47.Визначення нев’язок у нівелірних ходах,їх ув’язка.

Висотну нев’язку в перевищеннях обчислюють як різницю практичної та середньої суми перевищень, У нівелірному ході теоретична сума середніх перевищень має дорівнювати різниці висот кінцевого HRp.кін. і початкового HRp.поч. реперів. Отже, нев’язку ƒh у перевищеннях нівелірного ходу буде дорівнювати: = ∑ – (HRp.кін. - HRp.поч.)

Знайдену висоту нев’язку порівнюють з гранично допустимою, яку обчислюють за формулою: don. = +/- 50мм , де L – довжина нівелірного ходу в км.

На місцевості із значними ухилами, коли кількість станцій на 1 км ходу перевищує 25, допустиму нев’язку підраховують за формулою: don. = 10мм ., де n – кількість станцій нівелірного ходу.

Якщо фактичну нев’язку не перевищує допустимої don. то її розподіляють з протилежним знаком порівну на всіх перевищеннях, заокруглюючи до цілих міліметрів. Правильність розподілу нев’язки контролюють сумою всіх поправок, яка має дорівнювати нев’язці з оберненим знаком. За недоступної нев’язки та відсутності похибок в обчисленнях, нівелювання сполучених точок нівелірного ходу треба повторити.

48.Вирахування відміток за допомогою перевищень та горизонту приладу.

Рельєф місцевості - це сукупність нерівностей поверхні землі; він є однією з найважливіших характеристик місцевості. Знати рельєф означає знати відмітки усіх точок місцевості. Відмітка точки - це чисельне значення її висоти над деякою поверхнею, прийнятої за початок рахунку висот. Відмітку будь-якої точки місцевості можна визначити по топографічній карті, проте, точність такого визначення буде невисокою. Відмітку точки на місцевості визначають по перевищенню цієї точки відносно іншої точки, відмітка якої відома. Процес вимірювання перевищення однієї точки відносно іншої називається нівелюванням.

Внаслідок того, що вимірювання перевищень виконують різними приладами і різними способами, розрізняють: - Геометричне нівелювання (нівелювання горизонтальним променем), - Тригонометричне нівелювання (нівелювання похилим променем), - Барометричний нівелювання, - Гідростатичний нівелювання і деякі інші.

При нівелюванні вперед ,нівелір встановлюють над точкою А так, щоб окуляр труби був на одній прямовисній лінії з точкою А. На точку У ставлять рейку з поділками. Вимірюють висоту нівеліра i над точкою А і беруть відлік b по рейці Перевищення h підраховують за формулою

Відмітку точки B можна обчислити через перевищення між точками A і B за формулоюабо через горизонт приладу

Якщо точки А і В знаходяться на великій відстані одна від одної і перевищення між ними не можна виміряти з однієї установки нівеліра, то на лінії AB намічають проміжні точки 1, 2, 3 і т.д. і вимірюють перевищення по частинах.

49.Побудова профілю траси(нівелювання).

За результатами нівелювання на мілім.папері будують повздовжній профіль траси.Побудова профіля начинають з побудови профільної сітки,а саме ряду горизонтальних ліній проведені на певній відстані одна від одної,в профільній сітці записують характерні елементи профілю за даними пікетажної книжки та журналу нівелювання.Заповнення профільної сітки починають з графи пікету.Кожен пікет позначається вертикальною рискою

ГП=Нст+а

Нст=ГП-с

Графу відмітки землі її ширина 1,5см цю графу заповнюють за даними журналу,заокруглюючи висоти пікетних і польових точок.Від ліній умовного горизонту за висотами відповідних точок будують виртикальні відрізки.Сполушивши послідомно кінці цих відрізків отримуєм повздовжній профіль осі траси.Графа план траси показують її вісь,а стрілками повороти,умовними знаками відображають внутрішню ситуацію вздовж осі траси і дають характерну грунтову покрову.Прямі та криві точки початку та кінця кожної кривої позначаючи їх дугами.Дуга,якщо траса повертає праворуч то вгору,якщо вниз траса повертає ліворуч.Біля кожної кривої вказують відстани від її початку та кінця,до найблищих пікетних точок траси,величину кута повороту радіусу привої та основні елементи польової кривої