастосування ставиться за мету роз'яснити норму, щоб правильно вирішити справу:1) судове - здійснюється судовими органами при розгляді конкретних справ і знаходить своє вираження у вироках або рішеннях у цих справах; 2)адміністративне - здійснюється міністерствами, відомствами, місцевою державною адміністрацією; містить вказівки відповідним органам, як останні повинні вирішити ту чи іншу справу
Нормативне правозастосовне- нормативне тлумачення,що міститься в актах вищих юрисдикційних органів – органів правосуддя,зокрема Конституційного суду України,рішення якого щодо конкретних справ у ряді випадків мають значення судового прецеденту .
Неофіційне тлумачення— роз'яснення змісту і мети правових норм, яке виходить від осіб, що не мають на те офіційних повноважень, а відтак, не володіє юридичне обов'язковою силою. Види:а)компетентно-правове-тлумачення норм,що ґрунтується на знаннях в галузі права: 1) доктринальне— це тлумачення вченими вузів, науково-дослідними установами (розробка правових концепцій, доктрин у результаті аналізу норм права та їх виклад у статтях, монографіях, науково-практичних коментарях, усних і письмових обговореннях нормативних актів); 2) професійне - це тлумачення юристів-практиків з метою його використання в правозастосовній діяльності. Б)Компетентно-неправове — це тлумачення норм права, яке ґрунтується на знаннях у суміжних галузях науки — біології, економіки, історії, політики та ін., включає спеціальну (неправову) компетенцію суб'єкта тлумачення — біолога, історика, економіста, філософа, журналіста та ін.; в)Повсякденне — це тлумачення норм права всіма суб'єктами права на основі життєвого досвіду, фактів повсякденного життя відповідно до рівня їх правосвідомості.
111.тлумачення за обсягом. Результати використання всіх способів тлумачення визначають обсяг тлумачення. Тлумачення за обсягом – це зясування співвідношення буквального тексту і дійсного змісту юр норм. Розрізняють три способи:1)адекватне-розяснення,при якому дійсний зміст норми права відповідає буквальному текстовому вираженню, тобто «букві» закону. «Дух» і «буква» закону збігаються і не міняються при залученні ін. способів тлумачення.2)розширювальне- роз’яснення,при якому дійсний зміст норми права є ширшим за її буквальний текст; «дух» закону ширший його «букви».3) обмежувальне- роз’яснення,при якому дійсний зміст норми права є вужчим за його текстуальний вираз; «дух» закону вужчий за його «букви». Обмежувальне і розширювальне тлумачення вимагає обов’язкового застосування системного способу тлумачення,що дозволяє уточнити зміст норми,яка тлумачиться.Випадки,що виключають ці два тлумачення:1)за наявності вичерпного перерахування,що міститься в правових приписах н-п акта, за наявності положень,які є винятком із аг правила-недопускається розширювальне;2)за наявності незавершених перерахувань-не допускається обмежувальне.
