§2. Падіння з висоти

Падіння може бути:

1. вільним, коли тіло не стикається ні з якими перепонами до контакту з поверхнею землі;

2. ступінчастим, якщо тіло під час падіння стикається з балконом, будівельним риштуванням, гілками дерев тощо.

При падінні в горах людина може бути травмована камінням, яке падає разом з тілом або слідом за ним.

Характер ушкоджень залежить ще й від таких чинників, як ма­са тіла людини, властивості поверхні, на яку впало тіло (пухкий ґрунт чи асфальтове покриття), наявність і властивості одягу, частина, якою тіло контактувало з поверхнею.

Вільне падіння людини характеризується рядом особливостей:

1. зовнішні ушкодження локалізуються тільки на поверхні, якою тіло контактувало з твердим покриттям;

2. зовнішні ушкодження не відповідають внутрішнім, із знач­ною перевагою останніх;

3. характерні численні конструкційні, тобто ті, що виникають поза зонами прямої дії сили, переломи кісток;

4. значно виражені ознаки загального струсу тіла.

Шкіра людини дуже добре протистоїть дії тупих твердих пред­метів, особливо, якщо сила спрямована перпендикулярно до її по­верхні. Тому поверхня шкіри або зовсім не ушкоджується, або на ній утворюються незначні синці, садна і значно рідше - рани, які виникають, як правило, не від удару об поверхню, а від дії уламків кісток зсередини.

Внутрішні ушкодження, навпаки, досить тяжкі і тим значніші, чим з більшої висоти впало тіло. Це - численні переломи кісток скелета, розриви і навіть відриви внутрішніх органів, ушкодження головного мозку - від поверхневих осередків забою до цілковитого його руйнування. Відірвані внутрішні органи чи їхні частини мо­жуть переміщуватись з однієї порожнини в іншу. Якщо внутрішні органи не відриваються, то загальний струс тіла виявляється у надривах зв'язкового апарату і в численних дрібних крововиливах у тканини внутрішніх органів.

Переломи кісток бувають як локальні, так і конструкційні (на відстані). Локалізація переломів залежить від зони прикладення сили. Падіння на голову супроводжується деформацією голови, скалковими переломами кісток склепіння та основи черепа. Падіння на спину спричинює переломи лопаток, крижів, тазових кісток, локальні переломи ребер - по навколохребтових і лопаткових лініях, конструкційні - по середньо-, передньопахвових та інших лініях. Спостерігаються також переломи хребта у вигляді розривів міжхребцевих дисків, переломи остистих і поперечних паростків.

При падінні на передню поверхню тіла спостерігаються локальні переломи кісток лицевого черепа, ключиць, грудини, лобкових кісток, ребер - по навкологруднинних і середньоключичних лініях, та конструкційні - по середньо- та задньопахвових лініях. Падіння на випрямлені ноги спричинює локальні переломи п'яткових кісток, конструкційні (вбиті) переломи гомілкових кісток у ділянках метафізів, компресійні переломи хребців у поперековому і грудному відділах, переломи шийок стегнових кісток та тазостегнових суглобів. Може також мати місце кільцеподібний перелом кісток основи черепа. Аналогічні переломи кісток основи черепа (як конс­трукційні), компресійні переломи хребців, переломи сідничних кісток з розривами крижово-тазових сполучень спостерігаються при падінні на сідниці.

У разі падіння на прямі ноги, долілиць чи горілиць наявні симе­тричні ушкодження й переломи кісток стоп, лопаток, ребер з двох боків. Падіння на бік спричинює локальні переломи ребер, переломи шийки стегна і вертлюжної западини з боку падіння і конструкційні переломи ребер - з протилежного боку.

Ступінчасте падіння. Якщо людина, падаючи з висоти, вдаряється об якісь виступаючі предмети, то тіло її в повітрі може пере­вертатись, а ушкодження утворюються на будь-яких поверхнях, у тому числі й на поверхні, протилежній місцю контакту з землею.

Судово-медичний експерт повинен пам'ятати про необхідність виявлення серед множинних ушкоджень від падіння, ушкоджень, спричинених іншими предметами чи факторами, які передували падінню людини з висоти. Це стосується й ушкоджень, що могли утворитися у процесі боротьби чи при самозахисті. Крім того, пам'ятаючи, що навколо житлових будинків завжди є під'їзні шля­хи, треба диференціювати падіння з висоти та автомобільну травму.

Основні питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при травмі від падіння з висоти:

1. Які ушкодження виявлені при експертизі трупа? Який ме­ханізм їх утворення? Чи характерні вони для падіння з висоти?

2. У якому положенні було тіло у момент удару до поверхні? На яку частину тіла відбулося падіння?

3. Чи можна за особливостями ушкоджень визначити, чи на­магався потерпілий координувати процес падіння?

4. Чи всі ушкодження утворилися від падіння з висоти? Чи немає на трупі ушкоджень іншого походження? Якщо такі ушкодження є, то яким предметом вони могли бути заподіяні?

5. Прижиттєвого чи післясмертного характеру є ушкодження, що утворилися в результаті падіння з висоти?

6. Чи вживав потерпілий незадовго до падіння спиртні напої?