50. Пред'явлення зустрічного позову. Об’єднання позовних вимог.

Стаття 60. Подання зустрічного позову

Відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Коментар.

1. Відповідно до частини першої статті 60 ГПК зустрічний позов подається для спільного розгляду з первісним позовом. Оскільки первісний позов підглядає розглядові у строк, визначений згідно із статтею 69 названого Кодексу починаючи від дня одержання позовної заяви, то й зустрічний позов має бути розглянутий у той же строк, починаючи від дня одержання первісної позовної заяви.

Якщо господарський суд, одержавши зустрічну позовну заяву, дійде висновку про те, що зустрічний позов взаємно не пов'язаний з первісним, він має діяти таким чином.

"Частиною першою статті 60 ГПК передбачено, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (за підставами цих позовів та/або поданими доказами; можливістю зарахування вимог за усіма позовами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК".

На практиці виникає часто питання щодо місяця розгляду зустрічної позовної заяви, у разі, якщо викладені в ній вимоги мають виключну підсудність. В даному випадку слід виходити з того, що за змістом ч. 1 ст. 60 ГПК зустрічний позов завжди розглядається спільно з первісним позовом в тому ж суді, в провадженні якого перебуває справа за первісним позовом, включаючи випадки, коли відповідач за зустрічним позовом є організацією, зазначеною в ч. ст. 16 ГПК.

На практиці часто виникає питання щодо строку на подання зустрічної позовної заяви. Аналізуючи ч. 1 ст. 60 ГПК України, зустрічний позов може бути поданий до початку розгляду по суті. В господарському судочинстві немає чіткого визначення поняттю "початок розгляду справи по суті", як не має і попереднього судового засідання, як в цивільному судочинстві. На практиці часто під початком розгляду справи по суті визначають момент коли сторони розпочинають давати свої пояснення, докази або заявляти клопотання. Таким чином формально можна визначити, що зустрічний позов може бути поданий до початку надання сторонами своїх пояснень, заявлення клопотань не процесуального характеру.

2. Відповідно до частини другої статті 60 ПІК подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. Тобто, позов повинен бути поданий з додержанням вимог статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту позовних вимог.

Оскільки ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено (частина друга статті 63 ГПК), то може бути оскаржена й ухвала про повернення зустрічної позовної заяви. В разі оскарження ухвали про повернення зустрічної позовної заяви до прийняття рішення за первісним позовом розгляд первісного позову може бути відкладений до розгляду скарги на названу ухвалу (частина перша статті 77 ГПК).

Стаття 58. Об'єднання позовних вимог

В одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Коментар

Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

Результатом об'єднання позовів є винесення вмотивованої ухвали, в якій суд повинен чітко визначити провадження, які об'єднуються та визначити єдине провадження, в якому будуть розглядатися вимоги.

3. Якщо в одній позовній заяві поєднано вимоги, які мають розглядатися в порядку різного судочинства, - суд не в праві їх розглядати разом і частину вимог, і в частині вимог, яка не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства відмовляє в розгляді.