III. Мета, стратегічні напрями та основні завдання Національної стратегії

Мета Національної стратегії.

Метою Національної стратегії є:

• підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспіль-ства, економіки;

• забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індиві-дуальними здібностями, потребами на основі навчання протягом життя.

Стратегічні напрями розвитку освіти.

Стратегія розвитку національної системи освіти повинна формуватися адекватно сучасним інтеграційним і глобалізаційним процесам, вимогам переходу до постіндустріальної цивілізації, що забезпечить стійкий рух та розвиток України в першій чверті XXI століття, інтегрування національної системи освіти в європейський і світовий освітній простір.

Стратегічними напрямами державної політики у сфері освіти повинні стати:

• реформування системи освіти, в основу якої покладатиметься принцип пріоритетності людини;

• оновлення згідно з вимогами часу нормативної бази системи освіти;

• модернізація структури, змісту та організації освіти на засадах компетентнісного підходу;

• створення та забезпечення можливостей для реалізації різно-манітних освітніх моделей, створення навчальних закладів різ-них типів і форм власності;

• побудова ефективної системи національного виховання, роз-витку і соціалізації дітей та молоді;

• забезпечення доступності та безперервності освіти протягом усього життя;

• формування безпечного освітнього середовища, екологізації освіти;

• розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, підви-щення якості освіти на інноваційній основі;

• інформатизація освіти, вдосконалення бібліотечного та інфор-маційно-ресурсного забезпечення освіти і науки;

• забезпечення проведення національного моніторингу системи освіти;

• підвищення соціального статусу педагогічних і науково-педагогічних працівників;

• створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти.

Основні завдання Національної стратегії

Модернізація і розвиток освіти повинні набути випереджального безперервного характеру, гнучко реагувати на всі процеси, що відбуваються в Україні та світі. Підвищення якісного рівня освіти має бути спрямовано на забезпечення економічного зростання держави та розв'язання соціальних проблем суспільства, дальше навчання і розвиток особистості. Якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого демократичного розвитку суспільства.

Зусилля органів управління освітою, науково-методичних служб за підтримки всього суспільства та держави повинні бути зо-середжені на реалізації стратегічних напрямів розвитку освіти, подоланні наявних проблем, виконанні перспективних завдань, серед яких:

• оновлення цілей і змісту освіти на основі компетентнісного підходу та особистісної орієнтації, урахування світового досві-ду та принципів сталого розвитку;

• забезпечення економічних і соціальних гарантій для реалізації конституційного права на освіту кожним громадянином Украї-ни незалежно від місця проживання і форми здобуття освіти;

• перебудова навчально-виховного процесу на засадах розвива-льної педагогіки, спрямованої на раннє виявлення та найбільш повне розкриття потенціалу (здібностей) у дітей, з урахуванням їх вікових та психологічних особливостей;

• забезпечення розвитку та функціонування української мови як державної, задоволення мовно-освітніх потреб національних меншин, створення умов для вивчення іноземних мов;

• побудова ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цін-ностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка молоді до свідомого вибору сфери життєдіяльності;

• забезпечення системного підвищення якості освіти на іннова-ційній основі, сучасного психолого-педагогічного та науково-методичного супроводження навчально-виховного процесу;

• посилення мовної, інформаційної, екологічної, економічної, правової підготовки учнів та студентів;

• створення безпечного освітнього середовища;

• забезпечення функціонування ефективної системи інклюзивної освіти;

• удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підви-щення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та керівних кадрів системи освіти, підвищення їх управлінської культури;

• підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей;

• забезпечення економічних та соціальних гарантій педагогіч-ним, науково-педагогічним, бібліотечним та іншим працівни-кам системи освіти, підвищення їх соціального статусу, престижу педагогічної професії, створення умов для професійного вдосконалення і творчості;

• створення сучасної матеріально-технічної бази для функціону-вання системи освіти;

• забезпечення створення умов для розвитку індустрії сучасних засобів навчання (навчально-методичних, електронних, техніч-них, інформаційно-комунікаційних тощо);

• розвиток взаємодії органів управління освітою та органів громадського самоврядування навчальних закладів, забезпечення об'єктивного оцінювання якості освіти;

• розроблення ефективного механізму фінансово-економічного забезпечення освіти, належної оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників.

• Для здійснення стабільного розвитку і нового якісного прориву в національній системі освіти необхідно забезпечити:

у дошкільній освіті:

• відновлення роботи закритих у попередні роки дошкільних навчальних закладів, розширення їх мережі до повного задоволення потреб населення;

• стовідсоткове охоплення обов’язковою дошкільною освітою дітей старшого дошкільного віку через урізноманітнення форм її здобуття;

• створення оптимальних організаційно-педагогічних, санітарно-гігієнічних, навчально-методичних і матеріально-технічних умов для функціонування дошкільних навчальних закладів;

• удосконалення мережі навчально-виховних комплексів типу «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад», відкриття груп та дошкільних закладів різних типів і форм власності, формування груп з короткотривалим перебуванням дітей тощо;

• оновлення змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти та програм розвитку дитини;

у загальній середній освіті:

• обов’язкове здобуття всіма дітьми і молоддю повної загальної середньої освіти в обсягах, визначених державними стандартами загальної середньої освіти;

• здійснення оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням демографічних, економічних, соціаль-них перспектив розвитку регіонів, потреб громадян та сус-пільства;

• урізноманітнення моделей організації освіти, зокрема для дітей, які проживають у сільській місцевості, створення умов для розвитку мережі загальноосвітніх навчальних закладів, заснованих на приватній формі власності;

• оновлення змісту, форм і методів організації навчально-вихов-ного процесу на засадах особистісної орієнтації, компетент-нісного підходу;

• підвищення ефективності навчально-виховного процесу на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних інновацій, інформаційно-комунікаційних техно-логій;

• створення умов для диференціації навчання, посилення про-фесійної орієнтації та допрофільної підготовки, забезпечення профільного навчання, індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учнів відповідно до їх особистісних потреб, інтересів і здібностей;

в освіті дітей з особливими освітніми потребами:

• розроблення методики раннього виявлення та проведення діаг-ностики дітей з особливими освітніми потребами;

• удосконалення мережі спеціальних навчальних закладів, створення нових моделей та форм організації освіти для осіб з особ-ливими освітніми потребами;

• відкриття дошкільних груп компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами, які проживають у сільській місцевості;

• розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання в дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах дітей та молоді, що потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

• пріоритетне фінансування, навчально-методичне та матеріаль-но-технічне забезпечення навчальних закладів, що надають освітні послуги дітям і молоді з особливими освітніми потребами, забезпечення архітектурної, транспортної та інформацій-ної доступності таких закладів для цієї категорії осіб;

у позашкільній освіті:

• збереження та розвиток мережі позашкільних навчальних закладів для забезпечення рівного доступу дітей та молоді з урахуванням їх особистісних потреб до навчання, виховання, розвитку та соціалізації засобами позашкільної освіти (створення умов для охоплення різними формами позашкільної освіти не менше 70 відсотків дітей відповідного віку);

• належне навчально-методичне, матеріально-технічне забезпечення позашкільних навчальних закладів;

• підвищення соціального статусу педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів;

• удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів для позашкільної освіти;

• державну підтримку програмно-методичного забезпечення сис-теми позашкільної освіти шляхом внесення відповідних змін до нормативно-правових актів;

• використання виховного потенціалу системи позашкільної освіти як основи гармонійного розвитку особистості;

• розвиток та підтримку системи роботи з обдарованою і талановитою молоддю;

• урізноманітнення напрямів позашкільної освіти, вдосконалення її організаційних форм, методів і засобів навчально-виховного процесу;

у професійно-технічній освіті:

• розроблення та впровадження державних стандартів професій-но-технічної освіти з професій широких кваліфікацій; оновлення та затвердження оптимального переліку професій з підго-товки кваліфікованих робітників (скорочення їх кількості на основі інтеграції);

• оптимізацію мережі професійно-технічних навчальних закладів різних типів, професійних спрямувань та форм власності з урахуванням демографічних прогнозів, регіональної специфіки та потреб ринку праці; розширення їх автономії, створення навчально-виробничих комплексів;

• удосконалення механізму формування державного замовлення на підготовку робітничих кадрів відповідно до реальних потреб економіки, регіональних ринків праці, запитів суспільства;

• удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підви-щення кваліфікації інженерно-педагогічних кадрів професійно-технічної освіти на базі вищих навчальних закладів і профіль-них професійно-технічних навчальних закладів;

у вищій освіті:

• приведення мережі вищих навчальних закладів і системи упра-вління вищою освітою у відповідність із потребами розвитку національної економіки та запитів ринку праці;

• створення дослідницьких університетів, розширення автономії вищих навчальних закладів;

• перегляд та затвердження нового переліку професій педагогіч-них і науково-педагогічних працівників;

• розроблення стандартів вищої освіти, зорієнтованих на ком-петентнісний підхід, узгоджених із новою структурою освіт-ньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти та з Національною рамкою кваліфікацій;

• розширення взаємодії вищих навчальних закладів з установами Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України щодо розвитку наукових дослід-жень у сфері вищої освіти;

• залучення роботодавців до співпраці з вищими навчальними закладами, зокрема, до участі у розробленні стандартів вищої освіти, організації проходження практики студентами, вирі-шенні питань надання першого робочого місця випускникам;

• дальше вдосконалення процедур і технологій зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступити до вищих навчальних закладів, як передумови забезпечення рівного доступу до здобуття вищої освіти;

• переоснащення навчальної, науково-методичної та матеріаль-но-технічної бази вищих навчальних закладів;

у післядипломній освіті:

• удосконалення нормативно-правового забезпечення системи післядипломної педагогічної освіти; розроблення стандартів післядипломної педагогічної освіти, зорієнтованих на модерні-зацію системи перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково-педагогічних працівників і ке-рівників навчальних закладів;

• реалізацію сучасних технологій професійного вдосконалення та підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних і керівних кадрів системи освіти відповідно до вимог іннова-ційного розвитку освіти;

• забезпечення випереджувального характеру підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних і керівних кадрів відповідно до потреб реформування системи освіти, викликів сучасного суспільного розвитку.