Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
контрольна з проектування.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

18. Характеристика методів конструювання одягу: сутність, умови застосування, переваги та недоліки.

Підприємства швейної промисловості при створенні конструкції моделей одягу застосовують в основному дві системи конструювання: муляжну - для рішення складних конструктивних форм і окремих елементів моделей і розрахунково-графічну в різних варіантах.

По муляжній системі конструкції одержують шляхом наколювання тканин або паперу на фігуру людини або манекен, потім тканина або папір розкладають на плошині й оформляють контури деталей виробу, при цьому перевіряючи їхню правильність шляхом сполучення вузлів.

Розрахунково-графічна система характеризується тим, що по заданій моделі на основі вимірів фігури й відповідних припусків будують креслення виробів. При цьому існуе значна кількість різних способів (варіантів) побудови креслень.

Існуючі способи конструювання одягу відрізняються друг від друга головним чином структурою розрахункових формул і способами графічних побудов. Різним ступенем обґрунтованості розрахункових формул. До конструкції швейного виробу пред'являються високі вимоги. Вона повинна бути не просто функціональною, але й виразною за формою. Виразність форми забезпечується внутрішньою впорядкованісттю її, що надає їй високу естетичну цінність.

Муляжна система. У дослівному перекладі із французький муляж означає зліпок, що точно передає форму предмета. Муляжна система полягає в моделюванні й конструюванні одягу безпосередньо на фігурі або манекені за допомогою наколки з використанням паперу, макетної або основної тканини. При муляжному методі ніяких розрахунків не роблять. Після наколки уточнюють контури деталей і роблять розгорнення виробу на площині відповідно до форми й фасону. Уточнивши контури деталей, їх вирізують і, уклавши на площину, одержують первинну викрійку виробу.

Цей метод конструювання одягу вимагає значної витрати часу й високої кваліфікації виконавця. Його використають при виготовленні окремих складних індивідуальних замовлень.

Пропорційно-розрахункова система. При конструюванні одягу з використанням пропорційно-розрахункової системи всі показники розраховуються виходячи з зросту й напівобхвату грудей. В основі розрахункових формул лежить принцип пропорційної залежності розмірів окремих частин тіла людини.

Кількаразові антропологічні обстеження населення Центральним науково-дослідним інститутом швейної промисловості (ЦНИИШП) показали, що, незважаючи на досить високий зв'язок безлічі вимірів тіла людини з ростом і обхватом грудей, деякі виміри (наприклад, обхват талії й стегон) мають самостійну мінливість. Тому неможливо закріпити за одним обхватом грудей тільки один варіант обхвату талії або стегон.

Розрахунково-графічна система розроблена ЦНИИШП на базі розрахунково-аналітичного методу. Перевага цього методу полягає в тім, що всі формули мають математичне обґрунтування й креслення конструкцій будують, застосовуючи графічні розгорнення згладжених контурів фігури людини з урахуванням необхідних збільшень на вільне облягання.

Для побудови креслень конструкцій використаються абсолютні величини розмірних ознак типових фігур чоловіків жінок або дітей відповідно до ОСТ 17-325-86 або виміри (мірки), зняті з фігури при виготовленні виробів по індивідуальних замовленнях. Все креслення будується по натуральних обмірюваннях фігури, тому використання пропорційних розрахунків виключаються.

У практичній роботі допускається заміна однієї розмірної ознаки іншою у тому випадку, якщо між ними існує достовірний, установлений антропометрією зв'язок.

Для визначення конструктивної крапки застосовують метод зарубок з використанням двох вимірів.

При використанні однієї розмірної ознаки для побудови того або іншого вузла конструкції (наприклад, ширини спинки, довжини спинки й т.д.) застосовують графічний метод, тобто побудова розгорнень поверхні виробу геометричним шляхом.

На базі розрахунково-графічної системи розроблена єдина методика конструювання одягу, що забезпечує єдність принципів конструювання чоловічого, жіночої й дитячого одягу.

Універсальність розрахункових формул і методів побудови креслень конструкції єдиного методу не залежить від моди. При зміні моди для створення нових моделей прийоми побудови креслень і структура основних розрахункових формул залишаються незмінними, змінюються тільки деякі параметри, коефіцієнти й абсолютні величини.

Єдиний метод конструювання одягу, розроблений Центральною дослідно-технічною швейною лабораторією Міністерства побутового обслуговування населення РСФСР (ЦОТШЛ), застосовується для виготовлення виробів по індивідуальних замовленнях. По цьому методі деякі складні розрахунки спрощені або замінені мірками: уведений показник постави й додатковий вимір висоти бочка В6 (призначене для визначення рівня лінії груди); наведені особливості побудови рукава на сутулу й перегибисту фігури. Виміри, застосвані в єдиному методі, забезпечують точність побудови конструкції на будь-яку фігуру й роботу з одним примірянням і без примірянь.