Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Правове регулювання відносин у процедурі банкру...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
342 Кб
Скачать
☆

Контрольні питання

1. Назвіть підстави звільнення працівників підприємства-банкрутів.

2. Укажіть особливості звільнення працівників підприємства-банкрута.

3. Який порядок одержання вихідної допомоги при звільненні працівників у зв’язку з банкрутством підприємства?

4. Назвіть правові гарантії при звільненні працівників у зв’язку з банкрутством підприємства.

5.Укажіть порядок витребування заборгованості по заробітній платі колишніх працівників підприємства-банкрута.

6. Які особливості звільнення керівника підприємства-банкрута встановлені законодавством?

7. Для виконання яких функцій у ліквідаційній процедурі можуть залучатися працівники підприємства-банкрута?

8. Для виконання яких функцій у процедурі банкрутства може залучатися керівник підприємства-боржника?

Тема 11. Правове регулювання окремих категорій суб’єктів господарювання

Особливості банкрутства градоутворювальних підприємств (cm. 42 Закону про банкрутство)

Місоутворюючі підприємства – це юридичні особи, кількість працівників яких з урахуванням членів їхніх родин становить не менше ніж половина чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці, в якій розміщена така юридична особа. До таких підприємств віднесені й підприємства, кількість працівників яких перевищує п’ять тисяч чоловік.

Учасниками процесу в справі цих підприємств можуть бути органи місцевого самоврядування відповідної територіальної громади адміністративно-територіальної одиниці або центральні органи виконавчої влади. Ці учасники можуть виступати поручниками по зобов’язаннях боржника перед кредиторами й у випадку невиконання зобов’язань несуть солідарну відповідальність.

Орган місцевого самоврядування або центральний орган виконавчої влади, які поручилися по зобов’язаннях боржника, мають право запропонувати господарському суду кандидатуру керуючого санацією, інвестора. За клопотанням цих органів може продовжуватися строк санації (іноді до 10 років). У разі задоволення вимог кредиторів справа про банкрутство припиняється.

Особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств (cm. 43 Закону про банкрутство)

Особливо небезпечні підприємства – підприємства вугільних, гірничовидобувних, атомних, хімічних, хіміко-металургійних, нафтопереробної, інших галузей, визначених відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України, припинення діяльності яких потребує проведення спеціальних заходів Шо-до попередження заподіяння шкоди життю й здоров’ю громадян, майну, спорудженням, природному середовищу.

При розгляді справ про банкрутство таких підприємств учасниками стають відповідний орган місцевого самоврядування, а також центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить сфера діяльності боржника, а також, за необхідності, – державний орган з питань надзвичайних ситуацій і в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, з питань охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки, з питань геології й використання надр.

У цьому випадку органи місцевого самоврядування або відповідні центральні органи виконавчої влади також можуть виступати довірителями й нести солідарну відповідальність.

Вимоги кредиторів задовольняються в порядку черговості, визначеної ст. 31 Закону про банкрутство, з урахуванням особливостей, а саме: у третю чергу також задовольняються вимоги з відшкодування витрат на запобіжні заходи щодо заподіяння можливої шкоди життю й здоров’ю громадян, майну, спорудженням, природному середовищу в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

За клопотанням органів місцевого самоврядування може бути продовжена процедура санації строком від 1 року до 10 років.

Підставою для продовження процедури санації є план фінансового оздоровлення особливо небезпечного підприємства. План повинен передбачати внесення інвестицій, працевлаштування його працівників, створення нових робочих місць, а також має містити заходи щодо підтримки безпеки виробничої діяльності, охорони праці й запобігання заподіянню можливої шкоди життю й здоров’ю .людей, майну, спорудженням, природному середовищу.

Особливості банкрутства страховиків (cm. 45 Закону про банкрутство). Страховики – це організації, що здійснюють страхування й приймають на себе зобов’язання відшкодувати клієнтові збиток або виплатити страхову суму страхувальникові (або особі, з якою укладено договір страхування) при настанні страхових випадків, зазначених у цьому договорі.

При розгляді справи про банкрутство страховика учасником процесу в справі про банкрутство є державний орган у справах нагляду за страховою діяльністю.

У процедурі санації може бути передбачений продаж майна страховика – боржника як цілісного майнового комплексу, згідно зі ст. 19 Закону про банкрутство.

При здійсненні ліквідаційної процедури цілісний майновий комплекс страховика може бути проданий тільки у випадку згоди покупця взяти на себе зобов’язання страховика банкрута по договорах страхування, за якими страховий випадок не настав до дня визнання страховика банкрутом. Покупцем у цьому випадку може бути тільки страховик. До покупця переходять усі права й обов’язки по договорах страхування, по якими на дату продажу страховий випадок не настав.

Якщо господарський суд визнає страховика банкрутом і відкриє ліквідаційну процедуру то, вимоги кредиторів четвертої черги підлягають задоволенню в такому порядку:

– у першу чергу – вимоги кредиторів за договорами обов’язкового особистого страхування;

– у другу чергу – вимоги кредиторів за іншими договорами обов’язкового страхування;

– у третю чергу – вимоги інших кредиторів – страхувальників, у тому числі вимоги, передбачені частиною сьомою даної статті;

– у четверту чергу – вимоги інших кредиторів.

Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів (cm. 46 Закону про банкрутство), професійних учасників ринку. Професійні учасники ринку цінних паперів – це фондові біржі.

При розгляді справ про банкрутство організації або громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, що є професійними учасниками ринку цінних паперів, учасником процесу в справі про банкрутство є державний орган з питань регулювання ринку цінних паперів.

Особливості процедури банкрутства й порядок запобігання банкрутству, а також проведення досудових процедур відновлення платоспроможності регулюється не тільки Законом про банкрутство, а й іншими нормативно-правовими актами України.

Розпорядник майна повинен мати ліцензію не тільки арбітражного керуючого, а й ліцензію, видану держорганом з питань регулювання ринку цінних паперів.

Обмеження на здійснення угод професійним учасником ринку цінних паперів, по відношенню до якого порушена справа про банкрутство, не поширюється на угоди із цінними паперами його клієнтів, здійснені за дорученнями клієнтів і підтверджені ними після порушення процесу в справі про банкрутство.

Цінні папери й інше майно клієнтів, що передані в управління професійному учасникові ринку цінних паперів і не перебувають у його власності, не включаються до складу ліквідаційної маси.

Від дня введення процедури санації боржника або визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури цінні папери клієнтів підлягають поверненню клієнтові, якщо інше не передбачено угодою керуючого санацією або ліквідатора з клієнтом.