- •Мікроекономіка
- •1. Теоретична економіка. Мікроекономіка як складова
- •2. Предмет мікроекономіки
- •Тема 2. Теорія граничної корисності й поведінки споживача План
- •1. Потреби і економічні блага
- •2. Корисність продукту, її кількісне вираження. Функція корисності
- •3. Раціональний споживчий вибір і рівновага споживача (кардиналістське трактування)
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
- •1. Ординалістське трактування системи переваг споживача. Криві байдужості (індиферентності)
- •2. Бюджетна лінія
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •1. Вплив зміни доходу на рівновагу споживача. Лінія “дохід – споживання”. Криві Енгеля
- •Кількість товару
- •2. Вплив зміни цін товарів на вибір споживача. Лінія “ціна – споживання”. Криві індивідуального попиту
- •4. “Надлишок споживача” і його вплив на формування попиту
- •Тема 5. Попит, пропозиція, їх взаємозвязок
- •1. Попит. Закон попиту. Нецінові детермінанти попиту
- •2. Пропозиція. Закон пропозиції. Нецінові детермінанти пропозиції
- •3. Еластичність попиту й пропозиції
- •4. Ринкова рівновага
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства
- •1. Поняття виробництва. Виробництво й обмін
- •2. Підприємство (фірма) як первинна ланка виробництва й суб’єкт ринкових відносин
- •3. Виробничі ресурси й фактори виробництва. Виробнича функція підприємства
- •Тема 7. Варіації факторів виробництва
- •2. Виробництво з одним змінним ресурсом
- •3. Виробництво з двома змінними ресурсами
- •4. Правила раціонального комбінування виробничих ресурсів. Рівновага виробника
- •Тема 8. Витрати й результати виробництва План
- •1. Витрати підприємства, їхні види показники
- •2. Динаміка витрат фірми у короткостроковому періоді
- •3. Ефект масштабу й зміна витрат фірми у довгостроковому періоді
- •4. Доходи підприємства. Показники доходів
- •Тема 9. Ринок досконалої конкуренції План
- •1. Умови чистої конкуренції
- •2. Графіки попиту на продукцію окремої фірми і її доходу в умовах чистої конкуренції
- •3. Умови максимізації прибутку або мінімізації збитків конкурентної фірми в короткостроковому періоді
- •4. Криві пропозиції конкурентної фірми й галузі та рівновага в короткостроковому періоді
- •5. Рівновага конкурентної фірми й галузі в довгостроковому періоді
- •2. Визначення фірмою-монополістом ціни й обсягу виробництва
- •3. Економічні наслідки монополії. Державне регулювання у монополістичних галузях
- •Тема 11. Олігополія та монополістична конкуренція План
- •1. Суть олігополії, її ознаки й причини
- •2. Некооперативна форма поведінки фірм в умовах олігополії
- •3. Кооперативна форма поведінки фірм-олігополістів
- •4. Монополістична конкуренція: ознаки й характерні риси
- •5. Визначення обсягу виробництва фірми у короткостроковому періоді й довгострокова рівновага в умовах монополістичної конкуренції
- •6. Економічна ефективність монополістичної конкуренції
- •Тема 12. Ринок факторів виробництва План
- •1. Криві індивідуального й ринкового попиту на виробничі ресурси
- •2. Основні фактори динаміки попиту на виробничі ресурси
- •3. Еластичність попиту на виробничі ресурси
- •4. Праця як виробничий ресурс. Основні фактори, що впливають на рівень заробітної плати
- •5. Ринки праці та їх різновиди
- •6. Двостороння монополія на ринку праці
- •Тема 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту
- •1. Часткова та загальна економічна рівновага
- •2. Загальна рівновага і економічна ефективність
- •3. Економічна ефективність і соціальна справедливість
- •Тема 14. Інституціональні аспекти ринкового господарства План
- •1. Власність як економічна категорія та право власності
- •2. Зовнішні ефекти у ринковій економіці
- •3. Держава як суб′єкт ринкової економічної системи
2. Визначення фірмою-монополістом ціни й обсягу виробництва
Припустимо є дані про результати функціонування фірми-монополіста (табл. 10.1).
Таблиця 10.1
Динаміка витрат і доходу фірми-монополіста при зміні обсягу випуску продукції
Кількість продукції, од. |
Ціна, грн
|
Вало- вий дохід, грн |
Гранич-ний дохід, грн |
Валові витрати, грн |
Середні валові витрати, грн |
Граничні витрати, грн |
Прибуток (+), збиток (–), грн
|
0 |
– |
– |
– |
50 |
– |
– |
–50 |
1 |
80 |
80 |
80 |
95 |
95 |
45 |
–15 |
2 |
75 |
150 |
70 |
135 |
67,5 |
40 |
+15 |
3 |
70 |
210 |
60 |
170 |
56,7 |
35 |
+40 |
4 |
65 |
260 |
50 |
200 |
50 |
30 |
+60 |
5 |
60 |
300 |
40 |
235 |
47 |
35 |
+65 |
6 |
55 |
330 |
30 |
275 |
45,8 |
40 |
+55 |
7 |
50 |
350 |
20 |
320 |
45,7 |
45 |
+30 |
8 |
45 |
360 |
10 |
375 |
46,9 |
55 |
–15 |
9 |
40 |
360 |
0 |
440 |
48,9 |
65 |
–80 |
10 |
35 |
350 |
–10 |
520 |
52 |
80 |
–170 |
Перш за все треба звернути увагу на те, що при всіх рівнях виробництва (окрім однієї одиниці продукції) граничний дохід є меншим, ніж ціна продукції. Це пояснюється тим, що, пропонуючи на ринку додаткову одиницю продукції, фірма зможе продати її за ціною, нижчою, ніж ціна попередньої одиниці продукції, але при цьому вона отримає за всі одиниці продукції ціну останньої одиниці. Додатковий дохід на кожну наступну одиницю продукції (тобто граничний дохід) дійсно є меншим, ніж ціна товару.
Проаналізувавши табл. 10.1, можна визначити обсяг виробництва продукції, який дозволить фірмі мати найбільший прибуток. Виробляючи й продаючи на ринку 5 одиниць продукції, фірма отримає 65 грн прибутку (більше, ніж при будь-якому іншому рівні випуску).
Фірма-монополіст, як і підприємства, що діють в умовах інших ринкових моделей, повинна дотримуватися правил максимізації прибутку. Треба виробляти стільки продукції, щоб граничний дохід і граничні витрати були однаковими: MR = MC.
У цьому випадку точне виконання наведеного правила неможливе, бо при випуску фірмою п’яти одиниць продукції MR MC, а при випуску шести одиниць MR MC. Треба зупинитися на п’яти одиницях продукції.
Графічну ілюстрацію методики визначення фірмою-монополістом оптимального обсягу виробництва подано на рис. 10.1.
100
Ціна, 90 МС
дохід, 80
витрати 70
фірми, 60
грн 50
40
30 D
20
10
1 2
3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
MR Кількість
продукції, од.
Рис. 10.1. Визначення фірмою-монополістом оптимального
рівня виробництва: D – графік попиту; MR – графік граничного доходу; МС – графік граничних витрат
Графік граничного доходу перетинає вісь абсцис на позначці 9 одиниць продукції, 10-та одиниця вже відображає від’ємний граничний дохід. Треба звернути увагу на те, що приріст валового доходу спостерігається тільки до 8-ї одиниці продукції, коли граничний дохід був величиною додатною, 9-та одиниця відображає нульовий приріст валового доходу, а 10-та – його зменшення. Цікавим є те,
що на відрізку кривої попиту від 1 до 9 одиниць продукції попит є
високоеластичним (Edp1), а далі він стає низькоеластичним (Edp1). При високоеластичному попиті зниження ціни приводить до зростання валового доходу, а при низькоеластичному – спричиняє його зменшення. Можна сказати, що виробнику необхідно нарощувати випуск від 1 до 9 одиниць продукції, але він має точно визначити, яку кількість продукції треба виготовити й запропонувати на ринку, щоб мати найбільший прибуток.
Оптимальний обсяг випуску покаже точка перетину кривих граничного доходу (MR) і граничних витрат (MC). На рис. 10.1 виходить, що це п’ять з половиною одиниць продукції (а якщо ці одиниці не можна роздрібнювати, то 5 одиниць).
При випуску п’яти одиниць продукції фірма зможе реалізувати товар за ціною 60 грн. При цьому середні загальні витрати становитимуть 47 грн, тобто ціна перевищить ці витрати (P ATC). Фірма максимізує прибуток, отримуючи його в обсязі 65 грн: (60 грн – – 47 грн) 5 = 65 грн.
Теоретично можна припустити, що у короткостроковому періоді, якщо при MR = MC неможливо продати продукцію за ціною, що перевищує середні загальні витрати, фірма-монополіст матиме не прибуток, а буде зазнавати збитків. У цьому випадку є сенс виготовляти продукцію, якщо збитки менші за постійні витрати (ситуація мінімізації збитків). Але, зрозуміло, збиткове виробництво в умовах чистої монополії – явище вельми рідке. Як правило, фірма-монополіст отримує економічний прибуток і на відміну від конкурентної фірми монополіст має таку можливість і у довгостроковому періоді.
