- •Методи регулювання в земельному праві.
- •Принципи земельного права: загально-правові та спеціально-правові принципи.
- •Співвідношення земельного права із суміжними галузями права.
- •Система сучасного земельного права.
- •Розвиток земельного законодавства і права в Україні після 1917 року.
- •Сучасний період розвитку земельного законодавства і права в Україні.
- •Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства.
- •Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори як джерела земельного права.
- •15. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права.
- •14. Закони України як основні джерела земельного права.
- •16. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
- •17. Поняття та види земельних правовідносин.
- •18. Суб’єкти об’єкти і зміст земельних правовідносин.
- •19. Підстави виникнення, зміни і припинення земельних правовідносин.
- •20. Поняття та основні ознаки права земельної власності.
- •21. Земля як об’єкт права власності на землю.
- •23. Право приватної власності на землю.
- •24. Право комунальної власності на землю.
- •25. Право державної власності на землю.
- •26.Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
- •27.Право спільної часткової та спільної сумісної власності на земельну ділянку та особливості їх здійснення.
- •28.Зміст права власності на землю.
- •29.Основні права і обов’язки власників земельних ділянок та межі їх належного здійснення.
- •30.Поняття, особливості та принципи права землекористування.
- •31.Право постійного землекористування.
- •32.Право орендного землекористування. Умови та порядок укладення договору оренди земельної ділянки.
- •33.Право концесійного землекористування. Особливості укладення та змісту концесійного договору на землекористування.
- •34.Права та обов’язки землекористувачів та межі їх належного здійснення.
- •35.Земельні сервітути, їх юридична природа та засади правового регулювання.
- •36.Поняття і зміст добросусідства у земельному праві.
- •37.Поняття і види обмежень прав на землю у публічно-правових та приватноправових інтересах.
- •54.Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок.
- •56.Загальна характеристика гарантій права на землю
- •57.Юридичні засоби захисту прав на земельні ділянки.
- •61.Органи,що вирішують земельні спори,порядок їх розгляду та вирішення.
- •81. Правова охорона ґрунтів: стандартизація та нормування в галузі охорони ґрунтів; відтворення родючості ґрунтів та рекультивація порушених земель.
- •82.Правовий режим екологічно уражених земель.
- •83.Правові вимоги щодо консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель.
- •84.Правова характеристика змісту економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель(глава35, стаття205)
- •85.Правові засади проведення оцінки земель.
- •86.Правові засади плати за землю:вплив плати за землю на раціональне використання та ефективну охорону земельних ресурсів(глава 35, стаття 206)
- •1. Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. 2. Плата за землю справляється відповідно до закону.
- •88.Умови та призначення відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва(глава36, стаття207)
- •91.Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •92.Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •1. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:
- •93.Можливості застосування дисциплінарної та матеріальної відповідальності за порушення у земельних відносинах.
- •96. Землі с/г призначення як об'єкт правового регулювання.
- •Суб'єктний склад власників та користувачів земель с/г призначення.
- •Правові вимоги щодо використання земельних ділянок для індивідуального житлового, господарського і гаражного будівництва.
- •Використання земельних ділянок для кооперативного житлового і гаражного будівництва.
- •Поняття і склад земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •110.Особливості надання земель оздоровчого призначення.
- •111.Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення.
- •114.Правовий режим земель рекреаційного призначення.
- •122.Поняття і характеристика правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •125.Особливості загал. І спеціал. Використання лісов.Ресурсів на землях лісо господар. Призначення.
- •126.Поняття, склад та характеристика правового режиму земель водного фонду.
- •127.Правове регулювання використання земель водного фонду.
- •128.Особл. Прав,режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів.
- •129.Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів.
- •130.Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
- •131.Правовий режим земель промислових підприємств: порядок надання та вилучення земель, умови використання промислових земельних ділянок.
- •134.Правовий режим земель енергетичної системи та електрозв'язку.
21. Земля як об’єкт права власності на землю.
1. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
2. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.
3. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
.
23. Право приватної власності на землю.
1. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
2. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
3. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами
б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
в) прийняття спадщини.
4. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
1. Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу;
в) прийняття спадщини;
г) виникнення інших підстав, передбачених законом.
2. Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.
3. Спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, визначених частинами першою та другою цієї статті, та в порядку, встановленому цим Кодексом для іноземних юридичних осіб.
4. Землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.
