- •Мовознавство як наука. Предмет мовознавства. Часткове і загальне, описове та історичне мовознавство
- •Практичне і наукове значення мовознавства. Прикладна лінгвістика та її проблеми
- •Мовознавство в системі наук. Проблеми мовознавства. Зв`язок з іншими науками
- •Мова, її природа і функції
- •Мова і мислення
- •Методи експериментальної фонетики
- •Акустичний аспект фонетики. Акустичні характеристики звуків: тон, висота, сила, тривалість, тембр
- •Відмінності між голосними і приголосними. Класифікація голосних
- •Біологічний аспект фонетики. Процес творення звуків. Артикуляційна база мови
- •Будова і функції органів говірного апарату
- •Півголосні, дифтонги і трифтонги
- •Класифікація приголосних за активним діючим органом
- •Класифікація приголосних за способом творення
- •Принципи класифікації приголосних. Класифікація приголосних за участю голосу
- •Вид додаткового забарвлення звуків
- •Лінгвістичний аспект фонетики. Фонема і звук. Функції фонеми
- •Фонема і її варіанти
- •Фонетичні закони і їх наслідок
- •Загальне питання про фонетичні зміни. Фактори і типи фонетичних змін
- •Науки, які займаються проблемами теорії письма
- •Склад. Основні теорії складу. Види складів
- •Типи словесного наголосу
- •Інтонація
- •Письмо: період доначертального письма
- •Типи начертального письма
- •Графіка. Співвідношення між звуками і буквами
- •Фонетичне членування мовного потоку. Фраза, синтагма, фонетичне слово
- •Орфографія та її принципи
- •Позиційні звукові зміни(редукція, ступені редукції, умови редукції)
- •Типи синтаксичного наголосу. Складовий акцент
- •Акомодація. Асиміляція і дисиміляція
- •Вторичні звукові зміни
- •Проблема вивчення слова у сучасній лексикології
- •Лексикографія. Типи словників
- •Граматика як наука. Принципи опису граматичної будови мови
- •Граматична категорія. Принципи визначення. Класифікація.
- •Структура граматичної категорії. Поняття про нейтралізацію граматичного протиставлення
- •Історичні зміни в системі граматичних категорій
- •Поняття про історичний розвиток мови
- •Поняття про морфему. Типи морфем за значенням
- •Класифікація морфем за місцем у слові, особливостями вживання та формою вираження
- •Слово і морфема
- •Словотвір. Динамічний аспект словотвору: етапи словотворчого процесу
- •Статичний аспект словотвору: твірна основа, формант, деформант, словотвірний тип, словотвірна категорія
- •Історичні зміни морфологічної будови слова
- •Зміни в системі частин мови. Відношення між частинами мови і членами речення в історичному аспекті
- •Класифікація слів за частинами мови(1,2)
- •Класифікація слів за частинами мови(сучасний)
- •Стилістика. Основні поняття і розділи
- •Способи словотворення: морфологічний
- •Морфолого- синтаксичний спосіб словотворення
- •Способи словотворення
- •Характеристика функціональних стилів
- •Еволюція поглядів на предмет синтаксису і загальний огляд
- •Речення і його ознаки. Граматичне членування речення
- •Словосполучення, їх класифікація. Словосполучення і синтагма
- •Актуальне членування речення
- •Афіксація як граматичний спосіб
- •Морфологічні способи вираження граматичних значень(крім афіксації)
- •Спосіб службових слів
- •Порядок слів і синтаксичні зв`язки як граматичні способи. Аналітичні і синтетичні мови
- •Історичні зміни синтаксичної будови мови
- •Елементарні смислові частини тексту
- •Історичні зміни словникового складу
- •Поняття про класифікацію мов світу
- •Загальна характеристика індо-європейської сім`ї мов
- •Типологічна класифікація мов
Біологічний аспект фонетики. Процес творення звуків. Артикуляційна база мови
Біологічний (фізіологічний, артикуляційний)- вивчення звукових явищ із оглядом на ті процеси, які відбуваються в говірному апараті під час утворення звуків, та частина фонетики, яка вивчає звуки у біологічному аспекті називається артикуляційною фонетикою.
У процесі мовлення (в реальних умовах) представлені не окремі звуки, а звуковий потік, де найменшою вимовлюваною одиницею є не звук, а склад. Оскільки під час говоріння звуки вимовляють один за одним досить швидко, то екскурсія наступного звука накладається на рекурсію, іноді навіть на витримку попереднього. Звуки зливаються у звуковий ланцюжок, окремі компоненти якого мають достатню артикуляційну ок-ресленість, щоб виразити відповідні фонеми, але частину своїх артикуляційних ознак, наявних при окремій вимові звука, втрачають.
Артикуляційна фонетика- розділ фонетики, який вивчає роботу органів вимови. Щоб звуки були сприйняті слухачем, їх необхідно вимовляти , а звуки ми вимовляємо завдяки апарату мовлення. Усі люди легко вимовляють звуки рідної мови, а звуки іноземної мови викликають певні труднощі. Артикуляційна база є стійкою і сталою. Зберігається вона у свідомості людини як сукупність взірців, еталонів усіх звуків та їх різновидів і поєднань, притаманних певній мові.
Будова і функції органів говірного апарату
Говірний апарат – сукупність різних органів, об`єднаних їх використанням в утворені звуків. ГА складається з 3 частин: 1дихальний апарат - діафрагма – головний елемент дихальне горло - бронхи, з`єднані з легенями - спирається на діафрагму – грудна клітина
2гортань – головна ф-ція – утворення голосу ,шитовидний хрящ – захисна ф-ція, персневидний хрящ – з`єднає гортань з дихальним горлом, голосові зв`язки – отвір між голосовими зв`язками - голосова щелина, пірамідальні хрящі – керують формою голосової щелини
3надгортанні порожнини – порожнина глотки – ротова порожнина – носова порожнина
Ротова :1 губи (регулюють форму отвору, коли вони витягуються., з`являється порожнина), 2зуби, 3язик, верхня частина ротової порожнини є дентальною, або зубною, входять альвеоли(дьосна), тверде піднебіння, м`яке піднебіння, маленький язичок, 4 м`яке піднебіння – активний орган, відкриває і закриває вхід до носової порожнини, 5 маленький язичок :кінчик, спинка, корінь. Всі органи поділяються на 2 групи: активні(більш або менш рухомі органи, яким належать головна роль при творенні звуків. Язик, губи, маленький язичок, м`яке піднебіння, задня стінка глотки) і пасивні(зуби, альвеоли, тверде піднебіння).
Відмінності між голосними і приголосними. Класифікація голосних
Відмінності між голосними і приголосними:
При утворенні голосних повітря проходить вільно, приголосних – наштовхується на перешкоди й долає їх.
При утворенні голосних мовні ограни напруженні, приголосних – напруженість розподіляється нерівномірно.
Голосні характеризуються слабкою силою повітря, приголосні – повітря виходить інтенсивно.
Голосні – тональні, складаються з голосу, приголосні – із голосу і шуму, або тільки з шуму.
Голосні – складотворні елементи, приголосні – нескладотворчі.
Класифікація голосних є фізіологічною за характером . Голосні поділяються на 2 категорії: прості голосні (монофтонги), складні голосні (поліфтонги). Монофтонги класифікуються на основі кількох принципів. Бувають основні і неосновні. Основні: ряд(визначається рухом язика в горизонтальному напрямі. Є голосні переднього,середнього,заднього ряду. ), піднебіння(визначається рухом язика по вертикалі. Буває високе,середнє, низьке), участь губів(лабіалізовані та не лабіалізовані).
