- •Класифікація сучасного одягу.
- •Вимоги до проектування одягу пормисливого виробництва (показники якості одягу).
- •Вимоги до проектування одягу індивідуального виробництва.
- •Характеристика типової конструкції жіночого плечового одягу: форма, основні деталі, конструктивні точки, формотворні елементи.
- •Характеристика типової конструкції чоловічого плечового одягу: форма, основні деталі, конструктивні точки, конструктивні лінії, фомотворні елементи.
- •6. Характеристика типової конструкції жіночого поясного одягу: форма, основні деталі, конструктивні точки, конструктивні лінії, фомотворні елементи.
- •7.Характеристика типової конструкції чоловічого поясного одягу: форма, основні деталі, конструктивні точки, конструктивні лінії, фомотворні елементи.
- •9.Характеристика видів прибавок та припусків, які використовують при конструюванні одягу.
- •12. План побудови креслень основних деталей одягу із застосуванням розрахунково – графічного методу. Приклади.
- •11. Характеристика розрахунково – графічного методу ( систем крою), як засобу побудови первинних креслень деталей одягу.
- •13. Базисні сітки креслень деталей плечового і поясного жіночого та чоловічого одягу та їх побудова.
- •14. Характеристика вихідних даних до побудови первинного креслення.
- •15. Елементи графічних прийомів, які використовуються при розрахунково графічному методі конмтруювання одягу. Приклади.
- •16. Характеристика опорних поверхонь фігури людини. Конструктивні пояси.
- •Характеристика методів конструювання одягу, що широко використовуються на практиці.
- •18. Характеристика методів конструювання одягу: сутність, умови застосування, переваги та недоліки.
- •19.Характеристика методів конструювання одягу і та іі класів.
- •20. Характеристика формотворих елементів плечового жіночого та чоловічого одягу: шви виточки( нагрудна, плечова, талійова), місця посадки матеріалу(вто).
- •21. Характеристика формотворних елементів поясного жіночого та чоловічого одягу: шви, виточки, місця вто.
- •22. Характеристика ліній членування, як формотворних елементів плечового жіночого та чоловічого одягу. Сутність понять: крій, силует.
- •23. Характеристика ліній членування, як формотворних елементів поясного жіночого та чоловічого одягу. Сутність понять: крій, силует.
- •24. Характеристика вшивних рукавів: форма, конструкція, основні деталі, конструктивні точки, конструктивні лінії, формотворні елементи.
- •25. Вихідна інформація для конструювання вшивних рукавів. Взаємозвязок параметрів пройми та окату рукава.
- •26. Вихідні дані до побудови конструкції та карактеристика конструкції прямої спідниці.
- •27. Вихідні дані до побудови конструкції та характеристика конструкції конічних спідниць.
- •28. Вихідні дані до побудови конструкції та характеристика конструкції спідниць-клинок.
- •30. Принціпи розподілу припуску на посадку по окату рукава у виробах легкого та верхнього одягу.
- •31. Характеристика прийомів оцінки якості і уточнення первинного креслення деталей конструкції.
- •Критерії перевірки якості первинних креслень деталей конструкцій: баланс, співрозмірність лінії, спряження перерваних ліній.
- •Сутність поняття базової конструкції та роль базових конструкцій у промисловому виробництві.
- •Принципи побудови первинного креслення базової конструкції жіночого плечового одягу.
- •Принципи побудови первинного креслення базової конструкції жіночих брюк.
- •36. Класифікація комірів та капюшонів жіночого одягу.
- •37. Класифікація комірів та капюшонів чоловічого одягу.
- •38. Характеристика та принципи побудови комірів і капюшонів для закритої горловини.
- •39. Характеристика та принципи побудови комірів і капюшонів для відкритої горловини.
18. Характеристика методів конструювання одягу: сутність, умови застосування, переваги та недоліки.
Підприємства швейної промисловості при створенні конструкції моделей одягу застосовують в основному дві системи конструювання: муляжну - для рішення складних конструктивних форм і окремих елементів моделей і розрахунково-графічну в різних варіантах.
По муляжній системі конструкції одержують шляхом наколювання тканин або паперу на фігуру людини або манекен, потім тканина або папір розкладають на плошині й оформляють контури деталей виробу, при цьому перевіряючи їхню правильність шляхом сполучення вузлів.
Розрахунково-графічна система характеризується тим, що по заданій моделі на основі вимірів фігури й відповідних припусків будують креслення виробів. При цьому існуе значна кількість різних способів (варіантів) побудови креслень.
Існуючі способи конструювання одягу відрізняються друг від друга головним чином структурою розрахункових формул і способами графічних побудов. Різним ступенем обґрунтованості розрахункових формул. До конструкції швейного виробу пред'являються високі вимоги. Вона повинна бути не просто функціональною, але й виразною за формою. Виразність форми забезпечується внутрішньою впорядкованісттю її, що надає їй високу естетичну цінність.
Муляжна система. У дослівному перекладі із французький муляж означає зліпок, що точно передає форму предмета. Муляжна система полягає в моделюванні й конструюванні одягу безпосередньо на фігурі або манекені за допомогою наколки з використанням паперу, макетної або основної тканини. При муляжному методі ніяких розрахунків не роблять. Після наколки уточнюють контури деталей і роблять розгорнення виробу на площині відповідно до форми й фасону. Уточнивши контури деталей, їх вирізують і, уклавши на площину, одержують первинну викрійку виробу.
Цей метод конструювання одягу вимагає значної витрати часу й високої кваліфікації виконавця. Його використають при виготовленні окремих складних індивідуальних замовлень.
Пропорційно-розрахункова система. При конструюванні одягу з використанням пропорційно-розрахункової системи всі показники розраховуються виходячи з зросту й напівобхвату грудей. В основі розрахункових формул лежить принцип пропорційної залежності розмірів окремих частин тіла людини.
Кількаразові антропологічні обстеження населення Центральним науково-дослідним інститутом швейної промисловості (ЦНИИШП) показали, що, незважаючи на досить високий зв'язок безлічі вимірів тіла людини з ростом і обхватом грудей, деякі виміри (наприклад, обхват талії й стегон) мають самостійну мінливість. Тому неможливо закріпити за одним обхватом грудей тільки один варіант обхвату талії або стегон.
Розрахунково-графічна система розроблена ЦНИИШП на базі розрахунково-аналітичного методу. Перевага цього методу полягає в тім, що всі формули мають математичне обґрунтування й креслення конструкцій будують, застосовуючи графічні розгорнення згладжених контурів фігури людини з урахуванням необхідних збільшень на вільне облягання.
Для побудови креслень конструкцій використаються абсолютні величини розмірних ознак типових фігур чоловіків жінок або дітей відповідно до ОСТ 17-325-86 або виміри (мірки), зняті з фігури при виготовленні виробів по індивідуальних замовленнях. Все креслення будується по натуральних обмірюваннях фігури, тому використання пропорційних розрахунків виключаються.
У практичній роботі допускається заміна однієї розмірної ознаки іншою у тому випадку, якщо між ними існує достовірний, установлений антропометрією зв'язок.
Для визначення конструктивної крапки застосовують метод зарубок з використанням двох вимірів.
При використанні однієї розмірної ознаки для побудови того або іншого вузла конструкції (наприклад, ширини спинки, довжини спинки й т.д.) застосовують графічний метод, тобто побудова розгорнень поверхні виробу геометричним шляхом.
На базі розрахунково-графічної системи розроблена єдина методика конструювання одягу, що забезпечує єдність принципів конструювання чоловічого, жіночої й дитячого одягу.
Універсальність розрахункових формул і методів побудови креслень конструкції єдиного методу не залежить від моди. При зміні моди для створення нових моделей прийоми побудови креслень і структура основних розрахункових формул залишаються незмінними, змінюються тільки деякі параметри, коефіцієнти й абсолютні величини.
Єдиний метод конструювання одягу, розроблений Центральною дослідно-технічною швейною лабораторією Міністерства побутового обслуговування населення РСФСР (ЦОТШЛ), застосовується для виготовлення виробів по індивідуальних замовленнях. По цьому методі деякі складні розрахунки спрощені або замінені мірками: уведений показник постави й додатковий вимір висоти бочка В6 (призначене для визначення рівня лінії груди); наведені особливості побудови рукава на сутулу й перегибисту фігури. Виміри, застосвані в єдиному методі, забезпечують точність побудови конструкції на будь-яку фігуру й роботу з одним примірянням і без примірянь.
