40.Види і способи нівелювання

Відрізняють декілька ви­дів нівелювання: геометричне, тригонометричне, фізичне, механічне, фотограмметричне.

Геометричне нівелювання виконують горизонтальним променем візування за допомогою нівеліра та нівелірних рейок.Відрізняють два способи геометричного нівелювання: «із середини» і «вперед». Точність визна­чення перевищень цим методом залежить від класу нівелювання. Се­редня квадратична похибка визначення перевищень-до 10 мм/км,

У процесі тригонометричного нівелювання перевищення ви­значають похилим променем візування за тригонометричними форму­лами через кут нахилу а та горизонтальну проекцію відстані між точ­ками d. Цей метод нівелювання дозволяє отримувати перевищення між точками з точністю-до сантиметра.

До фізичних видів ніве­лювання належать баромет­ричне, гідростатичне, радіо-нівелювання та інші.

Барометричне ніве­лювання ґрунтується на фі­зичному законі зміни атмос­ферного тиску зі зміною висот точок земної поверхні. Його застосовують у важкодоступних гірських районах. Вимірюючи барометром-ане­роїдом атмосферний тиск Т одночасно в двох точках А і В, переви­щення h між ними знаходять за формулою:

де - барометричний ступінь висоти, який дорівнює зміні висоти при зміні тиску на 1 мм ртутного стовпчика. Точність такого нівелювання невисока (до 0,5 м).

Гідростатичне нівелювання базується на властивості рідини займати у сполучених посудинах однакову висоту. Середня квадратич­на похибка перевищень, визначених цим методом, дорівнює 0,1 мм. Така висока точність потрібна під час спостереження за осіданням ін­женерних споруд, монтажу високоточного обладнання, встановлення будівельних конструкцій в проектні положення тощо.!!Радіонівелювання пов'язане з відбиттям радіохвиль від поверхні. Знаючи швидкість і час їх проходження, обчислюють відстань до даної поверхні або до вибраної на ній точки. Різновидністю радіонівелювання є аерорадіонівелювання, яке виконують за допомогою встановлених на літаках радіо­висотомірів.

Механічне нівелювання виконують за допомогою змонтованих на велосипеді або автомашині нівелірів-автоматів. Спеціальний при­лад-самописець під час руху транспортного засобу виписує на паперо­вій стрічці профіль пройденого шляху.

Фотограмметричне нівелювання здійснюють за допомогою спеціальних стереоскопічних приладів на аерофотознімках.З усіх названих вище методів нівелювання найбільше застосуван­ня має геометричне нівелювання

41.Марки і репери

Нівелірні ходи закріплюють на місцевості постійними й тимчасови­ми нівелірними знаками - реперами і марками.

Як правило, нівелірні знаки закладають у стінах та фундаментах капітальних будівель (стінні репери та марки), скелях (скельні репери) та у землі (ґрунтові репери). Основними матеріалами, з яких виготов­ляють репери, є бетон, залізобетон, покриті антикорозійними речови­нами металічні труби та інші матеріали, які забезпечують тривале збе­реження знаку. З метою забезпечення стійкості ґрунтових реперів нівелірних ходів ІІ-ІV класів нівелювання в зоні сезонного промерзання ґрунту, їх закопують так, щоб нижні частини були розміщені нижче глибини промерзання ґрунту.

Верхню частину репера, яка закінчується маркою, розміщують на 50 см нижче поверхні землі. На відстані 100-150 см від репера встанов­люють залізобетонний розпізнавальний знак з охоронною табличкою, на якій роблять відповідний напис, наприклад, "Геодезичний пункт. Охороняється державою".

Лінії технічного нівелюван­ня, як правило, закріплюють реперами типу 1Т або 2Т у виг­ляді залізобетонних блоків, що мають форму зрізаної піраміди. У реперів типу 1Т марку приварюють до верхньої частини металевої труби, закріп­леної у залізобетонному блоці, а у реперів типу 2Т її закріплю­ють безпосередньо у верхній частині блоку. Верхні частини реперів розміщують на рівні поверхні ґрунту. На незабудованих територіях поряд з таки­ми реперами встановлюють роз­пізнавальні знаки - бетонні бло­ки, в які закріплюють відрізки металевих труб з табличкою, де вказують назву організації, що встановила репер.

На заселених територіях нівелірні ходи в основному закріплюють відлитими з чавуну стінними реперами й марками, а часом - костиля­ми, які закладають в основу будівель чи інших фундаментальних спо­руд. На торці стінних нівелірних знаків вказують організацію-виконавця робіт і номер репера (марки). Репер вмуровують у стіну так, щоб його торцева частина виступала назовні на 5 см. На диску репе­ра є виступ з гострим ребром, висота якого над рівнем моря і є висо­тою репера. Марки закладають у стіну врівень з її поверхнею на висоті 1,5-2,0 м над землею. Висоту стінної марки визначають до отвору в центрі її диска.