- •1. Господарське процесуальне право як самостійна галузь права, наука та навчальна дисципліна.
- •2. Предмет та метод господарського процесуального права.
- •3. Господарські процесуальні правовідносини: поняття та ознаки.
- •4. Поняття та система принципів господарського судочинства.
- •5. Джерела господарського процесуального права.
- •6. Законодавство, яке застосовується при вирішенні господарських спорів.
- •7. Суб’єкти господарського процесуального права.
- •8. Правова природа господарських судів та їх місце у судовй системі.
- •9. Історія виникнення господарських судів в Україні.
- •10. Система, склад і структура господарських судів в Україні.
- •11. Процесуальна форма діяльності господарських судів.
- •12. Право на звернення до господарського суду.
- •13. Стадії господарського процесу.
- •14. Автоматизована система документообігу суду.
- •15. Роль Верховного суду України у здійсненні господарського судочинства.
- •16. Поняття, переваги та недоліки досудового врегулювання господарських спорів.
- •17. Основні положення та порядок досудового врегулювання господарських спорів.
- •18. Досудове врегулювання розбіжностей, що виникають при укладенні, зміні та розірвані договорів.
- •19. Підвідомчість справ господарським судам.
- •20. Підсудність справ господарським судам.
- •21. Територіальна підсудність справ господарському суду.
- •22. Виключна підсудність справ господарському суду.
- •23. Склад учасників господарського процесу.
- •24. Господарський суд як учасник господарського процесу. Відвід судді.
- •25. Сторони в судовому процесі, їх права та обов’язки.
- •26. Залучення до участі у справі іншого відповідача. Заміна неналежного відповідача.
- •27. Процесуальне правонаступництво.
- •28. Треті особи як учасники судового процесу.
- •29. Представники сторін і третіх осіб у господарському процесі.
- •30. Участь прокурора у розгляді господарських справ.
- •31. Особи, які сприяють здійсненню правосуддя: їх правовий статус в господарському процесі.
- •32. Поняття та види доказів в господарському процесі.
- •33. Належність і допустимість доказів. Підстави звільнення від доказування.
- •34. Поняття доказування в діяльності господарських судів. Обов'язок доказування і подання доказів.
- •35. Призначення і проведення судової експертизи в господарському процесі.
- •36. Витребування доказів. Оцінка доказів.
- •37. Поняття, зміст та призначення інституту запобіжних заходів у господарському процесі.
- •38. Види запобіжних заходів та підстави їх вжиття.
- •39. Порядок розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів. Припинення запобіжних заходів.
- •40. Поняття та види процесуальних строків.
- •41. Встановлення та обчислення процесуальних строків.
- •42. Закінчення та зупинення процесуальних строків.
- •43. Відновлення та продовження процесуальних строків.
- •44. Поняття та склад судових витрат.
- •45. Розподіл судових витрат.
- •46. Поняття позову. Елементи та види позовів.
- •47. Форма і зміст позовної заяви. Документи, що додаються до позовної заяви.
- •48. Ціна позову.
- •49. Порядок подання позовної заяви.
- •50. Пред'явлення зустрічного позову. Об’єднання позовних вимог.
- •51. Відмова у прийнято позовної заяви. Повернення позовної заяви.
- •52. Порушення провадження у справі та дії судді по підготовці справи до розгляду.
- •53. Підстави та заходи до забезпечення позову.
- •54. Порядок вирішення господарських спорів у суді.
- •55. Порядок ведення засідання.
- •56. Відкладення розгляду справи, перерва в засідання.
- •57. Зупинення провадження у справі та його поновлення.
- •58. Припинення провадження у справі та залишення позову без розгляду.
- •59. Види процесуальних актів, які приймає господарський суд під час вирішення господарських спорів.
- •61. Права господарського суду щодо прийняття рішення.
- •62. Оголошення рішення та набрання ним законної сили. Надсилання рішень та ухвал.
- •63. Роз'яснення і виправлення рішення, ухвали. Окрема ухвала. Повідомлення господарського
- •64. Поняття, сутність та значення апеляційного оскарження.
- •65. Право апеляційного оскарження, його суб'єкти. Об'єкти оскарження в апеляційному порядку.
- •66. Порядок подання апеляційної скарги, вимоги щодо її форми та змісту. Порядок розгляду апеляційної скарги.
- •67. Межі перегляду справи в апеляційній інстанції.
- •68. Повноваження апеляційної інстанції. Постанова апеляційної інстанції.
- •69. Підстави для скасування або зміни рішення в апеляційному порядку.
- •70. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду.
- •71. Перегляд судових рішень в касаційному порядку. Поняття, сутність і значення касаційного оскарження.
- •72. Право касаційного оскарження, його суб'єкти. Об'єкти оскарження в касаційному порядку.
- •73. Строк та порядок подання касаційної скарги, її форма та зміст.
- •74. Порядок розгляду касаційної скарги.
- •75. Межі перегляду справи в касаційній інстанції.
- •76. Повноваження касаційної інстанції. Постанова касаційної інстанції.
- •77. Касаційні скарги на ухвали господарських судів.
- •78. Перегляд судових рішень Верховним Судом України.
- •79. Повноваження Верховного Суду України при перегляді судових рішень господарських судів. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України.
- •80. Вимоги до заяви про перегляд судових рішень господарських судів Верховним Судом України, порядок її подання.
- •81. Підготовка справи до розгляду у Верховному Суді України, порядок її розгляду та повноваження Верховного Суду України.
- •82. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України.
- •83. Поняття нововиявлених обставин. Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •84. Порядок та строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
- •85. Прийняття заяви та перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •86. Обов'язковість виконання судових рішень господарських судів. Поняття та сторони виконавчого провадження.
- •87. Наказ господарського суду як виконавчий документ. Строк для пред'явлення наказу до виконання.
- •88. Дії господарського суду у разі невиконання рішення, ухвали, постанови. Оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби.
- •89. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду.
- •90. Провадження у справах за участю іноземних суб'єктів господарювання.
9. Історія виникнення господарських судів в Україні.
Прототипом господарських судів були комерційні суди, що з’явилися на початку XІX століття та розглядали торговельні і вексельні справи, справи про торговельну неспроможність. Перший комерційний суд був заснований у 1808 р. губернатором Новоросії герцогом Рішел’є в м. Одесі за аналогією з подібними судовими установами, що існували у Франції в ту епоху. До початку XX в. комерційних судів було чотири — у Москві, Петербурзі, Харкові й Одесі. Досвід їхньої роботи показав, що торговельні справи можуть бути цілком розглядатися і загальними судами. В перші роки після жовтневої революції, за умов відсутності або незначного розвитку товарно-грошових відносин, судові спори між казенними установами не дозволялись. Розбіжності між підприємствами та організаціями вирішувалися в адміністративному порядку вищестоящими органами управління.
Господарською реформою, що розпочалася в 1921 р., впроваджуються комерційні розрахунки, підприємствам надається певна оперативна й майнова самостійність, взаємовідносини між підприємствами та іншими господарськими організаціями починають базуватися на договірних засадах. У 1924 р. були створені арбітражні комісії. За характером діяльності арбітражні комісії нагадували суди. Подальший розвиток арбітражу пов’язаний із запровадженням госпрозрахункових відносин і оформленням господарських зв’язків на договірних засадах. Упродовж існування державного арбітражу з 1931-го по 1991 р. радянською державою постійно робилися спроби модернізувати його структуру та діяльність, пристосувати до економічних умов, які змінювались, підвищити його роль у народному господарстві. З.Шкундін вважав арбітраж того часу особливим органом у системі держави, не відносячи його ані до судів, ані до адміністративних органів державного і громадського управління.
Після обрання Україною незалежності у зв’язку з прийняттям у 1991 р. Закону України «Про арбітражний суд» і Арбітражного процесуального кодексу України система держарбітражів була скасована з її одночасним перетворенням в арбітражні суди. В Україні починають діяти Вищій арбітражний суд України, арбітражний суд Республіки Крим, арбітражні суди областей, міст Києва і Севастополя, що складають єдину систему арбітражних судів.
Прийнята Верховною України 28 червня 1996 р. Конституція України створила фундаментальну правову базу, покликану забезпечити подальший розвиток судово-правової реформи в Україні.
У 1997 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний арбітраж». Цим Законом до компетенції арбітражного суду був віднесений зокрема розгляд справ про банкрутство. Зазнала змін і доповнень ст. 4 Закону України «Про арбітражний суд», яка містила принципи організації та діяльності арбітражного суду. Ця стаття була доповнена дуже важливою для діяльності цього суду вказівкою, що арбітражний суд здійснює правосуддя і на такому принципі, як «змагальності сторін та свободи в наданні ними арбітражному суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості».
Крім того, були замінені слова «арбітр», «арбітражна колегія» на слова «суддя», «судова колегія», що ще більше підкреслювало правову природу арбітражних судів як спеціалізованих судових установ для здійснення правосуддя з господарських спорів.
Отже, в особі арбітражних судів судова влада одержала спеціалізовані судові органи, що мали прерогативи вирішувати господарські спори, які раніше розглядалися загальними судами, а також органами виконавчої влади.
Подальше реформування судової влади відбулося 21 червня 2001 р., коли Верховною Радою України були прийняті закони про внесення змін у Закон України «Про судоустрій України», у Закон України «Про арбітражний суд», в Арбітражний процесуальний кодекс України. У відповідності зі ст. 19 Закону України «Про судоустрій України» у системі судів загальної юрисдикції утворяться загальні і спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Отже, правосуддя в господарських відносинах з того часу здійснюється спеціалізованим судом — господарським судом. У зв’язку зі змінами у господарському судоустрої були внесені зміни і до Арбітражного процесуального кодексу України. Зокрема, була змінена його назва на «Господарський процесуальний кодекс України».
Останнім на сьогодні етапом історичного становлення господарських судів та господарського судочинства в Україні є прийняття у 2010 році Закону України «Про судоустрій та статус суддів», який визначає правові засади організації судової влади, в тому числі й господарського судочинства, та здійснення правосуддя в Україні, в тому числі господарського, з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів.
