6. Характеристика типової конструкції жіночого поясного одягу: форма, основні деталі, конструктивні точки, конструктивні лінії, фомотворні елементи.

Аналогічно до плечового одягу зовнішня форма поясного одягу визначаеться силуетом та членіннями. Форма і розміри основних деталей залежать від крою одягу, який визначае загальну характеристику конструкції побудови одягу. До основних деталей одягу належаль: в брюках – передня та задня половинка брюк; в прямій класичній спідниці, що частіше за все приймаеться за основу – передня та задня половинка спідниці. Конструктивні або антропометричні точки – різко виділені на поверхні тіла точки, які утворені кістковими виступами чи западинами або жировими відкладеннями. Задопомогою цих точок легко визначити розмірні ознаки.

Основними конструктивними точками при побудові поясного одягу є:

• центр талії спереду – на самому вузькому місці фігури по лінії талії;

• точка виїмки талії – на найбільшій глибині збоку на лінії талії;

• найбільша випуклість черева – посередині фігури в місці найбільшої випуклості;

• центр колінної чашечки – виступ коліної кістки;

Також користуються деякими конструктивними поясами:

• Тальовий – місце найбільш поширеного з”еднання одягу; знаходиться на рівні талії.

• Стегенний – один з основних при проектуванні поясних виробів; проходить через виступаючі точки стегон.

• Сідничний – або так звана підсіднична складка; використовуеться для проектування білизни, шорт.

• Колінний - проходить через колінну антропометричну точку; використовуеться для визначеня довжини виробу.

• Гомілковий – проходить по середені гомілки; використовуеться для взначення ширини трикотажних виробів, при побудові брюк, що щільно прилягають до ноги.

• Надступневий – також використовуеться для визначення ширини виробу на цьому рівні.

7.Характеристика типової конструкції чоловічого поясного одягу: форма, основні деталі, конструктивні точки, конструктивні лінії, фомотворні елементи.

Аналогічно до плечового одягу зовнішня форма поясного одягу визначаеться силуетом та членіннями. Форма і розміри основних деталей залежать від крою одягу, який визначае загальну характеристику конструкції побудови одягу. До основних деталей одягу належаль: в брюках – передня та задня половинка брюк. Конструктивні або антропометричні точки – різко виділені на поверхні тіла точки, які утворені кістковими виступами чи западинами або жировими відкладеннями. Задопомогою цих точок легко визначити розмірні ознаки.

Основними конструктивними точками при побудові поясного чоловічого одягу є:

• центр талії спереду – на самому вузькому місці фігури по лінії талії;

• точка виїмки талії – на найбільшій глибині збоку на лінії талії;

• найбільша випуклість черева – посередині фігури в місці найбільшої випуклості;

• центр колінної чашечки – виступ коліної кістки;

Також користуються деякими конструктивними поясами:

- Тальовий – місце найбільш поширеного з”еднання одягу; знаходиться на рівні талії.

- Стегенний – один з основних при проектуванні поясних виробів; проходить через виступаючі точки стегон.

- Сідничний – або так звана підсіднична складка; використовуеться для проектування білизни, шорт.

- Колінний - проходить через колінну антропометричну точку; використовуеться для визначеня довжини виробу.

- Гомілковий – проходить по середені гомілки; використовуеться для взначення ширини трикотажних виробів, при побудові брюк, що щільно прилягають до ноги.

- Надступневий – також використовуеться для визначення ширини виробу на цьому рівні.

8. Методи формоутворення, що використовуються при конструюванні сучасного одягу.

Формостійкість одягу та окремих його деталей багато в чому визначаеться способами її формоутворення.

Формоутворення швейних виробів з пласких матеріалів може бути виконано шляхом механічного, фізико-механічного та фізико-хімічного впливу на напівфабрикат.

Відповідно до видів впливу можна виділити три методи формоутворення:

• Конструктивний (з використанням членувань поверхні на частини, тобто деталі) – механічний вплив.

• Метод впливу на “жорстку” структуру швейних матеріалів з використанням драпірувальних властивостей та рухомої сітчатої структури тканини – фізико-механічний вплив.

• Метод впливу на “тонку” , або молекулярну , структуру швейних матеріалів – фізико-хімічний вплив.

При конструктивному методі за рахунок механічного впливу відбуваеться членіння полотен швеіних матеріалів, з”еднання окремих частин. Додатково вводяться інші конструктивні елементи: виточки, рельефи, складки, сборки та ін. Метод впливу на “жорстку” структуру швейних матеріалів включае кілька способів отримання об”емно-просторової форми: використання рухомості сітчатої структури тканини, використання драпіровочних швейних матеріалів. Формоутворення шляхом фізико-хімічного метода провідиться під впливом тепла, тиску, вологи.

Даний метод зумовлює два вида обробки:

• Суха теплова обробка (тиск – тепло) застосовкеться для швейних матеріалів з високим вмістом синтетичних термопластів (більше 70%) або чистосинтетичних при способі видавлювання.

• Волого-теплова обробка (тепло – тиск – волога) застосовуеться для формоутвогення з чистошерстяних та напівшерстяних, що містять до3% синтетичних волокон. Волого-теплова обробка може виконуватися при статичному та динамічному тиску. Динамічний тиск можна вконувати двома способами: циклічним впливом та віброфомуванням. Волого-теплова обробка з введенням хімічних засобів застосовуеться для формування деталей одягу підвищеної фомостіїкості (топло – тиск – волога – хімічні засоби).