- •Мовознавство як наука. Предмет мовознавства. Часткове і загальне, описове та історичне мовознавство
- •Практичне і наукове значення мовознавства. Прикладна лінгвістика та її проблеми
- •Мовознавство в системі наук. Проблеми мовознавства. Зв`язок з іншими науками
- •Мова, її природа і функції
- •Мова і мислення
- •Методи експериментальної фонетики
- •Акустичний аспект фонетики. Акустичні характеристики звуків: тон, висота, сила, тривалість, тембр
- •Відмінності між голосними і приголосними. Класифікація голосних
- •Біологічний аспект фонетики. Процес творення звуків. Артикуляційна база мови
- •Будова і функції органів говірного апарату
- •Півголосні, дифтонги і трифтонги
- •Класифікація приголосних за активним діючим органом
- •Класифікація приголосних за способом творення
- •Принципи класифікації приголосних. Класифікація приголосних за участю голосу
- •Вид додаткового забарвлення звуків
- •Лінгвістичний аспект фонетики. Фонема і звук. Функції фонеми
- •Фонема і її варіанти
- •Фонетичні закони і їх наслідок
- •Загальне питання про фонетичні зміни. Фактори і типи фонетичних змін
- •Науки, які займаються проблемами теорії письма
- •Склад. Основні теорії складу. Види складів
- •Типи словесного наголосу
- •Інтонація
- •Письмо: період доначертального письма
- •Типи начертального письма
- •Графіка. Співвідношення між звуками і буквами
- •Фонетичне членування мовного потоку. Фраза, синтагма, фонетичне слово
- •Орфографія та її принципи
- •Позиційні звукові зміни(редукція, ступені редукції, умови редукції)
- •Типи синтаксичного наголосу. Складовий акцент
- •Акомодація. Асиміляція і дисиміляція
- •Вторичні звукові зміни
- •Проблема вивчення слова у сучасній лексикології
- •Лексикографія. Типи словників
- •Граматика як наука. Принципи опису граматичної будови мови
- •Граматична категорія. Принципи визначення. Класифікація.
- •Структура граматичної категорії. Поняття про нейтралізацію граматичного протиставлення
- •Історичні зміни в системі граматичних категорій
- •Поняття про історичний розвиток мови
- •Поняття про морфему. Типи морфем за значенням
- •Класифікація морфем за місцем у слові, особливостями вживання та формою вираження
- •Слово і морфема
- •Словотвір. Динамічний аспект словотвору: етапи словотворчого процесу
- •Статичний аспект словотвору: твірна основа, формант, деформант, словотвірний тип, словотвірна категорія
- •Історичні зміни морфологічної будови слова
- •Зміни в системі частин мови. Відношення між частинами мови і членами речення в історичному аспекті
- •Класифікація слів за частинами мови(1,2)
- •Класифікація слів за частинами мови(сучасний)
- •Стилістика. Основні поняття і розділи
- •Способи словотворення: морфологічний
- •Морфолого- синтаксичний спосіб словотворення
- •Способи словотворення
- •Характеристика функціональних стилів
- •Еволюція поглядів на предмет синтаксису і загальний огляд
- •Речення і його ознаки. Граматичне членування речення
- •Словосполучення, їх класифікація. Словосполучення і синтагма
- •Актуальне членування речення
- •Афіксація як граматичний спосіб
- •Морфологічні способи вираження граматичних значень(крім афіксації)
- •Спосіб службових слів
- •Порядок слів і синтаксичні зв`язки як граматичні способи. Аналітичні і синтетичні мови
- •Історичні зміни синтаксичної будови мови
- •Елементарні смислові частини тексту
- •Історичні зміни словникового складу
- •Поняття про класифікацію мов світу
- •Загальна характеристика індо-європейської сім`ї мов
- •Типологічна класифікація мов
Словосполучення, їх класифікація. Словосполучення і синтагма
Словосполучення — група виразів, утворена за нормами мови з двох або більше повнозначних слів, пов'язаних між собою синтаксично, використовувана як лексично-семантичний матеріал номінативної (знакової) функції в реченні й поза ним. За зовн.-синтаксичними стосунками С. поділяються на сурядні (перелікові — безсполучникові та сполучникові єднального, розділового й зіставнопротиставного характеру), що утворюють незамкнені ряди чи пари слів (напр., поле, і гай, і гори) і на підрядні С. У підрядних С. одне слово завжди надрядне (панівне, підпорядкувальне, означуване), інші — залежні, означувані (напр., висока хата, хати села, писати листа). За надрядним словом С. поділяються на субстантивні — безприйменникові (ріг хати) й прийменникові, ад'єктивні (високий ростом), прономінальні (ми всі), нумеральні (п'ять вершників). адвербіальні (дуже гарно) й вербальні (читати книжку), причому кожне з них має по 6 комбінаційних різновидів (напр., субстантивно-нумеральне С.: три яблука)
Актуальне членування речення
Актуальне членування речення — це членування речення за змістом на дві частини: предмет мовлення і те, що про нього говориться.
Речення має дві змістові частини: одна з них називає предмет мовлення, інша позначає (повідомляє) якусь нову інформацію про нього. Друга частина є головною. Вихідна частина висловлювання (дане, відоме) називається темою, а та частина, яка щось стверджує про тему, — ремою. Ці дві частини відповідно ще називають психологічним (логічним) суб'єктом і психологічним (логічним) предикатом.
Основними засобами актуального членування є інтонація (постановка логічного наголосу) і порядок слів.
Актуальне членування речення служить одним із засобів зв'язку речень у тексті.
Існує два основних типи співвідношення тем у сусідніх реченнях:
1)послідовний (темою наступного речення є тема попереднього): В аудиторію ввійшов декан.
2)паралельний (одна й та сама тема повторюється в декількох реченнях):
Афіксація як граматичний спосіб
Приєднання до кореня або основи різних типів афіксів з метою виразити певне граматичне значення. Залежно від афікса виділяють:
Префіксація : значення виду, значення найвищого ступеня порівняння
Пост фіксація: граматичне значення виду, граматичне значення ступеню порівняння, граматичне значення числа, граматичне значення відмінка, граматичне значення роду
Конфіскація- вираження граматичного значення за допомогою конфікса. У слов`янських мовах конфікси виконують диреваційні ф-ції.(утвор.нові слова)
Морфологічні способи вираження граматичних значень(крім афіксації)
Морфологічний- спосіб, при допомозі якого граматичне значення виражається в межах слова.
Словоскладання(композиція)- з`єднання слів або їх основ для вираження певних семантичних відношень між граматичними поняттями(предмет+його ознака)
Модифікація- видозміни звукового складу морфем з метою виразити певне ГЗ.
Внутрішня флексія полягає у зміні звукового складу кореня.
Редуплікація- часткове або повне подвоєння основи з метою виразити певне ГЗ. Розрізняють повну і часткову.
Суплеція(суплетивація, суплетивізм)- використання різнокореневих і різноосновних слів для вираження ГЗ.
Конверсія – перехід слова в інше синтаксичне оточення або в іншу систему форм, наслідком якого є зміна граматичних ознак слова.
Супрафіксація- вираження ГЗ при допомозі засобів фонетичної організації слів і речень. Виділяють:
1)наголос- виражає ГЗ шляхом зміни місця наголосу
2)інтонація: оформляє речення як розповідне, окличне, питальне, спонукальне; допомагає відрізняти просте від складного; надає різним елементам мовлення значення наказу
