- •Митна статистика навчальний посібник
- •1.1. Основи для переходу до митної статистики в Україні
- •Контрольні питання і завдання
- •1.2. Об’єкт, предмет і метод
- •Контрольні питання і завдання
- •1.3. Завдання митної статистики
- •Контрольні питання і завдання
- •1.4. Організація статистичного спостереження за переміщенням товарів через митний кордон країни
- •2.1. Вантажна митна декларація – основне джерело первинної інформації в митній статистиці
- •Контрольні питання і завдання
- •Контрольні питання і завдання
- •Практичні завдання для самостійної роботи
- •2.2. Зведена статистична звітність митниць про показники спеціальної митної статистики
- •Контрольні питання і завдання
- •2.3. Статистична звітність в Україні про експорт та імпорт товарів, що не проходять митного декларування
- •Контрольні питання і завдання
- •2.4. Статистичний облік обсягів зовнішньої торгівлі послугами
- •Контрольні питання і завдання
- •2.5. Статистичні публікації про обсяги зовнішньої торгівлі товарами і послугами
- •Контрольні питання і завдання
- •3.1. Поняття та основна мета розробки Методології митної статистики
- •Контрольні питання і завдання
- •3.2. Поріг статистичного спостереження у митній статистиці
- •Контрольні завдання
- •Практичні завдання для самостійної роботи
- •3.3. Спеціальна та загальна системи обліку експортно-імпортних операцій
- •Контрольні питання і завдання
- •Практичні завдання для самостійної роботи
- •3.4. Визначення дати експорту та імпорту у статистичному обліку
- •Контрольні питання і завдання
- •Практичні завдання для самостійної роботи
- •3.5. Кількісна та вартісна оцінка товарів у зовнішній торгівлі
- •Контрольні питання
- •Практичні завдання для самостійної роботи
- •3.5.1. Україна закупила товар у Росії
- •3.6. Визначення країн-партнерів у статистичному обліку зовнішньоторговельного обороту
- •Контрольні питання
- •3.7. Класифікації і номенклатури товарів у статистиці зовнішньої торгівлі
- •Контрольні питання і завдання
- •3.8. Забезпечення порівнянності статистичних даних
- •Контрольні питання і завдання
- •4.1. Показники зовнішньоторговельного балансу в Україні та їх статистичний аналіз
- •Контрольні питання і завдання
- •4.2. Поняття і значення платіжного балансу
- •Контрольні завдання
- •4.3. Показники, що характеризують інтеграцію країни до світових господарських зв’язків
- •Розв’язання типового завдання.
- •Практичні завдання для самостійної роботи
- •5.1. Ряди розподілу, їх види та елементи. Застосування рядів розподілу в митній статистиці
- •5) Імпортовані товари поділяються за призначенням (для виробничого призначення; особистого споживання; переробки; реекспорту);
- •6) Експортовані товари розподіляють за походженням на вітчизняні товари та товари іноземного виробництва;
- •8) Зовнішньоторговельні обороти розподіляють за видами транспортних засобів на яких перевозиться товар (залізничний, морський, автомобільний, трубопровідний).
- •9) Обороти з експорту та імпорту по Україні в цілому розподіляються на обороти у розрізі областей та ар Крим.
- •10) У статистичних публікаціях України наводиться розподіл експорту та імпорту товарів та послуг за формами власності резидентів України.
- •Контрольні питання і завдання
- •5.2. Утворення рівноінтервальних варіаційних рядів розподілу
- •Контрольні питання і завдання
- •5.3. Табличний і графічний метод в статистиці
- •Контрольні питання і завдання
- •Практичні завдання для самостійної роботи
- •6.1. Елементарні показники інтенсивності динаміки експорту та імпорту товарів
- •Розв’язання типового практичного завдання.
- •6.2. Аналітичне вирівнювання рядів динаміки експорту та імпорту товарів
- •Розв’язання типового практичного завдання.
- •6.3. Вивчення сезонності експорту та імпорту товарів
- •Розв’язання типового практичного завдання.
- •Практичні завдання для самостійної роботи
- •7.1. Система показників статистики цін в зовнішній торгівлі
- •Контрольні питання і завдання
- •7.2. Обчислення індивідуальних, групових та загальних агрегатних індексів цін в митній статистиці
- •Розв’язання типового практичного завдання.
- •Контрольні питання і завдання
- •7.3. Обчислення індексів умов торгівлі
- •Контрольні питання
- •Практичні завдання для самостійної роботи
- •8.1. Динамічні коефіцієнти еластичності експорту та імпорту від цін
- •8.2. Застосування дисперсійного аналізу в митній статистиці
- •Етапи виконання дисперсійного аналізу:
- •8.3. Застосування кореляційно-регресійного аналізу в митній статистиці
- •Етапи кореляційно-регресійного аналізу:
- •Розв’язання типового практичного завдання.
- •8.4. Перевірка нульових гіпотез про вплив якості товару на обсяги зовнішньоторговельного обороту
- •Розв’язання типового практичного завдання.
- •8.5. Використання таблиць взаємної спряженості в митній статистиці.
- •Розв’язання типового практичного завдання.
- •Контрольні питання і завдання
- •Практичні завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •1. Основні терміни статистики зовнішньої торгівлі
- •2. Задачі статистики зовнішньої торгівлі товарами
- •3. Джерела формування даних статистики зовнішньої торгівлі та облік товарів
- •4. Сфера охоплення даних статистики зовнішньої торгівлі товарами
- •Межі сфери статистичного спостереження
- •Система торгівлі
- •7. Категорії товарів, що підлягають обліку в статистиці зовнішньої торгівлі товарами
- •8. Категорії товарів, які не підлягають обліку у статистиці зовнішньої торгівлі товарами
- •9. Категорії товарів, які враховуються окремо для розрахунку узагальнених показників імпорту та експорту з метою складання національних рахунків і платіжного балансу
- •Показники митної статистики зовнішньої торгівлі
- •Класифікація товарів
- •Класифікаційна структура уктзед
- •12. Статистична вартість товарів
- •13. Кількісний облік товарів
- •14. Країни-партнери
- •15. Особливості поширення даних статистики зовнішньої торгівлі товарами
- •Конфіденційність інформації
- •Забезпечення порівнянності статистичних даних
- •Виключно морський і внутрішній водний транспорт
- •Додаток ж Зовнішня торгівля України товарами за окремими економічними угрупованнями країн у 2000, 2004, 2005 роках
- •Додаток к
- •Додаток л абетковий покажчик валют
- •Додаток м
- •Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації
- •1. Загальні положення
- •2. Документи, що застосовуються при здійсненні митних процедур
- •3. Здійснення митних процедур
- •4. Статистичний контроль
- •5. Унесення змін і доповнень до вмд
- •6. Прикінцеві положення
- •Примірне положення про відділ інформаційної роботи та митної статистики регіональної митниці, митниці
- •1. Загальні положення
- •2. Основні завдання Відділу
- •3. Функції відділу
- •4. Права Відділу
- •5. Відповідальність
- •Примірна структура відділу інформаційної роботи та митної статистики митниці
- •Додаток п
- •1. Загальні положення
- •2. Основні завдання Департаменту
- •3. Функції Департаменту
- •4. Права Департаменту
- •5. Керівництво та структура Департаменту
- •6. Відповідальність
- •Iнструкцiя про порядок заповнення вантажної митної декларацiї
- •1. Загальнi положення
- •2. Опис граф вантажної митної декларацiї
3.4. Визначення дати експорту та імпорту у статистичному обліку
Обсяги експорту та імпорту існують у часі, тобто їх облік проводиться за певний звітний період часу. Тому для правильного віднесення конкретних оборотів до звітного періоду важливе значення має правило (спосіб) визначення дати експорту (імпорту). У світовій обліковій практиці немає єдиного способу реєстрації оборотів за датою їх здійснення. Реєстрацію експорту у міжнародному статистичному обліку зазвичай пов’язують або з моментом перетину вантажем державного кордону, або з відправленням транспортних засобів з експортованими товарами із порту країни, або з моментом оформлення на них транспортних документів; іноді факт експорту затверджується митною пломбою на вагоні після завершення митних процедур.
Практично, між переліченими моментами обліку, розбіжності незначні, але існують. Так, наприклад, при морських перевезеннях реєстрація експорту за моментом оформлення коносамента (документа, що містить умови договору на перевезення вантажів морем) дещо передує фактичному відходу судна із порту, бо і після оформлення коносамента на дану партію товару судно може знаходитися в порту, або навіть піти в інший порт для довантаження. Опломбування вагона після закінчення митних процедур виконує регіональна або місцева митниця, а до перетину товаром державного кордону пройде певний час, потрібний на дорогу в залежності від відстані перевезення.
Дату реєстрації імпорту для цілей обліку визначити складніше, так як для імпортованих товарів існує більш складна процедура пропуску через кордон та оформлення документів для їх розмитнення. Реєстрація імпорту у різних країнах може здійснюватися наступним чином: 1) за моментом фактичного привезення товарів у країну, тобто пов’язується з моментом прибуття товару із-за кордону у прикордонну або портову митницю (в тому числі і в митницю аеропорту); 2) за моментом надходження імпортованих товарів на митний склад; 3) за моментом випуску товарів із митниць у вільний внутрішній обіг (при спеціальній системі обліку зовнішньої торгівлі); 4) за моментом проведення митного контролю.
У СРСР та інших країнах-членах РЕВ критерієм визначення дати експорту та імпорту вважався момент перетину товаром державного кордону країни. При цьому для кожного виду транспорту цей момент визначався за різними документами.
Датою реєстрації експорту вважалася:
- при морських і річкових перевезеннях – дата коносаменту або накладної водного транспорту;
- при залізничних перевезеннях – дата штемпеля залізничної накладної, проставлена на прикордонній станції (ця дата переносилася до експортного повідомлення про проходження вантажів через кордон);
- при автомобільних перевезеннях – дата перетину державного кордону, вказана в експортному повідомленні;
- при перевезенні транспортом покупця, - дата документа, що підтверджував прийняття товару транспортним засобом покупця (акта прийому-здачі вантажу);
- при повітряних перевезеннях – дата вантажної накладної повітряного сполучення (вантажної квитанції);
- при відправленні товарів поштою – дата поштової квитанції.
Момент обліку імпорту визначався наступним чином:
- при водних перевезеннях імпортного вантажу – за датою прибуття судна з імпортованими товарами до першого порту країни-покупця (проставленою у повідомленні порту);
- при залізничних перевезеннях імпортних товарів – за датою на штемпелі прикордонної станції країни призначення, проставленою на залізничній накладній;
- при автомобільних перевезеннях імпортних товарів – за датою перетину державного кордону, вказаною в імпортному повідомленні, або датою акта здавання-приймання вантажу (при перевезенні вітчизняним транспортом;
- при повітряних перевезеннях – за датою прибуття літака з імпортованим товаром на перший аеродром країни-покупця;
- при відправленні товарів поштою – за датою поштової квитанції.
Наразі в Україні із введенням вантажної митної декларації, як першоджерела митної статистики, визначення дати реєстрації експорту та імпорту при всіх видах перевезень здійснюється однаково: за датою оформлення вантажної митної декларації проставленою на штемпелі митниці оформлення. Загальним керівним принципом визначення дати експорту (імпорту) є принцип фактичного вивезення товару за межі економічної території України або ввезення у її межі. Зміст терміну «економічна територія країни» та інших термінів наведено у додатку Д «Методологічні положення статистики зовнішньої торгівлі України товарами», розділ 1 «Основні терміни статистики зовнішньої торгівлі».
Митне оформлення товарів, що перетинають державний кордон України відповідно до обраного митного режиму, здійснюється, як правило, у митниці за місцем державної реєстрації, місцем проживання або за місцезнаходженням юридичної чи фізичної особи, на адресу якої ввозяться товари, або яка відправляє вантаж.
У випадку режимів типу «експорт» (експортна декларація) митниця оформлення вантажу виступає як митниця відправлення. Отже дата оформлення ВМД при експорті проставляється раніше ніж товар перетинає державний кордон України. Надалі митниця обліку та Держкомстат уточнюють і коригують облікові дані про експорт. Обороти з експорту можуть зменшуватися на вартість товарів, які з різних причин так і не перетнули митний кордон України. Отже, оборот з експорту може бути уточненим протягом певного часу після закінчення звітного періоду.
Крім того, в Україні діє порядок спрямований на реалiзацiю права суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi пред'являти товари до митного оформлення iншому митному органу, нiж митний орган, у зонi дiяльностi якого розташований цей суб'єкт ЗЕД. Цей порядок регулюється наказом ДМСУ від 09.11.2004 року № 801 «Про затвердження Порядку прийняття митними органами погодженого рiшення про місце здiйснення митного оформлення товарiв». Якщо митниця обліку (митний орган, у зонi дiяльностi якого розташований суб'єкт ЗЕД) не співпадає з митницею оформлення (митний орган, у якому здiйснюється митне оформлення товарiв на пiдставi листа про погодження - документа установленої форми, який мiстить погоджене рiшення начальникiв митницi облiку та митницi оформлення або вповноважених ними осiб про можливiсть здiйснення митного оформлення товарiв у митницi оформлення), то посадові особи митницi облiку здiйснюють контроль за митним оформленням товарiв за листами про погодження шляхом перевiрки вiдомостей в ЄАIС (Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДМСУ).
У випадку імпорту товару, при перевезенні його автотранспортом, заповнені згідно з установленим порядком попереднє повідомлення (ПП) або попередня декларація (ПД) і їх електронна копія ще до моменту ввезення товару подається митним брокером або посадовою особою підприємства, якщо воно самостійно декларує вантажі, митниці оформлення, а процедура митного оформлення закінчується після фактичного прибуття товару на митницю оформлення. Але такий порядок існує не для усіх видів товарів. На не підакцизні товари, що перевозяться автотранспортом, та всі товари, що перевозяться залізницею, імпортна ВМД оформляється місцевою митницею після фактичного прибуття товару. Отже дата обліку імпорту завжди точно відповідає даті оформлення ВМД.
Митниця, якою було оформлено зазначені типи ВМД, у термін, що не перевищує чотирьох годин з моменту її оформлення, передає інформацію за оформленими документами до центральної бази даних ЄАІС Держмитслужби засобами електронної пошти з використанням телекомунікаційних мереж.
Митне оформлення вантажів типу «транзит» здійснюється, як правило, у прикордонних митницях. Але товари, які переміщуються транзитом через економічну територію України, не змінюють запасів її матеріальних ресурсів і не підлягають включенню в статистику зовнішньої торгівлі товарами.
У зв’язку зі специфікою поставки окремих видів товарів дата експорту та імпорту визначається не за ВМД, а за іншими документами:
- при поставках товарів трубопровідним транспортом, якщо на них не оформлено ВМД, при поставках електроенергії та інших товарів, що не підлягають митному декларуванню датою експорту (імпорту) вважається дата оформлення приймально-здавального акту, або дата платіжного документу за такі товари. При поставках трубопровідним транспортом та лініями електропередач місцем складання такого акта є прикордонні контрольно-розподільчі пункти трубопроводу чи електропроводу;
- якщо поставки трубопровідним транспортом декларуються, то в зв’язку з особливостями їх декларування, обсяги торгівлі реєструються за датою останнього транспортного документа, а для природного газу – по даті останнього дня місяця, у якому здійснювалося митне оформлення товару;
- при відправці товарів поштою моментом обліку вважається дата, проставлена на поштовій квитанції.
Наприклад, за датою приймально-здавального акта обліковуються товари, придбані за кордоном для дипломатичних місій і представництв, таким же чином зараховуються до звітного періоду обсяги експорту (імпорту) літаків, вертольотів, суден та інших транспортних засобів, що відправляються замовнику своїм ходом (акт складають після ходових випробувань на заводі-виробнику).
Якщо поставки товарів стаціонарними видами транспорту декларуються шляхом подання періодичних митних декларацій, то у обсяги торгівлі звітного місяця такі товари зараховуються згідно із щомісячними довідками енергетичних компаній, а у наступному місяці проводиться уточнення і корегування попередніх даних на основі обліку контрольно-розподільчих пунктів.
