Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
posobie1.rtf
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
13 Мб
Скачать
☆

4.5. Апаратурна реалізація цифрових фільтрів

Для побудови спеціалізованого пристрою, що реалізує алгоритм цифрової фільтрації, можна використати різні операційні пристрої: регістри, множувачі, суматори та відповідні керуючи пристрої для керування послідовністю операцій.

Після обчислення коефіцієнтів і вибору структури фільтра вирішуються питання вибору кодування чисел (прямий або додатковий код), спосіб їх зображення (з фіксованою або плаваючою комою) та вибір елементної бази. Як правило, можна використати багато варіантів апаратурної реалізації. Вибір того або іншого варіанта визначається, головним чином, вимогами до швидкодії та обсягу апаратурних витрат. Швидкодія ЦФ зумовлена часовою затримкою при проходженні сигналу у ЦФ за один період дискретизації, протягом якого обчислюється чергова вибірка вихідного сигналу. Величина знаходиться безпосередньо за структурною схемою ЦФ, при цьому розглядаються усі можливі шляхи і вибирають той шлях, за яким найбільша затримка сигналу. Цей час і приймають за . Величина визначається в основному часом виконання операції множення двох операндів і числом операцій множення, які необхідно виконати для обчислення одного відліку вихідного сигналу. Ось чому число операцій множення часто розглядається як основний критерій швидкодії і взагалі якості реалізації ЦФ.

Другим важливим критерієм для реалізації ЦФ є обсяг апаратурних витрат і, насамперед, обсяг оперативної та постійної пам`яті, необхідної для збереження коефіцієнтів фільтра й результатів виконання арифметичних і логічних операцій, потрібних для реалізації алгоритму фільтра.

Приклад 7. Як приклад розглянемо реалізацію нерекурсивного ЦФ у прямій формі (рис.4.6.), що описується рівнянням

або передаточною функцією

.

Найпростіша схема спеціалізованого пристрою подана на рис.4.7.

Вона містить регістр зсуву для одержання одиночних затримок, ПЗП для збереження коефіцієнтів, множувач для одержання додатку й накопичуючий суматор, у вихідному регістрі (RG) якого й складається сума добутків.

Послідовність роботи пристрою така:

- І такт: регістр очищається;

- ІІ такт: на вхід регістра зсуву надходить вихідний сигнал , одночасно в RG відбувається зсув на - розрядів. ( - число розрядів у вибірці вхідного сигналу ) і виштовхується число . Останнє множиться на коефіцієнт , і результат надходить у накопичуючий суматор;

- ІІІ такт: із регістру зсуву виштовхується значення , обчислюється , і в накопичуючому суматорі утворюється + ;

- IV такт: із регістра зсуву виштовхується значення , обчислюється , а в RG утворюється +

+ + ;

- V такт: із регістра зсуву виштовхується , обчислюється і на виході суматора RG утворюється + + + .

- VI такт: із регістра зсуву виштовхується і на виході RG утворюється

.

Далі обчислення циклічно повторюються для наступних моментів і т.д.

Таким чином, кожний вихідний відлік обчислюється за шість тактів. Тривалість такту t має бути не менша за час, необхідний для реалізації будь-якої з операцій: зсуву множення, додавання. Якщо, наприклад, для зсуву кодів у регістрі зсуву на один розряд потрібно 0,5 мкс, а число розрядів у коді вибірки дорівнює , число множень , то загальний час для обчислення однієї вибірки , дорівнюватиме , отже, частота роботи фільтра

.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]