Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Микроэкономика (лекции ).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

2. Визначення фірмою-монополістом ціни й обсягу виробництва

Припустимо є дані про результати функціонування фірми-монополіста (табл. 10.1).

Таблиця 10.1

Динаміка витрат і доходу фірми-монополіста при зміні обсягу випуску продукції

Кількість

продукції, од.

Ціна,

грн

Вало-

вий

дохід,

грн

Гранич-ний

дохід,

грн

Валові витрати, грн

Середні валові витрати, грн

Граничні витрати, грн

Прибуток (+),

збиток (–),

грн

0

–

–

–

50

–

–

–50

1

80

80

80

95

95

45

–15

2

75

150

70

135

67,5

40

+15

3

70

210

60

170

56,7

35

+40

4

65

260

50

200

50

30

+60

5

60

300

40

235

47

35

+65

6

55

330

30

275

45,8

40

+55

7

50

350

20

320

45,7

45

+30

8

45

360

10

375

46,9

55

–15

9

40

360

0

440

48,9

65

–80

10

35

350

–10

520

52

80

–170

Перш за все треба звернути увагу на те, що при всіх рівнях виробництва (окрім однієї одиниці продукції) граничний дохід є меншим, ніж ціна продукції. Це пояснюється тим, що, пропонуючи на ринку додаткову одиницю продукції, фірма зможе продати її за ціною, нижчою, ніж ціна попередньої одиниці продукції, але при цьому вона отримає за всі одиниці продукції ціну останньої одиниці. Додатковий дохід на кожну наступну одиницю продукції (тобто граничний дохід) дійсно є меншим, ніж ціна товару.

Проаналізувавши табл. 10.1, можна визначити обсяг виробництва продукції, який дозволить фірмі мати найбільший прибуток. Виробляючи й продаючи на ринку 5 одиниць продукції, фірма отримає 65 грн прибутку (більше, ніж при будь-якому іншому рівні випуску).

Фірма-монополіст, як і підприємства, що діють в умовах інших ринкових моделей, повинна дотримуватися правил максимізації прибутку. Треба виробляти стільки продукції, щоб граничний дохід і граничні витрати були однаковими: MR = MC.

У цьому випадку точне виконання наведеного правила неможливе, бо при випуску фірмою п’яти одиниць продукції MR  MC, а при випуску шести одиниць MR  MC. Треба зупинитися на п’яти одиницях продукції.

Графічну ілюстрацію методики визначення фірмою-монополістом оптимального обсягу виробництва подано на рис. 10.1.

100

Ціна, 90 МС

дохід, 80

витрати 70

фірми, 60

грн 50

40

30 D

20

10

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

MR Кількість

продукції, од.

Рис. 10.1. Визначення фірмою-монополістом оптимального

рівня виробництва: D – графік попиту; MR – графік граничного доходу; МС – графік граничних витрат

Графік граничного доходу перетинає вісь абсцис на позначці 9 одиниць продукції, 10-та одиниця вже відображає від’ємний граничний дохід. Треба звернути увагу на те, що приріст валового доходу спостерігається тільки до 8-ї одиниці продукції, коли граничний дохід був величиною додатною, 9-та одиниця відображає нульовий приріст валового доходу, а 10-та – його зменшення. Цікавим є те,

що на відрізку кривої попиту від 1 до 9 одиниць продукції попит є

високоеластичним (Edp1), а далі він стає низькоеластичним (Edp1). При високоеластичному попиті зниження ціни приводить до зростання валового доходу, а при низькоеластичному – спричиняє його зменшення. Можна сказати, що виробнику необхідно нарощувати випуск від 1 до 9 одиниць продукції, але він має точно визначити, яку кількість продукції треба виготовити й запропонувати на ринку, щоб мати найбільший прибуток.

Оптимальний обсяг випуску покаже точка перетину кривих граничного доходу (MR) і граничних витрат (MC). На рис. 10.1 виходить, що це п’ять з половиною одиниць продукції (а якщо ці одиниці не можна роздрібнювати, то 5 одиниць).

При випуску п’яти одиниць продукції фірма зможе реалізувати товар за ціною 60 грн. При цьому середні загальні витрати становитимуть 47 грн, тобто ціна перевищить ці витрати (P  ATC). Фірма максимізує прибуток, отримуючи його в обсязі 65 грн: (60 грн – – 47 грн)  5 = 65 грн.

Теоретично можна припустити, що у короткостроковому періоді, якщо при MR = MC неможливо продати продукцію за ціною, що перевищує середні загальні витрати, фірма-монополіст матиме не прибуток, а буде зазнавати збитків. У цьому випадку є сенс виготовляти продукцію, якщо збитки менші за постійні витрати (ситуація мінімізації збитків). Але, зрозуміло, збиткове виробництво в умовах чистої монополії – явище вельми рідке. Як правило, фірма-монополіст отримує економічний прибуток і на відміну від конкурентної фірми монополіст має таку можливість і у довгостроковому періоді.