2. Методи правового регулювання відносин банкрутства

Під методом розуміються певні прийоми, способи і засоби впливу права на суспільні відносини.

Основу розгляду методів правового регулювання процедури банкрутства становить загальне вчення про методи. Видатний російський юрист С.С. Алексєєв, розглядаючи методи правового регулювання в якості реальних юридичних явищ, що знаходять своє життя в рамках галузей права, вказував на деякі первинні, вихідні методи, які являють собою виділені логічним шляхом найпростіші прийоми врегулювання, що визначають головне в правовому статусі суб’єктів, у їх вихідних юридичних позиціях. Це:

– централізоване, імперативне регулювання (метод субординації), при якому регулювання від верху до низу здійснюється на владно імперативних засадах, юридична енергія надходить на дану ділянку правової дійсності тільки зверху, від державних органів, і згідно цьому положенню суб’єктів характеризується відносинами субординації, прямого підпорядкування;

– децентралізоване, диспозитивне регулювання (метод координації), при якому правове регулювання визначається також знизу, на його хід і процес впливає активність учасників регульованих суспільних відносин; їхні правомірні дії тут теж є індивідуальним, автономним джерелом юридичної енергії й, згідно з цим положенням суб’єктів, характеризується відносинами координації, доданням конститутивного юридичного значення їхній правомірній поведінці.

За допомогою способів правового регулювання утвориться стержень (основа) галузі права. С.С. Алексєєв розрізняє три неповні способи правового регулювання:

дозвіл – надання особам права на свої власні активні дії;

заборона – покладання на особи обов’язку утримуватися під здійснення дій певного роду;

позитивне зобов’язання – покладання на особу обов’язку до активного поводження (щось зробити, передати, сплатити й т.п.).

Методи правового врегулювання відносин неплатоспроможності характеризуються наявністю певних ознак.

По-перше, в основі методів лежить єдиний, загальний (публічний) інтерес, який спрямований на відновлення платоспроможності господарюючого суб’єкта.

По-друге, приватний інтерес, хоч і підлеглий загальному, має відносну самостійність і враховується в прийомах і способах впливу на учасників відносин неплатоспроможності.

По-третє, у відносинах неплатоспроможності пріоритет піддається централізованому правовому врегулюванню. У той же час учасники відносин у своїх межах, наданих їм правовою нормою, можуть самостійно встановлювати свої права й обов’язки.

По-четверте, до учасників відносин в основному застосовують позитивне зобов’язання як засіб правового регулювання із частковим використанням юридичного дозволу.

По-п’яте, прийоми й способи правового впливу на учасників відносин неплатоспроможності здійснюються комплексно.

Контрольні питання

1. Історія розвитку інституту банкрутства (характеристика). Де вперше з’явилося поняття банкрутства?

2. На якому етапі і в якому році почав розвиватися самостійний інститут банкрутства в Україні?

3. Що таке неплатоспроможність?

4. У чому полягає відмінність неплатоспроможності й банкрутства?

5. Дайте поняття про принцип неплатоспроможності

6. Назвіть види відносин, які виникають у процесі банкрутства.

7. Укажіть суб’єкти відносин, які виникають у процесі банкрутства

8. Розкрийте зміст відносин, які виникають у процесі банкрутства.

9. Назвіть особливості відносин, які виникають у процесі банкрутства.

10. Укажіть ознаки відносин, які виникають у процесі банкрутства, що вказують на доцільність їхнього об’єднання як предмет інституту господарського права.

11. Дайте поняття про метод правового врегулювання відносин у процедурі банкрутства.

12. Вкажіть значення методів правового регулювання при розгляді справ про банкрутство.

13. Назвіть методи правового врегулювання відносин у процедурі банкрутства.

14. Розкрийте зміст методу владних приписів у процедурі банкрутства.

15. Розкрийте зміст методу автономних рішень у процедурі банкрутства.