- •Цифрова обробка радіолокаційної інформації
- •Цифрова обробка радіолокаційної інформації
- •1. Призначення і принцип побудови системи цифрової обробки радіолокаційної інформації
- •2. Дискретні сигнали
- •2.1. Основні типи сигналів
- •2.2.5. Періодична послідовність
- •Кругова (періодична) згортка дискретних сигналів
- •2.3. Спектри аналогових та дискретних сигналів
- •2.4. Дискретне перетворення Фур'є (дпф)
- •2.5. Згортка дискретних сигналів
- •Лінійна (аперіодична) згортка дискретних сигналів
- •Пряме z - перетворення
- •2.6.2.Властивості z - перетворення
- •2.6.3. Обернене z - перетворення
- •Зв'язок між z - перетворенням і Фур'є - перетворенням
- •Дискретних систем
- •3.1. Алгоритми дискретних фільтрів
- •3.2. Розв'язання різницевих рівнянь
- •3.3. Передаточні функції
- •3.4. Форми реалізації дискретних фільтрів
- •3.5. Структурні схеми рекурсивних фільтрів
- •3.6. Структурні схеми нерекурсивних фільтрів
- •3.7. Часові й частотні характеристики лінійних дискретних фільтрів
- •3.8. Стійкість та реалізованість дискретних фільтрів
- •4. Цифровi фільтри
- •4.1. Зображення I кодування чисел, помилки квантування
- •4.1.1. Зображення чисел
- •4.1.2. Кодування чисел
- •Обернений код числа а (4.3) подається у вигляді
- •4.2. Помилки округлення й зрізання при квантуванні чисел та сигналів
- •4.3 Аналогово-цифровий перетворювач (ацп)
- •4.4 Цифро – аналоговий перетворювач (цап)
- •4.5. Апаратурна реалізація цифрових фільтрів
- •4.6. Фільтри з кінцевою імпульсною характеристикою й нескінченною імпульсною характеристикою
- •5. Принцип побудови системи збору й обробки рлі
- •5.1. Основні етапи й операції цифрової обробки рлі
- •5.2. Математичне формулювання задач обробки рлі
- •5.2.1. Загальне формулювання задач обробки
- •5.2.2. Задача виявлення
- •5.2.3. Задача оцінки параметрів
- •5.3. Дискретизація й квантування радіолокаційних сигналів
- •5.4. Статистичні характеристики квантованих сигналів
- •Закінчення
- •Література
5.4. Статистичні характеристики квантованих сигналів
Дискретна випадкова величина , що набуває значення "1" або "0", статистично повністю характеризується імовірностями цих значень.
Введемо позначення:
-
- імовірність
=1,
тобто імовірність появи одиниці
-й
позиції
пачки;
-
- імовірність
=0,
тобто
імовірність появи нуля на
-й
позиції
пачки.
Оскільки "1" та "0" складають повну групу випадкових подій, то + =1. Значення і є законом розподілу дискретної випадкової величини , який можна записати у вигляді таблиці або зобразити графіками (рис. 5.8).
Табличне або графічне зображення закону розподілу випадкової величини незручне для дослідження процесу, тому використовується аналітичний вираз закону
,
(5.11)
де
-
імовірність значення величини
.
Для
та
маємо:
,
,
що відповідає табличному або графічному зображенню закону розподілу величини .
Вважаючи
події на позиціях пачки незалежними і
застосовуючи теорему множення
імовірностей, одержуємо закон розподілу
комбінацій нулів та одиниць на позиціях
пачки
:
.
(5.12)
Очевидно, що закон розподілу для пачки, у складі вибірок якої міститься корисний сигнал, відрізнятиметься від закону, за яким у складі вибірок один шум, тому що для них будуть різні і .
Дійсно :
,
(5.13)
,
,
де
,
- імовірність появи, відповідно, одиниці
та нуля на позиції
при наявності у складі вибірки корисного
сигналу;
,
-
імовірність появи, відповідно, одиниці
та нуля на позиції
при наявності у складі вибірки тільки
шуму.
Графіки імовірностей і зображені на рис. 5.9.
Згідно (5.12) запишемо:
(5.14)
де
- умовна імовірність появи комбінації
одиниць та нулів
за умови, що у складі прийнятого сигналу
є корисний сигнал;
-
умовна імовірність появи комбінації
одиниць та нулів
за умови, що у складі прийнятого сигналу
тільки завада.
Отримані
закони розподілу пачок квантованих
сигналів використовуються для синтезу
та аналізу алгоритмів первинної обробки
радіолокаційних сигналів. Розподіли
і
відомі, тому що відомі
,
,
,
,
кількість позицій у пачці
і число можливих комбінацій нулів та
одиниць
.
Наприклад, для =3 розподіли і можна подати так (табл. 5.1):
Таблиця 5.1
x |
111 |
101 |
011 |
110 |
Р(x/а) |
Ps1Ps2Ps3 |
Ps1qs2Ps3 |
qs1Ps2Ps3 |
Ps1qs2qs3 |
Р(x/0) |
Pш1Pш2Pш3 |
Pш1qш2Pш3 |
qш1Pш2Pш3 |
Pш1Pш2qш3 |
x |
001 |
100 |
010 |
000 |
Р(x/а) |
qs1qs2qs3 |
Ps1qs2qs3 |
qs1Ps2qs3 |
qs1qs2qs3 |
Р(x/0) |
qш1qш2Pш3 |
Pш1qш2qш3 |
qш1Pш2qш3 |
qш1qш2qш3 |
Можлива
поява тієї або іншої комбінації
характеризується відповідними
імовірностями
і
при фіксованих умовах
і 0. Ці закони дозволяють визначати
функції правдоподібності, якими є
післядослідні значення
і
, коли вже одержано
.
Після одержання
вираз для
і
,
оскільки
зафіксовано і є функціями від умов
і 0.
Наприклад, при наявності =010 функції правдоподібності мають значення:
Чисельно вони характеризують правдоподібність наявності або відсутності корисного сигналу, коли одержано .
