§ 2. Залізнична травма

Залізничною травмою називають механічні ушкодження, що заподіяні тілу людини частинами рухомого рейкового транспорту.

Залежно від умов та обставин події розрізняють п'ять осно­вних видів залізничної травми:

1. удар рухомим поїздом;

2. переїзд колесами;

3. падіння з рухомого потягу;

4. стискання вагонами;

5. травма всередині вагона при залізничних катастрофах.

Як правило, удар завдається передньою поверхнею електрово­за, тепловоза або головного вагона електропоїзда відразу по всіх час­тинах тіла (від гомілок до голови), що призводить до утворення ком­бінованих (поєднаних) важких ушкоджень. При цьому в ділянці ніг і таза нерідко виникають характерні "скидач-ушкодження" від уда­ру нижнім краєм і підніжкою скидача. Ці ушкодження дають можли­вість судити про напрямок удару і положення тіла на момент травми. При ударі поїздом, який рухався з великою швидкістю, тіло, зазвичай, відкидається далеко вбік, аж до узбіччя шляху і бандажної канавки.

Найбільш характерними для рейкової травми є переїзд колесами. Основний механізм травми при цьому - сильне стискання і розчавлення тканин у поєд­нанні з ножицеподібною розділяючою дією колісного гребеня (ре­борди), внаслідок чого відбувається відділення частин тіла або роз­ділення тіла на окремі частини.

Якщо в місці перекочування колеса шкіра не руйнується, то утворюється її ушкодження, що має назву смуга тиску та осаднення. Ці смуги утворюються як від дії поверхні колеса, що котиться, так і від головки рейки, допомагаючи встановлювати по­ложення тіла на нитці рейок. Залишки смуги завширшки до 2-3 см майже завжди добре помітні по краях розділення тіла.

Переїзд залізничним транспортом нерідко супроводжується во­лочінням тіла постраждалого по полотну, іноді тривалим, упродовж сотень метрів і навіть декількох кілометрів. Під час волочіння від ударів до шпал і тертя до баластного шару шляху виникають: обширне садно, подряпини і рани, в глибині яких, на шкірі та одязі скупчується багато змащувальних речовин і частинок баласту (пісок, гравій і т.п.). Іноді при цьому виникають обширні відшарування м'яких тканин або "спилювання" їх до кісток, відривання кінцівок, частко­ве або навіть повне зривання одягу з тіла. У таких випадках частини розчленованого трупа і деталі його одягу можуть бути виявлені на великому протязі залізничної колії.

Слід пам'ятати, що зустрічаються випадки симуляції залізнич­ної травми, коли труп людини, померлої в інший спосіб (вогнепаль­на травма, удушення петлею, заподіяння колото-різаних ушкоджень, отруєння та ін.) підкидається на залізничні колії. Ушкодження також можуть бути заподіяні в рухомому потязі, після чого жертву на ходу можуть викинути з вагона.

Хоча випадки симуляції залізничної травми зустрічаються рідко, про них слід пам'ятати і при огляді місця події шукати на трупі можливі ушкодження іншого характеру, не пов'язані із залізничною травмою. Якщо мертве тіло було покладене на рейки через декілька годин після смерті, на ушкодженнях від залізничного транспорту будуть відсутні ознаки прижиттєвості.

Особливості огляду місця події і трупа. Огляд місця залізничної події, так само як і місця ДТП, по­винен включати:

1. огляд трупа;

2. огляд ділянки залізничної колії;

3. огляд залізничного транспорту, що брав участь у події.

Проте в тих випадках, коли положення трупа заважає руху, пра­цівники залізниці прибирають його з місця первинного розташуван­ня до прибуття учасників огляду. Якщо подія відбулася на території залізничної станції, то труп може залишатися в медпункті вокзалу, куди його нерідко переносять. Якщо людина потрапила під потяг на залізничному перегоні, то труп його часто на цьому ж потягу достав­ляється на найближчу станцію. У таких випадках слідчий встанов­лює місце первинного положення трупа і його позу на підставі свід­чень очевидців, бажано безпосередньо на місці події.

Залізничний транспорт рідко вдається оглянути на місці події, оскільки потяг продовжує рух відповідно до графіка. За необхіднос­ті, він може бути оглянутий за сотні й навіть тисячі кілометрів від місця події.

Труп може бути на залізничних коліях у межах станції, на пере­гоні, в районі переїзду через залізницю та інших місцях. При огляді трупа вказується, на якій ділянці шляху він розташований, на якому кілометрі, поблизу від яких дорожніх споруд, як лежить щодо рейкових ниток: у колії між рейками; на рейці (котрій); на брівці; під на­хилом тощо.

Якщо труп лежить на рейці, то вказується, якою частиною тіла, на череві чи спині, перпендикулярно або під кутом, куди оберне­на голова (всередину колії, назовні, між коліями), куди направлені ноги. При виявленні трупа під залізничним транспортом указують, під яким вагоном він лежить, під якою колісною парою (або на якій відстані від конкретної колісної пари).

У випадках розчленування трупа вказують: які части­ни тіла виявлені, на яких місцях залізничної колії вони розташовані, відстань між ними. Якщо на невеликому відрізку шляху знайдені не всі частини тіла, то слід оглянути залізничну колію впродовж де­кількох кілометрів по напрямку руху потягу. Описані випадки знахо­дження частин трупа на відстані до 100 км від місця події.

Положення трупа та його частин фотографується і заноситься на план-схему (складає слідчий).

При описі одягу слід звернути увагу на його пошкодження і за­бруднення, характерні для залізничної травми: забруднення змащувальними речовинами, антисептиками, занурення частинок баластного шару шляху, "складчасте згладжування", наявність на одязі смуг тиску, смугоподібних ділянок руйнації.

Ушкодження на трупі описують за прийнятою схемою. Слід вказати забруднення змащувальними речовинами, частинками баласту країв і дна ушкоджень, а також шкіри, їх колір.

Пам'ятаючи про можливість симуляції залізничної травми, не­обхідно серед ушкоджень, заподіяних у процесі залізничної події, шукати ушкодження іншого характеру (колото-різані, вогнепаль­ні рани, странгуляційну борозну та ін.), хоча остаточна оцінка цих ушкоджень проводиться в ході судово-медичної експертизи трупа.

Визначення прижиттєвості залізничної травми при огляді трупа на місці його виявлення затруднене. Про прижиттєвість говорить велике скупчення крові у вигляді калюжі або просочення баласту, грунту на значну глибину, виявлення слідів артеріальної кровотечі. У таких ви­падках місце виявлення великої кількості крові є і місцем події. Проте нерідко на місці залізничної події слідів крові дуже небагато, незважа­ючи на обширні ушкодження, що є на трупі. Це пояснюється масив­ним розтрощуванням тканин, швидким падінням артеріального тиску і швидким настанням смерті потерпілого. При цьому колір смуг тиску та осаднення, їх щільність на дотик повинні бути вказані у протоколі.

При огляді ділянки залізничної колії можуть бути виявлені слі­ди волочіння тіла. Про це говорить виявлення на деякому протязі в колії і поза нею слідів крові, відокремлених частин тіла, дрібних об­ривків м'яких тканин, відламків кісток, частинок речовини головно­го мозку, кишок, частин одягу, а також слідів обтирання верхніх по­верхонь шпал і баластного шару шляху.

Огляд залізничного транспорту (електровозів, тепловозів, ваго­нів) дає можливість виявити на них речові докази їх участі в заліз­ничній події. При переїзді через тіло на частинах транспорту, розта­шованих нижче за раму (на колесах, пружинах), на самій рамі, іноді на ударно-тягових пристроях можна виявити сліди крові, волосся, частинки м'яких тканин, обривки одягу, які повинні бути описані й сфотографовані. У зимовий час ці об'єкти примерзають до час­тин транспорту і можуть у такому вигляді зберігатися тривалий час. Замерзлі на металевих частинах плями крові можуть мати білий ко­лір за рахунок утворення на їх поверхні шару інія.

При ударі рухомим потягом на передній або передньобічній по­верхні локомотива можуть бути виявлені стерті накладення пилу та бру­ду, пошкодження фарби, сліди крові, прилипле волосся, частинки мозко­вої речовини, одяг. Необхідно виміряти висоту розташування цих слідів.

У разі необхідності об’єкти біологічного походження (слі­ди крові, волосся, частинки мозкової речовини, м'яких тканин, дріб­ні відламки кісток і т.п.), виявлені на ділянці залізничного полотна, шляхових спорудах, на частинах локомотива і вагонів, вилучають за звичайними правилами. На пакетах, куди вони поміщаються, пови­нно бути вказане точне місце, з якого узятий той чи інший об'єкт.

Основні питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при залізничній травмі:

1. Які ушкодження виявлені на трупі?

2. Чи всі ушкодження утворилися від дії частин залізничного транспорту чи на трупі є ушкодження іншого походження?

3. Чи характерні ушкодження для залізничної травми?

4. Чи є на трупі ушкодження від удару частинами рухомого залізничного транспорту? У яку частину тіла, на якій висоті і в якому напрямку завданий первинний удар?

5. Чи є ушкодження від переїзду? По якій частині тіла, в якому напрямку перекотилися колеса потягу? Скільки разів тіло піддава­лося переїзду?

6. У якому положенні щодо транспорту перебував потерпілий у момент травми?

7. Чи всі частини розчленованого трупа доставлені на експертизу? Чи одному трупу вони належать?

8. Чи відбувалося волочіння тіла?

9. Яка послідовність спричинення ушкоджень?

10. Чи всі ушкодження на трупі є прижиттєвими?