Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия ЕЛ. ПОСІБНИК ЛА .docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
9 Мб
Скачать
☆

Запитання для самоконтролю.

1 Як називають легку атлетику ?

2 Які розділи легкої атлетики ?

3 Які є види бігу ?

4 Які є види стрибків ?

5 Які є види метань ?

2 Методика навчання видів легкої атлетики і техніка вправ

2.1 Спортивна ходьба

Техніка. Ходьба — найпоширеніший природний спосіб пересування. Під час ходьби людина весь час опирається об землю однією ногою (одиночна опора) або обома (подвійна опора), в той час як при бігу одноопорні періоди чергуються з безопорними (фазою польоту).

Спортивна ходьба має багато спільного із звичайною, але значно складніша за координацією й ефективніша. Швидкість спортивної ходьби може бути в 2—2,5 рази більшою від звичайної внаслідок дов­ших кроків і більшої їх частоти (при звичайній ходьбі довжина кроку 80—90 см,а при спортивній — 105—120; частота кроків за хвилину становить відповідно 110—120 та 180—200 і більше).

Аналізувати техніку спортивної ходьби зручніше з одноопорного положення скорохода в момент вертикалі (рис.1). Опорна нога ви­прямлена в коліні, махова зігнута (1) і маятникоподібним рухом стегна виноситься вперед і трохи вгору (2).Одночасно з просуванням ЗЦВ тіла вперед опорна нога, залишаючись випрямленою, переходить з вертикального положення у похиле. В момент, коли стопа, відштовхуючись, ще торкається носком ґрунту, друга нога закінчує випрямлення вперед і становиться п'яткою на грунт.

Двоопорне положення триває соті частки секунди, потім вага тіла переноситься на ногу, виставлену вперед. Після відштовхування стопою гомілка трохи піднімається вгору-назад (4) під дією інерційно- реактивних сил, що виникають внаслідок переміщення тіла вперед і руху стегна вниз-вперед. Використовуючи цей рух, спортсмен швидко

Рис. 1

виносить ногу вперед (5). Стопа махової ноги піднімається над грунтом невисоко, потім досягає моменту вертикалі, і всі наступні рухи виконуються так само, як і в положеннях 2, 3, 4 і 5.

Положення тулуба при спортивній ходьбі вертикальне, але можливий нахил вперед для полегшення відштовхування.

Рухи таза навколо вертикальної осі сприяють збільшенню довжини кроку (рис.2). Повороти плечей і таза в протилежні сторони зрівноважують рухи ніг і таза, зменшують відхилення ЗЦВ тіла від прямолінійного просування і сприяють збільшенню м'язових зусиль при відштовхуванні (внаслідок попереднього розтягування м'язів і збільшення амплітуди їх скорочення). Руки спортсмен тримає зігнутими (кут згинання міняється) і енергійно рухає ними назад-вперед.

Швидкість ходьби може зменшуватися при бокових відхиленнях ЗЦВ тіла від прямолінійного руху. Причина відхилень — поперемінне розташування опори збоку відносно середньої лінії пересування. Щоб зменшити відхилення, спортсмени намагаються ставити стопи внут­рішнім краєм впритул до прямої лінії.

Навчання техніки. В основі техніки спортивної ходьби лежать еле­менти ходьби звичайної. Тому, перш ніж приступати до навчання спортивної ходьби, бажано усунути відхилення від правильної ходи з тим, щоб учень міг ходити вільно і природно. Крім того, початківець повинен уміти виконувати такі вправи:

  1. Нахил тулуба вперед з різних вихідних положень — стоячи ноги разом, нарізно; сидячи ноги разом і ноги нарізно.

  2. Колові рухи тазом.

  3. Ходьба на п'ятках з піднятими носками по доріжці стадіону, піску або іншому м'якому грунту.

  4. Ходьба прямо з натискуванням кистями рук на колінний суглоб до повного випрямлення ніг.

  5. Ходьба на гору ставлячи випрямлені ноги і натискаючи на колінний суглоб до відчуття повного розгинання ноги.

  6. Ходьба із якомога вищим підніманням носка стопи вгору і пе­рекатом з п'ятки на всю стопу.

  7. З вихідного положення ноги на ширині плечей із штангою на плечах, руки на кінцях грифа або диска — повороти тулуба, починаючи вправу з руху таза вперед.

Рис. 2

  1. Стоячи спиною до партнера на відстані одного кроку — пере­давання набивного м'яча вправо і вліво.

Після цього приступають до безпосереднього навчання техніки спортивної ходьби.

Завдання 1. Створити в учнів правильне уявлення і розуміння тех­ніки спортивної ходьби.

Засоби. 1. Пояснення суті і особливостей техніки спортивної ходьби. 2. Роз'яснення правил і організації змагань. 3. Демонстрування техніки спортивної ходьби (зразковий показ, розбір кінограм, кіно- кінцівок, схем, фотографій). 4. Самостійні спроби учнів пройти спортивною ходьбою 2—3 рази відрізки по 60—80м.

Методичні вказівки. Після пояснення техніку демонструють із змагальною і меншою швидкістю.

Завдання 2. Навчити ставити ногу і робити перекат через стопу.

Засіб. Ходьба прямо по 60—80 м ставлячи випрямлену в коліні ногу до середньої лінії тулуба з перекатом через зовнішню частину стопи.

Методичні вказівки. Руки рухаються, як і при звичайній ходьбі. Ходьбу поступово прискорюють, збільшуючи частоту кроків.

Завдання 3. Оволодіти рухами таза навколо вертикальної осі, по­єднуючи їх з рухами ніг.

Засоби. 1. Стоячи на місці, навперемінне перенесення ваги тіла на опорну ногу з виведенням таза і коліна вільної ноги. 2. Ходьба широким кроком, акцентуючи рухи таза навколо вертикальної осі. 3. Ходьба із ставленням правої стопи зліва, а лівої — справа від се­редньої лінії («плутана хода»), 4. Ходьба попередньо повертаючи таз і ставлячи ногу до лінії.

Методичні вказівки. Відрізки для ходьби до 100м\ акцентувати увагу на рухи таза навколо вертикальної осі.

Завдання 4. Навчити рухів руками у спортивній ходьбі.

Засоби. 1. Стоячи на місці, навперемінні рухи руками вперед- всередину до середньої площини тіла і назад трохи назовні. 2. Ходь­ба з майже випрямленими руками. 3. Ходьба із згинанням рук під різним кутом. 4. Спортивна ходьба в цілому.

Методичні вказівки. Рухи руками треба виконувати віль­но, без зайвого напруження. Виконуючи третю вправу, треба 20— 30 м пройти з майже випрямленими руками, а 50—60 м із зігнутими (у ліктях) під кутом, не меншим ніж 90°.

Завдання 5. Удосконалюватися в техніці спортивної ходьби по прямій.

Засіб. Спортивна ходьба по прямій.

Методичні вказівки. Учні багаторазово проходять відрізки до 100м, викладач уважно стежить за кожним з них, допомагає усунути помилки повторенням раніше вивчених вправ. В міру удоско­налення техніки можна збільшувати швидкість ходьби.

Завдання 6. Оволодіти технікою спортивної ходьби по повороту.

Засоби. 1. Повільна спортивна ходьба на повороті. 2. Те саме, у швидкому темпі. 3. Спортивна ходьба в швидкому темпі по колу діаметром 15—20м.4. Спортивна ходьба «змійкою». 5. Ходьба на повороті з виходом на пряму. 6. Ходьба по прямій з входом у поворот.

Методичні вказівки. Під час ходьби на повороті треба стежити, щоб учні розвертали ступні носками до центра кола і в цей же бік нахиляти тулуб.

При ходьбі на повороті проти стрілки годинника праву руку відводять назад-назовні більше, ніж під час ходьби прямо. «Змійкою» ходять таким чином: 5—6 кроків по дузі вліво і стільки ж кроків вправо. Ходьба може виконуватись на відрізках до 200м.

Завдання 7. Навчити особливостей техніки спортивної ходьби на підйомах і спусках.

Засоби. 1. Спортивна ходьба на гору. 2. Те саме, згори.

Методичні вказівки. Спочатку вправи виконують на пологому спуску, поступово збільшуючи крутість. Швидкість також зростає в міру оволодіння технікою ходьби. Під час ходьби на гору треба нахиляти тулуб вперед і тим більше, чим крутіший підйом. Руки згинають більше, ніж при ходьбі по рівному. Щоб не зменшувати швидкість ходьби, збільшують частоту кроків. При спусках тулуб треба відхиляти назад і тим більше, чим крутіший спуск. Такі вправи спо­чатку виконують на невеликих відрізках (20—40м).

Завдання 8.Удосконалення в техніці спортивної ходьби.

Засоби. Спортивна ходьба на 100—400м з різною швидкістю.

Методичні вказівки. Ходьбу виконують на рівному місці, на повороті і на похилій дорозі. Довжину відрізків шляху можна поступово збільшувати до 400м і більше. Викладач контролює точність, узгодженість і вільність рухів.