2. Формування алгоритмічного мислення в молодших школярів.

Алгоритмічне мислення – це система мислительних дій та прийомів, що спрямовані на розв'язування як теоретичних, так і практичних задач, результатами яких є алгоритми як специфічні продукти людської діяльності.

Мета навчання основ алгоритмізації - навчити основних способів організації операцій і даних, а також застосування базових алгоритмічних конструкцій при складанні описів алгоритмів розв'язування різноманітних задач.

Сучасний підхід до вивчення основ алгоритмізації повинен будуватися на таких основних положеннях:

1. Процес вивчення основ алгоритмізації слід орієнтувати на використання комп'ютера як дидактичного засобу навчання.

2. Метою вивчення основ алгоритмізації є виділення змісту реального об'єкта - алгоритму - і правил його побудови, а не вивчення конкретної алгоритмічної мови.

Побудувати алгоритм - означає: 1) продумати план майбутньої діяльності; 2) зафіксувати його за допомогою деякої системи позначень, так званою формальною мовою.

Методи.

Вивчення основних алгоритмічних понять відбувається з мінімальним залученням математики на прикладах керування в автоматичних пристроях. У той же час учитель може варіювати математичну складність курсу в широких межах.

За традиційною методикою вивчення мов програмування спочатку розглядається чергова алгоритмічна конструкція, а потім демонструється її застосування при рішенні завдань. Такий підхід (від теорії до практики) виправданий тільки при наявності стійкої мотивації, інтересу до предмета. Можна використовувати проблемний підхід (від практики до теорії). Алгоритмічні конструкції вводяться по мірі необхідності при розвязуванні конкретних завдань, а потім - у загальному вигляді.

Форми й методи навчання істотно залежать від можливості доступу учнів до ЕОМ.

Учень повинен набути таку алгоритмічну компетентність: складає алгоритми дій із плвсякденного життя. з використанням матеріалу навчальних предметів, аналізує текст задачі; складає, записує і виконує найпростіші алгоритми для виконавців у визначеному середовищі, розрізняє основні алгоритмічні структури.

3. Методика викладання теми " Висловлювання. Істинні та хибні висловлювання".

Під час вивчення теми «Істинні та хибні висловлювання» в підручнику дітям надається поняття «Логіка», «істинні висловлювання» та «хибні висловлювання». А також надаються зразки висловлювань, які потрібно поділити на істинні та хибні. Під час вивчення цієї теми до уваги дітей пропонується логічна гра, під час якої діти працюють в парах, завданням є складанням одним з учнів хибного висловлювання та змінна його на істинне другим учнем. Методика рекомендує під час вивчення визначень прочитати їх як мінімум 3 рази, серед яких, один раз-вчитель, наступний раз всі учні про себе і колективне прочитання. А також після кожного пояснення обов’язково проводити бесіду, щодо щойно вивченого. До певного визначення можна поставити ряд питань, за допомогою яких учень вільно зміг би дійти до остаточної відповіді. Наприклад, можна поставити таке завдання: «Які слова є синонімами слова хибні?». Передбачувані відповіді такі: невірні, неправдиві, неправильні. Можна також підібрати цікаву наочність, на якій було б зображено ті події, які не можуть відповідати дійсності (наприклад:літаюча собака з крилами).

В робочому зошиті з даної теми дітям дані такі завдання як «Вкажи істинні висловлювання», «Завдання про мешканців країни», «Розглянь алгоритм і дізнайся, якого кольору мішок з насінням соняшника.», а також є логічна задача про дівчат.

Судження- це думка, висловлена розповідним реченням, у якій щось стверджується чи заперечується про предмети дійсності, про їх ознаки, дії, взаємозв'язки. Судження може відповідати чи не відповідати дійсності, Іншими словами, - бути істинним (правильним) чи хибним (неправильним).

Наприклад, Істинними є судження: «У лісі живуть білки», «Після травня наступає червень», «9+9=18» та інші. Але якщо учень каже: «До двох додати три буде шість», або «Тиждень складається з п'яти днів», то ми кажемо, що це хибні судження. Не всі речення є судженнями. Речення, які є питальними спонукальними за метою висловлювання, не є судженнями. Справді, якщо хтось запитує: «Котра година?», вигукує: «Яка гарна машинаї», або мама просить доньку: «Маринко, купи будь-ласка, хліба», немає ніякого сенсу говорити про те, правильні чи хибні ці речення. Отже такі речення не є судженнями. За допомогою частки не можна перетворити істинне в хибне і навпаки. Наприклад, «Слони живуть в Африці» істинне судження. Заперечення до цього твердження «Слони жннуть не в Африці хибне судження.

Під час практичних занять. Складання істинних та хибних суджень. Технологія «Мікрофон».

Учні по черзі передають мікрофон і будують істинні судження. Передають мікрофон по другому колу і будують хибні судження. Учитель спостерігає за висловлюваннями учнів і виправляє помилки визначення суджень серед наведених речень.

Робота а парах.

Ви вже знаєте що таке судження. Зараз вам пропонується робота в парах.

Прочитайте записані речення. Визначте, які з них є судженнями. Істипні судження підкресліть червоним олівцем, а хибні - синім.

Співвідношення малюнка і підпису до нього.

Складання суджень.

-  Прочитай підписи під малюнками. Розфарбуй ті малюнки, підписи під якими правильні. Склади одне правильне та одне хибне судження. Запиши їх у зошит.

-  Виправ, де потрібно, неправильний підпис на правильний. Склади з кожним істинне судження, а сусід по парті - хибне до кожного наведеного.

Малювання предмета згідно підпису під ним.

Намалюй предмет так. щоб підпис під ним був правильним.

Знаходження судження та визначення його істинності чи хибності.

Робота в парах.

Серед наведених речень знайди судження. Навпроти судження запишіть істинне воно чи хибне

Порівняння зображеного на малюнку зі змістом судження.

Робота в групах.

Уважно подивіться ня малюнок. Прочитай уважно подані судження. Підкресли тільки істинні судження.

7. Гра «Поміркуй». Робота в групах. Перетворіть істинні судження на хибні.