Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
контрольна з проектування.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

15. Елементи графічних прийомів, які використовуються при розрахунково графічному методі конмтруювання одягу. Приклади.

Елементи графічних побудов. До основних елементів графічних побудов при конструюванні: одягу відносять: нанесення сітки горизонтальних і вертикальних ліній, що визначають габарити розгорнень деталей і виробу в цілому; визначення положення конструктивних крапок креслення зарубками дуг; побудова лекальних кривих; радиусографія; побудова кривих другого порядку за допомогою проективних дискримінантів. Для спинки й пілочки основні горизонтальні і вертикальні лінії сітки мають наступні найменування: лінія розташування горловини спинки; грудей; глибини пройми; талії; стегон; низу; середини спинки; лінії, що визначають відповідно ширину спинки, пройми й усього виробу. Сітка горизонтальних і вертикальних ліній, що визначає габарити розгорнення втачного рукава має наступні найменування ліній: висоти оката; глибини пройми; ліктя; низу; лінії, що визначають відповідно положення переднього перекату й ширину рукава в готовому виді. Сітки горизонтальних та вертикальних ліній, що визначають габарити розгорнень деталей поясних виробів: горизонтальні й вертикальні лінії сітки розгорнення спідниці мають найменування: лінія талії; стегон; низу; середини спинки; середини переду; лінія положення бічного шва. Горизонтальні лінії сітки розгорнень деталей штанів мають найменування: лінія талії; стегон; сідниць; коліна; низу. Вертикальна лінія одна-лінія середини (згину) передньої й задньої половинок штанів. При побудові креслень деталей одягу досить широке поширення має спосіб визначення положення конструктивних крапок зарубками дуг . Наприклад, положення плечової крапки спинки визначають на перетинанні дуг двох радіусів: R1 = Шпл ( з точки, що визначае ширину горловини. R2 = В. п. к. ( з точи, що визначае положенння лінії талії спинки, на лінії середини спинки.).

16. Характеристика опорних поверхонь фігури людини. Конструктивні пояси.

Опорні поверхні – ділянки контакта тіла людини з одягом.

Для грамотності читання ескіза і побудови конструкції, фікуру умовно поділяють на конструктивні пояси. Пропорції одягу напряму пов'язані з пропорціями фігури.

Верхні Опорні поверхні:

  • Головний – проходить по рівню лба над вухами; основний параметр для проєктування головних уборів.

  • В основі шиї – використовуеться для конструювання комірів по характеру приляганя до шиї.

  • Плечовий – проходить на рівні плечових суглобів, через плечові точки; характеризуе баланс виробу на фігурі.

  • Грудний – знаходиться на рівні грудних залоз; використовуеться для визначення об”емності вироба відносно лінії грудей.

  • Тальовий – місце найбільш поширеного з”еднання одягу; знаходиться на рівні талії.

Нижні Опорні поверхні:

  • Стегонний – один з основних при проектуванні поясних виробів; проходить через виступаючі точки стегон.

  • Сідничний – або так звана підсіднична складка; використовуеться для проектування білизни, шорт.

  • Колінний - проходить через колінну антропометричну точку; використовуеться для визначеня довжини виробу.

  • Гомілковий – проходить по середені гомілки; використовуеться для взначення ширини трикотажних виробів, проєктування гольфів, реітузів, шкарпеток.

  • Надступневий – також використовуеться при проектуванні гольфів, шкарпеток, рейтузів для визначення ширини виробе на цьому рівні.