- •1.Завдання дисципліни «Геодезія».
- •2.Коротка історія розвитку геодезії,зв'язок її з іншими спеціальними дисциплінами землевпорядного циклу.
- •3. Сучасні електронні геодезичні прилади,застосування їх у геодезичному і землевпорядному виробництві.
- •4.Поняття про форму і розміри Землі.
- •5.План,карта,профіль.
- •6.Системи координат на площині.
- •7.Закріплення ліній на місцевості.
- •8.Вимірювання довжин ліній,точність вимірювання ліній
- •10.Поняття про масшати планів.
- •13.Зйомка еккером і мірною стрічкою.
- •17.Суть теодолітної зйомки.
- •18.Стандарти теодолітів.
- •19.Будова теодолітів т-30,т-5.
- •20.Перевірки теодолітів та їх юстування.
- •23.Правила поводження з геодезичними приладами та їх зберігання.
- •24.Визначення недоступних для вимірювання мірною стрічкою віддалей.
- •27. Обробка кутових вимірювань в теодолітних ходал
- •28. Плоскі прямокутні координати.
- •32.Побудова координатної сітки.
- •35.Оформлення плану.
- •38.Абсолютні і відносні відмітки та перевищення.
- •39. Рельєф та відображення його на плані
- •40.Види і способи нівелювання
- •41.Марки і репери
- •42.Будова,Перевірки,випробування та юстування нівелірів.
- •46.Трасування, розбиття пікетажу, точок повздовжнього і поперечного профілів, кругових кривих.
- •47.Визначення нев’язок у нівелірних ходах,їх ув’язка.
- •48.Вирахування відміток за допомогою перевищень та горизонту приладу.
- •49.Побудова профілю траси(нівелювання).
- •50.Нанесення на профіль проектної лінії та визначення проектних відміток.
- •51.Нівелювання поверхні по квадратам
- •52. «Складання плану нівелювання поверхні та проведення горизонталей»
42.Будова,Перевірки,випробування та юстування нівелірів.
Перевірки оптичних нівелірів
Розглянемо перевірки нівелірів і циліндричним рівнем та нівелірними компенсаторами. Перед початком польових робіт нівеліри обов'язку перевіряють в такій послідовності:
1. Перевірка стійкості штатива.2. Перевірка сферичного ріння.3. Перевірка правильності ВСтаНОВЛеННЯ СІТКИ НИТОК .4. Перевірка головної умови нівеліра.5. Перевірка роботи компенсатора (тільки для нівелірів з компенсатором).
Розглянемо виконання кожної із перевірок нівеліра окремо:
1. Перевірка стійкості штатива.Умова. Штатив повинен забезпечувати немічність положення нівеліра під час вимірювань
.2. Перевірка сферичного рівня нівеліра.Умова. Вісь сферичного рівня має бути паралельною до осі обертання нівеліра.
3. Перевірка правильності встановлення сітки ниток у зоровій трубі нівеліра.Умова. Горизонтальний (середній) штрих сітки ниток має міститися в горизонтальній площині, коли вісь обертання нівеліра встановлена прямовисно.
4.перевірка головної умови нівеліраУмова. Вісь циліндричного рівня має бути паралельно до візирної осі нівеліра( для нівелірів з циліндричним рівнем).
5. Перевірка роботи компенсатора (тільки для нівелірів ,компенсатором).Умова. Нівелір не повинен мати недокомпенсаційї.
Нівелір справний, якщо середні перевищення, отримай, в паленнях - 5 Очного рівня, відрізнятимуться від перевищення (положення І) не бий» на 7 мм. Якщо розходження більші, нівелір виправляють у заводних Умовах.
43.Привязка нівелірних ходів до марок і реперів.
Прив'язка початкової та кінцевої точок траси до реперів та марок.Повинні бути відомі не тільки планові координати, але й абсолютні висоти початку і кінця траси. Визначення висот цих точок називають прив'язками. Прив'язки виконують прокладаючи нівелірні ходи. Ці ходи можуть бути короткими (одна-дві станції) або довгими, зі значною кількістю станцій залежно від віддалі точок траси від реперів.
Як відомо, репер має сферичний виступ, вверх якого і є точкою з відомою висотою. На цей виступ під час прив'язок встановлюють рейку. Марка має отвір, центр якого є точкою з відомою висотою. Тому прив'язки до марок та реперів виконують по-різному.
Прив'язка до репера. Нехай у стіні будинку закладено репер, точку з відомою висотою, яку потрібно передати на ПКО. Встановимо між цими точками нівелір. Задню рейку поставимо на сферичний виступ репера, а передню на ПКО - початок траси.
Якщо до репера ПКО далеко, прокладають нівелірний хід. Рейки встановлюють на кілочки або костилі чи підкладний.
Прив'язка до нівелірної марки. Для прив'язки до марки використовують спеціальну підвісну рейку завдовжки 1,2 м з круглим отвором. Центр отвору на цій рейці збігається з нульовою поділкою на рейці.
Штифт відповідного діаметра встановлюється в отвір на рейці і в отвір на марці, у результаті рейка підвішується вертикально, а її поділки збільшуються зверху вниз. На ПКО ставлять звичайну нівелірну рейку, а посередині - нівелір.
46.Трасування, розбиття пікетажу, точок повздовжнього і поперечного профілів, кругових кривих.
Нівелювання лінії місцевості з метою визначення висот характерних точок рельєфу вздовж траси називається повздовжнім нівелюванням. Повздовжнє нівелювання ведуть по осі майбутньої лінійної споруди. Траса складається з прямолінійних відрізків з’єднаних круговими кривими різного радіусу. Траси відповідають певним умовам обусловленим характером різних споруд. Прив’язку ходів здійснюють до найбільших пунктів трионгуляції чи полінометрії. Вимірювання ліній і розміщення пікетажу виконують в одному напрямку.
Пікетами називаються такі відрізки ліній горизонтальна проекція яких дорівнює 100м. Початок і кінець кожного пікету закріплюють кілками довжиною 20-30см. Поруч з пікетним кілком забивають ще один кілок, який виступає 20см. На ньому вказують номер пікету. Номерація п.к. починають з нуля, і послідовно позначають арабськими цифрами. Кожний номер пікетної точки вказує на якій відстані вона знаходиться. Одночасно з розміщуванням пікетажу ведуть записи в польовому журналі, який називається пікетажна книжка.
Вздовж осі нівелювання визначають азимути її відрізків, між вершинами кутів повороту та знімають ситуацію навколо майбутньої траси. Точки дотику прямих ліній по осі траси з кривою називаються початком кривої і кінцем кривої.