- •1.Завдання дисципліни «Геодезія».
- •2.Коротка історія розвитку геодезії,зв'язок її з іншими спеціальними дисциплінами землевпорядного циклу.
- •3. Сучасні електронні геодезичні прилади,застосування їх у геодезичному і землевпорядному виробництві.
- •4.Поняття про форму і розміри Землі.
- •5.План,карта,профіль.
- •6.Системи координат на площині.
- •7.Закріплення ліній на місцевості.
- •8.Вимірювання довжин ліній,точність вимірювання ліній
- •10.Поняття про масшати планів.
- •13.Зйомка еккером і мірною стрічкою.
- •17.Суть теодолітної зйомки.
- •18.Стандарти теодолітів.
- •19.Будова теодолітів т-30,т-5.
- •20.Перевірки теодолітів та їх юстування.
- •23.Правила поводження з геодезичними приладами та їх зберігання.
- •24.Визначення недоступних для вимірювання мірною стрічкою віддалей.
- •27. Обробка кутових вимірювань в теодолітних ходал
- •28. Плоскі прямокутні координати.
- •32.Побудова координатної сітки.
- •35.Оформлення плану.
- •38.Абсолютні і відносні відмітки та перевищення.
- •39. Рельєф та відображення його на плані
- •40.Види і способи нівелювання
- •41.Марки і репери
- •42.Будова,Перевірки,випробування та юстування нівелірів.
- •46.Трасування, розбиття пікетажу, точок повздовжнього і поперечного профілів, кругових кривих.
- •47.Визначення нев’язок у нівелірних ходах,їх ув’язка.
- •48.Вирахування відміток за допомогою перевищень та горизонту приладу.
- •49.Побудова профілю траси(нівелювання).
- •50.Нанесення на профіль проектної лінії та визначення проектних відміток.
- •51.Нівелювання поверхні по квадратам
- •52. «Складання плану нівелювання поверхні та проведення горизонталей»
5.План,карта,профіль.
Основною метою геодезичних робіт на місцевості є створення планово-картографічних матеріалів за результатами геодезичних знімань! Карта – це зменшене зображення земної кулі або значної частини її поверхні,з урахуванням загальної кривизни землі як планети. Контури об’єктів місцевості проектують нормалями на сферичну поверхню,яку після цього розгортають у площину. План - зменшене зображення на площині горизонтальної проекції порівняно невеликої земельної ділянки. Для побудови плану точка та лінії місцевості проектують перпендикулярами на площину й зменшують у кілька разів. Профіль – це зменшене зображення вертикального розрізу земної поверхні. Щоб підкреслити рельєф місцевості, вертикальні відрізки(висоти,перевищення) на профілі зображують у декілька разів крупнішими від горизонтальних.
6.Системи координат на площині.
Положення точки на фізичній поверхні Землі визначається системою координат – лінійними та кутовими величинами. В геодезії використовують різні системи координат. Складаючи карти великих територій земної поверхні та працюючи на них, користуються географічними координатами. Географічні координати можуть бути геодезичні і астрономічними. Останні задаються як довгота і широта,значення яких отримують із астрономічних спостережень. Географічна широта – кут між прямовисною лініє в даній в даній точці і площиною екватора. Відлічується по обидва боки від екватора і змінюється від 0 до 90 градусів. Географічна довгота – двогранний кут між площинами початкового меридіана та меридіана даної точки. Відлічується по обидва боки від початкового меридіана від 0 до 180 градусів!Складаючи плани невеликих ділянок землі,найчастіше користуються місцевою системою прямокутних координат,початком якої може бути будь-яка точка земної поверхні,а положення точки на площині визначається шляхом її проектування на дві взаємно перпендикулярні прямі – вісь ординат і вісь абсцис!Проводячи геодезичні знімання часто користуються полярними координатами. За їхній початок приймають точку, координати якої відомі , а за початковий напрям – напрям на іншу точку з відомими координатами. Зональна система координат Гаусса-Крюгера складається з дуже зручних формул для обчислення координат точок.
7.Закріплення ліній на місцевості.
Перш ніж вимірювати довжини ліній чи утворений ними кут, необхідно кінцеві точки цих ліній на місцевості закріпити й позначити. Якщо точка має тимчасове призначення, її закріплюють деревяним кілочком або металевим стержнем завдовжки 20-25см.За потреби зберегти точки протягом тривалого часу, їх закріплюють металевими чи азбестовими трубами, деревяними або бетонними стовпами! Пункти державних геодезичних мереж закріплюють спеціальними центрами – двома-трьома залізобетонними монолітами з вмонтованим у верхню основу чавунним диском. У центрі диска є отвір, який позначає точку місцевості. Опорні пункти державних геодезичних мереж позначають постійними деревяними або металевими знаками – пірамідами і більш складними спорудами – сигналами, заввишки у кілька десятків метрів.
