1. Мінеральні добрива, класифікація, види та застосування.

Штучні (мінеральні) добрива — вироби однієї з галузей хімічної промисловості, що містять поживні елементи, потрібні для сільського господарства. Застосування штучних добрив сприяє збільшенню врожайності сільськогосподарських культур, покращенню якості продукції та спричиняється до підвищення стійкості рослин у несприятливих кліматичних умовах. Найчастіше у ґрунті немає відповідної кількості азоту, фосфору й калію. Тому азотні, фосфорні й калійні мінеральні добрива широко застосовуються у сільському господарстві.

Азотні добрива — азотовмісні речовини, які вносять у ґрунт з метою підвищення врожайностісільськогосподарських культур. Важливим джерелом азотних речовин для рослин є гній, сечатварин, торф, пташиний послід, зелене добриво, компости, відходи сільського господарства і м'ясо-рибної промисловості та ін. Особливо великого значення набули мінеральні азотні добрива. Вони містять азот в нітратній, аміачній, нітратно-аміачній і рідше в амідній формі.

Калійні добрива — речовини, які використовують для живлення сільськогосподарських рослин, основним поживним елементом яких є калій. Вміст калію в рослинах коливається від 0,4 до 6% сухої речовини і дуже багато його в бобових, буряках, картоплі, соняшнику, гречці. Джерелом калію для рослин є калій грунтів або калійні добрива.

Магнієві добрива — мінеральні добрива, що разом з іншими, необхідними для рослин, поживними речовинами містять магній. Промисловість випускає кілька видів добрив, до складу яких входить магній: сірчанокислий магній, калімагнезій, подрібнений доломіт, магнезит тощо. Магній входить також до складу фосфатного шлаку, золи та гною, вапнистих добрив — доломітизованого вапняку, доломіту.

Фосфатні добрива. Фосфор, як азот і калій, необхідні для норм розвитку рослин. Джерелом фосфору для рослин є фосфати ґрунту, головним чином фосфат кальцію Са₃(РО₄)₂. Але в більшості ґрунтів фосфату кальцію мало. Крім того, в зв'язку з його нерозчинністю у воді він практично недоступний для рослин. Тому внесення в ґрунт розчинних фосфатів, так званих фосфорних добрив, має надзвичайно велике значення для підвищення врожаю с/г культур.

2. Будівельні товари з деревини, класифікація, застосування, виробництво та властивості

До основних будівельних матеріалів з дерева відносяться круглий ліс, пиломатеріали, клеєні вироби і конструкції, деревостружкові та деревоволокнисті плити, арболіт, фіброліт, ксилол та ін.

Пиломатеріали це продукція, одержувана при розкрої колод, що має стандартні розміри і якість, використовувана в цілому вигляді або для вироблення заготовок, деталей та виробів з деревини. У пиломатеріалах поздовжні, і широкі сторони називаються пластями, поздовжні вузькі - крайками та перпендикулярні їм торцями. Лінія перетину пластей і кромок пиленої продукції називаються ребрами. Частина поверхні колоди, що залишилася на пиломатеріалах, називається обзолом.

За породи деревини пиломатеріали діляться на дві основні групи: хвойні та листяні. За розмірами поперечного перерізу на бруси, бруски і дошки.

З пиломатеріалів виготовляються для потреб будівельної індустрії різні вироби і конструкції.

Клеєні дерев'яні конструкції виробу, одержувані шляхом склеювання дощок (брусків) і фанери. Технологія виготовлення клеєних конструкцій складається з наступних основних операцій: сушіння, відбору і сортування пиломатеріалів, обробки поверхонь для склеювання, нанесення клею, запресовування, витримування в пресах під тиском, обробки поверхонь готових елементів і відправлення їх на склад готової продукції.

Запресовування клеєних дерев'яних конструкцій зазвичай здійснюється у спец горизонтальних і вертикальних гвинтових ваймових пресах, а також у пневматичних і гідравлічних пресах. Клеєні конструкції застосовують у покриттях, перекриттях і мостах в якості балок прямокутного і двотаврового перетину, а також у вигляді арок і частин металодерев’янних ферм, рам і стійок, паль і шунтів, мостових брусів, шпал, клеєфанерних щитів (покриттів, стін і перекриттів), а також інвентарної опалубки.

Деревостружковою плитою називають плиту, виготовлену шляхом гарячого пресування деревних частинок, змішаних з сполучними. Деревні частки зазвичай називають деревною стружкою. Пресування деревостружкових плит здійснюється пресами періодичної, безперервної та екструзійної дії.

У будівництві деревостружкові плити використовують як тепло- і звукоізоляційний конструкційний матеріал для облицювання стін, перегородок, виготовлення дверних полотен, вбудованих меблів і ін.

Деревоволокнисті плити являють собою листовий мат, виготовлений у процесі гарячого пресування або сушки маси з деревного волокна, сформованої у вигляді килима. Формування килима може здійснюватися мокрим і сухим способами.

Основне застосування у житловому і промисловому будівництві, у меблевому і тарному виробництві.

Білет №15

(1)Парфумерні вироби. Товарознавча харак. та вимоги до якості

Парфумерними   наз товари на основі духмяних реч з приємним запахом, які використовують для ароматизації тіла, одягу, приміщень та як гігієнічні засоби.

За споживчими комплексаси “Засоби для ароматиз та гігієни”:

-духи

-одеколони

-духмяні води

-туалетні води

Основна сировина для ПТ – духмяні реч, етиловий спирт, вода. Допоміжна с-на – фарбники, фіксатори запахів тощо. Чим більше духмяних реч у композиції – тим вище якість товару.

Сприяння запахів- відчуття, яке виникає при збу нюх кл,яке сприч мол запашної реч. Необхтдні умови:

1)наявність у пов пари дух рец;

2)незвичність запахів для людини;

3)концентрація пари дух реч повинна буди вищою від порогової.

Класифікація:

за видом: духи, духмяні води, одеколони, туалетні води, парф набори

за призначенням: жін, чол, дит;

за консистенцією: тверді(суміш воскопод і жирових реч насичених парфумерною композицією), рідкі, порошкоподібні;

за характером запаху: квіткові, фантазійні, квітково-фантазійні;

за тоном запаху: теплий, свіжий, сухий, свіжий,холодний тощо;

за способом упаковки: звичайна, аерозольна;

за вмістом дух реч та стійкості запаху:

-духи “Екстра” – до 60 год, 15% парфум.композ.

-духи (одеколони) 10% п.к.,до 50 год

-концентр.духи – 20%пк

ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ:

-зв вигляд-прозорі(допускається наявність одиничних волокон);

-колір/запах-відповідість найменуванню;

-стійкість запаху:

туал вода-40 год;

одеколони “екстра” – 30 год; одеколони-24 год.

духмяні води - -

-міцність(умовна),%не менше

Духи “екстра”-80;

Духи – 85

Туал вода – 83

Одеколон “екстра” – 80

О-н-60

Духм води - 20

за місцем виробництва.

Фактори , що форм якість та спож в-ті: сировина, технологія в-ва

СИРОВИНА: (дух реч, етиловий сп, вода, барвники)

Дух реч:

- Натуральні

*росл(ефірні масла/маслянисті легколетючі р-ни з ефірномаслячих р-н (шалфей,лаванда);бальзами і смоли-виділення з надрізу смолянистих дерев(бензайна см,ланданум);суха рослинна с-на-дух частини рослин(листя, коріння,насіння,плоди))

*тварин(залози/п-ти їх виділень деяких твар (мускус, цибет,амбра,боброва та мускусна струмина))

- Синтетичні(нерол, бенз альдегід, штучний гераніол, ментол, цитраль)

   Духи – спиртові/водно-спиртові р-ни парфум композицій з запахом квіткового/фантазійного направлення.відрізняються високим вмістом духмяних реч. Найбільш поширені рідкі духи(спиртові або водно-спиртові розчини сумішей духмяних реч). За якістю поділяються на клас "Люкс", групу "Екстра"(15% дух реч), звичайної якості та духи – аналоги. Тверді духи у формі олівця із воскоподібної маси з додаванням духмяних речовин. Сухі духи(саше) у пакетах з паперу або тканини використовують для ароматизації білизни. Духи – аналоги повторюють запах дорогих духів класу "Люкс".

   Одеколони – водно – спиртові р-ни парфумерних композицій із запахом квіткового або фантазійного напрямків. Основне призн- гігієнічне, освіжаюче, ароматиз.Вміст дух реч 6-1,5%. Стійкість запаху невисока порівняно з духами. За якістю поділяються на групи: "Екстра" – стійкість запаху не менше 30 год., вміст дух реч не менше 4%, вміст спирту 70%; група А – стійкість запаху не менше  30 год., вміст дух реч не менше 3%, вміст спирту 70%; група Б – стійкість запаху 24 год., вміст дух речо не менше 2,5%, вміст спирту 60%; група В – стійкість запаху не нормується, вміст дух реч не менше 1,5%, вміст спирту 55%.

   Духмяні води мають вміст дух реч не менше 1,0%, вміст спирту не менше 50%. Використовують переважно для дезинфекції шкіри рук і обличчя у дітей. Випускаються обмежено.Призначення-гігієнічно-освіж.

Туалетні води- аромвтизація.

Парфумерні набори складаються з духів і одеколонів різних найменувань у яскравих карточних коробках.

(2.) Споживні властивості скляних виробів у процесі виробництва.

Споживні властивості скляних побутових виробів формуються в процесі їх виробництва, який складається з 6 етапів: одержання скломаси, варіння скломаси, формування виробів, відпалювання, первинна обробка виробів, декорування виробів.

Підготовка сировинних матеріалів. Сировинні матеріали підда­ються підготовці, яка включає такі операції: збагачення, подрібнення, сушка та ін. Пісок звільняють від різних забруднень і домішок оксидів заліза. Кам'янисті матеріали подрібнюють і розмелюють на дробилках. Просіюють вихідні матеріали з метою видалення металевих включень. Так одержують однорідну за складом порошкоподібну суміш — шихту.

Варка скломаси— це процес, при якому суміш сировинних матеріалів перетворюється в однорідну скломасу. Процес скловаріння поділяють на стадії: силікатоутворення, склоутворення, освітлення, гомогенізація, охолодження.

Формування виробів.Ручним сп виробляють вироби складної форми, а вироби простої форми вироб за доп напівавтоматів та автоматів. Основними методами формування скляних виробів є видування, пресування, пресовидування. Використовують комбінований метод, відцентрового формування, ливарний та гутної виробки.

Видування: ручне (вільне), механізоване (у формі). Методом пресування одержують вироби з товстими стінками, закругленими ребрами і кутами, плоскі, циліндричні чи звужені до низу.

Пресовидування: графини для води і вина, судки для спецій, склянки маслянки, бокали для пива тощо. Цей метод формування поєднує пресування і видування. Комбінованийметод - для вироб­ництва виробів на ніжці: чарки, фужери, бокали. Гутна виробка - одержують художньо-декоративні вироби.

Після формування їх піддають подальшій обробці — тепловій, хімічній або механічній (відпал, загартування, обрізка ковпачка, обробка краю)

Відпал – процес, що заключається в нагріванні виробів до т 530—580°С, подальшому витримуванні при цій т та охолодженні.

Обробка виробів.Відформовані та відпалені скляні вироби для надання їм необхідного товарного вигляду піддають механічній, хім та вогняній обробці. Скляні вироби, на які наносяться складні декоративні малюнки, піддають поліруванню. Хімічне полірування використовується для обробки поверхні кришталевих виробів. Дно видувних виробів також шліфують і полірують.

Декорування скловиробів. С-би декорування скляних виробів: наносяться в п-сі формування, наносяться на сформовані вироби. До першої групи належать вироби з кольорового скла і скла з нацвітом, з сульфідцинкового скла, прикраси кракле, насипом, під валик, оптичний рисунок, кольорові плями, під мармур і малахіт, іризація, декорування люстрами, плівками, прилепами, склоткани­нами тощо.

Білет 16