4. Методика викладання теми «Логічне слідування» Якщо – то – інакше»
Вивчення даної теми проводиться у 4 класі. Учні мають знати які висловлювання називаються логічним слідуванням, вміти утворювати нові висловлювання за допомогою слів «Якщо», «То», вміти утворювати істинні та хибні логічні слідування. Для вивчення цієї теми використовується комп’ютерна програма «Сходинки до інформатики», а саме «Виконавець Восьминіжка». Ознайомлювати дітей з цими поняттями можна з власного досвіду. Наприклад можна взяти такі два висловлювання:
«На світлофорі зелене світло»
«Можна переходити вулицю»
І дати дітям завдання об’єднати ці висловлювання, скориставшись висловлюваннями «якщо» і «то».
Об'єднаємо їх, скориставшись словами якщо й то. Нове висловлення буде таким: «Якщо на світлофорі зелене світло, то можна переходити вулицю». Ми не знаємо, чи є істинними перше й друге висловлення, бо в один момент світло на світлофорі може бути зеленим, а в інший — червоним. Проте цікаво, що нове висловлення, яке ми утворили, є істинним. Висловлення, яке утворюється з двох висловлень за допомогою слів якщо й то,називають логічним слідуванням. Наведемо ще приклади таких висловлень:
■ Якщо з вирію прилітають птахи, то прийшла весна
■ Якщо хлопчик сміється, то у цього хлопчика гарний настрій. ■ Якщо ця істота - риба, то вона живе у воді.
■ Якщо у прямокутника всі сторони рівні, то цей прямокутник - квадрат. Усі ці висловлення істинні. Проте не кожне висловлення, утворене шляхом логічного слідування, є істинним. Поміняємо, наприклад, перші і другі частини деяких з наведених висловлень:
■ Якщо у хлопчика гарний настрій, то він сміється.
■ Якщо істота живе у воді, то ця істота - риба.
Ці висловлення хибні, бо ми не завжди сміємося, коли у нас гарний настрій. І у воді живуть не тільки риби, а й інші тварини. Іноді логічне слідування може на перший погляд здатися істинним, а насправді це не так.Восьминіжка теж уміє виконувати команди циклу. А умови, які вона може перевіряти, тобі вже відомі. Це ті ж самі умови, які ти використовував у команді якщо. Команда циклу тобі знадобиться, щоб допомогтиВосьминіжці потрапити додому. На шляху Восьминіжки — стіна з коралів, розташована справа від неї. Відомо, що десь у стіні, нижче від Восьминіжки, є прохід.
5. Методика викладання теми «Алгоритм из розгалуженням»
Вивчення даної теми проводиться у 4 класі. Де вивчається команда розгалуження – команда, в якій перевіряється умова, і розглядаються алгоритми з розгалуженням.
Приклади алгоритмів з розгалуженням можуть бути побудовані на основі правил правопису слів у українській мові або на основі різних життєвих ситуацій, в яких потрібно приймати рішення і які можуть бути описані реченнями у формі "якщо …, то" або "якщо …, то …, інакше …".
Не наголошуються, але на прикладах демонструються особливості повної та скороченої форм команди розгалуження.
Підійшовши до переходу, треба зупинитися і подивитися на світлофор. Якщо сигнал світлофора зелений, то можна переходити вулицю. Інакше (якщо світло червоне), переходити вулицю не можна. Слід обов’язково дочекатися зеленого сигналу світлофора.
Ситуації, коли, залежно від того, чи виконується умова, треба приймати різні рішення або виконувати різні дії, трапляються часто. Таку ситуацію в алгоритмах називають розгалуженням, а на блок-схемах команду перевірки умови записують у блоці, що має форму ромба.
На уроках української мови ми вивчали правило написання префікса с- або з-. Префікс слід обирати залежно від літери, з якої починається корінь слова. А от як виглядатиме бло-схема цього алгоритму.
Лише один з виконавців – Восьминіжка – має в своїй системі команд структуру розгалуження, а тому забезпечує виконання алгоритмів з розгалуженням. Також програма у "Скарбниці знань"
Ознайомлення з кожною алгоритмічною структурою здійснюється за схожою схемою: наведення прикладів алгоритмів відповідної структури, з’ясування ключових слів для запису структури та їх позначень на блок-схемах, реалізація системи вправ на виконання, відшукування та виправлення помилок, конструювання та видозміни алгоритмів. У ході виконання вправ учні вчаться аналізувати ситуації, синтезувати, порівнювати та оцінювати результати. Формується алгоритмічне та структурно-логічне мислення школярів.