Контрольні запитання

1. У чому полягають особливості міжнародної етики?

2. Які особливості притаманні соціальній відповідальності ТНК?

3. Які існують принципи міжнародної ділової етики?

4. Як впливає національний менталітет на міжнародний бізнес-етикет?

5. У чому полягає відмінність американської та японської ділової етики?

6. Як пов'язані національні культури із соціальною відповідальністю міжнародних компаній?

7. У чому полягають особливості статусу жінки-менеджера в міжнародних корпораціях?

8. В яких країнах жінки-менеджери мають кращу перспективу для службового просування: Японія, США, Південна Африка, Україна?

9. Які існують бар'єри для просування жінок-менеджерів у міжнародних корпораціях?

10. Які перспективи посилення ролі жінок у міжнародному менеджменті?

Термінологічний словник ключових понять

Дискримінація, дискримінація позитивна (перевернуте), екологічний менеджмент, економетрика, етика бізнесу, міжнародна ділова етика, міжнародна допомога, міжнародна корупція, міжнародна мережа екологічного менеджменту, міжнародна репутація фірми, міжнародний діловий етикет, міжнародні принципи корпоративної соціальної відповідальності, міжнародні стандарти екологічного менеджменту ISO-14000, міжнародні хабарі, модель Вінтера, політика позитивної дії, система екологічного менеджменту, «Скляна стеля», соціальна безвідповідальність, соціальна відповідальність.

Тема 14. Становлення глобального менеджменту

План: 14.1. Глобальне управління і глобальний менеджмент.

14.2. Становлення глобальних підприємств.

14.3. Глобальне управління людськими ресурсами в багато культурному середовищі.

14.4. Глобальний менеджмент і природне середовище.

14.1. Глобальне управління і глобальний менеджмент

При вивченні цього питання слід зрозуміти чотири основні концепції глобального управління: синонімічна, планетарна, наднаціональна і цивілізаційна.

Синонімічна концепція полягає в тому, що під глобальним менеджментом розуміють сучасний етап (форму) управління міжнародними корпораціями, що динамічно змінюється під впливом процесів глобалізації. Така концепція цілком пояснюється прагненням прибічників зробити наголос на сучасних змінах у міжнародному менеджменті. З цієї концепції випливають, наприклад, ідеї глобальної відповідальності глобального мислення, глобального управління людськими ресурсами, глобального управління коштами і т. ін.

Планетарна концепція виходить з того, що глобальний менеджмент існує лише в транснаціональних корпораціях. У цьому зв'язку, наприклад, О.Г. Білорус вживає терміни «корпоративний», «державно-корпоративний глобалізм» та «глобально-корпоративний менеджмент». Такий підхід ґрунтується на упередженні подальшого наростання загрози державам-націям з боку глобальних корпорацій. Адже загальні доходи десяти найбільших глобальних корпорацій становлять космічну цифру— 13 трлн. дол. США, а їх активи— 35 трлн. дол. США. Середній дохід однієї з цих корпорацій, наприклад, у 120 разів перевищує Державний бюджет України, який становить 10 млрд. дол. США.

Наднаціональна концепція глобального менеджменту робить наголос на утворенні міжнародних організацій, що впливають на діяльність не лише держав, а й транснаціональних корпорацій. Відомі політичні діячі З. Бжезинський та М. Горбачев запропонували створити світові уряди для інтегрованого глобального управління. Ця концепція має на меті взяти під контроль сам процес глобалізації, подолати її стихійний характер. З 1996 р. робляться доповіді Комісії ООН з глобального управління і співробітництва. Прибічники такого погляду спираються на французьку доктрину глобалізації в модифікації «мондіалізації», яка ґрунтується на розвитку наднаціональних механізмів управління в умовах інтенсифікації глобалізованої економіки і суспільної інтеграції. Про складові основні напрями) глобального управління в такому контексті студент може дізнатись із книги «Глобалізація і безпека розвитку».

У цьому зв'язку студенту також доцільно опанувати відповідний розділ навчального посібника «Транснаціональні корпорації», в якому викладено історичний нарис наддержавного регулювання діяльності цих корпорацій, практика і політика регулятивної діяльності Організації Об'єднаних Націй та Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР), а також адаптація ТНК до умов наддержавного регулювання їх діяльності. Зокрема, студент дізнається про невдачу в розробці Кодексу поведінки ТНК в 1970-1990 рр. під егідою ООН, а також про зміст Угоди про ТНК, прийнятої 21 червні 1976 р. як Додаток до Декларації країн ОЕСР про міжнародні інвестиції і транснаціональні корпорації. Важливо звернути увагу студента на те, що зазначена угода сформувала сучасну систем; міжнародних стандартів у регулюванні відносин ТНК з приймаючими країнами. Метою цієї угоди є «підтримка позитивного внеску ТНК в економічний і соціальний прогрес і мінімізація труднощів, пов'язаних з деякими операціями ТНК». А засобом досягнення цієї мети, на думку країн - членів ОЕСР, має стати «повсюдне поліпшення інвестиційного клімату».

Практика свідчить, що значна кількість країн протягом 90-х років минулого століття вжили відповідних заходів щодо поліпшення інвестиційних режимів (табл. 14.1)

Таблиця 14.1

Зміни в національних нормативних положеннях щодо інвестиційних режимів

Показники	1994 р.	1995 р.	1995 р	1997 р.	1998 р	1999 р.
Кількість країн, що вносили зміни	49	64	6	76	60	63
Кількість змін, у тому числі:	110	112	14	151	145	140
- сприятливіших	108	106	3	135	136	131
- менш сприятливих	2	6	16	16	9	9

Важливо зазначити, що наднаціональна концепція глобального менеджменту викликає і серйозні застереження, оскільки вона припускає необмежене втручання глобальних корпорацій у внутрішні справи держав, країн і народів, а людина стає глобальнобеззахисною. Розгорнутий критичний аналіз негативних наслідків реалізації концепції “світового уряду” і “нового глобального інтернаціоналізму” міститься у згаданій вище монографії О.Г. Білоруса.

Цивілізаційна концепція глобального менеджменту виходить, з того, що його формування відбувається одночасно зі становленням, глобальної цивілізації. На думку одного з провідних фахівців з міжнародного бізнесу Г. Перлмуттера, становлення глобальної цивілізації призведе до появи дуже широкої і навіть хаотичної мозаїки культурних відмінностей і міжнародних культурних гібридів. За таких умов корпорації повинні змінювати свої системи управління в напрямі формування нового глобального менеджменту. З одного боку, такий менеджмент забезпечує дію компаній у глобальному масштабі, а з іншого, - дає змогу знаходити для себе місцевий ґрунт і локальні ніші в надзвичайно гранітному культурному і географічному середовищі. За таким підходом формування фірмами, глобального менеджменту включає розвиток таких трьох аспектів.

1. Впровадження менталітету глобально, цивілізації, тобто розуміння загальносвітових політичних, економічних, соціальних, культурних, демографічних, наукових, технологічних, медичних та екологічних факторів і процесів.

2. Компетентність у глобальному бізнесі: розуміння нових можливостей в епоху гіперкооперації, періодично виникаючий глобальний надлишок виробничих потужностей, зміна споживацьких цінностей поступовий розвиток, глобальної, етики бізнесу, а також розмивання кордонів між секторами економіки, що приводить до появи нових глобальних парадигм бізнесу.

3. Глобальна міжкультурна компетентність: створення нових форм об’єднань (включаючи електрони,), до яких входять культурні гібриди, з продавцями, оптовими торговцями, конкурентами, споживачами та організація «третього сектору» економіки, що віддзеркалює потреби споживачів у будь-якому куточку земної кулі.