- •Тема 3. Політична система суспільства.
- •19. Політична система: суть, структура, функції. Розвиток тeopiї політичної системи д. Істоном. Дж.Алмондом.
- •20. Типи політичних систем. Критерії ефективності функціонування політичної системи. Закон деградації політичної системи.
- •21. Держава як базовий елемент політичної системи. В.Липинський про причини втрати державності Україною в npaцi "Листи до братів-хліборобів...".
- •22. Громадянське суспільство: суть I структура. Розвиток теорії громадянського суспільства.
- •23. Правова держава: суть, принципи. Розвиток тeopiї правової держави.
- •24. Соціальна держава: суть, структура.
- •27. Сутнісні характеристики політичних режимів, їx типологія.
- •27А. Характеристика політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •29. Й.Шумпетер - основоположник сучасних теорій демократії. (Праця "Капіталізм. Соціалізм. Демократія").
- •29. Основні аспекти плюралістичної теорії демократії, її недоліки. Культура плюралізму.
- •30. Елітарна модель демократії. Її основні інститути.
- •32. Проблеми демократії в праці Алексіса де Токвіля "Про демократію в Америці"
- •31. Загроза демократії в перехідних суспільства. А.Токвіль про ці проблеми.
- •32. Перехід від авторитаризму (тоталітаризму) до демократа. С. Хантінгтон про моделі переходу від авторитаризму до демократії.
- •Тема 4. Політичні процеси.
- •33. Політичний процес: суть,структура. Тенденції розвитку політичного процесу в Україні.
- •34. Політичний розвиток, його суть, види та умови. Криза політичного розвитку.
- •36. Політичне рішення: суть. Види. Етапи і способи прийняття політичного рішення.
- •38. Політична участь I форми її прояву.
- •40. Політичні конфлікти. Конструктивні та деструктивні політичні конфлікти та шляхи їх розв'язання.
- •42. Політична людина. Дж. Алмонд. А. Боднар про основі типи політичної людини.
- •43. Суть та етапи політичної соціалізації особи. Teopії політичної соціалізації особи.
- •44. Політична поведінка: суть, типи, форми прояву.
- •46А. Психологічні характеристики поведінки людини в товпі (г.Лебон).
- •45. Середній клас як політичне явище: суть, основні критерії, структура.
- •Тема 5. Політичні партії.
- •47. Політичні партії: суть, причини виникнення та етапи розвитку. Функції політичних партій.
- •48. Типологія політичних партій (м.Дюверже, с.Коен. Е.Вятр).
- •49. Партійні системи, їx характеристика. Ознаки партійної системи в України на сучасному етапі.
- •54. Юридичне оформлення політичних партій. Їх фінансування.
- •50. Групи інтересів, їx типологія та функції. Лоббі як панівна група, її суть і специфіка.
- •56. 3Асоби масової інформації політичному житті суспльства. Їх місце в політичному маніпулюванні свідомістю.
- •Тема 6. Політична еліта
- •51. Політична еліта: суть, структура. Функції.
- •52. Сучасні теорії еліти (в.Парето. Г.Моска, р.Міхельс. В.Липинський).
- •53. Політичне лідерство. Критерії політичного лідерства за м.Вебером.
- •54. Типологія лідерства в залежності від критеріїв.
- •Тема 7. Інше.
- •55. Політична свідомість: суть, структура, рівні.
- •62. Громадська думка як фактор політики, її функції.
- •56. Ідеологія: суть, специфіка та роль у політиці.
- •57. Політична культура: суть, структура, функції. Субкультура.
- •59. Зовнішня політика: суть, суб'єкти. Типи і функції зовнішньої політики.
- •67. Актуалізація іміджу кандидата.
- •69. Національна безпека. Основні виміри національної безпеки України.
- •70. Теоретичне обгрунтування міжнародних політичних відносин, їх суб'єкти. Закономірності розвитку міжнародних політичних відносин.
- •71. Технологія формування іміджу організацій та лідерів.
- •72. Політична етика. Макс Вебер про етику відповідальності та етику переконання.
- •65. Консерватизм як ідейно-політична доктрина та її трансформація в неоконсерватизм.
- •66. Лібералізм як ідейно-політична доктрина та його трансформація в неолібералізм.
- •67. Соціалізм. Соціал-демократична доктрина суспільного устрою.
- •68. Поняття "імідж", його природа і властивості.
24. Соціальна держава: суть, структура.
Соціальна держава (держава соціальної демократії) — це сучасна політико-правова теорія, де слово «соціальна» несе велике значеннєве навантаження: воно пов'язано із соціальним життям людей, підкреслює, що держава бере на себе турботу про матеріальний добробут громадян, здійснює функцію регулювання економіки з обов'язковим урахуванням екологічних вимог, забезпечує захист економічних і соціальних прав людини.Коли говорять про побудову соціальної правової держави, мають на увазі насамперед втілення в ній: — принципу верховенства права (панування правового закону) як головного в правовій державі; — принципу соціальної справедливості (забезпечення державою соціальної безпеки особи) як головного в соціальній державі.Поняття «соціальної держави» було висунуто у 1929 p. німецьким державознавцем X. Хеллером і згодом поширилося в Європі. Після Другої світової війни концепція соціальної держави одержала закріплення в конституціях ряду країн Західної
Вчені (Г.А. Ріттер, Роулз та ін.) виділяють три моделі сучасної соціальної держави.
І. «Позитивна держава» (США), у якій є найменший ступінь невтручання держави в економіку і соціальне забезпечення, орієнтоване на дотримання індивідуалізму та захист корпоративних інтересів (соціальна політика держави виступає як засіб контролю).
2. Власне соціальна держава (Велика Британія), у якій забезпечуються гарантований мінімальний рівень життя і рівність стартових можливостей (соціальна політика держави як засіб забезпечення повної зайнятості).
3. «Держава добробуту» (Нідерланди), у якій забезпечується мінімальний рівень життя та встановлюється максимальний рівень доходів, зменшується різниця в зарплаті, гарантується повна зайнятість соціальна політика держави як засіб забезпечення «рівності, кооперації та солідарності»).
Держава є соціальною, правовою остільки, оскільки вона гарантує людині свободу вияву:
як індивіду, який відрізняється від інших фізичними і психічними якостями, тобто має індивідуальність;
як члену соціального організму, яким є громадянське суспільство, тобто індивіду, який входить до складу громадських і професійних груп і організацій;
як громадянину, який є підданим держави.
Кінцевою метою соціальної держави є: - досягнення соціальної демократії, що полягає в реалізації влади народу і забезпеченні людині та громадянинові всіх прав, свобод і законних інтересів та виконання всіма суб'єктами права своїх обов'язків; - ліквідація всіх форм гноблення, дискримінації, расизму, експлуатації людини людиною; - гарантування всім людям рівних умов вільного розвитку і розвитку кожної окремої особистості; - досягнення цих та інших цілей у мирний спосіб, політичними методами; - модернізація виробництва і поступовий перехід до ринкових відносин. Соціальна держава: зобов'язує індивіда брати участь у вирішенні загальних завдань; є регулятором суспільного життя; здійснює контроль над діяльністю приватного власника та приватного капіталу; досягає дедалі більших успіхів у сфері соціального забезпечення свого народу; стверджує та розширює діяльність вільних профспілок і промислової демократії, здійснює чимало інших демократичних перетворень.
