2.4. Палеонтологічні знахідки на території Мізоцького кряжу.

За даними геотуру, в якому приймали участь Поліщук А.М., Мельничук В.Г., Мельничук Г.В.:

В геологічній будові Мізоцького кряжу приймають участь такі товщі осадових відкладів:

- здолбунівськасвітатуронського і коньякського ярусів верхнього відділу крейдової системи, складена білою писальною крейдою і мергелями ( до 50 м.);

- піщана товща нижнього сармату та вапнякова товща верхнього сармату (18 м.).

Остання збереглася у вигляді ерозійних останців, в яких вапняки-черепашники місцями носять сліди окварцювання. Перекриваються неогенові та крейдові відклади середньо- , верхньочетвертинними еолово-делювіальними лесоподібними суглинками. В крейді поширені стяжіння концентрично-смугастих декоративних кременів, залишки іноцерамів, зуби акул, скам’янілі морські їжаки , брахіоподи та інша палеобіота.[1,4,9,14].

У піщаному кар’єрі , що поблизу с. РачинДубенського району, ми знайшли декоративні кремені.

В пісках нижнього сармату зустрічаються уламки скам’янілого дерева, кальцитові псевдокристали типу ФОНТЕНБЛО, а також прошарки бентонітових глин. Палеокарстовіпонори у сарматських вапняках виповнені нижньо-четвертинними піщано-глинистими відкладами.

Геотур проходив по лінії: м. Здолбунів – с. Спасів – с. Листвин – с. Костянець – с. Мирогоща – с. Грядки і включав в себе наступні пункти:

Пункт 1. Крейдяний кар’єр ВАТ «Волиньцемент» розташований поблизу м. Здолбунів. В ньому розкрита на значну потужність здолбунівськасвітатуронсько-коньякського ярусів, представлена крейдою писальною білою, мергелястою із численимистяжіннями концентрично-смугастих кременів. Серед крейди зустрічаються мушлі спондилус, зуби акул, іноцерами, скам’янілі морські їжаки та інша палеобіота. В кар’єрних уступах спостерігається страто типовий розріз здолбунівсьської світи (до 48 м.) та кілька систем тріщин.

Пункт 2. Кар’єром поблизу с. Спасів розкрито піщану товщу нижнього сармату та товщу (5-7 м.) вапняків-черепашнків верхнього сармату. Серед пісків спорадично зустрічаються уламки скам’янілої деревини довжиною до 0,5м.

Пункт 3,4,5. Кар’єрами біля сіл Листвин, Костянець, Липа, Мирогоща, (я додам і ще Рачин), розкрито товщу еолітових вапняків-черепашників верхнього сармату, серед яких поширені прошарки бентонітових глин. Вапняки складені добре збереженими мушлями двостулкових молюсків сімейства Mactra, гастрод родів Turitella. Вапнякова товща всюди перекрита чохлом ( до 15 м.) середньо-верхньочетвертинними еолово-делювіальними лесоподібними суглинками. Палеокарстовіпонори у сарматських вапняках виповнені нижньочетвертинними бурими піщано-глинистими відкладами.

Пунткт 6. У кар’єрі поблизу села грядки можна спостерігати один з найповніших регіонів розрізів сарматського ярусу міоцену.

Багата та різноманітна макрофауна крейдових відкладів. Відклади крейдової системи покривають значну територію Мізоцького кряжу.

Однією з найбільш поширених викопних форм, що зустрічаються у крейдових відкладах є двостулкові молюски (Molusca), м’якотілі. До цього типу відносяться: устриці, равлики і т.д. Це одна із груп тварин, яка має тверду викопну черепашку, яка добре збереглася у викопному стані. Черепашка покривала частково чи повністю тіло молюска.

Клас Pelecypoda, в перекладі означає «сокироногі». Нами було знайдено такі види молюсків: Spondylus, Ostrea, Mactra. Найбільш поширені вони у Здолбунівському крейдяному кар’єрі, Мирогощанському, Липенському, Рачинському піщаних кар’єрах.

У родуSpondylus раковина неправильна, нерівностулкова, прикріплена правою стороною. Зовнішня поверхня прикрашена шипуватими радіальними ребрами. Ліва стулка має невисоку маківку і вузькі вушка. Відбиток звідного мускула лежить майже в центрі зовнішньої поверхні. До цього роду відносяться раковини, які нерухомо прикріплені правою стороною. Визначено такі види: SpondylusgibbosusOrb, Sp. Spinosus (Sow), Sp. latusSow та інші.

У родуOstrea (карбон – нині) черепашка досить велика неправильних обрисів. Ліва стулка випукла, права – ввігнута. Стінки раковини всередині пластинчасті. Зубів немає. Єдиний мускул лежить майже в центрі. Зв’язка внутрішня, двостороння. Ямка для неї трикутна. Виїмки для біссуса немає. Живуть переважно у морях, при чому у холодних морях вони не водяться.

Дуже рідко трапляються губки. Рід Coeloptychium (верхня крейда) нагадує гриб, що сидить на стеблі чи ніжці. Пори знаходяться на верхній поверхні тіла. Відклади, що майже повністю складаються з спікул (голочки скелета губок) кремнистих губок – називаються спонголітами. Під час опускання морського дна в альбі, відбулося накопичення морської фауни, зокрема, губок.

Перші знахідки коралів траплялися у Дубнівському районі, в с. Судобичі та на Здолбунівському кар’єрі. Це корали, які відносяться до одиночних коралів, з сеноманських і туронських відкладів.

Досить цікавою є викопна флора кряжу. В основному це закам’янілі дерева. Вони були знайдені у Малій Мощаниці, Липі, Листвині, Мирогощі, Спасові та в інших селах. Найбільш пізніми є поклади викопного дерева на кар’єрі с. Мар’янівка. Тут деревина поширена в супісках, яка утворилася при перевідкладенні неогенових відкладів, подібно до відкладів у районі Мізоцького кряжу. Але також на околицях с. Гірники РГЕ було знайдено зуби копитних тварин. Поблизу с. Мирогоща знайдено рештки кісток мамонта. А поблизу с. Липа було виявлено кістки мамонта, північного оленя, древнього зубра, первісного коня, вовка, лисиці, песця, печерної гієни, білої куріпки, зайця та інші. Все це – верхньоплейстоценовахолоднолюбива фауна, так звана – мамонтова фауна.