2. Скласти доповідну або пояснювальну записки.

Директорові Вінницького

технічного коледжу

Домінському О.С.

студентки групи 3Ф2

Смільської Валентини Сергіївни

Пояснювальна записка

Я не відвідував заняття з 24.10 до 28.10.2012 р. у зв’язку з перебуванням у лікарні за місцем проживання батьків. Довідка додається.

29.10.2012р. Смільська В.С.

3. Складіть 5 речень з відокремленими додатками в сполученні з прийменниками крім, за винятком, замість.

1. На світі все знайдеш, крім рідної матері. 2. Усі учні, за винятком учителя, дивилися на їжачка здивовано. 3. Усі мешканці села, за винятком дітей, поспішали в поле 4. На світі нічого не відчуєш, крім відчаю.5. На краю села, замість похилої хатини, стояв великий будинок.

Їхнє відокремлення залежить від смислового навантаження. Відокремлюються насамперед додатки, які вводяться до речення за допомогою слів крім, окрім, опріч, зокрема, замість, за винятком, на відміну від, навіть. Вони виступають з іменником у родовому відмінку.

Білет 21

1. Орфографічні норми сучасної української літературної мови.

Написання складних слів

Складні іменники пишуться разом або через дефіс.

2. Правопис географічних назв

Географічні назви можуть писатися залежно від структури разом, окремо і через дефіс.

Разом пишуться назви, утворені з прикметника та іменника, числівника та іменника, двох іменників за допомогою сполучних звуків о, е, и, напр.:Дніпропетровськ, П’ятихатки, Верболози, але Азово-Чорномор’я; здієсловом наказового способу в першій частині, напр.: Гуляйполе; з

другою частиною -град, -город, -піль, -поль, -абад, -акан, -бург, -ленд, -таун, -шир, -штадт, напр.: Сімферополь, Кемберленд.Окремо пишуться назви, що складаються з прикметника та іменника, напр.:Біла Церква; з похідного від географічної назви прикметника таноменклатурного терміна, напр.: Середземне море; з іменника йпорядкового числівника, який може стояти перед іменником або післянього, напр.: Залісся Перше; з імені та прізвища або імені й по

батькові, напр.: село Івана Франка.Через дефіс пишуться назви, утворені з двох іменників або іменника таприкметника, з двох імен або імені та прізвища (прізвиська) зі зміноюформи другого компонента, напр.: Кам’янець-Подільський,

Івано-Франківськ; іншомовні назви, напр.: Буенос-Айрес; слова з першими

частинами соль-, спас-, усть-, вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-,

санта-, сен-, сент- і под., а також з кінцевими частинами -ривер, -сіті,

-сквер, -стрит, -фіорд, напр.: Усть-Каменогорськ, Сан-Франциско; назви,

утворені з іменників, що поєднуються українськими чи іншомовними

прийменниками, сполучниками або мають при собі частку, артикль, напр.:

Франкфурт-на-Майні, Лос-Анджелес.

3. Написання слів іншомовного походження

Слова іншомовного походження пишуться за такими правилами: звук л на письмі передається твердо і м’яко, напр.: бланк, лістинг; після лпишеться е, а не є, напр.: легат, левередж; в узагальнених словахприголосні не подвоюються, але в деяких назвах та в похідних від нихсловах зберігається подвоєння, напр.: сума, маса, тонна, Діккенс,голландський; на стику префіксів і коренів можуть поєднуватися однаковіприголосні звуки, напр.: контрреволюція, іммобілізація; на початку і всередині слова перед голосним та й пишеться і, а не и, напр.: іпотека,індосамент; сполучення голосних іа, іу, іо не змінюється, а іе