50. Відповідальність сторін у до­го­ворі транс­порт­но­го екс­пе­ди­ру­ван­ня

Відно­си­ни сторін у до­го­ворі транс­порт­но­го екс­пе­ди­ру­ван­ня ре­гла­мен­ту­ють­ся по­ло­жен­ня­ми ст. 316 ГК України, стаття­ми 929-​935 ЦК України і За­ко­ну України «Про транспортно-екс­педиторську діяльність» від 1 липня 2004 р. (далі - Закон).

Згідно зі ст. 14 За­ко­ну екс­пе­ди­тор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо про­во­ди­ло­ся кон­трольне зва­жу­ван­ня у при­сут­ності пред­став­ни­ка перевізника, що зафіксо­ва­но його підпи­сом, на­лежність упа­ков­ки згідно з да­ни­ми товарно-транс­портних до­ку­ментів, що завірені підпи­сом пред­став­ни­ка перевізника, якщо інше не вста­нов­ле­но до­го­во­ром транс­порт­но­го екс­пе­ди­ру­ван­ня.

За неви­ко­нан­ня або нена­лежне ви­ко­нан­ня обов'язків, передба­чених до­го­во­ром транс­порт­но­го екс­пе­ди­ру­ван­ня і За­ко­ном, експе­дитор і клієнт несуть відповідальність згідно з ЦК України, інши­ми за­ко­на­ми та до­го­во­ром транс­порт­но­го екс­пе­ди­ру­ван­ня. У свою чергу, ст. 934 ЦК України вста­нов­лює, що за по­ру­шен­ня обов'язків за до­го­во­ром транс­порт­но­го екс­пе­ди­ру­ван­ня екс­пе­ди­тор відпо­відає перед клієнтом відповідно до по­ло­жень глави 51 ЦК України «Пра­вові наслідки по­ру­шен­ня зобов'язан­ня. Відповідальність за по­ру­шен­ня зобов'язан­ня».

За неви­ко­нан­ня або нена­лежне ви­ко­нан­ня обов'язків за догово­ром транс­порт­но­го екс­пе­ди­ру­ван­ня сто­ро­ни несуть май­но­ву відповідальність. Вона визна­чається як за­галь­ни­ми по­ло­жен­ня­ми ГК і ЦК України про зобов'язан­ня, так і нор­ма­ми транс­порт­них ста­тутів (ко­дексів), до­го­во­ра­ми між екс­пе­ди­то­ра­ми і клієнтами.

До­го­во­ром транс­порт­но­го екс­пе­ди­ру­ван­ня може бути передба­чено відповідальність екс­пе­ди­то­ра за нена­лежне ви­ко­нан­ня дого­ворів пе­ре­ве­зен­ня, укла­де­них ним із метою за­без­пе­чи­ти до­став­ку ван­та­жу. Екс­пе­ди­тор відповідає перед клієнтом за непо­дан­ня кон­тейнера під ван­та­жен­ня, за невру­чен­ня кви­танції про прий­ман­ня ван­та­жу до пе­ре­ве­зен­ня або на­клад­ної після одер­жан­ня ван­та­жу від перевізника, за неста­чу і пош­код­жен­ня ван­та­жу. Екс­пе­ди­тор також несе відповідальність за дії та недо­гляд третіх осіб, залуче­них ним до ви­ко­нан­ня до­го­во­ру транс­порт­но­го екс­пе­ди­ру­ван­ня, у тому са­мо­му по­ряд­ку, як і за власні дії.

Клієнт несе відповідальність за неви­ко­ри­стан­ня по­да­них авто­мобілів або кон­тей­нерів, за несвоєчасну опла­ту транс­порт­них по­слуг.

51. Цивільно-правова відповідальність за порушення транспортних зобов’язань

Згідно з нор­ма­ми ЦК України перевізник відповідає за зберігання ба­га­жу з мо­мен­ту прий­нят­тя його до пе­ре­ве­зен­ня й до видачі одер­жу­ва­чу, якщо не до­ве­де, що втра­та, неста­ча, псу­ван­ня або уш­код­жен­ня ба­га­жу ста­ли­ся внаслідок об­ста­вин, яким пе­ревізник не міг запобігти та усу­нен­ня яких від нього не за­ле­жа­ло. Перевізник відповідає за втра­ту, неста­чу, псу­ван­ня або пош­код­жен­ня прий­ня­то­го до пе­ре­ве­зен­ня ба­га­жу в розмірі фак­тич­ної шкоди, якщо не до­ве­де, що це ста­ло­ся не з його вини.

Відповідальність перевізника за шкоду, спри­чи­не­ну каліцтвом, іншим пош­код­жен­ням здо­ров'я або смер­тю па­са­жи­ра, визна­чається згідно з нор­ма­ми глави 82 ЦК України «Відшко­ду­ван­ня шкоди», якщо до­го­во­ром або за­ко­ном не вста­нов­ле­на відпові­дальність перевізника без вини.

Відповідальність сторін до­го­во­ру пе­ре­ве­зен­ня па­са­жи­ра і бага­жу ав­то­мобільним транс­пор­том ре­гла­мен­тується За­ко­ном України «Про ав­то­мобільний транс­порт» (далі - Закон), Стату­том ав­то­мобільно­го транс­пор­ту УРСР (далі - Ста­тут), Правила­ми на­дан­ня по­слуг па­са­жирсь­ко­го ав­то­мобільно­го транс­пор­ту (за­твер­дже­ни­ми по­ста­но­вою Кабінету Міністрів України від 18 лю­то­го 1997 p.; далі - Пра­ви­ла).

Стат­тя 68 За­ко­ну вста­нов­лює, що за шкоду, заподіяну під час пе­ре­ве­зен­ня ба­га­жу, перевізник несе відповідальність:

-                у разі втра­ти або нестачі ба­га­жу - в розмірі вар­тості ба­га­жу, який втра­че­но або якого не ви­ста­чає;

-                у разі пош­код­жен­ня (псу­ван­ня) ба­га­жу - в розмірі суми, на яку змен­ши­ла­ся вартість ба­га­жу;

-                у разі втра­ти ба­га­жу, зда­но­го для пе­ре­ве­зен­ня з ого­ло­шен­ням його цінності, - в розмірі ого­ло­ше­ної цінності ба­га­жу.

Якщо внаслідок пош­код­жен­ня (псу­ван­ня) ба­га­жу його якість зміни­лася настільки, що він не може бути ви­ко­ри­ста­ний за пря­мим при­зна­чен­ням, па­са­жир має право відмо­ви­ти­ся від ба­га­жу.

Якщо багаж, за втра­ту або неста­чу якого перевізник спла­тив відповідне відшко­ду­ван­ня, буде зго­дом знай­де­но, па­са­жир має право ви­ма­га­ти видачі йому цього ба­га­жу.

За втра­ту, неста­чу або пош­код­жен­ня (псу­ван­ня) ба­га­жу під час міжна­род­них пе­ре­ве­зень па­са­жирів ав­то­мобільним транс­пор­том перевізник несе відповідальність згідно з міжна­род­ни­ми договора­ми України.

Перевізник звільняється від відповідаль­ності за шкоду, запо­діяну під час пе­ре­ве­зен­ня ба­га­жу, якщо до­ве­де, що вона на­ста­ла внаслідок об­ста­вин, неза­леж­них від нього.

За псу­ван­ня і пош­код­жен­ня ба­га­жу ав­то­транс­портне під­приємство (організація) спла­чує суму, на яку зни­зи­ла­ся вартість ба­га­жу.

За про­стро­чен­ня в до­ставці ба­га­жу ав­то­транс­портне підприємст­во (організація) спла­чує штраф у розмірі 10 % провізної плати за кожну добу, вва­жа­ю­чи непов­ну добу за повну, але не вище 50 % провізної плати.

Спла­та штра­фу за про­стро­чен­ня в до­ставці ба­га­жу здійс­нюється ав­то­транс­порт­ним підприємством (організацією) під час видачі ба­га­жу на підставі акта, скла­де­но­го на ви­мо­гу па­са­жи­ра.

За­без­пе­чен­ня цілості і збе­ре­жен­ня ручної по­клажі, яку па­са­жир пе­ре­во­зить із собою, є обов'язком па­са­жи­ра.