Контрольні питання і завдання

1. Що розуміють під поняттям експорту (імпорту) послуг?

2. Як ведеться статистичний облік зовнішньої торгівлі послугами?

3. Перелічіть основні види міжнародних послуг. Які конкретно послуги відносяться до кожного виду?

4. Напишіть коротку творчу роботу розрахункового характеру на тему: «Статистичний аналіз експорту та імпорту послуг в Україні» за даними статистичної звітності двох останніх років. Обчисліть динамічні і структурні показники. Зробіть висновки.

2.5. Статистичні публікації про обсяги зовнішньої торгівлі товарами і послугами

Для проведення всебічного і глибокого статистичного аналізу розвитку зовнішньої торгівлі в Україні потрібне якісне інформаційне забезпечення, яке можна одержати із офіційних статистичних публікацій Держкомстату України, ООН, інших міжнародних організацій, періодичних видань та Інтернету. Найбільш надійними і вірогідними є офіційні публікації.

Основними сучасними публікаціями Держкомстату України про зовнішню торгівлю товарами і послугами є поточні публікації та статистичний збірник «Зовнішня торгівля товарами та послугами у ___ році», який виходить щорічно і містить основні показники зовнішньоторговельних оборотів у розрізі кварталів і місяців.

Формування і публікація поточних даних по статистиці зовнішньої торгівлі товарами здійснюються Держкомстатом щомісяця, зовнішньоторговельного балансу країни - щокварталу. Щомісяця публікуються статистичні дані по експорту-імпорту товарів у розрізі країн-партнерів, товарної структури (на 2 знаки УКТЗЕД), про обсяги давальницької сировини і продукції з неї (у розрізі країн-партнерів, товарної структури), обсяги зовнішньої торгівлі 27 регіонів України. У щоквартальних бюлетенях публікуються: зовнішньоторговельний баланс країни, інформація щодо розподілу обсягів зовнішньої торгівлі товарами відповідно до форм власності підприємств і організацій країни, дані про вартісні обсяги товарів (у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року). Але поточні публікації, як правило, не придбаваються бібліотеками, містять попередню інформацію, яка у щорічних виданнях може бути уточнена і значно змінена.

Збірник «Зовнішня торгівля товарами та послугами у 2005 році» структурно складається з трьох томів. Перший том містить всебічну інформацію про експорт та імпорт товарів і послуг але у більш зведеному виді. В таблицях розділу 1 першого тому (1.1, 1.2, 1.9) наведена інформація про основні показники зовнішньої торгівлі України товарами та послугами за 2000 – 2005 роки: обсяги експорту, імпорту, сальдо торгового балансу, структура експорту та імпорту у розрізі «товари-послуги». Перелічені показники наведені разом та у розрізі укрупнених груп країн (країни СНД – інші країни світу). Такі ж показники наводяться і в розрізі кварталів за 2005 рік. Наведені також вартісні показники оборотів з торгівлі товарами та послугами (окремо) за основними економічними угрупованнями країн (таблиця 1.11):

- країни СНД – це 12 бувших республік СРСР, крім Латвії, Литви та Естонії;

- країни ЄС (25) – це країни Європейського союзу, яких після останнього розширення стало 25 (до розширення в ЄС було 15 країн, тому для порівнянності даних динамічних рядів, статистичні публікації ООН додатково містять інформацію по країнах ЄС (15));

- країни АРЕС – це Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво, об’єднує більше 20 країн регіону, в тому числі і РФ;

- країни OECD – це Організація економічного співробітництва і розвитку, діяльність якої направлена на координацію економічної політики і узгодження програм допомоги країнам, що розвиваються. Включає 24 країни, має штаб-квартиру в Парижі;

- країни CEFTA – Європейська асоціація вільної торгівлі. Договір про створення підписано у Стокгольмі 20 листопада 1959 року. Наразі залишилося три країни, що є членами асоціації: Норвегія, Швейцарія та Ісландія. Ліхтенштейн входить на правах асоційованого членства;

- країни ОРЕС – Організація країн – експортерів нафти, та деякими іншими угрупованнями країн.

У розділі 2 першого тому статистичного збірника (таблиці 2.1, 2.2, 2.3) наводиться інформація про торгівлю товарами за країнами світу. Показано дані по кожній країні окремо, крім того, країни згруповані на групи: країни СНД, Африки, Азії, Америки, Австралії і Океанії тощо. Наводяться темпи зростання за 2005 рік та частка країн-партнерів у загальному обсязі експорту чи імпорту.

В цьому ж розділі є інформація і про товарну структуру експорту-імпорту. В таблиці 2.16 вказано не лише вартість, а і кількість товарів, що визначена і у вагових (тонни), і у специфічних (додаткових) одиницях вимірювання у розрізі товарних груп за УКТЗЕД з деталізацією до двох перших арабських знаків коду. Показники наведені за два роки і дозволяють виконати індексний аналіз динаміки оборотів і цін в асортименті, але, на жаль, інформація про кількісні обсяги торгівлі окремими товарами у розрізі країн-партнерів в українських статистичних публікаціях відсутня.

У другому ж розділі (таблиці 2.17 – 2.20) характеризуються операції з давальницькою сировиною у розрізі товарних груп за УКТЗЕД з деталізацією до двох перших арабських знаків коду.

Далі у таблиці 2.21 наведено розподіл обсягів експорту-імпорту за формами власності українських підприємств – учасників оборудок. В таблиці 2.22 є дані про структуру зовнішньої торгівлі України товарами у відповідності з Міжнародною стандартною торговою класифікацією (МСТК). Розподіл проведено за 9 укрупненими товарними групами передбаченими МСТК, дані наведені за останні 6 років.

У таблицях 2.23 та 2.24 наведено розподіл експорту та імпорту товарів за регіонами України. Таблиці 2.27 та 2.28 містять дані у розрізі областей та АР Крим про товарну структуру відповідно експорту та імпорту за шістьма укрупненими товарними групами згідно з УКТЗЕД.

Розділ 3 першого тому присвячений інформації про міжнародну торгівлю послугами у розрізі країн та за видами послуг.

Другий том статистичного збірника «Зовнішня торгівля товарами та послугами у 2005 році» складається з двох великих розділів: «Товарна структура зовнішньої торгівлі у 2005 році» та «Структура зовнішньої торгівлі послугами за 2005 рік». Перший розділ містить інформацію про товарну структуру експорту-імпорту лише у вартісному вираженні, але у розрізі країн-партнерів. Товарні групи вказані за УКТЗЕД з деталізацією до двох перших арабських знаків коду. Відсутність даних про кількість товарів, що експортовані (імпортовані) у розрізі товарних груп та країн-контрагентів не дає можливості вивчити варіацію цін при торгівлі одним і тим же товаром з різними країнами-партнерами (тобто, регіональну варіацію цін). У другому розділі другого тому наведені дані про структуру зовнішньої торгівлі послугами за 2005 рік у розрізі видів послуг та країн-контрагентів.

Третій том статистичного збірника називається «Зовнішня торгівля України товарами у 2005 році». Він не ділиться на розділи, а складається з єдиної таблиці «Експорт-імпорт товарів у 2005 році» в якій наведені кількісні та вартісні обсяги оборотів у розрізі товарних груп за УКТЗЕД з деталізацією до чотирьох арабських знаків коду. Кількість товарів вказана у тоннах та специфічних (додаткових) одиницях вимірювання (якщо це потрібно), а вартість – у тисячах доларів США.

Річні статистичні дані про зовнішню торгівлю України публікуються також у Статистичному щорічнику України в розділі 11 «Зовнішньоекономічна діяльність». У семи таблицях, присвячених зовнішній торгівлі, наводяться узагальнені дані про обсяги, динаміку та структуру експорту-імпорту товарів та послуг у розрізі товарів, країн та регіонів. Ще в семи таблицях даного розділу щорічника міститься інформація про іноземні інвестиції в Україну.

Для аналізу тенденцій у світовій торгівлі та визначення місця України в ній використовуються міжнародні статистичні публікації.

Наразі проблемами міжнародної статистики торгівлі у рамках ООН займається Центр статистики міжнародної торгівлі, який здійснює збирання, обробку, зберігання, розповсюдження, в тому числі і шляхом публікації, даних про міжнародну торгівлю у розрізі країн (згрупованих за частинами світу) та по укрупнених товарних групах (за номенклатурою ГС). Крім того, Статистичне бюро ООН через свій відділ статистики міжнародної торгівлі, збирає, узагальнює, зберігає і публікує порівнянні дані про міжнародну торгівлю товарами; розробляє і удосконалює міжнародні класифікації та методологічні рекомендації в галузі міжнародної торгової статистики, здійснює спеціальні обстеження, координує роботу із організації статистичного обліку міжнародної торгівлі країн-членів ООН.

Найбільш вірогідними та авторитетними серед економістів-міжнародників вважаються публікації, підготовлені і видані Статистичним відділом ООН. До них відносяться:

1. Місячний статистичний бюлетень ООН (Statistical office of the United Nations), що видається з 1947 року двома мовами (англійською та французькою) і містить дані про розвиток світової економіки, окремих виробництв, динаміку цін, рівень безробіття, рівень життя населення і таке інше. У його розділі «Міжнародна торгівля» наводиться інформація про світовий експорт та імпорт по регіонах за останні п’ять років у доларах США в перерахунку на базисні ціни ФОБ (для експорту) та СІФ (для імпорту).

Місячний статистичний бюлетень ООН є найбільш оперативним джерелом інформації, він містить дані про світовий експорт, імпорт, сальдо світової торгівлі по регіонах та економічних угрупованнях країн; за останні 5 років наводяться річні дані; за останні два роки – у розрізі кварталів, а за останній рік – за місяцями (таблиця 35 «Світовий імпорт і експорт за регіонами і окремими групами країн»).

Бюлетень містить також дані про індекси цін на експорт та імпорт у розрізі країн, обсяги торгівлі по окремих (найважливіших) товарних групах, індекси умов торгівлі і таке інше.

2. Статистичний щорічник міжнародної торгівлі ООН (International Trade Statistics) – це двотомне видання, в якому наводяться як зведені показники світової торгівлі, так і досить детальні дані у розрізі товарних груп та найважливіших товарів. Найціннішим є те, що в щорічнику наводиться інформація про торгівлю кожної країни у розрізі товарів і товарних груп (том 2), що дозволяє аналізувати світову торгівлю окремими товарами, визначати частку кожної країни у світовому експорті (імпорті) певного товару, тобто визначати країни, що є світовими експортерами чи імпортерами певного товару. На жаль вітчизняна статистика не публікує подібної інформації про торгівлю України. Щорічник містить і розрахункові дані щодо індексів середніх цін, фізичного обсягу експорту (імпорту), індекси умов торгівлі; індекси фізичного обсягу та середніх цін на імпорт палива у розвинені країни; індекси середніх цін світового експорту за основними сировинними ринками і таке інше. Але через свою фундаментальність Статистичний щорічник міжнародної торгівлі ООН вимагає багато часу на підготовку і друкується із запізненням на два роки.

3. Статистика товарів зовнішньої торгівлі (Commodity Trade Statistics), щоквартальне видання ООН, та інші

Значна частина статистичних показників, опублікованих у перелічених збірниках, наводиться за даними офіційних статистичних джерел країн – членів ООН, але можуть наводитися розрахункові чи оціночні дані Статистичного департаменту ООН.

На жаль, інформація за переліченими виданнями не завжди оперативна, або одержання її є проблемним через відсутність їх у бібліотеках обласних центрів України.

Більш оперативну поточну інформацію про світову торгівлю можна іноді одержати із публікацій в українських періодичних виданнях: газетах «Урядовий кур’єр», «Бізнес», журналі «Статистика України» і тому подібних. Але такі публікації є нерегулярними і неофіційними, тобто можуть містити неточні дані.

Більш оперативним, регулярним, доступним і повним джерелом поточної інформації є Інтернет, де, наприклад, на веб-сайті Держкомстату України (www.ukrstat.gov.ua) та міжнародних веб-сайтах (google. com.) можна знайти зведену інформацію Статистичного департаменту ООН про міжнародну торгівлю, а також інформацію про зовнішню торгівлю України навіть за попередні місяці і квартали поточного року (але можуть наводитися очікувані дані).

У цьому розділі посібника немає повного переліку усіх існуючих джерел статистичної інформації про міжнародну торгівлю. В ньому приведені лише основні і найбільш доступні для широкого кола споживачів, в тому числі і студентів, джерела такої інформації.