- •Електронний посібник «Легка атлетика»
- •1 Легка атлетика у системі фізичного виховання
- •1.1 Класифікація і загальна характеристика легкоатлетичних вправ
- •Запитання для самоконтролю.
- •2 Методика навчання видів легкої атлетики і техніка вправ
- •2.1 Спортивна ходьба
- •Запитання для самоконтролю.
- •2.2 Біг на середні і довгі дистанції
- •2.3 Біг на місцевості (крос).
- •Запитання для самоконтролю.
- •Запитання для самоконтролю.
- •2.4 Біг на наддовгі дистанції
- •2.5 Біг на короткі дистанції
- •Запитання для самоконтролю.
- •2.6 Естафетний біг
- •Запитання для самоконтролю.
- •2.7 Бар'єрний біг
- •Запитання для самоконтролю.
- •2.8 Біг на 3000м з перешкодами («стипль-чез»)
- •Запитання для самоконтролю.
- •Стрибок з жердиною
Запитання для самоконтролю.
1 Як називають легку атлетику ?
2 Які розділи легкої атлетики ?
3 Які є види бігу ?
4 Які є види стрибків ?
5 Які є види метань ?
2 Методика навчання видів легкої атлетики і техніка вправ
2.1 Спортивна ходьба
Техніка. Ходьба — найпоширеніший природний спосіб пересування. Під час ходьби людина весь час опирається об землю однією ногою (одиночна опора) або обома (подвійна опора), в той час як при бігу одноопорні періоди чергуються з безопорними (фазою польоту).
Спортивна ходьба має багато спільного із звичайною, але значно складніша за координацією й ефективніша. Швидкість спортивної ходьби може бути в 2—2,5 рази більшою від звичайної внаслідок довших кроків і більшої їх частоти (при звичайній ходьбі довжина кроку 80—90 см,а при спортивній — 105—120; частота кроків за хвилину становить відповідно 110—120 та 180—200 і більше).
Аналізувати техніку спортивної ходьби зручніше з одноопорного положення скорохода в момент вертикалі (рис.1). Опорна нога випрямлена в коліні, махова зігнута (1) і маятникоподібним рухом стегна виноситься вперед і трохи вгору (2).Одночасно з просуванням ЗЦВ тіла вперед опорна нога, залишаючись випрямленою, переходить з вертикального положення у похиле. В момент, коли стопа, відштовхуючись, ще торкається носком ґрунту, друга нога закінчує випрямлення вперед і становиться п'яткою на грунт.
Двоопорне положення триває соті частки секунди, потім вага тіла переноситься на ногу, виставлену вперед. Після відштовхування стопою гомілка трохи піднімається вгору-назад (4) під дією інерційно- реактивних сил, що виникають внаслідок переміщення тіла вперед і руху стегна вниз-вперед. Використовуючи цей рух, спортсмен швидко
Рис.
1
виносить ногу вперед (5). Стопа махової ноги піднімається над грунтом невисоко, потім досягає моменту вертикалі, і всі наступні рухи виконуються так само, як і в положеннях 2, 3, 4 і 5.
Положення тулуба при спортивній ходьбі вертикальне, але можливий нахил вперед для полегшення відштовхування.
Рухи таза навколо вертикальної осі сприяють збільшенню довжини кроку (рис.2). Повороти плечей і таза в протилежні сторони зрівноважують рухи ніг і таза, зменшують відхилення ЗЦВ тіла від прямолінійного просування і сприяють збільшенню м'язових зусиль при відштовхуванні (внаслідок попереднього розтягування м'язів і збільшення амплітуди їх скорочення). Руки спортсмен тримає зігнутими (кут згинання міняється) і енергійно рухає ними назад-вперед.
Швидкість ходьби може зменшуватися при бокових відхиленнях ЗЦВ тіла від прямолінійного руху. Причина відхилень — поперемінне розташування опори збоку відносно середньої лінії пересування. Щоб зменшити відхилення, спортсмени намагаються ставити стопи внутрішнім краєм впритул до прямої лінії.
Навчання техніки. В основі техніки спортивної ходьби лежать елементи ходьби звичайної. Тому, перш ніж приступати до навчання спортивної ходьби, бажано усунути відхилення від правильної ходи з тим, щоб учень міг ходити вільно і природно. Крім того, початківець повинен уміти виконувати такі вправи:
Нахил тулуба вперед з різних вихідних положень — стоячи ноги разом, нарізно; сидячи ноги разом і ноги нарізно.
Колові рухи тазом.
Ходьба на п'ятках з піднятими носками по доріжці стадіону, піску або іншому м'якому грунту.
Ходьба прямо з натискуванням кистями рук на колінний суглоб до повного випрямлення ніг.
Ходьба на гору ставлячи випрямлені ноги і натискаючи на колінний суглоб до відчуття повного розгинання ноги.
Ходьба із якомога вищим підніманням носка стопи вгору і перекатом з п'ятки на всю стопу.
З вихідного положення ноги на ширині плечей із штангою на плечах, руки на кінцях грифа або диска — повороти тулуба, починаючи вправу з руху таза вперед.
Рис. 2
Стоячи спиною до партнера на відстані одного кроку — передавання набивного м'яча вправо і вліво.
Після цього приступають до безпосереднього навчання техніки спортивної ходьби.
Завдання 1. Створити в учнів правильне уявлення і розуміння техніки спортивної ходьби.
Засоби. 1. Пояснення суті і особливостей техніки спортивної ходьби. 2. Роз'яснення правил і організації змагань. 3. Демонстрування техніки спортивної ходьби (зразковий показ, розбір кінограм, кіно- кінцівок, схем, фотографій). 4. Самостійні спроби учнів пройти спортивною ходьбою 2—3 рази відрізки по 60—80м.
Методичні вказівки. Після пояснення техніку демонструють із змагальною і меншою швидкістю.
Завдання 2. Навчити ставити ногу і робити перекат через стопу.
Засіб. Ходьба прямо по 60—80 м ставлячи випрямлену в коліні ногу до середньої лінії тулуба з перекатом через зовнішню частину стопи.
Методичні вказівки. Руки рухаються, як і при звичайній ходьбі. Ходьбу поступово прискорюють, збільшуючи частоту кроків.
Завдання 3. Оволодіти рухами таза навколо вертикальної осі, поєднуючи їх з рухами ніг.
Засоби. 1. Стоячи на місці, навперемінне перенесення ваги тіла на опорну ногу з виведенням таза і коліна вільної ноги. 2. Ходьба широким кроком, акцентуючи рухи таза навколо вертикальної осі. 3. Ходьба із ставленням правої стопи зліва, а лівої — справа від середньої лінії («плутана хода»), 4. Ходьба попередньо повертаючи таз і ставлячи ногу до лінії.
Методичні вказівки. Відрізки для ходьби до 100м\ акцентувати увагу на рухи таза навколо вертикальної осі.
Завдання 4. Навчити рухів руками у спортивній ходьбі.
Засоби. 1. Стоячи на місці, навперемінні рухи руками вперед- всередину до середньої площини тіла і назад трохи назовні. 2. Ходьба з майже випрямленими руками. 3. Ходьба із згинанням рук під різним кутом. 4. Спортивна ходьба в цілому.
Методичні вказівки. Рухи руками треба виконувати вільно, без зайвого напруження. Виконуючи третю вправу, треба 20— 30 м пройти з майже випрямленими руками, а 50—60 м із зігнутими (у ліктях) під кутом, не меншим ніж 90°.
Завдання 5. Удосконалюватися в техніці спортивної ходьби по прямій.
Засіб. Спортивна ходьба по прямій.
Методичні вказівки. Учні багаторазово проходять відрізки до 100м, викладач уважно стежить за кожним з них, допомагає усунути помилки повторенням раніше вивчених вправ. В міру удосконалення техніки можна збільшувати швидкість ходьби.
Завдання 6. Оволодіти технікою спортивної ходьби по повороту.
Засоби. 1. Повільна спортивна ходьба на повороті. 2. Те саме, у швидкому темпі. 3. Спортивна ходьба в швидкому темпі по колу діаметром 15—20м.4. Спортивна ходьба «змійкою». 5. Ходьба на повороті з виходом на пряму. 6. Ходьба по прямій з входом у поворот.
Методичні вказівки. Під час ходьби на повороті треба стежити, щоб учні розвертали ступні носками до центра кола і в цей же бік нахиляти тулуб.
При ходьбі на повороті проти стрілки годинника праву руку відводять назад-назовні більше, ніж під час ходьби прямо. «Змійкою» ходять таким чином: 5—6 кроків по дузі вліво і стільки ж кроків вправо. Ходьба може виконуватись на відрізках до 200м.
Завдання 7. Навчити особливостей техніки спортивної ходьби на підйомах і спусках.
Засоби. 1. Спортивна ходьба на гору. 2. Те саме, згори.
Методичні вказівки. Спочатку вправи виконують на пологому спуску, поступово збільшуючи крутість. Швидкість також зростає в міру оволодіння технікою ходьби. Під час ходьби на гору треба нахиляти тулуб вперед і тим більше, чим крутіший підйом. Руки згинають більше, ніж при ходьбі по рівному. Щоб не зменшувати швидкість ходьби, збільшують частоту кроків. При спусках тулуб треба відхиляти назад і тим більше, чим крутіший спуск. Такі вправи спочатку виконують на невеликих відрізках (20—40м).
Завдання 8.Удосконалення в техніці спортивної ходьби.
Засоби. Спортивна ходьба на 100—400м з різною швидкістю.
Методичні вказівки. Ходьбу виконують на рівному місці, на повороті і на похилій дорозі. Довжину відрізків шляху можна поступово збільшувати до 400м і більше. Викладач контролює точність, узгодженість і вільність рухів.
